Масове звільнення військових із лав Збройних сил України, ймовірно, не відбудеться навіть протягом найближчих трьох місяців. Таку думку висловив народний депутат Федір Веніславський, представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Як пояснив нардеп, розробка законопроєкту — це лише перший крок. Але ухвалення такого рішення залежить від багатьох факторів і, скоріше за все, викличе серйозні дискусії на рівні парламенту та військового командування.
Чому все не так швидкоЦікаво, що зараз у Збройних силах України приблизно мільйон військових. Але тільки кілька сотень тисяч із них реально стоять на передовій. Решта — у тилу. Ось і виходить, що треба зрозуміти, чи можна залучити цих людей на більш активну службу, чи все-таки доведеться шукати нові резерви.
До речі, на минулому тижні депутати навіть говорили з командирами бойових бригад. Вони з'ясовували, як можна повернути тих, хто самовільно залишив частини. Це болюча тема, але, як кажуть, проблема є, і з нею треба щось робити.
А що ж буде через три місяціВеніславський натякає: можливо, законопроєкт дійсно передадуть до Верховної Ради. Але це ще зовсім не означає, що його ухвалять. Тут, як у житті, — навіть якщо щось здається хорошою ідеєю, не всі з цим погодяться. Зокрема, якщо це може вплинути на обороноздатність країни.
Що цікаво, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк теж сказав кілька слів із цього приводу. Він пояснив, що зараз працюють над новими підходами до бойових дій. І знаєте, це виглядає так, ніби вони намагаються не просто вирішити одну проблему, а перебудувати всю систему. На це, звісно, потрібен час.
Давайте чесноМожливо, багато хто чекає, що демобілізація ось-ось розпочнеться. Але, здається, це трохи завищені очікування. Чому? Бо питання дуже складне, і швидко тут нічого не вирішиться. І навіть якщо законопроєкт потрапить до парламенту, то з’являться нові дискусії, нові питання і, ймовірно, затримки.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, скільки вже було зустрічей у форматі “Рамштайн”? Ось ця, 9 січня, стала 25-ю! Якщо пригадати, перша відбулася ще у квітні 2022 року. Тоді й подумати не могли, що цей формат настільки закріпиться. Український міністр оборони Рустем Умєров назвав цю зустріч однією з найважливіших за весь час.
Але були й скептикиДо речі, ще до початку зустрічі польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш припустив, що це може бути останній “Рамштайн”. Такі слова викликали хвилю обговорень, бо звучали вони, м’яко кажучи, тривожно. Але якщо подивитися на контекст, його песимізм зрозумілий: політика Дональда Трампа, який ось-ось офіційно стане президентом США, виглядає, м’яко кажучи, хаотичною. Він уже натякав на поглинання Канади та анексію Гренландії.
Що буде з підтримкою УкраїниЯкщо новий президент США вирішить обмежити чи взагалі припинити допомогу Україні, то “Рамштайн” на американській авіабазі ризикує стати лише історією. Але поки що є надія. Косіняк-Камиш, вже після закінчення зустрічі, сказав, що наступна зустріч, ймовірно, відбудеться вже після зміни адміністрації в США. А Зеленський заявив, що чекає на черговий “Рамштайн” у лютому.
Що обговорювали цього разуНайголовніше — довгострокові плани. Було затверджено дорожні карти до 2027 року. Вони передбачають постачання озброєння, підтримку обороноздатності України, а також детальні перспективи на 2025 рік.
Стратегія України на 2025 рікОсь що конкретно ми плануємо:
Стабілізація фронту. Це основа основ.Посилення захисту неба та морських шляхів.Зміцнення обороноздатності.Двосторонні зустрічіДо речі, під час “Рамштайну” відбулося чимало важливих переговорів із ключовими партнерами України: США, Норвегією, Італією та Нідерландами. Ці країни готові підтримувати нас і далі, попри всі виклики.
Що буде далі? Якщо чесно, ніхто не знає напевне. Але одне очевидно: Україна не залишиться сам на сам зі своїми проблемами. А поки що слідкуємо за новинами й сподіваємося, що навіть зміна політичних вітрів у США не змінить підтримки України.

