Звучить дивно, правда? Наші діти, які зараз навчаються в європейських школах, чомусь масово обирають мову країни-агресора як другу іноземну. І це не просто якісь поодинокі випадки, а реальна тенденція. Чому так виходить? І головне — що з цим робити?
Проблема у виборіЗдавалось би, у чому проблема? Вчать собі мову, яка їм знайома, і все. Але насправді все не так просто. Любов Любчик, яка займається питаннями освіти в Світовому Конгресі Українців, пояснює: діти просто не мають іншого вибору. У більшості європейських країн, зокрема в тій же Польщі, українська не входить у список мов, які можна вивчати в школі.
Ось і виходить, що учням доводиться обирати між, скажімо, французькою, польською чи іспанською — або ж російською, яку вони і так розуміють. Ну а що, логічно ж: навіщо напружуватися, якщо можна піти легшим шляхом.
Проблема не в дітяхЯкщо дивитися очима школяра, все зрозуміло. Нове середовище, нова країна, нові виклики, ще й мову країни перебування треба вивчати. У цій ситуації вибір на користь російської — це просто спосіб трохи полегшити собі життя.
Але тут є один нюанс. Якщо так триватиме й надалі, ці діти можуть опинитися в ситуації, коли українська стане для них чимось другорядним. Мовляв, вдома говорять, але писати, читати й розвивати її не треба — бо ніде цього робити.
Що даліВ українських дипломатичних колах уже розуміють проблему. Міністерство закордонних справ, посольства й консульства активно працюють над тим, щоб у школах Європи з’явилася можливість вивчати українську як іноземну.
Наша мета — зробити так, щоб українська була доступною для дітей за кордоном так само, як будь-яка інша мова, — пояснює Любчик.
Бо якщо нічого не зміниться, ми ризикуємо отримати покоління, для якого рідна мова буде не більше ніж приємним спогадом з дитинства.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо ви водите авто вже не перший рік, то, мабуть, впевнені, що знаєте всі тонкощі догляду за ним. Але є звички, які здаються дрібницею, а насправді повільно, але впевнено ведуть ваше авто до ремонту. І, що найгірше, більшість із них закладаються ще на початку водійського шляху.
Несвідомий “напір” на кермо та дверіЗдавалося б, що може бути простішим за посадку в авто? Але якщо вам незручно сідати чи виходити, можна мимоволі спиратися на кермо або двері. Це особливо актуально для високих машин — наприклад, позашляховиків. У деяких авто є спеціальні ручки на передніх стійках, щоб допомагати собі при посадці. Якщо їх немає, краще знайти інший спосіб зручно розташуватися в салоні, інакше згодом рульова колонка чи дверні петлі можуть почати “втомлюватися”.
Обертання керма на місціОсь ще одна “дрібничка”, яка може серйозно вдарити по кишені. Чимало водіїв, особливо новачків, повертають кермо, коли авто стоїть на місці. Це призводить до передчасного зношування рульової рейки та підсилювача керма. А варто лише трохи рушити вперед або назад — і кермо буде легше крутити без шкоди для механізмів. До речі, якщо паркуєтеся, не залишайте колеса вивернутими. Так ви зменшите навантаження на рульову систему, а також уникнете ситуацій, коли авто може несподівано “смикнутися” при запуску двигуна.
Спирання коліном на сидінняЗвучить дивно, але така звичка теж є. Часто, коли потрібно щось дістати з бардачка чи заднього сидіння, водії спираються коліном на переднє сидіння. Якщо у вас звичайне крісло, це ще пів біди. А якщо з підігрівом? Є великий ризик пошкодити гріючі елементи. Висновок простий: шукайте інші способи дотягнутися до потрібних речей, не створюючи проблем для власного авто.
“Ручна” складка дзеркалБільшість сучасних авто мають автоматичний механізм складання дзеркал. Але деякі водії, здавалося б, за звичкою продовжують складати їх вручну. В результаті можна легко пошкодити механізм. Якщо система працює автоматично — довірте цю справу їй.
Як бачите, навіть незначні на перший погляд дії можуть коштувати вам дорого. Тому краще переглянути свої водійські звички заздалегідь, ніж потім дивуватися рахунку зі СТО.

Джерело: 5692.com.ua