Завершується чотириста тринадцята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти нашої держави. Ситуація на Дніпропетровщині станом на вечір.  Про це повідомляє редакція 056.  Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що в регіоні був непростий день. Багатостраждальний Нікополь. За уточненою інформацією, сьогодні у мiстi ворог понівечив ще одне приватне підприємство. Крім того, снаряди побили 3 газогони та лінію електропередач. Всі служби працюють на місцях. Постраждалим надали необхідну медичну допомогу.  Сергій Лисак побажав усім тихої ночі: "Тримаймося!".  Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук також повідомив про безпекову ситуацію в регіоні станом на 19:30. Важкий день на Нікопольщині. Сьогодні російські виродки цинічно обстріляли мирне населення. Постраждали жителі районного центру.  Рятувальники оперативно прибули на місце та дістали з-під завалів двох людей 1943 та 1946 років народження. Вони були госпіталізовані до лікарні.  Ще двоє людей отримали травми, але відмовились від госпіталізації.  Внаслідок обстрілу пошкоджено приватний склад, 13 житлових будинків, 2 господарчі споруди, 1 легковий автомобіль, 3 газопроводи низького тиску, 1 лінія електропередачі. "Кожен російський окупант, який віддає накази атакувати і вчиняє звірства проти мирних українців, буде покараний. Ніхто не омине правосуддя. Мирної ночі, Дніпропетровщино. Нехай вона пройде тихо", – підсумував Микола Лукашук.  Джерело: 056.ua

11 квітня, за результатом перевірки, було виявлено два види забороненого масла, яке є 100% фальсифікатом. Воно шкідливе для здоров'я людей. До того ж молокозавод, на якому його виробляють перебуває у напівзруйнованому стані, територія занедбана. Про це повідомили пресслужбі Головного Управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Спеціалістами відомства, на підставі звернення жительки м. Тернополя було проведено позаплановий захід державного нагляду одного із закладів торгівлі м. Тернополя щодо наявності в обігу продукції, яка не відповідає вимогам законодавства про харчові продукти. Під час проведення позапланового заходу встановлено, що вказаний у зверненні оператор ринку проводить реалізацію харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не отримали експлуатаційний дозвіл, а саме: масла «Поліське Селянське» солодковершкове, 73%, та масла «Поліське Екстра», 82,5 % вага – 200 г., виробник ТОВ «Пустомитівський молокозавод", що в Рівненській області без належних супровідних документів. Згідно з даними державного реєстру потужностей операторів ринку на які видано експлуатаційні дозволи "Пустомитівський молокозавод" не отримував експлуатаційного дозволу на виробництво та зберігання харчових продуктів тваринного походження. До того ж будівля молокозаводу перебуває у напівзруйнованому стані, територія занедбана. Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області наголошує всім операторам ринку відповідно до ст. 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зобов’язані забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену ст. 22 цього Закону, а також вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини", – йдеться в повідомленні. За результатом перевірки було прийнято Рішення про вилучення з обігу вищезазначених харчових продуктів. Джерело: 056.ua

13 квітня в центрі Дніпрі з'явиться Великоднє дерево бажань. Повісити на нього писаночку зможе кожен бажаючий. Про це повідомляє сайт 056 з посиланням на сторінку "Міську станцію юних техніків". Зазначається, що напередодні Великодня у Чистий Четвер планується прикрасити міське Великоднє дерево, згадати традиції та взяти участь у мовному батлі. "Приходь на наш захід та зроби унікальне фото на фоні неймовірного білого дерева, а також підтримай наших захисників, придбавши автентичні тубуси від мін розмальовані найкращими майстрами Дніпра", – йдеться в повідомленні. Початок – о 14:00. Адреса – пішохідний бульвар вулиці Короленка. Джерело: 056.ua

