Здається, тема зміни назви розмінної монети в Україні набула нового життя. Національний банк України запропонував замінити звичну всім “копійку” на історично український термін — “шаг”. Що це за ідея, і чому вона викликає такий резонанс? Розбираймося разом.
Трохи історії”Шаг” — це не просто випадкове слово. У XVII-XVIII століттях в Україні так називали розмінну монету, яка активно використовувалася в обігу. Цікаво, що її згадки можна знайти навіть у фольклорі й художній літературі тих часів. Відмінність у тому, що “шаг” був абсолютно українським явищем і не мав жодного зв’язку з московією чи російською імперією.
А от “копійка” з'явилася в Україні в період, коли московія почала поступово витісняти локальні традиції й нав’язувати власну грошову систему. Пам’ятаєте історії про колоніальну спадщину? Це саме той випадок.
Чому заразПісля здобуття незалежності у 1991 році вже тоді були ідеї повернути “шаг” як розмінну монету. Навіть проєкти монет розробляли: 1, 5, 10 і 25 шагів. Однак тодішні депутати вирішили, що “копійка” звучить знайоміше. Тепер, коли ми свідомо переглядаємо багато аспектів нашої історії, ця тема знову актуальна.
Що кажуть експертиУкраїнський інститут національної пам’яті вважає, що повернення “шага” — це не просто про гроші. Це про відновлення національних традицій і подолання впливу колоніального минулого. Водночас у суспільстві думки розділилися: за результатами опитування, проведеного Rakuten Viber, 57% людей вважають цю зміну зайвою.
Чи стане “шаг” частиною нашого повсякденного життя? Поки важко сказати. Але ця ініціатива змушує замислитися над тим, наскільки важливою є навіть назва дрібної монети. Адже в цьому, здається, більше символіки, ніж економіки.

Джерело: 5692.com.ua

24 січня 2025 року у місті Верхівцеве сталося пограбування. Двоє чоловіків прийшли до будинку потерпілого, постукали у двері, а коли господар відчинив, напали на нього. Грабіжники побили чоловіка та забрали майно з його домоволодіння. Про це розповіли в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області.
Інцидент стався близько 16:20. Поліцейські відділення поліції №3 Кам’янського РУП оперативно затримали підозрюваних. Ними виявилися двоє місцевих жителів віком 21 та 26 років. Обидва чоловіки раніше вже притягалися до кримінальної відповідальності.
Зловмисників затримали у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. За погодженням із Жовтоводською окружною прокуратурою їм оголосили підозру за ч. 4 ст. 186 (грабіж) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі: демографічна карта світу, складена McKinsey Global Institute, де Україна – серед найбільш “проблемних” регіонів. Навіть Китай зі своїми суворими обмеженнями на народжуваність виглядає краще. У нас на 10 родин народжується всього шестеро дітей. Це… ну, скажемо прямо, дуже мало.
А тепер додамо ще війну, яка триває вже три роки. За цей час тривалість життя чоловіків впала з 65 до 57 років. Звучить якось жахливо, чи не так? І це при тому, що до війни ситуація з народжуваністю вже була складною.
Що там у ЄвропіДо речі, якщо порівняти нас із Європейським Союзом, то там демографічна криза теж є, але вона трохи прикривається міграцією. Наприклад, середня народжуваність у Європі – 1,4 дитини на одну пару. Мало, але хоча б щось. У нас, чесно кажучи, зовсім інша історія: народжувати стає дедалі важче – і психологічно, і економічно.
Скільки нас залишилосяЗгідно останньому перепису населення в Україні який проводили ще в 2001 році нас було 48,5 мільйона. А зараз? За даними Інституту демографії, станом на середину 2024 року нас лише 35,8 мільйона, і це враховуючи всі території. На підконтрольній Україні частині людей ще менше – десь 31 мільйон.
Порівняйте: ще в 2022 році нас було 42 мільйони. Це мінус 7 мільйонів за два роки. Просто вдумайтеся в ці цифри.
Що робити даліЄ два варіанти розвитку подій:
Нічого не змінювати, і тоді чисельність буде падати далі.Або почати змінювати все: стимулювати народжуваність, повертати емігрантів, залучати трудових мігрантів.Якщо чесно, навіть у найкращому випадку повернутися до 41 мільйона людей швидко не вийде. Для відновлення економіки та інфраструктури щороку потрібно буде залучати близько 300 тисяч робочих рук. І це можуть бути мігранти з Азії чи Африки – інших варіантів просто немає.
Чи стане жити кращеСередня тривалість життя в Україні зараз – 64 роки. Чоловіки живуть у середньому 57, а жінки – 71. У перспективі, якщо все буде йти більш-менш стабільно, до 2040 року ці цифри можуть вирости до 71 року: 66 для чоловіків і 75 для жінок.
Як бачите, проблем багато, і розв'язувати їх доведеться довго. Але знаєте, як кажуть: “Краще пізно, ніж ніколи”. Треба починати вже зараз.

