Україна трохи просіла в оновленому рейтингу сприйняття корупції від Transparency International. Якщо минулого року ми були на 104 місці, то тепер опустилися на 105-те. Начебто зміни незначні, але якщо подивитися глибше — це сигнал, що антикорупційні реформи або пробуксовують, або йдуть формально, без реальних змін.
Як виглядає ситуація в цифрахМи втратили один бал: 35 проти 36 минулого року. У цьому ж діапазоні опинилася Сербія, з таким самим показником. Трішки попереду — Домініканська Республіка, а позаду — Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд і Туреччина. Тобто компанія, м’яко кажучи, не найкраща, особливо якщо враховувати наш євроінтеграційний курс.
Для розуміння загальної картини: середній бал по ЄС — 62. І навіть там є падіння на 2 пункти. Це означає, що проблеми з корупцією не унікальні для України, але це не привід заспокоюватися.
А як справи у наших сусідівЯкщо брати країни-кандидати на вступ до ЄС, то їхні результати такі:
Грузія — 53 бали, 53 місце.Чорногорія — 46 балів, 65 місце.Молдова — 43 бали (+1), 76 місце.Албанія — 42 бали (+5), 80 місце.Північна Македонія — 40 балів (-2), 88 місце.Сербія — 35 балів (-1), 105 місце (як і ми).Туреччина — 34 бали, 107 місце.Боснія і Герцеговина — 33 бали (-2), 114 місце.Отже, ми не найгірші, але й не найкращі. А враховуючи, що антикорупційна боротьба є одним із ключових критеріїв для вступу в ЄС, такі показники точно не додають Україні балів у переговорах.
Що кажуть експертиTransparency International прямо зазначає, що ситуація свідчить про певний застій. Наче реформи є, але вони або виконуються лише формально, або ж просто затягуються. Грубо кажучи, ми не стоїмо на місці, але і вперед рухаємось надто повільно.
Нардеп Гетманцев висловився досить жорстко: “Просто збільшити кількість прокурорів чи суддів — це не панацея. Оновити антикорупційну програму, але просто перенести дедлайни завдань — теж не вихід”. За його словами, коли мега-корупціонерів гучно затримують під камери, але потім швидко випускають під смішні застави або взагалі тихо закривають справи — це не той результат, на який розраховують міжнародні експерти.
Що це означає для УкраїниЄ два варіанти, як дивитися на ситуацію. Хтось може сприймати це як черговий доказ “зради” й привід для критики. Але для тих, хто реально хоче змін — це сигнал, що потрібно діяти рішучіше. Антикорупційна боротьба має стати не просто галочкою для звітів, а реальною частиною державної політики. Інакше ми не лише залишимося в цьому рейтингу на тому ж рівні, а й ризикуємо ще більше погіршити свої позиції.

Джерело: 5692.com.ua

Всі ми хочемо, щоб наш улюблений песик був чемним і слухняним. Але що робити, якщо малий шкодник гризе меблі, тягне тапки чи риється в смітнику? Кричати? Ляпнути газеткою? Чи взагалі не реагувати?
Відомий кінолог Вілл Атертон поділився порадами щодо виховання цуценят. І головний меседж тут ось який: замість покарань краще працює заохочення.
“Покарання” може бути не таким, як ви думаєтеЗнаєте, що цікаво? Багато людей думають, що покарання — це щось жорстке: накричати, вдарити газетою, чи, не дай Боже, штурхнути. Але насправді ефективне “покарання” може бути м’яким і навіть позитивним.
Атертон пояснює, що цуценя просто не розуміє, що воно зробило не так, якщо йому не пояснити. Тут важливий підхід: не сварити “за що попало”, а чітко показати, що саме не можна робити.
Як правильно “сварити” цуценяОтже, якщо ваш хвостатий бешкетник знову щось утнув, ось що можна зробити:
Голос, а не крик. Не треба лякати собаку гучними вигуками — це тільки заплутає її. Краще використовувати спокійний, але рішучий тон. Сказати впевнено: “Не можна!” — і цього часто достатньо.Будьте конкретними. Замість загальних “погана собака” варто чітко вказувати на проблему: “Не гризи меблі!” або “Не тягни їжу зі столу!” Так собака швидше зрозуміє, у чому справа.Відволікайте. Якщо цуценя робить щось небажане, не просто сваріть його, а перенаправте увагу. Наприклад, якщо воно гризе шнурок, запропонуйте йому улюблену іграшку.Без фізичних покарань! Це головне правило. Ляпаси, штурхання, тицяння носом у калюжу — все це не навчить собаку, а лише зробить її боязкою або агресивною.Взаєморозуміння – ключ до щасливого хвостикаСобаки — не роботи, їм теж потрібно час, щоб навчитися. Кінолог наголошує: правильне спілкування з улюбленцем зміцнює ваш зв’язок і робить виховання простішим. Якщо чотирилапий відчуває, що його розуміють, він буде слухнянішим і впевненішим.
А це означає одне: і вам, і вашому хвостику жити разом буде набагато легше.

