Сьогодні, 24 лютого, у Кам’янському сталася пожежа в житловому будинку. О 09:44 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про займання в квартирі, розташованій на 5 поверсі 5-поверхового будинку на вулиці Максима Чиженко, що в Південному районі міста. Про це повідомили в ГУ ДСНС Дніпропетровської області.
Вогонь охопив речі домашнього вжитку на площі 3 квадратні метри. Під час ліквідації займання рятувальники вивели з небезпечної зони чоловіка 1987 року народження та передали його медикам. Постраждалий відмовився від госпіталізації.
Завдяки оперативним діям вогнеборців, пожежу вдалося повністю ліквідувати о 10:05. У гасінні брали участь 12 рятувальників та 3 одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Вибір професії — справа серйозна. Але давайте чесно: більшість із нас намагається знайти щось не просто цікаве, а й таке, щоб реально можна було заробляти, а не існувати від зарплати до зарплати. Ну і, бажано, без зайвих років навчання. Молодь України теж не хоче марнувати час, тому обирає професії, які дають стабільність або хоча б швидкий дохід.
За даними Державної служби зайнятості, у 2024 році понад 150 тисяч молодих людей (до 35 років) звернулися за допомогою у пошуку роботи. Це чверть від усіх, хто шукав роботу через центри зайнятості. І що цікаво — 64 тисячі вже знайшли місце, що навіть більше, ніж роком раніше. А у 2025 році, тільки рік розпочався, а вже 7 тисяч молодих українців працевлаштовані через службу зайнятості. Як кажуть, хто шукає — той знаходить.
Які професії зараз “в топі”Ну що ж, давайте подивимось, ким хочуть працювати молоді українці.
Продавець — робота є завжди, від супермаркетів до маленьких крамниць.Кухар — бо їсти люблять усі, а хороші кухарі на вагу золота.Водій — доставка, таксі, логістика, тут роботи вистачає.Адміністратор — готелі, ресторани, офіси, без них ніяк.Бариста — кава нині більше, ніж просто напій, це стиль життя.Бухгалтер — цифри мають сходитися, інакше бізнес не виживе.Медсестра — медицина завжди у дефіциті, і це навряд чи зміниться.Держслужбовець — стабільність, хоч зарплати й не захмарні.Вчитель — хто вчитиме дітей, якщо не вони.Касир — поки що автоматизовані каси не витіснили людей повністю.Менеджер — бізнесу потрібні ті, хто знає, як ним керувати.Швачка — хто сказав, що модна індустрія — це тільки про великі бренди.Офіціант — ресторани ростуть, а гостям потрібне якісне обслуговування.А якщо ще не визначивсяНе всі одразу знають, ким хочуть бути, і це нормально. Тому Державна служба зайнятості проводить профорієнтаційні зустрічі, тренінги, консультації, де можна розібратись у своїх сильних сторонах. Є й онлайн-курси, і виїзні заходи, щоб максимально допомогти молоді знайти свій шлях.
Головне — не боятись пробувати. Буває, що перша робота — це не мрія, але ж треба з чогось починати. А далі — хто знає, може, сьогодні ти бариста, а завтра відкриєш власну кав’ярню.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, здається, ми ще навіть не усвідомили, наскільки сильно війна змінила демографічну ситуацію в Україні. А попереду — ще дві хвилі міграції, які можуть добряче переформатувати країну. І якщо ви думали, що люди вже виїхали, скільки могли, то експерти кажуть: “Ні, це ще не кінець”.
Перша хвиля: після війниПро це говорить Андрій Гайдуцький — економіст, який, власне, добре розбирається в міграційній політиці. Він пояснює, що перша хвиля очікується одразу після війни. Зрозуміло, що дехто, хто не мав змоги виїхати під час бойових дій, нарешті це зробить. Багато хто з військових, які демобілізуються, можуть захотіти почати нове життя за кордоном. Але паралельно буде і зворотний процес — частина українців повернеться, бо вони скучили за домом, або просто тому, що життя в Європі виявилося не таким солодким, як здавалося. Ну, десь два мільйони туди, два мільйони назад — у результаті особливих змін у чисельності населення не буде.
Друга хвиля: після вступу до ЄСА от друга хвиля — це вже серйозніше. Вона очікується після вступу України до ЄС. І тут усе залежить від зарплат. Якщо у нас вони залишаться низькими порівняно з тією ж Польщею чи Німеччиною, то частина людей просто не бачить сенсу залишатися. 1-2 мільйони можуть податися на Захід у пошуках кращого життя. Але це вже не буде так масово, бо, чесно кажучи, багато хто виїхав раніше, і ще одна глобальна міграція просто фізично неможлива.
Чоловіки та кордонЩе один важливий момент — кордони. Що буде з чоловіками після війни? Гайдуцький каже, що тримати заборону на виїзд неправильно. Але знімати її варто поступово: спочатку для тих, кому за 50, потім для молодших. Та й узагалі, армія має бути професійною, а не просто “набирати всіх підряд”. Людина повинна хотіти воювати, а не тому що її змусили. А щоб ця мотивація з’явилася, потрібно дати нашим військовим сучасну зброю.
Європа потребує робочих рукДо речі, у Європі зараз катастрофічно бракує робочих рук. Чоловіки зі Східної Європи раніше масово працювали на заводах, будівництві, але з початком війни цей потік зменшився. Заводи просто не можуть знайти працівників. А це означає, що пропозицій роботи для українців буде більш ніж достатньо.
Як зупинити відтік населенняЩо робити, щоб люди не тікали з України? Все банально просто — створювати робочі місця. Але є нюанс. Багато підприємств зараз не розширюються, а скорочуються. Автоматизація, економічна нестабільність, невизначеність… У результаті частина людей залишається без роботи, і це тільки підштовхує їх до виїзду.
Як це виправити? Потрібні державні програми підтримки бізнесу, гранти для підприємців, створення комфортних умов для тих, хто хоче інвестувати в Україну. І не тільки для українців, а й для іноземців, які готові працювати тут.
Питання тільки одне: чи хтось цим серйозно займеться? Бо поки що виглядає так, що вирішувати цю проблему доведеться самій країні — кожному, хто не хоче, щоб Україна порожніла.