Джерело: 5692.com.ua

24 січня 2025 року неподалік одного із селищ Кам'янського району стався конфлікт між двома чоловіками, який завершився нанесенням тяжких тілесних ушкоджень. Про це повідомили в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області.
Під час сварки між 47-річним мешканцем Кам'янського та його 44-річним товаришем виникла бійка. У запалі конфлікту підозрюваний завдав потерпілому ножового поранення.
Попри серйозність ситуації, потерпілий зміг самостійно дістатися до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.
Поліцейські відділення поліції №6 Кам'янського районного управління затримали підозрюваного. Справу передали до Жовтоводської окружної прокуратури, яка погодила підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.

Джерело: 5692.com.ua

Розмова уві сні, або сомнілоквія, – це досить цікаве і, здається, не таке вже й рідкісне явище. Це не хвороба, але й нормою назвати важко. Інколи це просто бурмотіння чи окремі слова, а буває, що й цілі монологи або діалоги. Добре те, що більшість людей стикаються з цим рідко та короткочасно.
Науковці вже трохи розібралися в симптомах і можливих наслідках цього явища, але багато чого лишається таємницею. Наприклад, досі не відомо точно, чому це взагалі трапляється.
Наскільки поширена ця особливістьРозмови уві сні вважаються одним із типів парасомній – це такі дивні “поведінкові пригоди”, які виникають під час сну. Але на відміну від інших подібних станів, вони можуть проявлятися у будь-якій фазі сну – і повільній, і швидкій.
До речі, дослідження показали, що близько 66% людей хоч раз у житті “балакали” уві сні. Проте регулярними такі випадки є лише для 17%. Іноді це може траплятися після стресів чи яскравих емоцій.
Чому це відбуваєтьсяЧесно кажучи, єдиного пояснення вчені ще не знайшли. Проте вони записували розмови людей уві сні й помітили, що часто це були фрази з негативним емоційним забарвленням. Ніби у мозку відбувається якийсь внутрішній конфлікт.
Цікаво, що більшість із нас навіть не підозрює, що говорить уві сні. А коли прокидаємося – нічого не пам'ятаємо. Дослідники припускають, що такі розмови можуть бути пов’язані зі сновидіннями, але зв’язок із реальними подіями життя не завжди очевидний.
Чи це має генетичний зв’язокЕксперти вважають, що генетика тут теж може відігравати свою роль. Також частіше розмови уві сні проявляються у людей, які пережили сильний стрес чи мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Однак це не означає, що всі випадки пов’язані з психічним здоров’ям.
Чи можна позбутися цього явищаОскільки точні причини досі невідомі, немає і універсального способу вирішення. Але ось кілька простих порад, які можуть допомогти:
Налагодьте режим сну. Намагайтеся лягати спати і прокидатися в один і той самий час, навіть на вихідних.Зробіть свій сон комфортним. Затишне спальне місце, менше світла й шуму – це вже половина успіху.Уникайте стимуляторів. Перед сном краще відмовитися від кави та інших напоїв, які бадьорять.Відкладіть гаджети. Екрани телефонів і комп’ютерів за пів години до сну – не найкраща ідея.Приділіть час собі. Прогулянки, спорт чи правильне харчування позитивно впливають на сон.Якщо ж це явище турбує вас постійно або викликає дискомфорт у сім'ї, краще звернутися до спеціаліста. Терапевт допоможе зрозуміти, що саме є причиною, і знайти правильний підхід.
От і все. Спіть спокійно й не переймайтеся через нічні розмови – можливо, вони лише підтверджують, що ваш мозок завжди активний, навіть коли ви відпочиваєте.

Джерело: 5692.com.ua

До Кам'янського завітали президент Федерації стронгмену України Сергій Конюшок та віце-президент Федерації Олександр Лашин, щоб обговорити проведення в нашому місті Всеукраїнських спортивних змагань зі стронгмену серед ветеранів війни. У них візьмуть участь понад сто ветеранів з усієї України, в тому числі й ветерани з Кам'янського. Усього ж, в межах програми, пройде 12 відбіркових змагань по всій країні.
Мер Кам'янського Андрій Білоусов підтримав цю важливу ініціативу, попередньо захід запланували на липень. До програми змагань увійдуть дисципліни адаптивного спорту. Також гостей заходу чекатимуть показові виступи найсильніших стронгменів України, функціональні тренування та багато інших активностей.
Ми докладаємо всіх зусиль, щоб створити комфортні умови для фізичної та психологічної реабілітації військових, – розповів міський голова.
Він також додав, що в нашому місті функціонує сучасний реабілітаційний центр, центр соціальної підтримки, а також центр фізичної культури та спорту “Незламні”, проводяться регулярні спортивно-патріотичні заходи.
Переконаний, що спорт відіграє важливу роль у відновленні Героїв. Ці змагання стануть не лише можливістю проявити себе, а й шансом для учасників потрапити до національної збірної України для участі в міжнародних турнірах. Наші воїни захищали нас на передовій, а ми повинні зробити все можливе, щоб підтримати їх у мирному житті, – зазначив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua