Скоро життя стане трохи простішим: українцям дадуть можливість користуватися коштами з будь-якого свого банківського рахунку, маючи при собі всього одну картку. Звучить круто, правда?
Якщо на одній картці не вистачає грошей, система автоматично підтягне потрібну суму з іншого вашого рахунку. Більше не треба вручну перекидати гроші між картками чи заходити в купу банківських додатків.
Що взагалі відбуваєтьсяЦе все завдяки відкритому банкінгу. З 1 серпня 2025 року в Україні запрацює відповідний розділ Закону про платіжні послуги. Головна суть у тому, що банки більше не будуть “замикати” клієнтів на своїх додатках — ви зможете користуватися фінансовими послугами будь-якого банку без прив’язки до конкретної картки чи програми.
Що це дасть звичайним людям? Тепер не потрібно думати, на якій картці залишилися гроші — система сама вирішить, звідки списати. Картка одного банку працюватиме з рахунками в інших. Менше зайвих переказів і комісій. Конкуренція між банками стане жорсткішою, а послуги — вигіднішими.
Що кажуть експертиОлена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, пояснює цю зміну просто:
Уявіть, що у вас одна картка, але вона працює одразу з кількома рахунками в різних банках. Це зовсім інший рівень комфорту!
Коли чекати змінДеякі банки вже зараз дозволяють додавати картки інших банків у свої додатки. Але поки це працює через звичайні p2p-перекази та еквайринг, що не зовсім зручно. З відкритим банкінгом усе буде простіше й автоматично.
Але не варто чекати, що це запрацює в один день. Потрібен час, щоб усі банки синхронізували свої системи та адаптували нові стандарти. Тож, як завжди, доведеться трохи почекати. Але головне — зміни вже не за горами.

Джерело: 5692.com.ua

Кабмін нарешті розставив акценти: на що саме робитимуть ставку у 2025 році, щоб відновити країну та зробити ще один крок до Європейського Союзу.
Про це 18 лютого повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Головне — відійти від наслідків війниОчевидно, що першочергове завдання — підняти економіку з колін, відновити зруйновану інфраструктуру та підтримати людей, які найбільше постраждали від війни. Що це означає на практиці? Нові робочі місця, фінансова допомога, а також програми для відбудови зруйнованих міст.
Європа ближче, ніж здаєтьсяУкраїна продовжує шлях до ЄС, а для цього треба виконати купу умов. Зокрема, врахувати зауваження зі звіту про прогрес і, звісно, впроваджувати реформи. Без них — ніяк. А ще продовжити переговори, щоб співпраця з Євросоюзом була не лише на словах.
Що конкретно запланувалиЩоб не звучало як черговий список обіцянок, Кабмін прописав чіткі пункти:
Програма “Ukraine Facility” — гроші від ЄС, які підуть на підтримку країни (якщо все вдасться, звісно).Законодавчі зміни — треба ухвалити кілька важливих законів, без яких економіка просто не зрушить.Приєднання до OECD — це щось на кшталт “елітарного клубу” економічно розвинених країн.Сталий розвиток — аби не просто виживати, а реально рости.Ну, а що з цього вийде — подивимося. Головне, щоб це був не просто черговий план “на папері”, а реальні зміни.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція Дніпра затримала 53-річного чоловіка, який пограбував літню жінку у її власному будинку. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.
Інцидент стався 17 лютого близько 18:30. До правоохоронців звернулася налякана 82-річна мешканка міста, яка повідомила, що до її оселі проник невідомий. Нападник, погрожуючи, відібрав у неї золоті сережки та зник.
Правоохоронці оперативно розшукали та затримали підозрюваного. Як з’ясувалося, він раніше вже мав судимість за майнові злочини. Викрадені прикраси злочинець встиг здати до ломбарду.
18 лютого слідчі повідомили йому про підозру за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж). Тепер чоловіку загрожує до 10 років позбавлення волі.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо подивитися, на що громади витрачали гроші для армії у 2024 році, то одразу видно – головний акцент на дронах і радіоелектронній боротьбі. В принципі, логічно. Дрони – це і розвідка, і ударна сила, а РЕБи допомагають глушити ворожу техніку. Уявіть собі: лише за три квартали 262 громади (а їх в Україні загалом 1469) виклали на це 1,6 мільярда гривень. Це лише офіційні цифри, а скільки ще передано безпосередньо військовим – можна тільки здогадуватися.
Громади не стоять осторонь – допомагають фронту, як можутьЗагалом ситуація цікава. Формально оборона – це державна справа, але громади з самого початку війни не сиділи склавши руки. Закуповували, допомагали, передавали. І якщо ще два роки тому в пріоритеті були бронежилети й тепловізори, то зараз усе змінилося. Ну справді, коли ти воюєш із ворогом, який кидає дрони десятками тисяч, то просто броня вже не врятує. А от мати свої безпілотники й глушити ворожі – зовсім інша справа.
Якщо подивитися, що купують громади, то видно, що ми фактично маємо армію дронів від самих людей. І це реально рятує життя, – пояснює Михайло Лейченко з Центру розвитку інновацій.
Але справа не тільки в дронах. На транспорт, броню та укріплення теж пішла купа грошей – майже мільярд гривень. Фортифікації, до речі, стають усе більшою статтею витрат. Напевно, всі бачили, як зараз облаштовують лінію оборони – це не просто бліндажі, а повноцінні захисні споруди.
Допомога від громад лише зростаєЩе один цікавий момент. Попри те, що у 2024 році громади більше не отримували “військовий” ПДФО (податки військових і силовиків повернули до держбюджету), допомога армії не зменшилася. Навпаки – за рік витрати навіть зросли, і то суттєво: на 900 мільйонів гривень більше, ніж у 2023-му.
До речі, витрати на бронежилети, тепловізори та пальне у порівнянні з 2022-м скоротилися майже вдвічі. І це теж показово. Якщо спочатку всі кидалися купувати найнеобхідніше, то зараз підхід став більш стратегічним – громади інвестують у технології та довгострокову оборону.
Ну і загальний висновок: місцеве самоврядування не просто “скидається на армію”. Воно вже фактично стало частиною оборонного процесу. І ця тенденція, схоже, тільки набирає обертів.

Джерело: 5692.com.ua