Джерело: 5692.com.ua

Ну що, маємо черговий кліматичний рекорд. Січень 2025 року став найтеплішим за всю історію спостережень. Уявіть собі: середня температура приземного повітря сягнула 13,23°C! Це на 0,79°C більше за середній показник 1991-2020 років. А якщо відмотати ще далі – до доіндустріального періоду – то різниця взагалі шалена: +1,75°C.
І що цікаво, ця тенденція не одинична. Останні 19 місяців поспіль температура стабільно перевищує доіндустріальні норми на 1,5°C і більше (окрім одного). А якщо взяти цілий рік – від лютого 2024-го до січня 2025-го – то виходить, що середня температура за цей період була на 0,73°C вищою за норму останніх трьох десятиліть.
Море теж не відстаєА ще й океани прогрілися. Температура поверхні моря у січні стала другою найвищою за всю історію спостережень. Лише минулий рік був трохи гарячішим. І це, між іншим, не просто якісь випадкові коливання – це тренд.
Саманта Берджесс (фахівчиня з клімату) каже, що ці рекорди йдуть один за одним, попри всі природні явища, які мали б хоча б трохи “пригальмувати” нагрівання. Той же Ла-Нінья, що зазвичай охолоджує океан, цього разу не допоміг. Тож щось тут явно не так.
Зима, яка не прийшлаЯкщо говорити про Європу, то там усе теж непросто. Середня температура січня була на 1,8°C вищою за норму, і цей місяць став другим найтеплішим за історію спостережень у регіоні. Першість досі утримує січень 2020 року, але ненадовго, мабуть.
Особливо спекотно було на сході та півдні Європи – в Україні, на Балканах, у західній частині росії. Люди, напевно, вже й забули, що таке справжня зимова холоднеча.
Хоча ні, дехто не забув. Наприклад, мешканці Ісландії, Великої Британії, Ірландії та північної Скандинавії. Там, навпаки, було холодніше за норму. Коротше, зима вирішила погратися: одним – весна посеред січня, іншим – люті морози.
Кліматичний хаос по всьому світуЦікаво, що подібні температурні контрасти були не тільки в Європі. Наприклад, у Північній Америці – Канаді, на Алясці – температура теж була вищою за середню. Як і в Сибіру, Південній Америці, Африці, Австралії та навіть в Антарктиді.
А от деяким регіонам пощастило менше – вони мали холодніший, ніж зазвичай, січень. Це стосується Чукотки, Камчатки, Південно-Східної Азії та навіть деяких штатів США.
Щось тут явно не те, погодьтесь.
Замість снігу – повені та посухиЯкщо ви думали, що аномальне тепло – це просто про комфортні прогулянки взимку, то ні. Разом із температурними рекордами прийшли і катастрофічні зміни погоди.
Візьмемо Західну Європу – там лило, як із відра. Дощі спричинили сильні повені в Скандинавії, країнах Балтії та навіть Італії. Подібні картини можна було побачити й у Канаді, на Алясці, в східній Австралії та південній Бразилії.
А от у північній частині Великої Британії, Іспанії та Причорномор’ї – навпаки, дощів майже не було. Сухо, як у пустелі. Так само й на південному заході США, у Мексиці, в Північній Африці, Центральній Азії та Китаї.
Тобто що маємо? Десь катастрофічні паводки, а десь – тотальна нестача води. І це вже не випадковість, а закономірність, яка повторюється з року в рік.
Що даліЗнаєте, ще кілька років тому багато хто думав, що зміни клімату – це щось далеке, що стосується лише айсбергів на полюсах. Але от ми живемо в 2025-му, і вже бачимо їх на власні очі.
Січень, який нагадує березень. Повені, які приходять, коли має бути сніг. Посухи, які виснажують навіть ті регіони, де раніше вода була в надлишку.
Питання лише в тому – як ми з цим будемо жити далі?

Джерело: 5692.com.ua

В Україні стає все менше простору для махінацій із державними грошима. Депутати Верховної Ради проголосували за закон, який серйозно підвищує відповідальність чиновників і керівників підприємств за непрозоре використання публічних коштів.
Цей законопроєкт із довгим номером 10255 підтримали аж 260 депутатів. Отже, якщо ви посадовець, керівник комунального підприємства чи ще хтось, хто має справу з держфінансами — готуйтеся звітувати чітко, вчасно і без хитрощів.
Що зміниться для чиновниківОлена Шуляк, голова парламентського комітету з питань місцевого самоврядування, пояснила, що відтепер фінансова інформація повинна бути публічною та достовірною. Ну тобто без цих усіх “ми випадково не встигли” чи “цифри трохи не зійшлися”. Бо за такі штуки тепер передбачені штрафи та адміністративна відповідальність.
І що, покарання теж будутьА ще органи фінансового контролю отримують більше повноважень. Тепер вони зможуть уважніше придивлятися, куди йдуть бюджетні кошти. Махінації стануть ризикованішими, бо механізми аудиту теж прокачали.
Що це означає для нас, звичайних людей? Ну, принаймні на папері це виглядає як крок до більшої прозорості. Ідея в тому, щоб бюджетні кошти не розчинялися невідомо де, а використовувалися за призначенням. Чи спрацює? Побачимо. Але якщо комусь таки стане важче “тягнути ковдру на себе” — вже непогано, правда?

Джерело: 5692.com.ua