Джерело: 5692.com.ua

За останні півтора року до кадрового резерву держслужби для деокупованих територій внесли 3 015 кандидатів. Це люди, які готові працювати на благо країни в умовах післявоєнної реальності. Про це повідомило Національне агентство з питань державної служби.
Цифри, які говорять самі за себеЗа цей період у спеціальній електронній системі було зареєстровано 3 229 анкет. Цікаво, що з них 1 770 – від чоловіків, а 1 459 – від жінок. Хтось подає заявку із впевненістю, а комусь відмовляють: 213 анкет не пройшли через невідповідність критеріям.
А хто ж ці людиТут узагалі повний мікс. Є діючі чиновники, депутати, військові, а є журналісти, волонтери, навіть громадські діячі. Хтось із них уже працює на державній службі, а хтось — тільки планує. Ну, і ще приємно знати, що серед них є люди з реальним бажанням допомогти країні. Це не просто “паперові” кадри.
Ось уявіть: людина, яка раніше волонтерила на фронті, тепер хоче допомагати відновлювати дороги чи адмінбудівлі. Або, скажімо, журналіст, який брав інтерв’ю в зоні бойових дій, тепер вирішив стати частиною нової державної системи. Це надихає.
Куди всі ці люди хочуть потрапитиТут усе логічно.
Крим і Севастополь,Донеччина,Запоріжжя,Херсонщина.Це ті регіони, які обирають найчастіше.
Цікаво, що саме ці області найбільше потребують допомоги, і, здається, кандидати це розуміють.
Щодо роботи, то сфери теж більш-менш зрозумілі: адміністративне керівництво, державний нагляд, боротьба з корупцією, управління персоналом. А ще — надання публічних послуг. Це ті самі речі, без яких нормальне життя просто не запустити.
Але проблеми залишаютьсяТут варто сказати чесно: попри всі ці гарні цифри й зусилля, ситуація все одно складна. Як уже згадувалося, у державних структурах усе ще є більше 33 тисяч вакантних місць. І це не тільки у великих містах. Маленькі містечка теж потребують людей, які знають, як і що робити.
Що їх мотивуєДо речі, це дуже цікаве питання. З одного боку, є прості речі: стабільна зарплата, офіційна робота. Але ж це не все. Для багатьох головним стимулом стала можливість зробити щось справді важливе.
Ось подумайте: війна, нестабільність, але люди все одно хочуть працювати на державу. Їх не лякають труднощі чи ризики. Це і є той “стрижень”, який рухає Україну вперед, навіть коли здається, що сили на межі.
Той факт, що тисячі людей готові працювати для відновлення України, вже говорить багато про що. Кожен із них — це маленький крок до великої перемоги. І, можливо, хтось із нас теж захоче приєднатися.

