Війна, що триває вже третій рік, перекреслила роки поступу у правах жінок, їхній безпеці та можливостях заробляти. Здається, усе, за що боролися стільки часу — рівність, незалежність, стабільність — тепер під загрозою. І найбільше це відчувають саме жінки.
Ризики, про які не говорять уголосЗ початком повномасштабного вторгнення життя мільйонів українок кардинально змінилося. Додалися не лише сирени та тривоги, але й інші, менш видимі, проте дуже реальні загрози.
Гендерне насильство стало страшною тінню війни. Згідно зі статистикою ООН, з лютого 2022 року його рівень зріс на 36%. Це лише офіційні дані — реальні масштаби, ймовірно, ще більші, адже не всі жінки наважуються звернутися по допомогу.Втрата роботи — ще одна болюча проблема. Якщо в мирний час жінки і так заробляли менше, то тепер ситуація погіршилася. У 2024 році лише 48% переміщених українок мали роботу, у той час як серед чоловіків цей показник досягав 71%. І це не просто цифри — це тисячі реальних історій про те, як важко зберегти фінансову незалежність.Оплата праці також говорить сама за себе: жінки в Україні станом на 2023 рік заробляли в середньому на 41,4% менше, ніж чоловіки. Виходить, працюєш так само, а отримуєш у півтора раза менше. Чесно? Несправедливо.Коли дім — це і робота, і школа, і лікарняЩе одна проблема, яка лягає на жіночі плечі — побутове навантаження. З війною багато дитячих садочків та шкіл зачинилися, і відповідальність за виховання дітей часто цілком лягає на матерів. Догляд за дітьми, літніми родичами, хатні справи — усе це поєднується з необхідністю працювати.
І як тут не зламатися? Психічне здоров’я жінок нині під величезним тиском. Тривога за майбутнє, нестабільність, фізичне та емоційне вигорання — реалії, з якими стикаються мільйони українок.
Попри все — впередАле знаєте, що найбільше вражає? Жінки не здаються. Ба більше, вони виходять на перший план, стаючи лідерками у гуманітарних організаціях, волонтерських ініціативах та бізнесі.
Цікаво, що зараз кожен другий бізнес в Україні заснований жінкою. І це не лише традиційні галузі. Жінки все частіше працюють у сферах, де раніше домінували чоловіки — охорона, транспорт, навіть розмінування. Хто б міг подумати кілька років тому?
Що пропонує ООНАгенція “ООН-Жінки” закликає міжнародну спільноту збільшити фінансування програм, які допомагають жінкам, зокрема 1,8 мільйонам внутрішньо переміщених осіб.
Сабіна Фрейзер Гюнес, представниця організації в Україні, підкреслює:
Без активної участі жінок ми не зможемо відбудувати країну такою, якою хочемо її бачити — рівною, справедливою, сильною.
І важко не погодитися.
Отож, реальність така: жінки в Україні щодня роблять неможливе. Вони тримають на собі родини, громади й навіть цілі галузі. І хоча викликів не меншає, вони знаходять у собі силу йти далі.

Джерело: 5692.com.ua