Вибір професії — справа серйозна. Але давайте чесно: більшість із нас намагається знайти щось не просто цікаве, а й таке, щоб реально можна було заробляти, а не існувати від зарплати до зарплати. Ну і, бажано, без зайвих років навчання. Молодь України теж не хоче марнувати час, тому обирає професії, які дають стабільність або хоча б швидкий дохід.
За даними Державної служби зайнятості, у 2024 році понад 150 тисяч молодих людей (до 35 років) звернулися за допомогою у пошуку роботи. Це чверть від усіх, хто шукав роботу через центри зайнятості. І що цікаво — 64 тисячі вже знайшли місце, що навіть більше, ніж роком раніше. А у 2025 році, тільки рік розпочався, а вже 7 тисяч молодих українців працевлаштовані через службу зайнятості. Як кажуть, хто шукає — той знаходить.
Які професії зараз “в топі”Ну що ж, давайте подивимось, ким хочуть працювати молоді українці.
Продавець — робота є завжди, від супермаркетів до маленьких крамниць.Кухар — бо їсти люблять усі, а хороші кухарі на вагу золота.Водій — доставка, таксі, логістика, тут роботи вистачає.Адміністратор — готелі, ресторани, офіси, без них ніяк.Бариста — кава нині більше, ніж просто напій, це стиль життя.Бухгалтер — цифри мають сходитися, інакше бізнес не виживе.Медсестра — медицина завжди у дефіциті, і це навряд чи зміниться.Держслужбовець — стабільність, хоч зарплати й не захмарні.Вчитель — хто вчитиме дітей, якщо не вони.Касир — поки що автоматизовані каси не витіснили людей повністю.Менеджер — бізнесу потрібні ті, хто знає, як ним керувати.Швачка — хто сказав, що модна індустрія — це тільки про великі бренди.Офіціант — ресторани ростуть, а гостям потрібне якісне обслуговування.А якщо ще не визначивсяНе всі одразу знають, ким хочуть бути, і це нормально. Тому Державна служба зайнятості проводить профорієнтаційні зустрічі, тренінги, консультації, де можна розібратись у своїх сильних сторонах. Є й онлайн-курси, і виїзні заходи, щоб максимально допомогти молоді знайти свій шлях.
Головне — не боятись пробувати. Буває, що перша робота — це не мрія, але ж треба з чогось починати. А далі — хто знає, може, сьогодні ти бариста, а завтра відкриєш власну кав’ярню.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, здається, ми ще навіть не усвідомили, наскільки сильно війна змінила демографічну ситуацію в Україні. А попереду — ще дві хвилі міграції, які можуть добряче переформатувати країну. І якщо ви думали, що люди вже виїхали, скільки могли, то експерти кажуть: “Ні, це ще не кінець”.
Перша хвиля: після війниПро це говорить Андрій Гайдуцький — економіст, який, власне, добре розбирається в міграційній політиці. Він пояснює, що перша хвиля очікується одразу після війни. Зрозуміло, що дехто, хто не мав змоги виїхати під час бойових дій, нарешті це зробить. Багато хто з військових, які демобілізуються, можуть захотіти почати нове життя за кордоном. Але паралельно буде і зворотний процес — частина українців повернеться, бо вони скучили за домом, або просто тому, що життя в Європі виявилося не таким солодким, як здавалося. Ну, десь два мільйони туди, два мільйони назад — у результаті особливих змін у чисельності населення не буде.
Друга хвиля: після вступу до ЄСА от друга хвиля — це вже серйозніше. Вона очікується після вступу України до ЄС. І тут усе залежить від зарплат. Якщо у нас вони залишаться низькими порівняно з тією ж Польщею чи Німеччиною, то частина людей просто не бачить сенсу залишатися. 1-2 мільйони можуть податися на Захід у пошуках кращого життя. Але це вже не буде так масово, бо, чесно кажучи, багато хто виїхав раніше, і ще одна глобальна міграція просто фізично неможлива.
Чоловіки та кордонЩе один важливий момент — кордони. Що буде з чоловіками після війни? Гайдуцький каже, що тримати заборону на виїзд неправильно. Але знімати її варто поступово: спочатку для тих, кому за 50, потім для молодших. Та й узагалі, армія має бути професійною, а не просто “набирати всіх підряд”. Людина повинна хотіти воювати, а не тому що її змусили. А щоб ця мотивація з’явилася, потрібно дати нашим військовим сучасну зброю.
Європа потребує робочих рукДо речі, у Європі зараз катастрофічно бракує робочих рук. Чоловіки зі Східної Європи раніше масово працювали на заводах, будівництві, але з початком війни цей потік зменшився. Заводи просто не можуть знайти працівників. А це означає, що пропозицій роботи для українців буде більш ніж достатньо.
Як зупинити відтік населенняЩо робити, щоб люди не тікали з України? Все банально просто — створювати робочі місця. Але є нюанс. Багато підприємств зараз не розширюються, а скорочуються. Автоматизація, економічна нестабільність, невизначеність… У результаті частина людей залишається без роботи, і це тільки підштовхує їх до виїзду.
Як це виправити? Потрібні державні програми підтримки бізнесу, гранти для підприємців, створення комфортних умов для тих, хто хоче інвестувати в Україну. І не тільки для українців, а й для іноземців, які готові працювати тут.
Питання тільки одне: чи хтось цим серйозно займеться? Бо поки що виглядає так, що вирішувати цю проблему доведеться самій країні — кожному, хто не хоче, щоб Україна порожніла.

