170 мільярдів доларів — саме стільки збитків уже завдала війна українській інфраструктурі. Це не просто числа, це дороги, що зникли, будинки, які ще вчора були чиєюсь фортецею, заводи, школи, лікарні… уявіть, скільки всього доведеться відбудовувати.
Житло: тисячі українців залишилися без даху над головоюЗнаєте, скільки будинків знищено? 236 тисяч. З них 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоповерхівки, 600 — гуртожитки. Тобто уявіть собі, що ціле місто розміром із Київ просто стерли з лиця землі. Вартість цих руйнувань — 60 мільярдів доларів.
І що найгірше, для багатьох людей дім — це не просто стіни, це роки життя, спогади, тепло. А тепер у когось від усього цього залишилася лише купа уламків.
Дороги, яких більше немаєЗнаєте, що ще боляче? 26 тисяч кілометрів доріг, які просто стерті з лиця землі. Це не ямковий ремонт, який “підлатають навесні”, це фактично знищена транспортна система. Втрати — 38,5 мільярда доларів. З них майже 28,3 мільярда – це автодороги. А ще 4,3 мільярда доларів – залізниця, 2 мільярди – авіація, 850 мільйонів – порти. Ну і приватні авто — 260 тисяч машин розбито чи спалено, загалом це ще 2,2 мільярда доларів у повітря.
Енергетика під приціломПам’ятаєте всі ті новини про удари по ТЕС, ГЕС і підстанціях? Ось вам результат: 14,6 мільярда доларів збитків. Ворог повністю знищив Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську і Зміївську ТЕС. Інші електростанції теж сильно постраждали. І тепер нам доведеться думати, як пережити ще одну зиму, бо енергетика стала буквально фронтом боротьби.
Сільське господарство: знищені врожаї, спалена технікаВи уявляєте Україну без полів? Без пшениці, без соняшників, без родючої землі? Але війна зачепила і цю сферу. Збитки АПК — 10,3 мільярда доларів. 130 тисяч одиниць сільгосптехніки знищено. 4 мільйони тонн зерносховищ перетворилися на попіл. 16 тисяч гектарів багаторічних культур просто випалені війною.
Додайте сюди ще 298 тисяч гектарів лісів, які або вигоріли, або знищені обстрілами — це ще 4,5 мільярда доларів втрат.
І ще один жахливий факт: 298 тисяч гектарів лісів – або вигоріли, або перетворилися на мінні поля. Загальні втрати екології – 4,5 мільярда доларів.
Школи, лікарні, культура – все під ударомЯкщо хтось думає, що окупанти воюють лише з військовими, ось вам цифри. Освіта: 7,3 мільярда доларів збитків, знищено понад 4 тисячі шкіл і університетів.
Медицина: 4,3 мільярда доларів втрат, 1554 лікарні та медзаклади пошкоджені або повністю зруйновані.
Культура, спорт, релігія? Ворог не вибирає. 3921 культурний об’єкт, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси – розбиті, знищені, стерті. Загальні втрати цього сектору – 4 мільярди доларів.
А ще зв’язок — 1,2 мільярда доларів у мінусі. Деякі деокуповані райони залишилися без комунікацій взагалі, а інтернет і мобільний зв’язок там відновлюють буквально “з нуля”.
Що даліМВФ каже, що у 2025 році наша економіка може зрости на 3%, а НБУ прогнозує інфляцію 9,7%. Ще 880 мільйонів доларів міжнародної підтримки додасться до бюджету. Але чи вистачить цього?
Відбудова триватиме роками. Але Україна вже не раз доводила, що здатна вистояти. Тож хто знає — можливо, колись на місці руїн з’являться ще кращі міста, ще міцніші мости, ще сучасніші заводи. Але поки що – ми платимо за це надто високу ціну.

