У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про запровадження спеціальних контрактів для громадян України від 60 років. Як відомо, зараз мобілізаційний вік встановлено від 25 до 60. Член оборонного комітету Роман Костенко повідомив, що законопроєкт №13229 надасть право українцям 60 і більше років добровільно укладати контракти для проходження військової служби. Контракти будуть терімном на один рік. "Для офіцерів віком 60+ потрібно буде отримати ще й додаткове погодження від Генерального штабу ЗСУ", – розповів Костенко. На сайті ВР цей документ уже є, але поки що без тексту. У коментарі Роман Костенко повідомив, що для таких добровольців буде випробувальний термін на два місяці. Після завершення річного контракту його можна продовжити на аналогічний строк. "На один рік (контракт. – Ред.). Два місяці випробовувальний термін. Потім можна ще на рік", – прокоментував депутат.

Міністерство охорони здоров'я отримало запит від Міноборони та Командування Медичних сил ЗСУ щодо розбронювання окремих медичних працівників. З посиланням на пресслужбу МОЗ.Наразі фахівці МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я проводять консультації для формування списків розбронювання."На початку року Уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи. Водночас для забезпечення потреб Збройних сил України та сектору оборони у медичних працівниках розроблено механізм розбронювання окремих медичних працівників, в яких є потреба. Наразі Міністерство охорони здоров’я України отримало відповідний запит від Міноборони та Командування Медичних сил Збройних Сил України. Фахівці МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я проводять консультації, аби сформувати списки для розбронювання", – йдеться в повідомленні.

На Дніпропетровщині зареєстровано черговий випадок захворювання на ботулізм.

У Дніпрі жінка 1982 року народження ледь не загинула через ботулізм. Заразилася вона, коли вживала копчене сало домашнього виготовлення, придбане на стихійному ринку. Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Польська дослідницька група, яка проводить ексгумацію поляків, що загинули у 1945 році, у Тернопільській області на території нині неіснуючого села Пужники, розпочала вилучення останків, які будуть піддані ідентифікації. Про це йдеться в повідомленні Міністерства культури і національної спадщини Польщі, Фонду "Свобода і демократія", Поморського медичного університету та Інституту національної пам'яті, яке цитує PAP.У повідомленні зазначено, що в Пужниках "завершено очищення та забезпечення території, а також встановлення дослідницької інфраструктури".Дослідницька група встановила розміри та обсяг могили. Було відкрито її верхній шар, який було ретельно очищено.Тривають роботи з документації та архівування. "Команда розпочала вилучення останків. Усі останки, без винятку, будуть піддані процесу ідентифікації. Генетичні дослідження дозволяють виділити ДНК незалежно від віку жертви – навіть дітей. Під час робіт також забезпечується збереження особистих речей, зокрема ґудзиків та фрагментів чоток", – йдеться в повідомленні.У роботі, координованій Фондом "Свобода і демократія", беруть участь експерти з Поморського медичного університету, організації "Волинські старожитності" та Інституту національної пам'яті. Роботи повністю фінансуються з бюджету Міністерства культури і національної спадщини Польщі.Ексгумаційні роботи розпочалися 24 квітня.За оцінками, під час трагічних подій у 1945 році у Пужниках загинули близько 80 осіб.Нагадаємо, у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Нова польська влада, очолювана Дональдом Туском, тисла на Київ з вимогою скасувати мораторій.У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.Про те, що Фонд "Свобода і демократія", який знайшов це місце поховання у Пужниках два роки тому, отримав дозвіл від української влади на викопування останків із землі та проведення подальших досліджень, стало відомо у січні. Ця новина надійшла після того, як на початку року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про "прорив" у справі ексгумації жертв Волинської трагедії.

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, що передбачає виплату 15 мільйонів гривень сім'ям добровольців, які загинули під час захисту України. Про це йдеться у картці законопроєкту №12234.Раніше законодавство передбачало для цивільних, які загинули під час участі в обороні держави, одноразову допомогу в розмірі 1 860 750 гривень, тоді як для військовослужбовців така виплата не могла бути меншою за 15 мільйонів гривень.Міністерство у справах ветеранів ініціювало зрівняння підходів, аби всі, хто брав участь у боротьбі проти російської агресії, отримували рівну підтримку від держави.Для родин, яким уже було виплачено менші суми, передбачено доплату до повного розміру. Також законом визначено офіційну підставу для надання статусу членів сім’ї Захисника чи Захисниці України – спеціальна довідка від командира підрозділу сил безпеки чи оборони про участь загиблого в оборонних заходах.

На Дніпропетровщині правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації за участю медичних працівників.

У Кам'янському районі медики видавали довідки з неправдивими відомостями про стан здоров’я. Це ставало підставою для ухилення від служби та незаконного перетину державного кордону під час дії воєнного стану. Про це повідомляє поліція Дніпропетровської області.

У справі стосовно колишнього голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи Національне антикорупційне бюро України з'ясувало, що вона та її сім'я перемістили за кордон значні кошти. Про це йдеться у постанові до справи.Як повідомляється в ухвалі у справі, у 2022-2024 роках на рахунках у банках Австрії, Польщі та Швейцарії було розміщено понад 2,9 мільйона доларів США і 476 тисяч євро.Слідство встановило, що Крупа мала рахунок у швейцарському банку, який не була задекларований. На ньому було понад 599 тисяч доларів, але станом на грудень 2024 року рахунок було закрито."Тетяна Крупа не повідомляла про наявність рахунку у банку в Швейцарії, який був виявлений саме органом досудового розслідування", – зазначено в документі.Крім того, вона, її чоловік і невістка у 2022-2023 роках задекларували ввезення до ЄС ще 1,3 мільйона доларів і 26 тисяч євро.