Джерело: 5692.com.ua

Тато завжди поруч. Коли потрібно — підтримує, коли важко — допомагає, коли страшно — захищає. Здається, немає іншої такої людини, яка могла б так сильно вплинути на те, ким ми стаємо в житті. Для маленької дівчинки батько — це не просто тато, це герой, на якого хочеться рівнятися. Його ставлення до мами, до життя, до людей загалом стає тим неписаним кодексом, яким вона керуватиметься, виростаючи.
Чоловік, який формує уявлення про світМожливо, ви цього навіть не помітили, але тато вже давно заклав у вас свої цінності. Він показав, як поводитися з іншими, що значить бути чесною, справедливою, сильною. А ще — що означає любити. Його приклад навчив вас не терпіти те, чого терпіти не можна, і водночас цінувати хороше у людях.
Як він ставився до вашої мами? Чи допомагав їй у складних ситуаціях? Чи казав: “Ти впораєшся, я вірю в тебе”? Усе це мимоволі відкладається у пам'яті. І саме ці моменти формують ваше уявлення про ідеальні стосунки.
Татові доньки: завжди, навіть у дорослому віціКажуть, дівчинка, яка росла під захистом і турботою тата, залишається його “донечкою” назавжди. Навіть коли вже має власну родину, власних дітей. Адже цей зв’язок — особливий.
У дитинстві тато був тим, хто брав на руки, коли падала, і казав: “Не плач, усе буде добре”. А пізніше, коли життя ставало більш складним, він так само підтримував, переконуючи: “Ти зможеш. Я знаю”. Це не просто слова — це впевненість, яка дає силу йти вперед.
Перший у світі чоловік, який вірив у васА ви пам’ятаєте, як тато казав, що дівчата нічим не гірші за хлопців? І навіть краще, якщо чесно. Він був тією людиною, яка давала зрозуміти: меж не існує. Хочеш стати льотчицею? Будь ласка. Хочеш керувати власним бізнесом? Чому б і ні?
Іноді мама могла насварити за якусь “не дуже жіночу” поведінку, але тато завжди був на вашому боці: “Нехай робить, як їй подобається. Головне — бути щасливою”. І це справді важливо.
Тато — ваш захисник і ангел-охоронецьКоли ви хворіли, він бігав до магазину за апельсинами чи улюбленими солодощами. У підлітковому віці — намагався вберегти від необдуманих вчинків, які могли б потім боляче відгукнутися. Він був тим, хто відганяв усе погане і вчив бути доброю до інших.
Завдяки його прикладу ви виросли такою, якою є зараз — людиною, яка знає, що таке любов, підтримка і повага.
Навіть зараз, коли ви стали дорослою…Час іде, але зв’язок із татом залишається міцним. Він і зараз готовий зробити для вас усе, навіть більше, ніж колись. Так, можливо, він уже не такий молодий, як раніше. Можливо, його волосся трохи посивіло, а рухи стали не такими швидкими. Але в його серці нічого не змінилося.
Тато готовий пройти крізь хуртовину чи піднятися на найвищу гору, якщо вам це знадобиться. Він досі той самий герой, який завжди поруч, варто лише покликати.
Тепер ви піклуєтеся про ньогоЗараз усе змінилося: ви виросли, і тепер частіше допомагаєте йому, ніж він вам. Але навіть у такі моменти тато залишається тим, хто підтримує. Він вірить у вас, як колись, і завжди буде готовий підставити плече.
Любов батька до доньки — це щось неймовірне. Вона сильніша за всі негаразди і, здається, здатна навіть згорнути гори.

Джерело: 5692.com.ua

Пельмені — це щось на кшталт вареників, але з м’ясом. Правда, вони такі універсальні, що годяться і на швидкий обід, і на вечірній перекус. У кожній другій родині в Україні їх обожнюють, бо хто ж не любить пельмені? Одні крутять їх власноруч, витрачаючи години на кухні, інші ж віддають перевагу магазинним напівфабрикатам. Але як би там не було, є одна спільна проблема: пельмені під час варіння часто розвалюються, а це вже катастрофа! Є маленька хитрість, яка допоможе уникнути цього.
Два найпоширеніші провали на кухніОт уявіть: витягнули пельмені раніше часу — і вони сирі, всередині навіть м’ясо не встигло зваритися. А якщо перетримати, то замість смачної страви на тарілці буде щось схоже на кисіль із тіста та м’ясних кульок. Знайоме? Це типовий сценарій, від якого страждають господині. Але не хвилюйтеся, рішення просте, як двері, і не потребує спеціальних інгредієнтів.
Розв'язуємо проблему легкоЗнаєте, що ми зазвичай робимо неправильно? Опускаємо пельмені у вже киплячу воду. А треба, виявляється, зовсім не так! Перед тим як відправити пельмені до каструлі, залийте їх теплою водою буквально на 2-3 хвилини. Це дасть їм трохи “розм’якнути” і підготуватися до кипіння. А вже потім, збільшуючи вогонь, варіть пельмені, як завжди, — 5-10 хвилин. Результат? Жодних розвалених виробів і чудова форма.
Ще один хитрий моментА ось ще один цікавий трюк, який ви могли не знати: коли вода з пельменями закипає, долийте в каструлю склянку крижаної води. Це звучить дивно, але працює! Холодна вода уповільнить варіння тіста, а м’ясо встигне рівномірно приготуватися. Ви точно уникнете тих неприємних ситуацій, коли фарш у середині ще рожевий, а тісто вже майже перетворилося на клей.
Подача — теж мистецтвоДо речі, якщо перед подачею пельмені трохи підсушити на тарілці, то вони виглядатимуть куди краще, ніж мокрі й липкі. А ще це допоможе соусу триматися на місці, а не стікати, залишаючи вас без справжньої насолоди. Секрет простий, але результат — як у ресторані.
От і все! Щоб ваші пельмені були ідеальними, потрібно зовсім небагато: трохи теплої води перед варінням, склянка льодяної води під час процесу і крапелька терпіння. Ці хитрощі гарантують, що страва буде і смачною, і апетитною на вигляд.

