Останнім часом новини буквально рясніють повідомленнями про бійки серед підлітків. І це вже не просто сварка у дворі чи шкільна штовханина. Все серйозніше: групові напади, жорстокі побиття, важкі травми… А що далі? Далі постає питання: хто за це відповість? Чи можуть дітей покарати, а якщо так — то як?
Вік, після якого “жартів” більше немаєДумаєте, якщо дитина ще мала, то її не чіпатимуть? Не зовсім так. Закон визначає чіткі межі відповідальності:
З 16 років — повна кримінальна відповідальність. Тут уже жодних поблажок.З 14 років — якщо завдано серйозних травм. Наприклад, перелом, струс мозку чи ще гірше.А от якщо винуватцю менше 14, то до в’язниці його, звісно, не посадять, але наслідки все одно будуть. Спеціальні виховні заходи можуть зіпсувати майбутнє не гірше за судимість: це фіксується в характеристиці, що може завадити вступу до нормального навчального закладу.
А якщо таки доведуть провинуТут усе залежить від того, наскільки серйозні наслідки. Покарання може бути різним:
штраф (а платити, до речі, доведеться батькам);примусові громадські чи виправні роботи;пробаційний нагляд (тобто контроль спеціальних служб);і, якщо випадок зовсім важкий, позбавлення волі.Наприклад, якщо потерпілий отримав травми середньої тяжкості — можна отримати до трьох років обмеження або позбавлення волі. А якщо мова про тяжкі тілесні ушкодження — тут уже від 5 до 8 років ув’язнення.
Але бувають ситуації, коли суд розуміє: покарання не обов’язково має бути жорстким. У такому разі можуть обмежитися попередженням, забороною відвідувати певні місця або посиленим контролем з боку батьків.
А що ж батьки? Вони теж у зоні ризикуЯкщо підліток у віці 14-16 років щось утнув — штраф від 850 до 1700 гривень.Якщо це вже кримінал, а дитина молодша 14 років — штраф виростає до 5100 гривень.Але на цьому все не закінчується. Якщо доведуть, що батьки систематично ігнорували виховання дитини, то їм самим може загрожувати аж до 5 років позбавлення волі. От так.
Чи можна цьому запобігтиБезумовно. Легше запобігти, ніж потім розгрібати наслідки. Діти не завжди розуміють, коли межа між “пожартували” і “зламали комусь життя”. Тому важливо говорити з ними, вчити вирішувати конфлікти не кулаками. Щоб не склалася така ситуація, коли не лише дитина, а й батьки схопляться за голову, не знаючи, що робити далі.

Джерело: 5692.com.ua

Якби вас запитали, яка країна найбільш дбайливо ставиться до природи, що б ви відповіли? Ну там, Швейцарія, Норвегія, можливо, Канада? А от і ні. У 2024 році світовим лідером з чистоти стала… Естонія. Так-так, невелика країна, яка, здається, зазвичай не привертає багато уваги. Але ось вам факт: за індексом екологічної ефективності (EPI), саме вона посіла перше місце серед 180 країн світу.
Як так сталося? Ну, по-перше, тут серйозно взялися за якість повітря. По-друге, у них дуже потужна система переробки відходів. По-третє, вони активно захищають ліси та водойми. Загалом, працюють не для галочки, а справді змінюють ситуацію.
А сусіди якЦікаво, що навіть близькість до росії, яка в цьому рейтингу опинилася аж на 84-му місці, не завадила естонцям тримати планку. Це взагалі трохи дивно, бо зазвичай екологічний стан сусідніх країн впливає одна на одну. Але тут Естонія, здається, просто не дала собі “забруднитися”.
Як рахували, хто чистішийЦе не просто чиєсь суб'єктивне враження. Дослідження проводили науковці з Єльського та Колумбійського університетів разом із Всесвітнім економічним форумом. Вони розробили рейтинг на основі 40 різних показників – від чистоти повітря і води до утилізації сміття та збереження природних ресурсів.
Головні критерії:
стан екосистеми (чи не вирубують ліси, чи не зникають види тварин, наскільки добре збережена природа);охорона довкілля (наприклад, рівень забруднення води та повітря);боротьба зі змінами клімату.Отак просто: чим краще країна піклується про природу, тим вищий її рейтинг.
Хто ще серед лідерівЕстонія, звісно, молодці, але вона не єдина, хто береже довкілля. До топ-10 найчистіших країн також увійшли:
ЛюксембургНімеччинаФінляндіяВелика БританіяШвеціяНорвегіяАвстріяШвейцаріяДаніяУкраїна у цьому списку на 41 місці. Начебто й непогано, але порівняно з лідерами – є куди рости.
А нам це потрібноНу, давайте чесно – хто не хотів би жити в країні, де чисте повітря, охайні вулиці та нормальна вода? Це не якась абстрактна річ, а реальна якість життя. Менше хвороб, кращий настрій, нормальні умови для дітей.
Естонія показала, що навіть маленька країна може стати світовим лідером, якщо поставити собі таку мету. Тож, може, і нам варто взяти з них приклад?

Джерело: 5692.com.ua

Польські компанії уважно стежать за ситуацією в Україні й уже готуються до того моменту, коли почнеться масштабне відновлення. Про це розповів урядовий уповноважений Павел Коваль. За його словами, з представниками різних галузей підтримується постійний контакт, і бізнес чудово розуміє, що відбувається у відносинах між двома країнами.
Будівництво, авіація та спільні проєктиМи вже зробили багато підготовчої роботи, є проєкти в рамках Ukraine Facility, і вони, відверто кажучи, вийшли на високому рівні. Збираємось навіть організувати поїздку до Туреччини, щоб подивитися, як там усе працює, порівняти, знайти точки для співпраці. Уже зрозуміло, що найбільший інтерес мають будівельний та авіаційний сектори, — розповідає Коваль.
Чому це вигідно ПольщіТут усе доволі очевидно. Польські виробники шукають нові ринки, і Україна — один із найперспективніших. Наприклад, за словами Павела Слівовського з Польського економічного інституту, однією з головних галузей, які можуть отримати вигоду, є виробництво вікон.
Вихід на український ринок — це не просто можливість, а необхідність. Попит там буде величезний. Але не лише вікна — ще й будівельна кераміка, оздоблювальні матеріали, побутова техніка. Усе, що потрібне для відновлення житла та інфраструктури, — пояснює він.
Довгострокові перспективиІ тут справа не тільки у швидкому заробітку. Польща зацікавлена у тому, щоб будувати довгострокові відносини, вкладати гроші, створювати спільні підприємства. Власне, це логічно: чим сильніша буде економіка України, тим вигідніше її сусідам.
Треба дивитися на ситуацію стратегічно. Просто експортувати товари — це добре, але важливіше зробити так, щоб польські компанії мали реальну присутність в Україні, інвестували у виробництво, допомагали розвивати ринок. Це буде вигідно обом сторонам, — підсумовує Слівовський.
Що ж, звучить логічно. Поки в Україні йде війна, це більше виглядає як плани на майбутнє, але, схоже, у Польщі вже готуються діяти, щойно з’явиться можливість.

Джерело: 5692.com.ua