Україна намагається об’єднати зусилля різних держав та міжнародних організацій, щоб припинити насильницьку депортацію українських дітей та повернути їх в Україну. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, що відбувається з викраденими росією українськими дітьми.  За офіційною статистикою Міністерства реінтеграції, до росії депортували 19 528 українських дітей, з яких вдалося повернути 328. Дані не остаточні, адже стосуються малюків та підлітків, про зникнення яких заявили батьки, опікуни, представники місцевої влади або свідки. Остаточний підрахунок ускладнюється відмовою рф надати повні списки вивезених неповнолітніх українців.   Серед дітей, які протягом року були переміщені або депортовані, можна виділити кілька умовних груп. Перша — це діти з інтернатних закладів, більшість яких мають біологічних батьків, позбавлених батьківських прав і опікуном яких є держава. Друга категорія — діти, в яких під час бойових дій загинули або тимчасово зникли батьки чи опікуни, третя — діти, яких було переміщено з окупованих територій до так званих таборів відпочинку у Крим або на південь росії. Також деякі батьки надали «добровільну» згоду на вивезення своїх дітей через відчай або погрози позбавлення батьківських прав.   Що відбувається з викраденими українськими дітьми? Після утримання в санаторіях і таборах у Криму чи у підмосков’ї, неповнолітніх з України передають на виховання у російські сім’ї, де намагаються перевчити та русифікувати. Особлива увага в програмі «адаптації до життя у російському суспільстві» приділяється тим українським дітям, які тривалий час жили в окупації або втратили батьків. У межах тотальної русифікації дітям забороняють говорити українською, змушують вивчати російський гімн та вставати під час його виконання, а за відмову — карають. «Вихователі» налаштовують дітей проти проукраїнських батьків, а також стверджують, що вдома на них взагалі ніхто не чекає. Крім того, дітям заважають зв’язуватися з рідними в Україні, а також не допускають до них представників міжнародних організацій. Для «виправлення складних дітей» створені спеціальні «освітні» програми та спеціальні мілітаризовані табори. В анексованому Криму та на території рф діє мережа з 45 дитячих та 12 військових таборів (такі як «Сили росії»), де «ідеологічне перевиховання» проходять щонайменше 6 тис. неповнолітніх українців. Як свідчать діти, яким вдалося повернулися в Україну, процес «політичного перевиховання» в таких таборах здійснюється під наглядом колишніх «беркутівців» та супроводжується побиттям за будь-які вияви українськості.   Усі дії — від викрадення до усиновлення цих дітей — централізовано координуються кремлем. Фінансування заходів з проходження «процесу зміни Батьківщини» з України на росію і прищеплення ідей «руського міру» здійснюється з федеральних фондів «підтримки», таких як «фонд путіна».  Навіщо росіяни крадуть українських дітей? По-перше, для поповнення російського генофонду, адже більш ніж половина дітей, народжених на території рф, не є носіями російської зовнішності та культури, що дуже гнітить російську владу. Компенсація демографічного спаду таким чином відповідає стратегічній програмі кремля з відтворення так званої всеросійської ідентичності, коли всі громадяни рф повинні відчувати себе патріотами, готовими вбивати за наказом диктатора. Тому, у травні минулого року в росії спростили процедуру набуття громадянства для українських дітей, які не мають опікунів, а з грудня діти в 14 років на новоокупованих територіях автоматично отримують російське громадянство. По-друге, кремль використовує «дитяче питання» у пропаганді (для звинувачень української влади у нехтуванні поверненням дітей) та задля підбурення суспільства на акції протесту. Вивозячи маленьких українців, росія намагається показати себе перед світом «гуманною державою, яка рятує дітей від війни». Однак евакуація дітей з небезпечних зон є порушенням норм міжнародного права, адже у разі небезпеки вони мають передаватися не учаснику конфлікту, а третій країні.   