Джерело: 5692.com.ua

Чесно кажучи, ноги — це ніби барометр нашого здоров'я. От буває, стоїш довго в черзі чи гуляєш по місту цілий день, і під кінець відчуваєш, що ноги просто відмовляються йти далі. Звісно, це нормально — просто втома. Але що, якщо така слабкість з'являється раптово, без особливих причин? Тут варто задуматися, адже це може бути сигналом про щось серйозніше.
Втома чи щось більшеЯкщо прибрати всі “нешкідливі” фактори, такі як незручне взуття чи перевантаження, тоді найчастіше причинами слабкості в ногах стають:
Варикоз — коли судини буквально кричать про допомогу.Атеросклероз — через проблеми з кровотоком ноги можуть ставати слабкими.Остеохондроз — цей “улюбленець офісних працівників” може давати про себе знати не лише болем у спині, а й слабкістю в ногах.Плоскостопість чи захворювання суглобів.Діабет та інші ендокринні порушення.Нестача калію або навіть банальне зниження тиску.Звучить страшно, правда? Але це ще не все.
Коли слабкість приходить із “бонусами”А тепер уявіть: слабкість у ногах з’явилася, а разом із нею підскочила температура. Що це може означати? Тут можливі варіанти — від отруєння чи інфекції до перевантаження організму.
А як щодо тремтіння? Це може бути сигналом гіпоксії (нестача кисню) або гіпоглікемії (низький рівень цукру в крові). До речі, перевірено: солодкий чай чи свіже повітря часто рятують у такій ситуації.
Що, якщо слабкість зачіпає лише одну ногуТут усе набагато серйозніше. Якщо знесилення відчувається лише в одній нозі (найчастіше лівій), це може бути ознакою:
пухлини спинного мозку,інсульту чи навіть інфаркту.Тут зволікати не можна. Одразу телефонуйте лікарю, бо в таких випадках час іде на хвилини!
Інші можливі проявиСлабкість у ногах може проявлятися по-різному. Наприклад:
Виникає разом із нудотою чи головним болем.З'являється під час ходьби або навіть у стані спокою.Може виникнути раптово або тривати роками в хронічній формі.Причини теж можуть бути найрізноманітнішими: від нешкідливих, які вирішуються без лікаря, до серйозних, що вимагають термінового втручання.
Коли треба діятиЯкщо слабкість у ногах стала вашим постійним супутником чи з’являється без зрозумілої причини — це вже дзвіночок. Не варто гадати, що це: “просто втома” чи щось гірше. Лікар точно розбереться, а ви знатимете напевно, що все під контролем.

