Міністерство фінансів опублікувало оновлену інформацію про зарплати та кількість працівників у державних органах, місцевих адміністраціях і навіть судовій системі.
Так, у листопаді середня зарплата у центральних органах влади досягла 62 тисяч гривень, що в 3,4 раза більше за середню зарплату по країні (18 тисяч гривень).
Водночас, на початку минулого року вона складала 38,6 тисячі гривень. Тобто зростання доволі помітне. І такі виплати отримують близько 21,7 тисячі чиновників.
Хто ж у лідерахПерше місце за рівнем зарплат займає Антимонопольний комітет. Там середній дохід становить цілих 118,7 тисячі гривень. Уявіть собі, керівники отримують ще більше – у середньому по 215 тисяч гривень щомісяця. При цьому всього в комітеті працює 268 осіб.
На другій сходинці – Міністерство юстиції. Тут 997 працівників отримують у середньому 100,5 тисячі гривень. До речі, ця структура нещодавно потрапила в новини через злам державних реєстрів.
Цікаво, що Центральна виборча комісія, яка зараз, здається, не проводить виборів через війну, теж входить до топу. Середня зарплата там – 97,2 тисячі гривень. А керівники ЦВК, яких усього 18 осіб, заробляють найбільше в Україні – в середньому 310,3 тисячі гривень на місяць.
Секретаріат Кабміну теж не пасе задніх. Середня зарплата тут – 65,5 тисячі гривень. З них керівники отримують близько 132,9 тисячі гривень щомісяця. Всього в секретаріаті працює 672 особи.

Джерело: 5692.com.ua

З 3 січня 2025 року, мешканців Дніпра очікують зміни: проїзд у громадському транспорті подорожчає. Востаннє ціни піднімали ще в липні 2022-го, коли стрімко здорожчало дизельне пальне, та й знайти його було проблемою.
Цього разу вартість проїзду в автобусах сягне 18-20 гривень. У тролейбусах, трамваях та метро трохи дешевше — 10 гривень.
Чому такПричин, кажуть у міськраді, вистачає. По-перше, ціни на енергоресурси злетіли, курс євро й долара теж не стоїть на місці. А ще транспортні підприємства змушені використовувати дизельні генератори через часті відключення електрики. Додайте сюди підвищення мінімальної зарплати, військовий збір та інші податки.
Ну і, звісно, витрати на обслуговування транспорту теж зросли. Наприклад, техогляд автобуса, який раніше обходився у 4-5 тисяч гривень, тепер “з’їдає” майже 11 тисяч. А ще підприємства витрачають близько 8 мільйонів гривень щомісяця тільки на сплату податків.
До речі, ситуація з фінансами у міста теж не з кращих: через вилучення понад двох мільярдів гривень реверсної дотації бракує грошей навіть на метро і електротранспорт.
Чи є альтернативиЯкщо ви користуєтеся автобусами, є хороша новина: на більшості маршрутах як мінімум до кінця опалювального сезону проїзд коштватиме 18 гривень. Але є й такі, де ціна підніметься до 20 гривень — це №9, №77 та №141.
А от на деяких маршрутах (наприклад, №25, №54, №75) ціни залишаться нижчими. Тож, можливо, варто прикинути, як можна заощадити на поїздках, якщо є вибір.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі ситуацію: наші захисники, які щодня ризикують життям, замість якісного обмундирування отримують щось, що не витримує навіть мінімальних стандартів. Звучить обурливо, правда? Так ось, ДБР завершило розслідування щодо одного з командирів військової частини у Дніпропетровській області, який, за даними слідства, організував схему із закупівлі неякісного одягу.
Як це булоЗа інформацією слідчих, командир уклав угоду з приватним підприємством. Замість належного тендера сторони домовилися про прямий контракт із передоплатою в 30%. І що в результаті? На майже 140 мільйонів гривень держава отримала одяг, який, як кажуть, “ані гріє, ані захищає”.
Чому це небезпечноЦей одяг, який, як виявилося, не відповідає жодним стандартам, прямо наражав наших бійців на ризик. Особливо на передовій, де кожна деталь екіпіровки може стати вирішальною. Однак, попри всі ці очевидні проблеми, керівництво частини підписало документи і навіть повністю сплатило рахунок.
Що буде даліЗараз справу передали до суду. Чиновникам, які так “дбали” про забезпечення військових, доведеться відповідати за свої дії. Можливо, це стане уроком для інших, хто вирішив, що армія — це місце для оборудок.
Ми всі розуміємо, наскільки важливо, щоб наші захисники мали все необхідне для своєї безпеки та комфорту. І тут не може бути місця для таких ганебних ситуацій.