Які перспективи повернення дітей? Процес повернення дуже складний, бо рф робить все, щоб назавжди залишити викрадених дітей у себе. Без залучення й тиску міжнародної спільноти та профільних організацій, Україні буде дуже складно повернути своїх дітей додому. І хоча російське керівництво розуміє, що кожна українська дитина, яка повертається, є доказом їхніх злочинів, звинувачення Міжнародного кримінального суду в Гаазі дещо змінює політику кремля. Наразі фонд Save Ukraine здійснив 5 місій визволення з окупованого Криму та рф дітей, у яких є батьки та законні опікуни. Складніша ситуація з 4500 сиротами, у багатьох з яких проблематично відшукати законних опікунів, а повернути рф готові тільки їм. Однак у більшості з цих дітей усе-таки є хоч якісь родичі, українська сторона веде роботу з їх пошуку.  Отже є всі підстави сподіватись, що рано чи пізно, але всі депортовані українські діти повернуться додому. Джерело: 056.ua

У період дії воєнного стану не застосовуються норми, які встановлюють святкові та неробочі дні, тому офіційних святкових та неробочих днів зараз в Україні немає й одна з найбільшим логістичних компаній "Нова пошта", а також сервісні центри МВС працюватимуть за звичним "несвятковим" графіком, передає редакція.  У великодні дні Нова пошта працюватиме за звичайним графіком. Так, у неділю 16 квітня та у понеділок 17 квітня відділення Нової пошти працюватимуть за своїм звичайним графіком, без скорочень. Адресний забір, кур’єрська доставка на адресу та у поштомати також працюватимуть без змін, за звичайним графіком. Знайти найближче відділення та дізнатися графік його роботи можна за цим посиланням https://novaposhta.ua/office/address. Також усі 148 сервісних центрів МВС працюють за 5-ти денним робочим графіком. Територіальні сервісні центри МВС, які надають послуги, у святкові дні працюватимуть за таким графіком: вівторок — п’ятниця — з 8:00 до 17:00 (без перерви на обід); субота — з 8:00 до 15:45 (без обідньої перерви); Вихідні дні: неділя, понеділок. Це стандартний графік усіх сервісних центрів МВС, які надають послуги за попереднім записом. Головний та регіональні сервісні центри МВС, які є органами управління, у святкові дні працюють за таким графіком: понеділок — четвер — з 9:00 до 18:00; п’ятниця — з 9:00 до 16:45; Обідня перерва: з 13:00 до 13:45 — 45 хвилин; Вихідні дні: субота, неділя. Джерело: 056.ua

На всій території України і в наші дні масово поширений звичай вживати крашанки в їжу на світанку Великодня, після закінчення великодньої служби в храмах. Яйце у різних народів світу асоціюється із початком життя, зародком Всесвіту. Наші предки вбачали у цьому неабиякий сенс. У давні часи кожна українська жінка вміла робити писанки. Редакція розкаже про писанки та їх сакральне значення. Навесні, коли все живе відроджується, українка сідала “оновлювати світ”. Для ритуалу вона готувала непочату воду, непочатий вогонь, нові горщики, нові полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, окрім господині, не мав права торкатися. З плином часу ритуал дещо спростився – вода тепер використовується кип’ячена, а для розпису використовують писачок. Окрім цього, традиція залишилася незмінною. Перші знахідки розписаної шкарлупи на теренах України датуються IV століттям до нашої ери. Писанки зі всієї України відрізняються різноманіттям візерунків та кольорів. Найскладнішим вважається розпис з Гуцульщини. У цьому регіоні візерунки є дуже деталізовані, а лінії – дуже тонкі. На Київщині, Тернопільщині, Закарпатті навпаки, малюнок є крупним та займає більшість простору писанки. Найчастіше українці використовують символ зірки, хреста та сонця. Кожен з них має своє значення. Наприклад, зірка символізує любов, хрест – символ Всесвіту, чотирьох стихій, частин світу, а сонце – це Бог, світло. Існує чотири розповсюджених видів розписаних яєць ‒ крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Технологія крапанки є найпростішою серед усіх писанок. Віск накрапують на яйце. Коли він застигає, яйце занурюють у фарбу. Як тільки вона висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають. Так, на кольоровому виробі залишаються світлі крапки.  