Чому ми уникаємо погляду в очі: когнітивне навантаження чи щось глибше
Скажу відверто — буває, що дивитися людині просто в очі під час розмови якось… ніяково. І це не про сором'язливість чи невпевненість. Просто наче щось всередині починає бурчати: "Відвернись уже, не можу думати!". Знайомо?