Активіст Сергій Стерненко заявив, що в Службі безпеки України йому повідомили підозру в умисному вбивстві.

«Мені повідомили про підозру по ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 263 — умисне вбивство та «незаконне» носіння холодної зброї. Попри те, що: не було вбивства, а була необхідна оборона, що слідчий раніше сам і визнав, коли повідомив про підозри нападникам. По ножу є декілька експертиз, які встановлюють, що він не є холодною зброєю», – написав Стерненко у Facebook.

Активіст Сергій Стерненко прийшов до столичного управління Служби безпеки України.

«Я тут тому що Аваков і Венедіктова (голова МВС Арсен Аваков та генпрокурор Ірина Венедіктова – ред.) хочуть відібрати в нас право на захист нашого життя… Якщо ця влада хоче погратися в диктатуру, то вона дуже проце пошкодує», – сказав Стерненко перед тим, як зайти в будівлю.

Чинного президента України Володимира Зеленського на виборах підтримали б 37,6% українців, які вже визначилися з кандидатом, повідомив Київський міжнародний інститут соціології.

Кількість порушень режиму тиші на Донбасі, за даними спостерігачів ОБСЄ, значно зменшилася від часу попередньої зустрічі Тристоронньої контактної групі з питань врегулювання на Донбасі два тижні тому, заявила спецпредставник ОБСЄ у ТКГ Гайді Ґрау.

Підтримувані Росією бойовики скинули гранату з безпілотника біля Павлополя Донецької області, один український військовий поранений, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

Про це повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на юридичного радника банку Андрія Пожидаєва.

«Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляції Кабінету міністрів, залишив постанову Печерського райсуду в силі. Ми готуємося до подання касаційної скарги і розгляду цієї справи Верховним судом, оскільки у Верховного суду однозначна практика – рішення про забезпечення позову не може підміняти рішення спору по суті», ¬– сказав Пожидаєв.

У травні «Приватбанк» заявив, що надав виконавчій службі докази підробки документів, за якими були відкриті провадження про стягнення з банку на користь братів Суркісів 250 мільйонів доларів.

Ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов'язаним із родиною Суркісів, понад 250 мільйонів доларів США за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації.

15 червня 2020 року Велика палата Верховного суду продовжить розгляд справи за позовом родини Суркісів про скасування рішення НБУ щодо визначення членів сім'ї Суркісів пов’язаними з «Приватбанком» особами та про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на 1 мільярд гривень на акції додаткової емісії банку під час націоналізації.