Джерело: 5692.com.ua

16 лютого 2025 року ввечері у Дніпрі сталася пожежа в покинутій двоповерховій будівлі на вулиці Військова, що в Амур-Нижньодніпровському районі міста. Повідомлення про займання надійшло до Служби порятунку “101” о 20:00. Про це повідомили в ГУ ДСНС Дніпропетровської області.
Вогонь охопив загальну площу 100 квадратних метрів. Під час гасіння пожежі рятувальники виявили двох людей – жінку 1975 року народження та чоловіка 1981 року народження. Обох постраждалих госпіталізували до лікарні з попереднім діагнозом – отруєння продуктами горіння.
Пожежу вдалося повністю ліквідувати о 21:35. У гасінні брали участь 17 рятувальників та 4 одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Придбання квартири — це не просто вибір гарного планування чи району, а серйозна фінансова угода, яка вимагає уважності до деталей. Навіть якщо житло здається ідеальним, перед тим як підписати документи, варто ретельно перевірити юридичний бік питання, обговорити всі нюанси з продавцем і визначити спосіб оплати.
Щоб не вскочити в халепу, потрібно уважно перевірити документи, домовитися про умови з продавцем і заздалегідь продумати, як будете передавати гроші. Розбираємося, на що звернути увагу перед тим, як поставити підпис у договорі.
Юридична перевірка: не нехтуйте цим крокомПеред тим як віддавати гроші, потрібно переконатися, що з квартирою все чисто. Найкраще залучити юриста, який допоможе:
Перевірити документи на право власності (договір купівлі-продажу, спадщину, дарчу тощо).Дізнатися, чи немає арештів, застав або судових спорів щодо житла.Впевнитися, що продавець має законне право здійснювати операцію.Дослідити історію власності, щоб уникнути неприємних сюрпризів від потенційних спадкоємців.Переконатися, що продавець дієздатний і не перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері (бо це може стати підставою для скасування угоди в майбутньому).Цей етап важливий, адже навіть після покупки договір можуть визнати недійсним у суді протягом трьох років, якщо спливуть якісь проблеми.
Попередній договір: чи варто укладатиЯкщо ви впевнені, що хочете саме цю квартиру, має сенс оформити попередній договір у нотаріуса. Він підтверджує наміри обох сторін і фіксує основні умови угоди.
Що зазвичай прописують у документі:
Скільки часу дається на підписання основного договору.Обов’язки продавця: виписати всіх мешканців, зняти їх із військового обліку, отримати довідки про відсутність боргів.Коли передаються ключі (інколи це відбувається не одразу після угоди, тому цей момент важливо зафіксувати).Остаточну суму та спосіб розрахунку.Розмір завдатку.Завдаток зазвичай складає приблизно 1000 доларів. Якщо угоду зриває покупець — гроші не повертаються. Якщо передумав продавець — він повинен віддати суму в подвійному розмірі.
Якщо продавець фізично не може підписати попередній договір, можна оформити завдаток через агентство. Але варто розуміти, що юридичної сили це не матиме.
Як правильно розрахуватись: гривня чи доларОфіційно всі угоди купівлі-продажу в Україні проходять у гривні й безготівково, якщо сума перевищує 50 тисяч грн. Але давайте чесно — всі розраховуються в доларах.
Що тут треба врахувати:
Якщо платите безготівково, банк може попросити документи про походження коштів. Це важливо знати заздалегідь, щоб не довелося потім пояснювати, звідки у вас така сума.Якщо треба поміняти велику суму, краще робити це поступово, бо курс може “стрибати”.Деякі рієлтори працюють із “валютниками”, які приїжджають прямо до нотаріуса й міняють гроші. Це не зовсім офіційно, але так теж буває.Як не втратити житло і грошіГоловне — не поспішати й не вестися на слова “Та все нормально, всі так роблять”. Треба уважно перевіряти документи, домовлятися про розрахунок і не боятися звертатися до юриста.
Купівля нерухомості — це не тільки радість, але й купа відповідальності. Тож краще все сто разів перевірити, ніж потім кусати лікті.

Джерело: 5692.com.ua

Здається, ще вчора польське суспільство підтримувало українців усім, чим могло. Але за останні два роки щось явно змінилося. І хоча загалом поляки все ще доволі прихильно ставляться до наших громадян, тенденція вже не така позитивна, як раніше.
Що кажуть дослідженняДоктор Роберт Станішевський із Варшавського університету провів дослідження, результати якого опублікувало Polskie Radio. Висновок простий: рівень підтримки українців у Польщі помітно знижується.
Чому поляки почали критикувати українців”Занадто багато вимагають”Один із головних моментів — сприйняття українців як надто вимогливих. Мовляв, вони не просто просять допомоги, а ще й вважають, що Польща їм щось винна. Наприклад, через аргумент, що Україна зараз “воює не лише за себе, а й за Польщу”. Виявляється, такі заяви багатьох поляків більше дратують, ніж переконують.
Культурні відмінностіЧим довше українці живуть у Польщі, тим більше виявляється, що у двох народів є свої звички та традиції, які не завжди збігаються. Це стосується навіть таких речей, як спілкування у родині чи розподіл ролей у парі. Поляки нерідко помічають, що українці поводяться інакше, ніж вони звикли, що й викликає певне непорозуміння.
Як медіа і політика роздмухують проблемуА тепер увага: дослідження показує, що важливу роль у формуванні суспільних настроїв відіграють ЗМІ та політики.
Телебачення формує думкуДо 2023 року головними телеканалами, що впливали на громадську думку, були TVP і TVN. Тепер залишився лише TVN, і саме він задає тон у питаннях ставлення до українців.
Історичні суперечкиЩе один фактор, який загострює ситуацію — невирішені історичні питання. Наприклад, польське суспільство активно обговорює тему ексгумації жертв Волинської трагедії. І хоча це, здавалося б, не має прямого стосунку до сучасних подій, медіа підігрівають дискусію, що позначається на ставленні до українців.
Що з цим робитиДослідник Роберт Станішевський пропонує два основних рішення:
Змінити тональність медіа — щоб польські ЗМІ висвітлювали ситуацію більш позитивно.Зменшити рівень вимогливості — тобто українцям варто проявляти більше гнучкості та менше очікувати, що їм усе мають дати.Чи допоможуть ці кроки змінити ситуацію? Час покаже. Але одне зрозуміло точно: те, як сприймають українців у Польщі, залежить не тільки від поляків, а й від самих українців.

Джерело: 5692.com.ua