Джерело: 5692.com.ua

Ще один рік війни. Ще один рік викликів і боротьби за кожен клаптик неба. Повітряні Сили ЗСУ підбили підсумки 2024 року. Що ж, цифри вражають, але ще більше захоплює людська мужність.
Атаки стають жорсткішимиЗнаєте, у 2024 році ворог не зменшив обертів. Навпаки, ракетні удари і дрони атакували нашу критичну інфраструктуру так, ніби це марафон на виснаження. З'явилися нові дрони, які нагадують “шахеди”, але працюють більше як приманки. росія намагається заплутати нашу ППО та буквально вимотати наших захисників.
А ще — десятки тисяч керованих авіабомб, що перетворюють наші прифронтові міста і села на руїни. Болісно навіть уявити, скільки людей втратили дім.
Що вдалося зробити нашим силамА тепер до добрих новин. Повітряні Сили ЗСУ щодня доводять, що не віддадуть терористам наше небо:
Понад 1300 ракет ворога перехоплено і знищено;11 200 ударних дронів знешкоджено;3200 розвідувальних безпілотників ворога ліквідовано.А ще — 40 літаків і 6 вертольотів ворога, які тепер точно не полетять.До речі, наша авіація працювала без перепочинку: понад 20 000 вильотів! Із них майже 9000 бойових місій, під час яких використовували сучасну західну техніку.
Щоденна боротьба на всіх фронтахЧи знаєте ви, скільки треба витримки, аби тримати оборону три роки поспіль? Наші воїни Повітряних Сил працюють пліч-о-пліч із сухопутними військами, десантниками, морською піхотою. Кожен день вони ризикують життям, щоб ми з вами могли спати під мирним небом.
Що даліЗрозуміло, що боротьба триває. Але є одна важлива деталь: без підтримки Заходу нам буде складніше. Сучасні літаки, нові засоби ППО, більше озброєння — це те, чого зараз найбільше потребує Україна. Адже саме це допоможе надійно закрити наше небо.
Цей рік вкотре показав, що наші Повітряні Сили — це герої сучасності. Вони не просто стримують ворога, вони борються за нашу свободу, за кожного з нас. І ми впевнені: перемога буде за нами.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці Кам’янського викрили чоловіка, який пограбував військовослужбовця. Зловмисник вкрав мобільний телефон та банківську картку захисника, з якої згодом витратив близько 24 тисяч гривень на власні потреби. Про це повідомили в ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області.
За даними поліції, на одній з вулиць міста 48-річний фігурант побачив військовослужбовця, підійшов до нього та розпочав спілкування. Утім, коли захисник залишив свою сумку без нагляду, зловмисник викрав із неї гаджет та банківську картку. Далі він швидко зняв кошти з рахунку потерпілого, використавши їх у своїх цілях.
Підозрюваний виявився неодноразово судимим місцевим жителем. Його оперативно викрили співробітники кримінальної поліції Кам’янського районного управління.
Після погодження з Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові висунули підозри за двома статтями Кримінального кодексу України:
ч. 1 ст. 357 — викрадення офіційного документа з корисливих мотивів;ч. 4 ст. 185 — крадіжка.Як запобіжний захід підозрюваного взяли під варту. Наразі обвинувальний акт уже скерували до суду.

Джерело: 5692.com.ua

Зима, як завжди, підкидає сюрпризи. Уже цієї п’ятниці, 3 січня, в Україні прогнозують погіршення погоди. Хтось зустріне мокрий сніг, а десь підуть дощі, але точно не обійдеться без вітру, який добряче потріпає нерви.
Що кажуть синоптикиУкргідрометцентр попередив про складні погодні умови. Особливо варто бути готовими мешканцям Закарпаття — там у ніч проти п’ятниці очікується сильний дощ, який може змішатися зі снігом. Через це оголосили жовтий рівень небезпеки.
У Карпатах, як завжди, зима не жартує. Синоптики прогнозують рясний снігопад, шалені пориви вітру до 20-25 м/с і справжню хуртовину. Температура впаде до 1-6 градусів морозу. Здається, для любителів зимових пейзажів це буде справжнє випробування.
Ожеледиця і мокрий сніг: регіональні особливостіУ західних і північних областях вночі варто очікувати мокрий сніг і дощ, а дороги вкриються ожеледицею.
Вдень негода пошириться майже по всій Україні, окрім південного сходу.
Температурні показники триматимуться в межах від -3° до +2° у більшості регіонів. Але центральні області можуть порадувати теплом до +5°. А на півдні та сході країни вдень очікується навіть до +10°.