Джерело: 5692.com.ua

Скажіть чесно, вас ніколи не охоплювало відчуття, що лікар призначає щось зайве? Що зуби, які начебто виглядали нормально, раптом “потребують негайного лікування”? На жаль, таке буває. Розібратися в цьому непростому питанні допомогла лікар-стоматолог Наталія Кадькалова.
Мені, чесно кажучи, важко про це говорити. Але так, серед моїх колег є ті, хто не завжди працює за совістю, — зізнається Наталія.
Чому це трапляєтьсяЗдавалося б, професія лікаря зобов’язує до чесності. Але, як у будь-якій сфері, є ті, хто ставить заробіток вище за здоров'я пацієнтів. Наталія розповідає, що іноді стоматологи прописують лікування, яке взагалі не потрібне. Просто тому, що треба виконати “план” чи заробити більше.
Я бачила випадки, коли люди приходили до мене після таких прийомів. І знаєте, це не просто непрофесійність — це свідома шкода, яка може серйозно вплинути на здоров’я пацієнта.
Чи є сигнали, які допоможуть розпізнати “комерційного” стоматологаТак, і ось кілька моментів, які мають вас насторожити.
1. Лікар одразу говорить про гроші.Уявіть ситуацію: ви тільки сіли в крісло, а вам уже озвучують суму лікування. Без рентгенів, без обстеження, без аналізу. Просто: “Тут 10 тисяч, там ще п’ять.”
Що має бути натомість
Гарний лікар починає зі спілкування. Розпитує про ваші скарги, звички, можливо, навіть про харчування. Потім проводить обстеження, робить рентген чи фото. І лише після цього детально пояснює, що саме потрібно лікувати, чому і скільки це коштуватиме.
2. Торги, як на базарі.О, це класика. Вам кажуть: “Ой, а якщо зробимо простіше, буде дешевше,” або “Ну, давайте знижку оформимо.”
Чесно? Це сигнал бігти. Якісне лікування коштує дорого — це правда, яка може не всім подобатися. Але грамотний лікар ніколи не буде “підлаштовуватися” під ваш гаманець. Бо, зрештою, саме від його знань і досвіду залежить результат.
3. Ухилення від ваших запитань.Ви щось питаєте, а у відповідь — тиша. Або невпевнене бурмотіння на кшталт: “Та це стандартна процедура.”
Так не має бути. Якщо ви заплуталися в термінах чи не розумієте, чому лікування коштує стільки, скільки коштує, лікар зобов’язаний усе пояснити. Інакше це як мінімум неповага до вас.
Що робити, якщо ви сумніваєтесяСлухайте свої відчуття. Якщо щось не подобається чи викликає підозру — не бійтеся звернутися до іншого спеціаліста.
Я завжди кажу своїм пацієнтам: маєте сумніви — проконсультуйтеся ще десь. Бо ваша довіра до лікаря — це половина успіху, — додає Наталія.
І трохи особистогоЗнаєте, іноді мені здається, що в людей просто страх перед лікарями. А якщо ще й потрапити до недобросовісного, цей страх стає панікою. Тому завжди питайте, слухайте відповіді й не бійтеся зупинити процес, якщо щось виглядає підозріло.

Джерело: 5692.com.ua

Що може змусити росію піти на поступки? Зеленський, здається, має свою відповідь: розміщення іноземних військ в Україні. Під час засідання у форматі “Рамштайн” він прямо заявив: це може стати ключем до миру. Такий собі важіль, який змусить агресора нарешті змінити свій курс.
Миротворці на українській землі: ідея, яка може змінити хід подійЧесно кажучи, вперше про це заговорили ще на початку 2024 року. Президент Франції Еммануель Макрон тоді запропонував розмістити миротворців у нас, щоб зменшити ризики від нових атак. До речі, на той момент багато хто до цієї ідеї поставився скептично. Ну, мовляв, розмови розмовами, а до справи ще далеко. Але Зеленський взяв це на озброєння й почав активно просувати.
Чи зупинить це війнуА ось тут думки розділилися. Зеленський чесно визнає: навіть миротворці не є панацеєю. Це лише один із кроків. Україні потрібні міцні гарантії безпеки — ті, які забезпечать реальний захист, а не просто декларації на папері.
США, наприклад, поки не дуже хочуть брати участь у цьому процесі. Дональд Трамп, який ось-ось стане президентом, каже, що це справа Європи. Мовляв, хай вони і надсилають своїх військових. Він навіть припустив, що війна може завершитися до середини 2025 року.
Різні погляди на допомогуУ Європі думки розділилися. Франція та Велика Британія схильні підтримати ідею миротворчої місії. До речі, за попередніми даними, британці й французи готові направити близько 100 тисяч військових. Проте є і ті, хто обережніший. Наприклад, Німеччина заявила, що готова до такого кроку лише після завершення війни.
А ось глава МЗС Нідерландів Каспар Велдкамп поки радить не поспішати з рішенням. Він зазначив, що обговорювати це варто тільки тоді, коли ситуація стане більш стабільною.
Що каже ЄСКая Каллас, яка відповідає за зовнішню політику ЄС, теж не квапиться. Вона впевнена: спочатку мир, а потім усе інше. Звучить логічно, але чи маємо ми стільки часу? Бо поки хтось думає, чи варто ризикувати, Україна кожного дня платить надто високу ціну.

Джерело: 5692.com.ua

Бен Воллес, який обіймав посаду міністра оборони Великої Британії з 2019 до 2023 року, поділився своєю думкою щодо дій України під час війни. У програмі The Rest is Politics він назвав головною стратегічною помилкою українського президента Володимира Зеленського те, що в країні не було проведено масової мобілізації всіх чоловіків, починаючи з 18 років.
Я з самого початку війни не розумію, чому Зеленський не мобілізував усіх чоловіків, які досягли повноліття. У нас, у Британії, під час Другої світової війни всі чоловіки були мобілізовані. Згодом, у 1941 році, навіть жінок почали залучати до армії. Сьогодні Україна бореться з ворогом, не менш небезпечним, ніж Гітлер. Чому ж не було оголошено мобілізацію, хоча б серед усіх дорослих чоловіків? — зазначив Воллес.
Молодь треба берегтиЗдається, Зеленський мав на меті захистити молодих людей, особливо віком від 18 до 28 років. Це логічно, правда? Хто ще будуватиме країну після війни? Але Воллес переконаний, що без повного залучення всіх дорослих чоловіків Україна втрачає важливий шанс:
Якщо не зараз, то коли? Війна не чекає.
Воллес навіть запропонував свій план. Каже, можна було звернутися до Європи, щоб там допомогли навчати цих новобранців. Мовляв, це зовсім нескладно: провести базові тренування, а потім відправити їх додому.
Вони могли б тримати каску під ліжком, а форму в шафі. І при першому виклику були б готові до бою, — додає він.
Європа б допомоглаНа думку Воллеса, Європа могла б організувати такі навчальні програми без проблем. Це ж не космічні кораблі будувати. Але, як він сам підкреслив, такого заклику від України не було. Чому? Може, боялися реакції населення? А може, сподівалися на швидке завершення війни?
До речі, поки в самій Україні це питання викликає суперечки, за кордоном наші співвітчизники не сидять склавши руки. Наприклад, у Польщі вже більше 1300 добровольців підписали контракт із ЗСУ в рамках “Українського легіону”.
Британський погляд на ситуаціюЗвісно, Бен Воллес дивиться на це з британської перспективи. У них свої історичні приклади, свої підходи. Але чи справді Україна мала шанс зробити те саме? З одного боку, ідея виглядає простою: мобілізувати всіх, навчити, забезпечити резерв. А з іншого боку, чи вистачило б на це ресурсів? І чи готове суспільство?

Джерело: 5692.com.ua

Лікар Майкл Мослі переконаний, що ключ до стрункості – це правильний час вечері. Він радить їсти ввечері не пізніше 19:30–20:00 і не підходити до холодильника після цієї години. Чому так? Бо наш організм увечері працює зовсім інакше. Наприклад, важка їжа з жиром і цукром, з'їдена пізно, перетравлюється повільніше і залишається в тілі значно довше. Тому краще уникати нічних перекусів, навіть якщо здається, що це дрібниця.
Білок – ваш найкращий другЩе один секрет стрункості – це білок. Мослі радить щодня споживати від 50 до 70 грамів цього макроелемента. Це не означає, що потрібно їсти лише м'ясо! Чудовим джерелом білка можуть бути риба, бобові або навіть яйця. До речі, білок не лише насичує, але й допомагає утримувати м’язи, що важливо для тих, хто хоче виглядати підтягнутим навіть без спорту.
Переривчасте голодування: що це і як працюєЧули про переривчасте голодування? Це коли ви їсте тільки у певний проміжок часу, а решту годин відпочиваєте від їжі. Почніть з простого: наприклад, 12 годин їжі, 12 годин без неї. Потім можна скоротити час прийому їжі до 10 годин. Лікар Мослі рекомендує завершувати трапезу о 20:00 і більше нічого не їсти до сніданку о 8:00. Здається складно? Але це чудово дисциплінує і дозволяє уникати зайвих калорій.
Що перекусити, щоб не нашкодити фігуріА що робити, якщо дуже хочеться перекусити? Тут усе просто: обирайте продукти, багаті на клітковину. Наприклад, жменя горіхів – це ідеальний варіант. Вони ситні, багаті білком і містять чимало корисних мікроелементів. До того ж, вони допоможуть уникнути бажання “з'їсти щось солодке”.
Отже, схуднути без спорту – цілком реально. Все, що потрібно, – це трохи дисципліни та кілька простих звичок: рано вечеряти, додати більше білка до раціону, спробувати переривчасте голодування й вибирати здорові перекуси. Звучить нескладно, правда? Найголовніше – бути послідовними, адже результат залежить від того, наскільки ці правила стануть частиною вашого життя.

Джерело: 5692.com.ua

Міністерство внутрішніх справ представило нову функцію для водіїв у застосунку “Дія”. Тепер, крім інформації про порушення правил дорожнього руху, можна побачити фото- та відеодокази. Це важливе оновлення робить процес розгляду штрафів більш прозорим.
Як раніше? Водії отримували лише текстову інформацію: коли, де й що сталося. А тепер, ніби подивившись через об’єктив камери, можна побачити реальні докази. МВС України впевнене, що це нововведення допоможе знизити кількість суперечок щодо справедливості штрафів.
Оплата — справа кількох секундВи коли-небудь сплачували штраф у банку? Якщо так, то пам’ятаєте черги та нерви. Тепер усе набагато простіше. У “Дії” достатньо кількох кліків, щоб розрахуватися за допомогою банківської картки або навіть через ApplePay чи GooglePay. От і все.
Як дізнатися про штрафиМаєте кілька варіантів:
Зайти на вебпортал МВС.Скористатися Кабінетом водія.Завантажити додаток “Штрафи ПДР”.Або ж усе перевірити у звичній “Дії”.Обирайте, що зручніше, але “Дія” точно економить час — вона завжди під рукою.
Хто це все придумавЯкщо вам цікаво, то над новою функцією працювали кілька структур: МВС, Міністерство цифрової трансформації, Центр інфраструктури і технологій, а також “Інфотех”. Вони разом узялися, щоб зробити життя водіїв трохи легшим. Ну і чеснішим.
Цікаво, чи дуже це вплине на кількість порушень? Думаю, тепер багато хто задумається про наслідки, перш ніж натиснути на газ.

Джерело: 5692.com.ua

Багато жінок після розлучення поспішають зробити висновок: “Більше ніяких шлюбів!”. Але минає час, і на горизонті з’являється той самий чарівний чоловік. Ви вже замислюєтеся: “А раптом ця історія закінчиться радісніше?”. До речі, психологи вважають, що другий шлюб дає більше можливостей для щастя.
Новий погляд на стосункиПерший шлюб часто схожий на спробу жити у казці. Через роки спільного життя замітно наступне: нездійсненні очікування залишаються десь поза кадром. Другий шлюб завдяки досвіду вже без завищених очікувань дає змогу побачити партнера тверезо та оцінити, чи ви готові змиритися з його недоліками.
Вміння йти на компромісКомпроміси в першому шлюбі часто сприйнялися з нервовістю і досягнути угоди було нелегко. Але час лікує рани, і ви починаєте розуміти: багато сварок були через дурниці. Зараз ви знаєте, що домовлятись — значить зберегти спокій у сім’ї.
Зрілість і досвідДорослішання після розлучення — це часто перегляд своїх поведінкових моделей. Ви вчитеся більше не кидатися словами, що болять, а навпаки сприймати кохану людину та її почуття.
Після першого союзу ви чітко розумієте, які правила важливі для вас, а від чого варто відмовитися. Дитячі мрії про “жили вони довго і щасливо” вже не заважають.
Головний урокНіколи не порівнюйте нового обранця з попереднім. Недоречні згадки точно стануть початком нових конфліктів. Краще удайте, що першого шлюбу взагалі не було. Забувайте про негативний досвід і почніть з чистої сторінки.

Джерело: 5692.com.ua