Сегодня «Оппозиционная платформа – За життя» Вадима Рабиновича демонстрирует самую высокую динамику роста рейтинга в парламентской гонке, и, очевидно, уверенно победит на следующих выборах в Верховную Раду.

Об этом написала журналист Елена Маркосян в своем блоге на сайте «Корреспондент». “ «Новые проекты обычно не показывают динамики, которая позволила бы им претендовать на высокий результат. Но в стране велик процент неопределившихся избирателей, и за этот «электоральный пирог» сейчас разгорелась основная борьба. На данный момент успешнее всего ее ведет партия Рабиновича «Оппозиционная платформа – За життя».По последним данным социсследований, число «неопределившихся» сократилось сразу на 4%. И, если сопоставить все цифры, получается, что половина из них поддержала политсилу Рабиновича. Еще в сентябре она собирала 9,3% голосов определившихся избирателей, а сейчас по свежим данным того же КМИС, за «платформу» готовы голосовать 11,3%», – отметила Маркосян.По ее мнению, росту рейтинга способствовало то, что Рабинович сразу четко сказал, что не будет участвовать в президентской гонке и сделал серьезную заявку на формирование системной оппозиции, сосредоточившись на парламентских выборах. “ «Решение Вадима Рабиновича, как мы видим, оказалось верным в стратегической перспективе, и на данный момент «Оппозиционная платформа – За життя» показывает самую высокую динамику роста рейтинга в парламентской гонке. Если партия сохранит такие темпы привлечения на свою сторону неопределившихся избирателей, то ОПЗЖ уверенно победит в следующих парламентских выборах», – считает журналист.Интересно и то, что зарубежные социологи эту тенденцию подтверждают собственными исследованиями. Международный исследовательский центр BURI-Украина недавно опубликовал результаты исследования, где одной из самых заметных тенденций социологи назвали рост электоральной поддержки ОПЗЖ. По данным BURI, возглавляемая Вадимом Рабиновичем политсила сейчас находится на втором месте рейтинга украинских партий с 9,8% поддержки. “ «Пропагандисты партий войны активно раздувают тему раскола оппозиции. Однако, похоже, что их усилия не увенчаются успехом. Потому что избиратели утратили интерес к традиционным сценариям «выбрать лучшее из худшего» и готовы голосовать за иную идею развития собственной страны, а значит, не за других персон этой воинствующей власти, а за оппозицию как за надежду на радикальную смену курса, которым идет страна и который не поддерживается все большим числом граждан», – резюмировала Елена Маркосян

Молодь не голосує. Переважному загалу молодих людей не цікава політика. Молодь пов’язує своє життя поза межами рідної України. Як часто доводиться подібне чути з вуст політиків, чиновників та й просто батьків. Звісно, певна доля правди є в цих твердженнях, але ж ситуація не настільки безнайділива. Принаймні, на це вказує атмосфера на Всеукраїнському молодіжному форумі, що зібрався у Києві за ініціативи лідера демократичних сил, керівника партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко за участю лідерів студентського самоврядування, молодих фахівців своєї справи, активістів молодіжних організацій тощо.

Наразі модно порівнювати кількість жінок у органах влади, але чомусь майже ніхто не порівнює кількість молодих людей у партійних списках та фракціях. І коли взяти склад фракції «Батьківщина» у Раді нинішнього скликання, то зовсім не дивно, чому саме Юлія Тимошенко таку увагу приділяє питанням молодіжної політики. Майже третина фракції – це нові молоді обличчя. Саме з цією командою Тимошенко прийшла до парламенту у 2014 р. і саме ця команда ініціювала найважливіші соціально значущі рішення, останнє з яких – вимога ухвалити мораторій на підвищення цін на газ для населення.

На форумі майбутній кандидат у Президенти Юлія Тимошенко та молодіжна громадськість уклали стратегічний план, який втілюватиме в життя новий Президент. Які ж питання хвилюють представників нового покоління? Це і питання встановлення миру та деокупація суверенних територій, зміна системи управління державою через ухвалення на референдумі нової Конституції, подолання корупції.

І не дивно, що сьогодні Тимошенко має найвищий президентський рейтинг. Навколо її персони сьогодні об’єднуються найрізноманітніші групи громадянського суспільства, адже у них виникає можливість разом з майбутнім Президентом сформувати Новий курс країни. Для багатьох актуальними є конкретні кроки підтримки молодого покоління. Тимошенко на форумі говорила про забезпечення українців доступним житлом та гідними зарплатами, готовність впроваджувати програму мікрокредитування під спеціальне страхування без застави, необхідність зниження вартості кредитів та своєчасних виплат диференційованої допомоги держави при народженні дитини. Багато говорилось про фінансування освіти як інвестиції у людський капітал. Без модернізації навчальних закладів та гідної зарплати вчителям сьогодні це неможливо.

Чи зможе Тимошенко реалізувати свої програмні засади? Хай на це питання відповість кожний виборець особисто, але відома істина: будь-якого політика красять справи. Можна згадати той факт, що уряд Тимошенко запровадив достойну державну допомогу при народженні дитини у 2005 р. Другий уряд Тимошенко вдосконалив Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», додавши нові частини, що сприяли вирішенню демографічної кризи в країні за допомогою гнучкості відсоткової ставки по пільговим кредитам для молодих сімей без дітей та з дітьми. Саме Кабмін, який у 2007-2010 рр. очолювала Юлія Тимошенко, затвердив державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2009-2015 рр. Це конкретні факти, що вказують на політичний досвід та стратегічний підхід Тимошенко як командного лідера та державного діяча.

 

Олег Постернак,

керівник «Центру політичної розвідки»

Дніпропетровська обласна рада підтримала звернення депутатів до Президента України щодо негайного зупинення постанови Кабінету Міністрів України про підвищення ціни на газ для населення, одним з ініціаторів якого стала фракція «Батьківщина».

Як повідомляє прес-служба обласного осередку партії, цьому передували тривалі дискусії і консультації.

«Ми, депутати Дніпропетровської обласної ради, вважаємо рішення Уряду від 15 жовтня про підвищення ціни на газ для населення неприпустимим і таким, що порушує конституційні права громадян України на доступні житлово – комунальні послуги для всіх споживачів та порушення їх конституційних прав на достойний рівень життя», – наголошується у зверненні.

Головною вимогою звернення є зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року щодо підвищення ціни на газ для населення.

Апелляционный суд Киева 5 декабря оставил под арестом бывшего председателя Апелляционного суда АР Крым Валерия Чорнобука. Об этом 

Крым.Реалии

В партии “Оппозиционный блок” резко усилилось противостояние между двумя ее частями — группой, которая ориентируется на сопредседателя партии Юрия Бойко и группой соратников бизнесмена Рината Ахметова, пишет Страна.

“Ахметовцы” собираются провести съезд ОБ, “бойковцы” же заявили о нелегитимности мероприятия и называют его попыткой рейдерского захвата партии в интересах президента Петра Порошенко.

В конце ноября региональные организации партии начали получать письма за подписью сопредседателя политисполкома “Оппозиционного блока” Александра Касянюка (принадлежит к “ахметовской” части) с сообщением о подготовке к проведению съезда партии 15 декабря 2018 года.

 В письмах сказано, что съезд начнется в 11-00 в Киеве по адресу проспект Освободителей, 1.

В качестве аргументации для проведения съезда говорится, что он собирается согласно решениям политсовета партии от 14 марта 2017 года и 16 мая 2017 года, по требованию региональных организаций партии и учитывая “недееспособность политсовета партии”.

В ответ часть руководителей региональных организаций ОБ (”бойковцы” говорят, что большая часть) заявили о нелигитимности проведения мероприятия. Они указывают на то, что по уставу партии решение о созыве съезда может принимать только политсовет ОБ, а он таких решений не принимал.

В частности, такой ответ отправила Касянюку Кировоградская организация партии, возглавляемой еще одним сопредседателям политисполкома Оппоблока Сергеем Лариным (соратник Юрия Бойко).

Сделал заявление по поводу подготовки съезда и сам Юрий Бойко. Он также назвал его нелегитимным, так как политсовет не принимал решения о его созыве, а только он по уставу партии имеет на это право.

“Касянюк не имеет полномочий собирать съезд. Его действия являются незаконными и содержат в себе состав преступления — подделка документов и препятствование деятельности политических партий. По этому поводу будут проведено расследование правоохранительными органами”, — говорится в заявлении Бойко.

В связи с этим он потребовал от региональных организаций игнорировать письмо Касянюка про съезд и доложить сопредседателю политисполкома ОБ Ларину о принятых мерах с целью возврата работы политиспрлкома партии в соответствии с действующим законодательством.

Александр Пузанов, член политсовета “Оппозиционного блока” близкий к Юрию Бойко, пояснил, почему, по его мнению, съезд является нелегитимным.

 ”В уставе партии четко прописан только один способ проведения съезда — через решение политического совета, — сказал “Стране” Александр Пузанов. — Других способов нет. “Обращения региональных организаций” не является основанием для проведения съезда. Кстати, по уставу именно политсовет определяет и численность делегатов от организаций. Далее. Решение политсовета принимается большинством в 2/3 голосов и вступает в силу только за подписью двух сопредседателей — Юрия Бойко и Бориса Колесникова. Такого решения не существует. Решения политсовета, на которые ссылается Касянюк, ничего не говорят о проведении съезда 15 декабря. Более этого, вопрос о проведении съезда был поставлен на голосование на недавнем заседании политсовета и не набрал большинства голосов. Формулировки “недееспособность политсовета” также нет в уставе. Да и это неправда — политсовет дееспособен — он регулярно собирается на заседания. И, в конце концов, не Касянюку, который является всего лишь одним из членов политсовета решать дееспособен он или нет. Да, есть в уставе норма, что съезд должен собираться не реже, чем раз в два года, а последний съезд был три года назад. Но в уставе четко написано, что съезд может собираться только по решению политсовета и никак иначе. А по поводу сроков могу привести пример прошлого состава ЦИКа, сроки полномочий членов которого по закону уже давно истекли, но они продолжали работать, пока их не уволила, согласно требованиям закона, Верховная Рада. Кроме того, по уставу, любые распоряжения и письма политисполкома действительны только с подписями двух сопредседателей — Касянюка и Ларина. Без подписи последнего — это письмо о съезде просто бумажка. Таким образом нет никаких легитимных оснований для проведения съезда. А все его решения, если он соберется, будут неправомочными. Более того, попытка таким рейдерским путем собрать съезд как раз и может привести к тому, что партия “Оппозиционный блок” на месяцы, а то и на годы станет полностью недееспособной, так как все решения незаконно избранных органов управления будут блокироваться”.

Протокол последнего заседания политсовета, где рассматривался вопрос о съезде, но решения принято не было.

Решения политсовета “Оппозиционного блока” от марта и мая 2017 года, на которые ссылается в своем письме Касянюк, но в которых нет решения по проведении съезда в декабре 2018 года.

Как считает Николай Скорик, руководитель Одесского “Оппозиционного блока”, эти события являются следствием “сговора Петра Порошенко с группой  Колесников-Новинский-Вилкул”.

 Недавно, усилиями депутатов, ориентированных на Ахметова, на заседании фракции “Оппозиционного блока”, минимальным большинством голосов (22 против 21) были исключены из фракции ее сопредседатель Юрий Бойко, первый номер списка на выборах 2014 года и член политсовета партии  Сергей Левочкин (к слову, автор идеи о названии партии ”Оппозиционный блок”).

Как писалось выше, с самого начала существования “Оппозиционного блока” он состоял из двух частей. Одна часть — это группа Бойко-Левочкина. Вторая — Рината Ахметова.

Осенью ОБ начал переговоры об объединении с другой партией, родственной по идеологии — “За життя” (лидеры — Рабинович и Медведчук). И на этой почве возник раскол. Группа Бойко и “За життя” согласовали объединение и выдвижение единого кандидата (им должен был стать Юрий Бойко, как самый рейтинговый политик этого лагеря). В то время как группа Ахметова выступила категорически против.

По мнению группы Бойко “ахметовцы”, выполняя заказ Порошенко, просто тянули время, чтобы сорвать процесс объединения, поскольку Петру Порошенко не выгодно выдвижение единого кандидата от юго-востока, так как он тогда закроет ему путь во второй тур выборов.

”Ахметовцы” же обвинения в сговоре с Порошенко отрицали и говорили, что у них был свой кандидат на выдвижение, которого, однако, не поддержали другие группы.

9 ноября Бойко и Рабинович подписали соглашение о создании “Оппозиционной платформы За життя”, после чего “ахметовцы”, обвинив Бойко и Левочкина в самовольном соглашении с другой партий, и исключили их из фракции. В ответ сторонники объединения назвали это попыткой рейдерского захвата “Оппоблока” в интересах Порошенко.

В тоже время, поменять руководство партии “Оппозиционный блок” “ахметовцы” не могут, так как политсовет разделен 50 на 50 между двумя группами. И все решения могут приниматься только консенсусом. А вот среди региональных организаций у “ахметовцев” есть преимущество в списочном количестве членов партии (”бойковцы”, впрочем, утверждают, что эти ведомости сфальсифицированы), поэтому и предпринимается попытка через съезд провести смену лидеров.

“Проведение фейкового съезда 15 декабря — очередной этап рейдерства, — сказал нам Сергей Ларин. — Группа Новинского-Колесникова-Вилкула просто выполняет заказ Порошенко по захвату контроля над партией. Они понимают, что законным путем собрать съезд не могут. Так как в политсовете паритет — 50 на 50. Поэтому они и идут на нарушение устава и собирают мероприятие без решения политсовета. Конечно, его решения не будут иметь никакой силы и Минюст обязан их игнорировать, о чем мы его обязательно проинформируем. Но так как эта группа выполняет сценарий власти, то я не исключаю, что Минюст, вопреки требованиям закона, может пойти им навстречу. В таком случае мы будем оспаривать это в судах. Также мы готовим заявление о совершении Касянюком уголовного преступления”.

В тоже время в “ахметовской” части “Оппозиционного блока” обвинения в нарушениях при созыве съезда отрицают.

“Съезд не проводился уже 3 года, а по уставу партии он должен проводиться не реже, чем раз в 2 года, — сказал “Стране” член политсовета “Оппозиционного блока” нардеп Юрий Воропаев. — Я считаю, что партийные областные организации сами должны решать, принимать участие в съезде или не принимать. Если им все равно, что некоторые партийные функционеры почти 3 года находятся в руководстве партией, но при этом блокируют созыв съезда, они могут не участвовать”.

В тоже время в “группе Бойко” обвиняют своих коллег по фракции, что заинтересовались проведение съезда лишь под “задачи от Банковой”.

“Эта группа не интересовалась партией с момента прохождения в парламент. Колесников сразу создал под себя Индустриальную партию, которую потом переименовал в Партию мира и развития. Новинский создал Партию мира. “Оппозиционный блок” им понадобился только сейчас, чтобы помешать Юрию Бойко на выборах и чтобы вывести Петра Порошенко во второй тур. Поэтому они и начали рейдерство партии при помощи “приписанных” в их областях мертвых партийных душ. Решение о проведении съезда нелегитимно”, — заявляет Николай Скорик.

http://ukrrudprom.com

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час Погоджувальної ради керівників фракцій і груп парламенту наголосила на тому, що Верховна Рада має скасувати подорожчання газу для населення і ухвалити постанову про мораторій на подальше підвищення цін. Вона звернулася до керівництва парламенту з вимогою негайно поставити на розгляд сесій постанову, яку вже підписали 6 лідерів фракцій та груп Верховної Ради.

Лідер партії «Батьківщина» в черговий раз наголосила: потреби населення можна повністю забезпечити за рахунок видобутку українського газу, що дозволить знизити ціну на газ щонайменше вдвічі. І це буде одним з перших рішень нової влади.

Принциповим для «Батьківщини» є продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. У фракції партії у Верховній Раді нагадують, що для ухвалення відповідного рішення в парламенту залишилося лише два сесійні тижні.

Саме тому «Батьківщина» звернулася до спікера Андрія Парубія і керівників всіх депутатських фракцій та груп із проханням терміново розглянути подовження мораторію на продаж землі та ухвалити остаточне рішення, яке б не дозволило маніпулювати землями сільськогосподарського призначення.

 

«Багато західних спостерігачів хотіли б зміни керівництва України після президентських виборів 2019 року.  Найбільш вірогідним сценарієм є обрання Тимошенко президентом і значне збільшення представництва її партії у парламенті – вона перемагає в опитуваннях зі значним відривом.

Заходу вже зараз необхідно готуватися до такого розвитку подій. Перспективу приходу Тимошенко до влади варто розглядати, як шанс для нового початку, покращення відносин і прогресивного розвитку країни загалом.

Певні аспекти її поточної позиції та кар’єри могли б послужити відправною точкою для такого далекоглядного підходу. Перш за все, Тимошенко стала б першою у східнослов’янському світі жінкою-президентом. Це саме по собі буде вартим уваги досягненням в контексті традиціоналістської культури православної християнської цивілізації, а також неорадянських моделей поведінки, які історично не надто підтримують владу жінок. Тимошенко вже зламала бар’єри, коли у 2005 році стала першою жінкою-прем’єр-міністром, а її обрання на президентську посаду було б величезним кроком вперед щодо гендерної рівності на всьому пострадянському просторі.

По-друге, за останні 20 років Тимошенко вдалося побудувати прозахідну партію під назвою «Батьківщина». Створення цієї організації зміцнило українську демократію. На відміну від більшості інших політичних проектів в Україні у «Батьківщини» є функціонуючі регіональні та місцеві осередки, які більш-менш рівномірно розповсюджені по всій території України. Її фракція присутня в українському парламенті протягом багатьох років, а сама партія є членом-спостерігачем Європейської народної партії, альянсу християнсько-демократичних партій ЄС. «Батьківщина» популярна не лише через особистість Тимошенко, але і через свої соціально-економічні ініціативи.

Іншими словами, вона є ближчою до західної політичної партії, ніж до пострадянського «політично-технологічного» проекту або псевдопартії, яких в Україні було багато з 1991 року.

По-третє, Тимошенко відрізняється від старої гвардії пострадянських призначенців. Вона має досвід роботи в урядів за часів Леоніда Кучмі. Але при цьому у 2001 році він же кинув її до в’язниці. Коли Порошенко при Януковичу обіймав посаду міністра у 2011-2012 роках, вона у цей час, знову ж таки, сиділа за ґратами. Самі по собі ці ув’язнення не можна вважати рекомендацією, проте вони вказують на те, що вона з іншого матеріалу, ніж Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко,  жодного з яких ні разу не заарештовували за всю їхню політичну кар’єру. Можна сказати, що два арешти Тимошенко як опозиційного політика радше свідчать про страх її опонентів перед її рішучістю, ніж про якісь надзвичайні проступки.

Нарешті, протягом останніх місяців Тимошенко та її партія провели низку добре організованих конференцій під назвою «Новий курс», які передбачали широку участь та плюралістичні дискусії. Порівняна відкритість цих подій була проілюстрована інцидентами, коли незаплановані спікери спонтанно брали слово без жодних перешкод. На цих зустрічах лунали змістовні промови та відбувалися інтерактивні дебати, які містили багато інноваційних (навіть якщо іноді і напівсирих) підходів. На них також запрошували велику кількість активістів і спеціалістів, які не належать до «Батьківщини». Насправді, конференції «Нового курсу» представили настільки багато новаторських планів, що політичним експертам їх важко повністю перетравити.

Тимошенко критикують за її популізм, масштабні соціальні програми та непоступливість під час парламентських дискусій. Хоча насправді така поведінка є цілком традиційною для західних опозиційних партій, які не знаходяться при владі. А зважаючи на те, наскільки вузький простір для дій має будь-який український уряд, уряд Тимошенко співпрацюватиме з МВФ, Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями цілком продуктивно.

Іноземні дипломати та українські активісти повинні вже зараз зрозуміти, як майбутня президентська адміністрація Тимошенко проштовхуватиме необхідні зміни через розбещений олігархами парламент, охоплений корупцією уряд та ворожу до реформ бюрократію. Але вони мають пам’ятати, що серед послідовних вчинків Тимошенко в якості прем’єр-міністра у 2005 році був перегляд проблемної приватизації і прозора реприватизація найбільшого металургійного комбінату в Україні «Криворіжсталь», який пізніше перетворився на «АрселлорМіттал Кривий Ріг». Цей вчинок може свідчити про те, що Тимошенко може бути більш серйозно налаштована на зменшення олігархічного впливу в Україні, ніж Порошенко.»

Андреас Умланд

(передрук матеріалу з сайту Атлантичної Ради Atlantic Council)

Фракція «Батьківщина» у Верховній Раді України одностайно підтримала Закон про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

У своєму виступі з парламентської трибуни лідер партії Юлія Тимошенко заявила, що фракція підтримує введення воєнного стану, але категорично проти обмежень прав і свобод громадян. Вона зауважила, що з перших днів російської агресії в Україні «Батьківщина» послідовно виступала за введення воєнного стану, який, проте, мусить працювати проти країни-агресора, а не проти громадян України.

Разом з тим заступник Голови партії «Батьківщина» Іван Крулько під час виступу в сесійній залі наголосив на тому, що попри введення воєнного стану у президента немає реального та дієвого плану дій із протидії ворогу та захисту України.

Іван Крулько підкреслив, що під час засідання ВРУ він так і не почув від президента та керівників силових відомств реального плану дій на 30 чи 60 днів щодо протидії російській агресії та видворення агресора з території України, щодо деокупації Донбасу, повернення Криму та 2 млн. українців, які втратили домівки і є внутрішніми біженцями.

 

23 листопада в Києві відбувся черговий Всеукраїнський форум, ініційований лідером партії “Батьківщина” Юлією Тимошенко “Нова соціальна доктрина: Нові можливості для кожного”. Проект “Екосистема життя людини”, презентований в рамках форуму, є четвертою складовою Нового курсу України і являє собою покроковий план дій у напрямку реформування систем науки і освіти, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, екологічного захисту і особистої безпеки громадян.

Під час виступу Юлія Тимошенко на конкретних цифрах, прикладах та кейсах вкотре продемонструвала, яким чином може трансформуватися система після зміни влади. Зокрема, замість складної у втіленні та незрозумілої для більшості громадян медичної реформи, яку сьогодні намагається впроваджувати уряд, з’явиться обов’язкове медичне страхування. Такий підхід дозволить людям пенсійного віку, людям з інвалідністю, малозабезпеченим верствам населення отримувати навіть дороговартісне лікування безкоштовно. Всі страхові внески за них сплачуватиме держава.

Якісні зміни стосуються і пенсійного забезпечення українців. Юлія Тимошенко у своїй промові запевнила всіх у тому, що чинну солідарну пенсійну систему буде замінено на персоніфіковану. Це означає, що для кожного українця буде створено свій приватний банківський гарантований державою рахунок. Буде пораховано усі внески, частково індексовані та осучаснені, і буде прораховано депозитну ставку, яка мала бути сплачена за весь період зберігання грошей у банку.

Одним із ключових напрямків соціальної сфери лідер партії “Батьківщина” бачить у здійсненні комплексної молодіжної політики. Зокрема, вона наголошує на важливості інвестування у людський капітал, що означає впровадження адекватних норм витрат на освіту кожної дитини та на оплату праці освітян, відродження системи професійно-технічної освіти, осучаснення стипендій, модернізації учбових закладів. Такі трансформації є вкрай необхідними, адже на сьогоднішній день в Україні на середню освіту на одного учня витрачають 1260 дол. на рік, що є в 4,2 рази менше ніж, наприклад, у Литві. Крім того, сучасна українська освіта має стати доступною на всіх її рівнях для кожного, незважаючи на матеріальні статки та соціальний статус. Це означає побудову системи з абсолютно рівними можливостями, як це відбувається у всіх розвинених демократичних країнах. Даний підхід дозволить талановитій молоді вільно реалізовувати себе у рідній країні. Крім того, після перемоги на президентських виборах, Юлія Тимошенко запровадить програму мікрокредитування бізнесу для того, щоб врешті-решт вирішити проблему з безробіттям серед молодих людей. Вони зможуть отримати мікрокредити без застави під 3% річних під готовий бізнес-план.

Однією із пропозицій лідера партії “Батьківщина”, є і впровадження доступної і прозорої житлової програми для молоді. Адже, на сьогодні приблизно 80% української молоді не мають власного житла, для того, щоб гідно жити та створювати сім’ї.

Жахливим фактом сьогодення є те, що на сьогодні в Україні рівень смертності майже в двічі переважає народжуваність. Одним із факторів, такої невтішної тенденції, є, безумовно, те матеріальне становище молодих сімей, яке не дозволить їм утримувати та виховувати власних дітей.

Саме тому, Юлія Тимошенко наголошує на збільшенні соціальних виплат. Відтак, після зміни влади, виплата при народженні першої дитини становитиме 50 тис. грн, другої – 100 тис. грн, а після народження третьої і більше – сума сягатиме 150 тис. грн.

Слід зауважити, що Юлія Тимошенко доволі відкрито проводить свою виборчу кампанію, має комплексну програму щодо якісної трансформації країни. Саме цим і зумовлене її незмінне лідерство у президентських рейтингах протягом всіх останніх соціологічних опитувань.

 

Владислав Дзівідзінський, політолог

 

В п’ятницю, 23 листопада відбувся четвертий Форум, якій проводила лідер партії “Батьківщина”, презентуючи своє бачення майбутнього України та шляхів його побудови. Нова соціальна доктрина, якій був присвячений захід, це, одночасно, і інструмент інтеграції всіх попередніх напрацювань і шлях до модернізації держави. Чому так? А тому що мета, яку проголосила Юлія Тимошенко, це не просто підвищення добробуту чи збільшення державної підтримки (допомоги), це, насамперед, побудова країни, де громадяни будуть щасливі і задоволенні життям. Так, щастя та задоволеність це внутрішній стан людини, проте бідна, голодуюча, неосвічена, хвора та перебуваюча у постійній небезпеці людина не може буде щасливою та задоволеною життям.

Нова соціально доктрина базуватиметься на Новому суспільному договорові й Новій Конституції, бо саме вони визначатимуть повний перелік прав та обов’язків громадян та держави і механізми їхньої взаємодії.

Новий економічний курс стане підґрунтям для фінансового забезпечення добробуту українців, бо лише розвинена економіка спроможна утримувати соціальну сферу на гідному рівні. Без грошей ані сучасну освіту неможливо дітям, підліткам та молоді надати; ані якісні медичні послуги забезпечити; ані соціальну підтримку малозебезпеченим надати; ані пенсії сплатити. Так саме, без коштів нереально сприяти формуванню могутньої армії.

Нова стратегія безпеки повинна стати наріжним каменем на захисті прав і свобод громадянина. Безпеки як внутрішньої, так і зовнішньої. Ці обидві складові загальної суспільної безпеки мають гарантуватися державою.

В свою чергу, Нова соціальна доктрина не є сталим документом. На Форумі Юлія Тимошенко лише оголосила порядок денний її формування, визначила пріоритет та окреслила головні напрямки роботи. Якщо викласти тезово, що потрібно зробити, щоб Нова соціальна доктрина почала працювати, то можна зробити акцент на наступному:

першим указом нового президента буде указ про проведення перепису населення, бо неможливо планувати будь-яку державну політику без розуміння того, якою є чисельність громадян України на даний момент;

пріоритетом діяльності держави має стати виховання та освіта дітей, а доступ до якісної сучасної освіти повинен гарантуватися всім українським дітям без винятку;

кошти, виділені на освіту, мають забезпечити повну її модернізацію та розвиток;

для підвищення якості та доступності отримання медичних послуг буде створена система страхової медицини;

нова влада запровадить комплексну програму підтримки молоді: через іпотечні кредити, без застави і першого внеску, мінімум на 10 років, з державним ринковим страхуванням;

фінансова допомога при народженні дитини буде збільшена;

бізнес отримає можливість скористатися державними кредитами під низькі відсотки;

буде розроблена програма стимулювання створення робочих місць для того, щоб спочатку зменшити рівень трудової міграції з України, а потім мотивувати заробітчан повертатися на батьківщину;

буде змінена податкова політика у напрямку зниження рівня оподаткування та ліквідації відверто здирницьких норм, які вводилися на користь монополістів та олігархів, таких як, наприклад, обкладання податками всіх поштових пересилань за місяць загальною вартістю вище ста євро;

ціна на український газ для населення буде знижена вдвічі у перші тижні після інавгурації нового Президента України.