Джерело: 5692.com.ua

У 2024 році росіяни активно намагалися просуватися на українських територіях. Всього за рік їм вдалося захопити 4 168 квадратних кілометрів, і це здебільшого — поля та невеликі села. Звучить як успіх? Але за цю “здобич” вони втратили понад 420 тисяч солдатів. Тобто на кожен квадратний кілометр припадає 102 життя.
Замість планів — провалиАналітики Інституту вивчення війни нагадують, що російське командування ставило за мету захоплення всієї Донецької та Луганської областей до кінця 2024 року. Проте реальність виявилася іншою: повільний темп наступу змусив їх переглянути свої мрії. Зрештою, основним напрямком атаки вони обрали Покровськ, але й там особливих успіхів не досягли.
Села за ціною містросіяни у 2024 році захопили лише чотири середніх населених пункти: Авдіївку, Селидове, Вугледар і Курахове. На кожне містечко вони витрачали місяці, а оперативного значення ці території не мають. Наприклад, Авдіївку взяли аж за чотири місяці, але це жодним чином не допомогло їм наблизитися до важливих українських оборонних вузлів.
Просування? Радше імітаціяДо кінця 2024 року російське просування помітно сповільнилося. У грудні вони змогли “відкусити” лише 593 квадратних кілометри, тобто в середньому 18,1 км² на день. А от у листопаді темп був удвічі вищий — майже 28 км² щодня.
Втрати не зупиняють, але й вигоди немаєЗараз у Донецькій області залишаються неокупованими 8 559 квадратних кілометрів, і саме там знаходяться ключові українські оборонні позиції. ISW підрахували, що з нинішніми темпами росіянам знадобиться більше двох років, щоб захопити ці території. Але це лише теоретично, бо вести бої у великих містах значно важче, ніж на полях і в селах.
Український захист: не пропустимо даліУкраїнські сили стримують російський наступ на ключових напрямках — Часів Яр, Торецьк. Хоч ворог і намагається тиснути в районі Покровська та Курахового, але прогрес майже непомітний. Західна підтримка залишається критично важливою для стабілізації фронту, і аналітики наголошують: саме завдяки цій допомозі ми можемо тримати лінію оборони і в 2025 році.
Висновок: багато шуму, мало користіросія продовжує свої марні спроби, вкладаючи неймовірні ресурси в незначні території. Але, здається, вони так і не зрозуміли головного: українська земля — це не лише квадрати на карті, а люди, які готові стояти до останнього.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині 15-річному хлопцю повідомили про підозру у пограбуванні молодшого школяра. Подія трапилася у центральній частині Кам’янського. Підліток вихопив мобільний телефон з рук 9-річного хлопчика і втік. Про це повідомили в ГУ Національної поліції Дніпропетровської області.
За інформацією поліції, хлопчик гуляв у дворі біля свого будинку, коли до нього підійшов незнайомий підліток. Зав’язалася розмова, і в якийсь момент9-річний хлопчик дістав телефон, щоб підсвітити в темряві. У цей момент зловмисник швидко вихопив гаджет і зник з місця події.
Мати дитини, дізнавшись про злочин, одразу звернулася до поліції. Вона розповіла, що невідомий відібрав телефон у її сина прямо біля будинку.
Оперативники Кам’янського районного управління поліції швидко розшукали підлітка, а також викрадений мобільний телефон: хлопець встиг сховати його.
Правоохоронці за погодженням з Кам’янською окружною прокуратурою повідомили юнакові про підозру. Його дії кваліфікували за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за грабіж.

