Шевченківський районний суд Києва у середу обрав запобіжні заходи затриманим учасникам стрілянини в Броварах, повідомила пресслужба Нацполіції.

Згідно з повідомленням, напередодні затриманим 13 особам оголошено про підозру за статтею «бандитизм». Також 12 особам оголошено про підозру у замаху на умисне вбивство.

У середу суд обрав такі запобіжні заходи: чотирьом особам – арешт на 60 діб без права внесення застави, одному – тримання під вартою з правом внесення застави у 630 тисяч 300 гривень, одному – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 840 тисяч гривень, ще одному – цілодобовий домашній арешт.

Також повідомляється, що суд обрав запобіжний захід ще 4 особам, у тому числі організатору на прізвисько «Журавель» або «Віха» – тримання під вартою без права внесення застави.

Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомляв про арешт понад двох десятків фігурантів провадження про стрілянину в Броварах. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявляв, що поліція визначила понад 60 учасників стрілянини.

Вранці 29 травня у Броварах під Києвом сталася перестрілка з застосуванням вогнепальної зброї через конфлікт між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями. У результаті травм зазнали троє осіб. Керівництво МВС назвало причиною ситуації у Броварах корупцію у визначенні квот для перевізників і непрозорий розподіл маршрутів чиновниками Київської області.

Співробітники прикордонного управління ФСБ Росії в окупованому Криму розпитували затриманого українського військовослужбовця Євгена Добринського про його службу на материковій частині України та про охорону адміністративного кордону між Кримом і Херсонською областю. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на адвоката Іслям Веліляєв.

«Питали, де і в якій частині він проходить службу, який порядок здійснення охорони державного кордону був у частині, де він служив, які входять засоби захисту, ідентифікації людей. Багато було питань про ведення військової служби», – розповів адвокат.

Веліляєв рекомендував своєму підзахисному не відповідати на питання, які конкретно стосуються його служби.

«За моїми рекомендаціями, ми відмовилися давати свідчення, оскільки ці відомості мають службовий характер. Він на сьогоднішній день є військовослужбовцем, тому ми відмовилися давати докладні пояснення з приводу його служби», – наголосив адвокат.

За словами Веліляєва, допит Добринського тривав приблизно півтори години.

3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував на місяць українського військовослужбовця Євгена Добринського, про затримання якого раніше повідомила російська ФСБ.

Військова служба правопорядку Збройних сил України раніше повідомила, що 30 травня, приблизно о п’ятій ранку, на адміністративному кордоні анексованого Росією Криму з Херсонською областю, біля Чонгара, зник український військовослужбовець.

У ЗСУ розповіли, що місце служби українського військового розташовувалося приблизно за тисячу метрів. За словами начальника служби зв’язків із громадськістю командування десантно-штурмових військ ЗСУ, майора Валентина Шевченко, зник Євген Добринський, військовослужбовець 95-ї десантно-штурмової бригади, який перебував на одному з військових об’єктів. Шевченко уточнив, що неподалік від місця розташування зниклого військового виявили сліди боротьби.

Через кілька днів в ФСБ Росії заявили, що український військовий був затриманий, щодо нього порушено кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії».

Російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, яка, імовірно, є наркотиком, вона спрямована на експертизу».

Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ про затриманого українського військового.

Посольство США в Україні висловило стурбованість інформацією про затримання в анексованому Криму українського військовослужбовця і зажадало від Росії припинити анексію Криму і агресію на Донбасі.

Іран вважає Україну пріоритетною державою для розшифрування «чорних скриньок» українського літака рейсу PS 752, повідомило Міністерство закордонних справ України.

У відомстві розповіли, що 2 червня заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін зустрівся з послом Ірану в Україні Манучехром Мораді.

«Мораді запевнив у готовності Ірану до діалогу з Україною у правовій, технічній та політичній площинах задля врегулювання проблемних питань, пов’язаних з наслідками авіакатастрофи, а також повідомив, що Україна розглядається Іраном в якості пріоритетної держави у контексті проведення розслідування та розшифрування «чорних скриньок» збитого літака», – повідомили в МЗС.

За даними відомства, посол зазначив, що поширена деякими іранськими ЗМІ інформація щодо намірів Уряду Ірану передати самописці для розшифрування Франції, з огляду на «затягування» українською стороною переговорного процесу, не відповідає дійсності та не відображає офіційну позицію Тегерану.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.