Джерело: 5692.com.ua

Хто не хоче дожити до такого ж поважного віку, як японці, серелня тривалість життя яких 84 роки? Виявляється, їхня фішка — не тільки суші, а й дрібненька рибка, яку вони їдять прямо з кісточками. Вчені з Нагої розібралися, чому це працює.
Що з’ясували японціДослідники взяли майже 80 тисяч людей — від 35 до 69 років — і кілька років стежили, що вони їдять і як живуть. Особливо придивлялися до тих, хто любить дрібну рибу: хрумкають її з головою й хвостом. І що ви думаєте? У таких людей шанси рано померти — чи то від раку, чи від іншого — нижчі. А у жінок цей ефект ще крутіший.
Чим дрібна риба кращаПрофесор Такаші Тамура каже, що маленька риба — це просто скарб. Її легко їсти всім — і малим, і старим, хоч у консервах, хоч свіженькою. А головне — у кістках ховається купа корисного: кальцій, вітамін А для імунітету. Виходить, це не просто їжа, а натуральна таблетка для здоров’я.
До речі, у нас теж є що пожувати: хамса, тюлька, бички, сардини чи анчоуси. Доступно, дешево, а користь — як від заморських делікатесів.
Чому не філеЗдається, ну що там у тій дрібноті? Але фокус у тому, що в ній усе їстівне — і м’ясо, і кістки. У великому філе такого немає — там тільки м’якоть, а поживні речовини з кісток ти не отримаєш. Тож дрібна риба — це ніби повний пакет вітамінів, а не пів порції.
Як це може допомогтиДодавайте дрібну рибу в тарілку щодня — і ризики захворіти чи раніше часу відійти зменшаться. Просто і без зайвих хитрощів — їжте собі хамсу чи бички, і організм скаже спасибі.
От і все. Японці своїм довголіттям завдячують не тільки рису, а й цій дрібноті. Може, і нам варто частіше її вживати.

Джерело: 5692.com.ua

Віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов, який також очолює Міністерство національної єдності, заявив, що наша країна активно вивчає, як Ізраїль, Румунія, Литва, Латвія та Балкани повертали своїх громадян додому.
І, чесно кажучи, питання справді гостре. Люди виїжджають – хто тимчасово, хто назавжди. Але якщо ми хочемо не просто відбудувати країну, а зробити її сильною та конкурентною, то без повернення своїх же українців – ніяк. Це не просто про економіку чи робочі руки, це про майбутнє загалом.
Збереження людського капіталу – ключове завдання. Від цього залежить не лише відновлення України, а й її майбутнє в цілому. Ми не єдині, хто стикався з таким викликом, тому треба брати найкраще з чужого досвіду, – зазначив Чернишов.
До речі, досвід справді цікавий.
Як Ізраїлю вдалося повернути мільйониОт, наприклад, Ізраїль. Ви знали, що за його межами досі живе більше 8 мільйонів євреїв? Найбільше – у США, але з 1948 року до країни повернулося понад 3,3 мільйона осіб. І все це – завдяки чіткій політиці репатріації.
Ізраїльтяни не просто сказали “повертайтеся”. Вони створили умови:
безкоштовний квиток додому,фінансова підтримка на перший час,субсидії на житло та освіту,податкові пільги,навіть нижчі ставки на іпотеку.Що цікаво, більшість тих, хто повернувся у 2021 році, були молодші 35 років. Тобто, країна не просто отримала нових громадян, а молодих, активних, перспективних людей, які готові працювати й розвивати державу.
І тут виникає питання: а що може зробити Україна, щоб наші люди теж захотіли повернутися?
Литва і Латвія – ще один прикладЯкщо глянути на Литву чи Латвію, там теж ситуація схожа. Люди свого часу поїхали в Європу, але частина з них повернулася. Чому? Бо з’явилися можливості. Економіка пішла вгору, зарплати стали конкурентними, та й загалом життя в країні покращилося.
Це, мабуть, найкращий сценарій для України. Бо, зрештою, всі хочуть жити в успішній, безпечній країні. І якщо ми створимо хороші умови, українці повертатимуться самі, – підсумував Чернишов.
А поки що – вчимося у тих, хто вже пройшов цей шлях. І сподіваємось, що колись і Україна стане країною, куди хочеться повертатися.

