Президент України Володимир Зеленський відверто заявив: Україна навряд чи зможе найближчим часом стати членом НАТО. Причина? Опір з боку кількох ключових країн Альянсу.
Про це він розповів в інтерв’ю для The Economist.
Хто протиЗеленський прямо назвав три країни, які гальмують процес:
Німеччина, яка досі має сумніви й обережності щодо розширення НАТО,Угорщина – тут усе складніше, але, за словами Зеленського, якщо Трамп “попросить Орбана”, ситуація може змінитися,США – імовірно, нова адміністрація ще не визначилася з курсом.Що даліПрезидент дав зрозуміти: якщо НАТО не відкриє двері для України, нам доведеться будувати власну “версію Альянсу”. Тобто й надалі посилювати армію та військоий потенціал.
Висновок? Україна продовжить боротьбу за безпеку, навіть якщо офіційний вступ до НАТО затягується. Але як саме зміниться стратегія – покаже час.

Джерело: 5692.com.ua

Ракетний удар по Києву, що стався вранці 12 лютого, викликав хвилю обговорень. Дехто вважає, що це — відповідь Кремля на міжнародні заклики про припинення війни. Але що насправді відбувається і чи варто очікувати нових атак?
Росія тисне через обстрілиВійськовий експерт Олександр Мусієнко припускає, що ракетний удар “Іскандерами” може бути реакцією на заяву президента США Дональда Трампа. Той нещодавно натякнув, що хоче прискорити процес завершення війни.
Росія діє за класичною схемою: терор, залякування, створення інформаційного шуму. Кремль хоче показати, що вони все ще мають ракети і можуть диктувати свої умови. Це сигнал не лише Україні, а й Заходу: мовляв, не варто списувати їх з рахунків, — пояснює експерт.
На його думку, з Кремлем неможливо домовитися словами чи дипломатією.
Путін розуміє лише силу. Тільки додаткове озброєння та санкції можуть змусити його йти на поступки, — вважає Мусієнко.
Чи будуть нові обстрілиАналітик нагадує: Росія часто активізує атаки, коли мова заходить про переговори.
Як тільки Захід каже, що є шанс на мирний діалог, Росія одразу завдає ударів. Так було у 2014-му, 2015-му, і так відбувається зараз. Вони грають на емоціях людей, — пояснює він.
Політолог Володимир Фесенко додає, що не варто шукати прихований політичний сенс у кожній атаці.
Так, іноді вони спеціально підлаштовують удари під певні події. Наприклад, коли в Києві був британський прем'єр. Але загалом ракетні атаки відбуваються постійно. Це — тактика тиску і терору, нічого нового, — зазначає експерт.
Фесенко також зауважує: чим ближче до переговорів, тим більше атак.
Все залежить від російських ресурсів. Якби в них було більше ракет, вони били б частіше. Але кожен їхній удар — це сигнал. Не лише нам, а й світові, — підсумовує він.
Що даліУкраїна та Захід мають розуміти: поступки агресору не допоможуть. Кремль використовує кожен шанс для тиску, і обстріли — лише один із його інструментів. Єдиний спосіб змусити Росію змінити плани — це посилювати підтримку України і продовжувати боротьбу.

Джерело: 5692.com.ua