Малювати можна які завгодно символи, головне, щоб вони були близькими тому, кому потрібно малювати – наприклад, писанки “у крапинку” – для захисту бджіл у господарстві, щоб було побільше меду. Писанки зберігали у будинку увесь рік і вважалося, що вони відженуть нечисту силу. Якщо раніше Ви не малювали їх, то може здаватися, що це складне завдання, але це не так, попри те, що малювати на поверхні яйця, звичайно, важче, ніж на папері. Зайнятися цим може кожна дівчина чи жінка (за повір’ям, саме жінки мають займатися розписом писанок). Малювання це наповнене глибоким змістом та походить із давніх часів. Без сумінву можна сказати, що це та традиція, яка об’єднує нас із пращурами. Вірили, що великодні яйця оберігали оселю та її мешканців увесь рік. Кожна писанка мала своє значення, кожен малюнок з використанням різних символів ніс певний сакральний смисл. Давайте відроджувати прекрасні традиції наших предків, а для цього давайте познайомимся з ними.  Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду. У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення. Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті. Мало хто знає, що писанки виготовляли також у монастирях, де на них зображали релігійні сюжети. На Великдень писанки та крашанки освячували у церкві, а потім використовували для прикрашання осель, у великодніх іграх або з ритуальною чи магічною метою. Джерело Наші предки робили писанки вночі, коли всі справи були пороблені і нічого не відволікало. Писанки писали лише на сирих яйцях спеціальними писачками та воском. Для фарбування використовували переважно три фарби – жовту, синю та червону, вмочуючи яйце спочатку в світлішу, а потім у темнішу. Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Техніка писанкарства За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві великі групи: виготовлені без використання воску та виготовлені за допомогою воскової техніки (власне писанки). Великодні яйця, виготовлені без використання воску: Крашанки Під мармур Натурально-листкова техніка  Дряпанки Травлення кислотою. На пофарбованому в певний колір яйці кислотою витравлювали орнамент. Існують свідчення, що на початку ХХ ст. у с. Зеленинці Надвірнянського повіту «дівчата вкидали яйця в теплу червону фарбу і так повставали “галунки”, клали опісля галунки в купину муравлів; муравлі, бігаючи по червонім яйці, обводили його своїм квасом, та з того повстають на яйці всякі “стежички і кривульки” і се – “писанки”». Мальованки. Монастирські писанки -Мальованки. На мальованках, виготовлених у монастирях, зображувалися переважно сценки з життя Ісуса Христа. Розкритки. Нерозкритки (вощанки). Вощанки Керамічні писанки. Скорописанки. Виготовлялися на основі гіпсових форм, що на них наносився переважно шаблонний орнамент. На Волині скорописанками називали великодні яйця, на яких відсутні основні лінії, а вималюваний лише сам орнамент. Великодні яйця, виготовлені за восковою технікою Крапанка. Двоколірна писанка Розпис двоколірної писанки здійснюється розтопленим воском по натуральній білій поверхні сирого яйця. Після нанесення орнаменту воском яйце занурюють у розчин фарби на 5-10 хв. Після цього його виймають і кладуть на чистий папір або шматок тканини для висихання. Суху писанку нагрівають над вогнем, щоб розтопився віск, який потім стирають м’якою тканиною. Розпис двоколірної писанки розтопленим воском на попередньо пофарбованій в один колір поверхні яйця. Для виготовлення писанки таким способом чисте сире яйце фарбують в один колір, а коли воно висохне, то розтопленим воском пишуть на його поверхні орнаменти. Після цього розписане яйце опускають до оцту або квасу, в яких розчиняється фарба, і яйце стає майже білим. Тільки в тих місцях, де був нанесений віск, після його стирання лишається кольоровий орнамент. Багатоколірна писанка має ряд варіантів: а) На чисте сире знежирене яйце за допомогою писачка гарячим бджолиним воском наносять контур орнаменту. Після того, як нанесено всі лінії, що мають залишитися білими, яйце опускають у жовту фарбу. Час фарбування залежить від товщини шкарлупи. Після цього яйце виймають з фарби й обережно витирають ганчіркою. Далі покривають воском ті ділянки малюнка, які повинні лишитися жовтого