У ніч на 10 лютого в Кам’янському сталася пожежа в гаражному кооперативі. Приміщення палали на проспекті Відродження в Заводському районі. Про це повідомили в ГУ ДСНС Дніпропетровської області.
Повідомлення про займання надійшло до Служби порятунку “101” близько опівночі. По прибуттю на місце події рятувальники виявили, що вогонь охопив три гаражі, а площа загоряння склала 50 квадратних метрів. Існувала загроза поширення полум’я на сусідні споруди.
Завдяки оперативним діям пожежників вдалося швидко локалізувати та ліквідувати займання, запобігши його подальшому розповсюдженню.
До гасіння залучили дев’ятьох рятувальників і дві одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Отже, новини не дуже приємні — хліб знову стає дорожчим. Експертка з аграрної економіки Світлана Черемісіна каже, що вже у лютому ціна підскочить ще на 3-5%. І, здається, це ще не межа.
Чому зростають ціниЯкщо коротко — усе дорожчає. Борошно, яке й так не дешеве, за грудень-січень додало +3,7% і зараз коштує 19,93 грн/кг. Олія соняшникова? Ще плюс 6%, тепер це 72,73 грн/кг. Навіть цукор, хоч і тримається стабільніше, все ж трохи піднявся — 33,16 грн/кг.
А що з самими хлібобулочними виробамиЯкщо дивитися на офіційні дані Держстату, то за останній місяць маємо такі цифри:
Пшеничний хліб вищого ґатунку — +1,8%, тепер 51,91 грн/кг.Пшеничний першого ґатунку — +3,0%, тепер 42,52 грн/кг.Житній хліб — +3,0%, ціна 45,12 грн/кг.Батон (500 г) — +3,1%, нині 27,78 грн.Що даліОчевидно, що ціни на хліб і надалі зростатимуть, адже економічні фактори, які впливають на вартість продуктів, не змінюються на краще. Подорожчання складових — борошна, олії, енергоносіїв — створює ланцюгову реакцію, яка відображається на кінцевій ціні для споживача.
Подальша динаміка залежатиме від загальної економічної ситуації, стану аграрного сектору та можливих заходів з боку держави щодо стримування інфляції. Водночас споживачам варто бути готовими до того, що вартість базових продуктів навряд чи повернеться до нижчих рівнів найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Буває ж таке: начебто й втомився за день, і очі злипаються, а тільки лягаєш у ліжко — сон як рукою зняло. Знайома ситуація? Виявляється, проблема може бути не лише в стресі чи гаджетах перед сном. Вчені з Колумбійського університету з’ясували, що винуватцем безсоння можуть бути… ваші улюблені булочки та білий рис! Так-так, саме швидкі вуглеводи, які підвищують рівень цукру в крові, а потім так само різко його знижують, можуть збивати наш біологічний годинник.
Таблетки чи правильне харчуванняБагато хто, зіткнувшись із безсонням, одразу шукає рятунок у пігулках. Але ж ліки — це не тільки дорого, а й не завжди безпечно. Чи не краще просто переглянути свій раціон? Джеймс Гангвіш, професор Колумбійського університету, вважає, що замість того, щоб ковтати снодійне, можна спробувати інший, набагато простіший метод — їсти розумніше.
До речі, дослідження проводилося з серйозним підходом: вчені проаналізували харчові щоденники понад 50 тисяч жінок. І висновок такий: ті, хто вживає багато продуктів із високим глікемічним індексом, частіше страждають від безсоння.
Чому солодке перед сном — не найкраща ідеяЯкщо спростити складні наукові терміни, суть ось у чому. Коли ви з’їдаєте, наприклад, білий хліб чи солодке печиво, рівень цукру в крові злітає вгору, ніби на американських гірках. Організм панікує, виробляє інсулін, щоб його знизити, а коли цукор різко падає — у гру вступають гормони стресу, такі як адреналін і кортизол. І що ми отримуємо? Збуджений організм, який ніяк не хоче засинати.
Тож, якщо вже давно помітили, що ночами ворочаєтесь, а заснути виходить тільки під ранок — згадайте, що ви їли ввечері. Можливо, вся справа у тій невинній шоколадці чи тарілці білого рису? І якщо хочете спати, як немовля, може, варто перейти на щось корисніше — наприклад, горіхи чи йогурт.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо ви думали, що державні витрати в 2024 році значно змінилися, то ось вам цікава цифра: 843 мільйони гривень пішли на створення та трансляцію телемарафонів “Єдині новини” і “FreeДом”. І, чесно кажучи, це майже копійка в копійку те ж саме, що й минулого року — тоді на ці проєкти виділили 842 мільйони.
Хто отримав найбільшеНайбільше — 699 мільйонів гривень — пішло саме на “Єдині новини”. Ще 144 мільйони витратили на “FreeДом”. Контракти отримали ті ж телеканали, що й раніше: “Інтер”, “ICTV”, “1+1”, “Ми — Україна” та продакшн-компанія “Кінокіт”.
До речі, ось хто отримав найбільше держфінансування:
“Ми — Україна” — 190 млн грн”ICTV” (СЛМ Новини, Пінчук) — 190 млн грн”Інтер” (Фірташ) — 170 млн грн”1+1″ — 139 млн грн”1+1 Продакшн” — 48 млн грнА що з каналом “Рада”Офіційно він бере участь у телемарафоні, але свій контент не виробляє. Натомість його створює “Кінокіт” – компанія, яку пов’язують з екс-заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. І це коштувало бюджету 105 мільйонів гривень.
Зменшення витрат на інші каналиТак, але не на телемарафоні. Ось, наприклад, витрати на державні телеканали “Дім” та “The Gaze” у 2024 році скоротили. На десять програм для “Дому” виділили 17,6 мільйона гривень – удвічі менше, ніж у 2023-му (тоді було 41 млн).
А з “The Gaze” взагалі цікаво: якщо торік канал отримав 43,6 мільйона, то тепер – всього 3,3 мільйона.
Європа не в захватіУ жовтні 2024-го Єврокомісія висловила претензії до “Єдиних новин”. Головна проблема — сумніви в об’єктивності. Та й загалом виникає питання: чи варто фінансувати проєкт державним коштом?
До того ж, глядачі вже не ті. За даними USAID-Internews, 86% українців знають про телемарафон, але дивляться його лише 47%. Довіряє ж йому кожен третій.
Раніше було інакшеУ 2022-му марафон мав широку підтримку. Але з 2023 року довіра почала падати. У лютому 2024-го соціологи вперше зафіксували негативний баланс довіри-недовіри: тепер більше людей не довіряють марафону, ніж довіряють.

Джерело: 5692.com.ua