Джерело: 5692.com.ua

Хто не хоче дожити до такого ж поважного віку, як японці, серелня тривалість життя яких 84 роки? Виявляється, їхня фішка — не тільки суші, а й дрібненька рибка, яку вони їдять прямо з кісточками. Вчені з Нагої розібралися, чому це працює.
Що з’ясували японціДослідники взяли майже 80 тисяч людей — від 35 до 69 років — і кілька років стежили, що вони їдять і як живуть. Особливо придивлялися до тих, хто любить дрібну рибу: хрумкають її з головою й хвостом. І що ви думаєте? У таких людей шанси рано померти — чи то від раку, чи від іншого — нижчі. А у жінок цей ефект ще крутіший.
Чим дрібна риба кращаПрофесор Такаші Тамура каже, що маленька риба — це просто скарб. Її легко їсти всім — і малим, і старим, хоч у консервах, хоч свіженькою. А головне — у кістках ховається купа корисного: кальцій, вітамін А для імунітету. Виходить, це не просто їжа, а натуральна таблетка для здоров’я.
До речі, у нас теж є що пожувати: хамса, тюлька, бички, сардини чи анчоуси. Доступно, дешево, а користь — як від заморських делікатесів.
Чому не філеЗдається, ну що там у тій дрібноті? Але фокус у тому, що в ній усе їстівне — і м’ясо, і кістки. У великому філе такого немає — там тільки м’якоть, а поживні речовини з кісток ти не отримаєш. Тож дрібна риба — це ніби повний пакет вітамінів, а не пів порції.
Як це може допомогтиДодавайте дрібну рибу в тарілку щодня — і ризики захворіти чи раніше часу відійти зменшаться. Просто і без зайвих хитрощів — їжте собі хамсу чи бички, і організм скаже спасибі.
От і все. Японці своїм довголіттям завдячують не тільки рису, а й цій дрібноті. Може, і нам варто частіше її вживати.

Джерело: 5692.com.ua