кольору. Потім писанку опускають у червону або зелену фарби і після зафарбування покривають воском ті ділянки, які повинні бути червоного або зеленого кольору. Якщо тло писанки має бути чорним, наприкінці її опускають у розчин чорної фарби, що перекриває не вкриті воском ділянки шкарлупи. Коли всі кольори на писанку нанесені, з неї знімають віск. Роблять це, запікаючи писанку у печі, доки не розтопиться віск або розтоплюючи віск біля полум’я свічки. б) Яйце опускають у розчин фарби, а потім наносять воском орнамент. Прийоми використовуються ті самі, що й для виготовлення звичайної багатоколірної писанки, тільки після нанесення орнаменту відсутній білий колір яйця. в) Яйце спочатку опускають у віск, а потім шилом чи іншим гострим інструментом видряпують на ньому ті елементи орнаменту, які мають лишитися жовтими. Після цього яйце опускають у жовту фарбу. Після цього жовті елементи закривають воском і продряпують фрагменти для зафарбування в інший колір. Такий спосіб виготовлення писанок був відомий у Чернігівській, Полтавській, Київській, Волинській губерніях у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Поєднання крапанки і писанки. Дана техніка використовувалася на Вінниччині, Хмельниччині і Прикарпатті у другій половині ХХ ст. Тло темного кольору заповнювалося плямами різного кольору, а вже поверх нього наносився чіткий лінійний геометричний орнамент у дві-три фарби. Для виготовлення такої писанки малюнок необхідно було протравлювати галуном, що вимагало неабиякої майстерності. Розпис шпилькою. Ця техніка побутує на Бойківшині, Лемківщині, Пряшівщині. За допомогою використання круглої головки шпильки отримувався штрих із потовщенням на одному кінці. Розпис уламком бджолиного воску. Уламком воску на сире яйце наноситься орнамент, а потім його опускають у фарбу. Після стирання воску місця, де він був нанесений, лишаються світлими. Такі писанки фарбують лише в один колір. Техніка воскової пластики. Даний метод полягає у тому, що «сучуть із воску тоненькі ниточки і обліплюють ними білі ще яйця (виплітають дуже примітивний геометричний орнамент). Опісля вкидають се в горнець із теплою червоною фарбою: вибравши яйце з фарби і висушивши його, нагрівають над гранню, обтирають платком віск і писанка готова». а) Розпис перепаленим воском по білій поверхні яйця. За допомогою чорного перепаленого воску на біле яйце наносяться дрібні візерунки. б) Розпис кольоровим воском по білій поверхні яйця. Кольоровий віск виготовляли жінки-писанкарки: до розтопленого бджолиного воску додавали пігмент фарби в порошку або трохи анілінового барвника і добре розмішували. Найчастіше білі яйця розписували жовтим, чорним, синім, зеленим та жовтогарячим кольорами. в) Розпис кольоровим воском по зафарбованій поверхні яйця. Яйце відварювали або вимивали шкарлупу і опускали в розчин фарби, потім висушували і розтопленим воском різних кольорів наносили орнамент.  Символи на писанках Кожен намальований на писаночці символ щось означав: один благополуччя, інший родинний затишок, ще якийсь народження дитини чи хороший урожай цього року. Усі писанки створювалися з побажанням добра і з чистою душею. Вони були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Малюючи його, минулі покоління залишали символічний текст, який оберігав від хвороби, допомагав у нещасті, захищав від злого ока. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа. Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. З деякими з них можете ознайомитися нижче. Символіка кольорів Червоний – це радість життя, любов і відвага, для молодих – надія на одруження; жовтий – місяць і зорі, у господарстві врожай; блакитний – повітря, небо, магічне значення здоров’я; зелений – воскресіння природи, багатство і плодючість землі; чорне з білим – пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил, білий – чистота душі, святість. Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб символізує родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. сполучення кількох кольорів – з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. Джерело: 056.ua