Люди завжди були й будуть допитливими, особливо коли йдеться про особисте життя. Тема шлюбу, дітей чи сімейних стосунків завжди викликає інтерес. Найгірше те, що такі запитання часто застають нас зненацька, і замість спокійної відповіді хочеться буркнути щось різке.
Але, як кажуть психологи, не всі ці питання мають на меті образити чи зачепити. Деякі – просто з цікавості, а інші – із щирого занепокоєння. Як же відповідати так, щоб і себе не накрутити, і співрозмовника не образити?
Коли за питанням ховається турботаОсобливо це стосується старшого покоління – бабусь, дідусів, далеких родичів. Вони не хочуть вас засудити чи докоряти, просто їхній світогляд побудований на певних традиціях: сім’я – головна цінність. І якщо ви ще не одружені чи не маєте дітей, їм може бути справді тривожно.
Не варто на такі запитання реагувати агресивно. Краще відповісти спокійно: “Я щасливий/щаслива, а це найголовніше”. А якщо не хочете обговорювати тему взагалі – переведіть розмову на щось інше.
Коли люди питають просто з цікавостіЄ ті, хто говорить, аби щось сказати. Вони не задумуються, чи їхні питання доречні. Особливо це стосується випадкових знайомих – таксистів, колег, сусідів.
Якщо ви не хочете підтримувати таку бесіду, можна м'яко відмахнутися: “Я не дуже люблю говорити про особисте” або “Зараз у мене інші пріоритети”. І все – ніяких зайвих пояснень.
Коли людям просто нудноЄ й такі особистості, для яких розпитування – це стиль життя. Вони знають усі новини про сусідів, знайомих і навіть далекі зірки шоу-бізнесу.
З такими людьми варто вибудовувати межі. Якщо не хочете відповідати – не треба. Можна пожартувати: “А що, сьогодні день обов’язкової звітності?” або “Давай краще про щось цікавіше поговоримо”.
Коли у співрозмовника просто немає інших темБуває, що люди не знають, про що говорити, і тому ставлять запитання про особисте життя. Наприклад, мама може постійно натякати на онуків, а подруга, яка нещодавно розлучилася, може розповідати, що всі чоловіки однакові.
У такому випадку краще не сперечатися, а просто змінити тему: “Слухай, а ти чула про…” або “Давай краще поговоримо про щось приємніше”.
Коли людина думає, що знає, як вам житиЄ люди, які впевнені: якщо у них щось працює, то так має бути у всіх. Вони можуть буквально нав’язувати свої погляди та повчати.
У таких випадках є два варіанти: пожартувати або прямо дати зрозуміти, що ви самі керуєте своїм життям. Наприклад: “У мене вже все розплановано, але дякую за пораду” або “Кожен живе, як йому зручно”.
Пам’ятайте, що ви не зобов’язані відповідати на всі запитання чи доводити свою точку зору. Якщо тема вам неприємна – використовуйте гумор, змінюйте розмову або просто ввічливо ухиляйтеся від відповіді. А ще – не бійтеся встановлювати межі. Це ваше життя, і лише вам вирішувати, що розповідати, а що залишати при собі.

Джерело: 5692.com.ua

Знайти квартиру для оренди або, навпаки, здати її – завдання не з простих. Більшість людей звертаються до рієлторів, щоб уникнути зайвого клопоту. Але ось питання: хто ж має оплачувати їхні послуги – власник житла чи орендар?
Хто платить рієлторуЗагалом у сфері оренди житла існує два варіанти:
Рієлтору платить власник квартири. Це логічно, адже саме він хоче знайти надійного орендаря. Рієлтор бере на себе підбір кандидатів, організацію переглядів і оформлення договору. Це звична практика, особливо у високому ціновому сегменті.Рієлтору платить орендар. Таке часто трапляється, коли людина самостійно шукає квартиру через агентство. В такому разі орендар фактично платить за зручність і швидкість підбору варіантів.В Києві та великих містах здебільшого саме орендарі оплачують послуги рієлторів. Зазвичай це сума, що дорівнює половині або навіть повній вартості місячної оренди.
Чи можна обійтися без рієлтораЗвісно, можна шукати житло самостійно – через знайомих або на онлайн-майданчиках. Але тут є певні ризики:
Витрати часу. Самостійний пошук вимагає багато зусиль, особливо якщо хочеться знайти хороше житло за адекватною ціною.Юридичні питання. Без фахівця є ризик підписати договір із прихованими нюансами або натрапити на шахраїв.Якщо ви вирішили діяти без агентства, уважно читайте договір і перевіряйте власника квартири.
Платить за послуги рієлтора той, хто їх замовляє. У більшості випадків це орендар, хоча домовленості можуть бути різними.

Джерело: 5692.com.ua