У Дніпрі зафіксовано важкі інфекційні захворювання: випадок кашлюка та шість підозр на кір. А також трагічний випадок від правця – померла 14-річна дитина.

Верховна Рада ухвалила закон про затвердження указу президента щодо продовження в Україні строку дії воєнного стану з 9 травня на 90 діб, тобто до 7 серпня 2025 року.Про це повідомив народний депутат із парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк.Як уточнив нардеп, законодавчі акти "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (№13172) підтримали 357 депутатів.Пізніше Железняк написав у Телеграмі, що Рада проголосувала за продовження до 06 серпня (на 90 днів) загальної мобілізації.Як зазначив нардеп проти голосував Гончаренко (ЕС) та утримався Мазурашу (СН).

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо судді Коростишівського районного суду, яка незаконно отримала й передала службову інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань. З посиланням на пресслужбу ДБР.Слідство встановило, що наприкінці 2024 року суддя, користуючись посадовими повноваженнями, отримала доступ до матеріалів кримінального провадження щодо свого батька. Він є фігурантом справи про вимагання коштів з військовозобов’язаних медиками Житомирської області.Суддя передала батькові інформацію про перебіг слідства – включно з деталями про заплановані обшуки, список можливих підозрюваних та прізвища заявників. У лютому 2025 року їй було повідомлено про підозру, після чого Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила її від виконання обов’язків.Суддю обвинувачують за: ч. 2 ст. 362 КК України – несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем; ч. 2 ст. 387 КК України – розголошення даних досудового розслідування.Санкції передбачають до 3 років позбавлення волі. Розслідування щодо її батька триває – ним займається Національна поліція.

У Сумах судитимуть 24-річного мешканця, який передавав координати, за якими російські окупанти атакували житловий квартал міста та вбили трьох людей . Про це заявила прокуратура Сумщини. "У вересні 2024 року спецслужби рф завербували молодика через один із месенджерів. Погодившись на співпрацю, він на власному авто об’їжджав та фіксував місця розміщення військових формувань, наявність озброєння, їх переміщення по території Сумської області тощо.Зібрані дані передавав своєму куратору зі спецслужби", – йдеться в повідомленні.Після того, як агент проводив розвідку в одному з житлових кварталів м. Суми, 22 жовтня 2024 року окупанти атакували цивільну інфраструктуру безпілотником.Тоді БПЛА влучив у приватний будинок, загинула 14-річна дівчинка, її мати та тітка.На вирок суду обвинувачений чекає за ґратами.

Сьогодні, 16 квітня Верховна Рада продовжила проведення загальної мобілізації на 90 днів – до 8 серпня.

Рішення щодо введення цього положення прийняли в 15 раз. Але вперше – не одноголосно. Це рішення підтримали 346 депутатів. 1 – проти і 4 – утримались.

Державне бюро розслідувань (ДБР) заявило, що за сприяння Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України виявило великий склад зі зброєю у Києві. Наголошується, що в одному з гаражів у Деснянському районі міста зберігалося: понад 35 тисяч патронів, 6 гранатометів, 6 БПЛА, 130 гранат 90 ВОГів, автомати, снайперські гвинтівки, ударно-дистанційні запали, прилади для спостереження, пістолети, протипіхотні міни тощо. буд. За даними ГБР, власниками цього арсеналу виявилися працівник одного з правоохоронних органів та його батько. Наразі слідчі встановлюють походження вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових пристроїв, а також мету її зберігання.

Зміни у світі надали процесу розширення ЄС геополітичну вагу і відкрили нові можливості для України і Молдови, входження яких до ЄС до 2030 року – реальна перспектива. Про це у Брюсселі під час зустрічі з журналістами за ініціативою European News Room заявила єврокомісарка з розширення Марта Кос.Так вона відповіла за запитання, наскільки реальним є термін 1 січня 2030 року як цільова мета для входження України до ЄС, яку визначають вже кілька країн-членів, зокрема Литва та інші європейські держави.«Вважаю це можливим з багатьох причин і не лише з огляду на геополітику. Я бачу всередині Єврокомісії і можу бачити це в країнах-членах та в Раді ЄС, що геополітичні зміни дійсно вимагають від нас нових і рішучих кроків… Тому що весь світ змінюється, Європа змінюється, як і її сусідство, і аспект безпеки набуває дедалі більшого значення. Імператив безпеки швидко зростає, і ми маємо знайти відповідь не лише у процесі розширення, а й в усій політиці сусідства», – зазначила Кос.Вона зауважила, що геополітичні процеси вплинули на прискорення інтеграції до ЄС також для країн Західних Балкан. У переговорах з Чорногорією відриті вже всі глави, і цей процес може бути завершений до кінця 2026 року. Це означає, що ще за 1-2 роки, які забере ратифікація в країнах-членах, Чорногорія може стати членом ЄС.Єврокомісія також підтримує намір уряду Албанії завершити переговори про членство до кінця 2027 року. Це також означає, що за 1-2 роки після цього, але до 2030 року, Албанія може увійти до складу Євросоюзу.«Я вважаю, що така перспектива є реалістичною також для Молдови й для України. Коли ми говоримо про Україну та про її входження до ЄС, ми розуміємо це розширення також як політичну зброю для надання гарантій безпеки. Судячи з усього, на цей час неможливо для України і Молдови стати членами НАТО, тож їх членство в Європейському Союзі може дійсно стати потужним інструментом для безпекових гарантій», – підкреслила представниця Єврокомісії.Вона зауважила, що у цьому сенсі є відмінності між наступною та минулими хвилями розширення ЄС – тоді деяким балканським країнам було простіше стати членами НАТО, а вже після – членами ЄС. Для України, ймовірно, буде можливим скоріше увійти до ЄС, ніж приєднатися до оборонного Альянсу у майбутньому.Як повідомлялося, під час пресконференції за підсумками роботи Ради асоціації Україна ЄС, що відбулася 9 квітня у Брюсселі, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна зможе відкрити всі шість кластерів у переговорах з ЄС щодо членства вже до кінця 2025 року.Водночас міністр у справах Європейського Союзу головуючої в ЄС Польщі Адам Шлапка 10-го квітня під час бізнес-форуму Україна-ЄС у Брюсселі заявив, що Угорщина продовжує блокувати початок переговорів з Україною з першого переговірного кластера «Основи», і шанси на його відкриття до 30 червня, коли добігає кінця термін Польського головування в ЄС, «сильно зменшилися».