У світі повно історій про неймовірні зцілення, щасливі випадковості та загадкові події, які важко пояснити логікою. Хтось вірить у дива, а хтось відмахується — мовляв, усе це вигадки або збіг. Часто можна почути, що дива частіше трапляються з віруючими людьми, які схильні бачити “втручання згори” у будь-якому випадку. Але, здається, все трохи не так.
Недавнє дослідження показало: найчастіше дива трапляються не з тими, хто щиро вірить, а з тими, чиє життя перебуває під загрозою. Тут і бідність, і політична нестабільність, і просто відчуття невизначеності щодо завтрашнього дня. Виходить, що коли життя тисне, надія на диво стає трохи сильнішою.
Чому саме Латинська АмерикаДоктор філософії Ед Ешлер вирішив глибше зануритися у це питання. Для дослідження він обрав 16 країн Латинської Америки. Чому саме цей регіон? Все просто — це частина світу, де люди часто живуть на межі виживання, а відчуття стабільності — рідкість. Зібрали 15 400 відповідей, і тут почалося найцікавіше.
Виявилося, що 57% опитаних вірять, що у їхньому житті було диво. Тобто, більше половини людей вважають, що щось незбагненне все ж сталося. І тут справа не у релігії чи освіченості, як можна було б подумати.
Освіта і гроші: чи впливають вони на віру в диваЯкщо ви думали, що віра у дива — це привілей менш освічених, то ні. Дослідження показало: люди без освіти так само часто стикаються з дивами, як і ті, хто має диплом про вищу освіту. Звучить несподівано, правда?
А ось матеріальний стан таки має значення. Але тут є нюанс. Це не про “бідних проти багатих”. Важливим є саме критичний рівень — коли людині не вистачає на базові потреби: їжу, одяг, ліки. От тоді віра у надприродне стає сильнішою. Бо коли ситуація зовсім погана, іноді залишається сподіватися тільки на диво.
В Латинській Америці люди такі ж розумні, як і всюди, — зазначає Ешлер. — Просто у них немає тієї системної освіти, яку мають, скажімо, у США. Там понад 90% людей отримують вищу освіту, тоді як у Латинській Америці — лише близько 40%.
Але, як показало дослідження, диплом не робить людину менш чи більш схильною до віри в дива. Тому освіта тут — не головний фактор.
То хто ж “бачить” дива найчастішеЕшлер навіть склав портрет середньостатистичної людини, якій, найімовірніше, трапиться диво. Це літня жінка, темношкіра, протестантка, яка глибоко вірить у традиційні цінності. Вона не впевнена у своєму фінансовому майбутньому і часто відчуває труднощі з оплатою медичних послуг, купівлею одягу чи навіть продуктів.
А тепер погляньмо на зворотний бік. Хто найменше вірить у дива? Це молодий, забезпечений чоловік, католик, з мінімальним рівнем релігійності. Він не переймається тим, де знайти гроші на їжу чи лікування. І, мабуть, просто не бачить сенсу шукати в своєму житті містичне.
Диво — це про надіюВисновки дослідження розвіюють популярний міф про те, що сучасний світ стає менш релігійним через розвиток науки. Навпаки — коли життя стає нестабільним і страшним, люди більше прагнуть вірити у щось більше, ніж вони самі. У щось, що може допомогти, коли всі інші варіанти вичерпані.
От і виходить, що дива — це не просто випадковість. Це, швидше, крик надії, коли здається, що все йде шкереберть. І, можливо, саме ця віра допомагає людям не здаватися, коли світ навколо здається надто суворим.
Зрештою, чи це було справжнє диво, чи просто щаслива випадковість — вирішувати кожному. Але одне ясно точно: дива не шукають там, де все добре. Вони народжуються там, де життя стає випробуванням.

Джерело: 5692.com.ua