Джерело: 5692.com.ua

У грудні 2024 року Київський міжнародний інститут соціології вирішив ще раз запитати людей про їхній “запас міцності” у війні. Опитування проводили телефоном. Якщо простіше, це виглядало так: випадково генерували мобільні номери, телефонували людям і запитували їхню думку. Зібрали відповіді майже тисячі громадян (985, якщо бути точним), які зараз живуть на території, контрольованій Україною.
Тож, як довго українці готові терпіти війнуВиявляється, більшість все ще налаштована стояти до кінця. Наприклад, на початку року 71-73% казали: “Скільки треба, стільки й триматимемося”. Але до жовтня цей показник впав до 63%, а у грудні — до 57%.
Що це означає? Люди почали відчувати втому, це правда. Але, з іншого боку, частка тих, хто готовий “протриматися ще кілька місяців або пів року”, майже не змінилася — це близько 18-21%. Зросла інша цифра: з 12% до 18% побільшало тих, хто сказав: “Я не знаю, скільки ще зможу”. І це доволі показово: війна приносить не лише втому, а й невизначеність.
Що впливає на ці настроїЦікаво, що економічне становище теж має значення, хоча й не вирішальне. Серед заможніших людей 70% готові стояти до кінця. У тих, хто має середній дохід, таких 58%, а серед менш забезпечених — 51%. Проте навіть у найуразливіших верств населення більше половини кажуть, що готові триматися.
Регіональні особливостіНа початку року Південь і Схід виглядали менш оптимістично. Наприклад, у жовтні на Сході тільки 38% сказали, що готові триматися “скільки треба”. Але до грудня ситуація трохи вирівнялася: тепер 51% на Сході і 57% на Півдні відповідають так само.
На Заході та в Центрі, навпаки, стався спад. Раніше там підтримка була найвищою — понад 70%. Тепер ці регіони ближчі до загальнонаціональних показників: 57% на Заході і 59% у Центрі.
Цифри говорять самі за себе: українці, попри втому, все ще тримаються. Хтось впевнений у своїх силах, хтось вагається, але головне, що дух боротьби не зник. Війна змушує кожного з нас шукати нові джерела сил і віри, навіть коли здається, що вже немає з чого черпати.

Джерело: 5692.com.ua

Покровськ на Донеччині, де лінія фронту вже зовсім поруч (2,5 км), а руйнування важко навіть описати словами, має намір витратити у 2025 році десятки мільйонів гривень на, здавалось би, несподівані речі. Тут і благоустрій територій, і водоканалізація, і навіть теплопостачання — усе це виглядає дуже сумнівно на фоні реального стану справ.
Здавалося б, навіщо…Після того, як у лютому 2024 року росіяни захопили Авдіївку, ситуація на Донеччині значно погіршилася. Покровськ, який називають “західними воротами Донбасу”, опинився під ще більшим тиском. Постійні обстріли, дрони, що невтомно кружляють у небі, і майже безперервна канонада перетворили колись затишне місто на справжню зону виживання. До кінця грудня місто вже більше нагадувало привида, ніж осередок життя.
Попри це, у бюджеті громади на 2025 рік заклали:
29,3 млн грн на виробництво та постачання теплової енергії;73,1 млн грн на водоканалізацію;34 млн грн на благоустрій.Тільки уявіть: інфраструктура вщент зруйнована, доступу до мереж практично немає, але кошти на ці статті виділяють. Чи це просто формальність, чи все-таки є якась логіка?
Що відбувається заразПокровська міська військова адміністрація повідомила: на кінець 2024 року 70% житлових будинків, 80% соціальних установ та 95% промислових об’єктів було зруйновано або пошкоджено. Електро-, газо- та теплопостачання у місті немає. Води теж. Люди здебільшого евакуювалися, але дехто все ще залишається. Наприклад, 27 грудня дві літні жінки отримали поранення, а наступного дня із села Гришине (10 км від фронту) евакуювали матір із двома дітьми.
А як щодо благоустроюЩе навесні співробітники місцевого комунального підприємства активно працювали: білити бордюри, косили траву, садили квіти. Але вже до літа лінія фронту підступила настільки близько, що про такі роботи довелося забути. Тим не менш, у бюджеті 2025 року на благоустрій виділили понад 34 млн грн. Виникає запитання: чи справді хтось буде фарбувати бордюри у місті, яке може взагалі перестати існувати?
Інші цікаві статті витратДо спірних витрат можна віднести:
6,6 млн грн на соціально-економічний розвиток території (без уточнення, що саме передбачається);14,6 млн грн на підтримку місцевих ЗМІ;98,6 млн грн на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.Зарплати посадовців також “потягнуть” чимало: 41,9 млн грн на співробітників Покровської МВА і ще 19,2 млн грн — на працівників міської ради.

Джерело: 5692.com.ua