Джерело: 5692.com.ua

Масниця – це не просто свято млинців! Це ще й чудовий привід потішити себе й рідних смачненькими варениками з найрізноманітнішими начинками. І якщо класичні солоні вареники вам трохи набридли, спробуйте солодкі варіанти – з сиром, фруктами, маком чи навіть гарбузом.
Готуємо ідеальне тістоДля вареників головне – вдале тісто. Воно має бути м’яким, еластичним, добре тримати начинку. Його можна замішувати як на воді, так і на молоці – залежно від ваших вподобань.
Що знадобиться:500 г борошна200 мл теплої води або молока1 яйце (для пісного варіанту можна без нього)1 ст. ложка олії½ ч. ложки соліЯк приготувати:Борошно просіюємо у велику миску, робимо заглиблення в центрі.Додаємо сіль, яйце, олію, потроху вливаємо воду або молоко й замішуємо тісто. Воно має бути м’яке, але не липке.Загортаємо у рушник і залишаємо відпочити 20-30 хвилин.А тепер – найцікавіше! Ось кілька смачнючих начинок, які перетворять ваші вареники на справжній десерт.
Вареники з солодким сиромЦе класика! Такі вареники – ніжні, трохи ванільні, ідеально поєднуються зі сметанкою чи медом.
Що знадобиться:250 г сиру2 ст. ложки цукру1 жовток1 ч. ложка ванільного цукру2 ст. ложки сметаниЯк приготувати:Сир добре розтираємо з жовтком, цукром і ванільним цукром.Розкачуємо тісто, вирізаємо кружечки, викладаємо начинку, заліплюємо.Варимо у киплячій підсоленій воді 3-4 хвилини після того, як спливуть.Подаємо зі сметаною, медом або ягідним соусом.Вареники на пару з вишнямиЦей варіант – соковитий, ароматний і не такий калорійний, як смажені десерти.
Що знадобиться:300 г вишень (можна заморожені)2 ст. ложки цукру1 ст. ложка крохмалюЯк приготувати:Вишні змішуємо з цукром і крохмалем – так начинка не буде надто рідкою.Викладаємо начинку в тісто, ліпимо вареники.Готуємо на пару 7-8 хвилин. Це можна зробити у пароварці або просто на ситі над каструлею з киплячою водою.Подаємо з вершками чи медом.Вареники з гарбузом та яблукомДуже ніжний, осінній варіант, хоча гарбуз продається цілий рік!
Що знадобиться:200 г гарбуза1 велике яблуко2 ст. ложки меду½ ч. ложки кориціЯк приготувати:Гарбуз натерти, тушкувати на сковороді 5-7 хвилин до м’якості.Яблуко теж натерти, змішати з гарбузом, медом і корицею.Формуємо вареники, варимо 3-4 хвилини.Подавати можна з корицею або сиропом.Вареники з полуницеюПолуниця у варениках – це просто вибух літнього смаку!
Що знадобиться:300 г полуниці (свіжої або замороженої)2 ст. ложки цукру1 ст. ложка крохмалюЯк приготувати:Полуницю нарізати шматочками, змішати з цукром і крохмалем.Начинку загортаємо в тісто, ліпимо вареники.Варимо у киплячій воді 3-4 хвилини.Найкраще смакує з ванільним соусом або згущеним молоком.
Вареники з маком і курагоюДля любителів цікавих поєднань – ніжний мак, солодка курага та медова нотка.
Що знадобиться:100 г маку50 г кураги2 ст. ложки меду50 мл гарячої водиЯк приготувати:Мак запарюємо окропом, залишаємо на 15 хвилин, потім подрібнюємо блендером.Курагу нарізаємо дрібно, змішуємо з маком і медом.Начиняємо вареники, ліпимо краї.Варимо у киплячій воді 3-4 хвилини.Подаємо з медом або ягідним соусом.Які б вареники ви не обрали, головне – готувати з любов’ю! Сподіваюся, ці рецепти стануть у пригоді на Масницю й потішать вашу родину. Смачного.

Джерело: 5692.com.ua