Що було тим стартовим відліком, від чого починались президентські маршрути топ-політиків України? У когось вони починались із народних революцій, як у Ющенко, у когось – з компромісу олігархів та російської підтримки, як у Януковича, у когось – зі страху війни та сподівань на краще після Євромайдану, як у Порошенко. Кожен з них приходив на хвилі певних очікувань та безумовної віри. І у кожного з них за спиною начебто був план, який чомусь за всіма канонами української політичної моралі завжди перетворювався у егоїстичну та корупційну історію.

Не дивно, що після спостереження за такою політикою наших громадян відвідували апатія та бажання помсти. І ми знову йшли на виборчі дільниці і знову шукали у бюлетені прізвище, яке не так сильно дратувало і яке не було “великим злом”. Це хибке коло начебто стало політичним прокляттям і українці знову і знову попадали у його обійми.

Але… Українське суспільство змінюється. Так само змінюється масова свідомість, культура мислення та бачення ролі майбутнього Президента України. А разом з українським суспільством змінюються і частина політикуму. І тут не справа у механічному прилаштуванні амбіцій бажаючих стати Президентом до вимог часу та намагання будь-що сподобатись людям, які вже навчились розрізняти брехню від правди, причому в усіх їх півтонах.

І не лише Євромайдан призвів до цього. Скоріше, загибель десятків тисяч громадян через війну, болюче переосмислення своїх помилок, зростання рефлексу самозахисту, бажання змінювати себе, облаштовувати комфортно своє життя та впроваджувати інновації. Вже зараз частина українців починають жити в новій політичній культурі. І ось тут сталась цікава річ.

Єдиним досвідченим політиком, яка першою це зрозуміла, була, як не дивно, Юлія Тимошенко. Здавалось би, вал різних суперечливих історій упродовж її політичного шляху, величезна кількість найрізноманітніших звинувачень, що напевно, за обсягом схоже на томи “Війни та миру” Толстого, складні рішення, які вона приймала як прем’єр-міністр, повинні були поховати її шанси стати Президентом назавжди. Але, сталося не так, як гадалося нинішньому президенту, впевненому у безроздільному пануванні у наступну п’ятирічку. Чому ж?

По-перше, лідер “Батьківщини” запропонувала комплексну програму системних змін. Зміна політичної та виборчої системи – у проекті нової Конституції, яка має бути ухвалена народом. Зміна провальної економічної політики Порошенко – через “Новий економічний курс”, метою якого є побудова соціально орієнтованої економіки та впровадження інноваційних технологій. Презентація “Нової стратегії миру” дозволить зрушити з мертвої точки процес мирного врегулювання на Донбасі та поверненні Криму, але ні в якому разі не рахунок поступок з боку України.

Тому зовсім не дивно, чому за останніми соціологічними опитуваннями, проведеними трьома кампаніями упродовж 19 жовтня – 2 листопада цього року, Юлія Тимошенко з рейтингом у 20,7% вдвічі переважає своїх конкурентів – коміка Володимира Зеленського з показником в 11,4% та нині діючого Президента Петра Порошенко (10,3%).

По-друге, Юлія Тимошенко фактично є єдиним політиком, яка здатна консолідувати все суспільство – від Львова до Маріуполя, від Чернігова до Одеси.

Дані соціологічних опитувань показують, що в усіх регіонах України, як на Заході та в Центрі, так і на Півдні і Сході, Тимошенко є беззаперечним лідером електоральних симпатій, можливо за винятком Донбасу, але й навіть там її рейтинг на другому місці і поступається лише чотири пункти.

Причому консолідація не лише на тій платформі, що Тимошенко обіцяє зменшити ціну на газ, ліквідувати “Нафтогаз”, запустити низькі кредити для економіки та зменшити податки, а й на об’єктивній оцінці досвіду реалізації урядом Юлії Тимошенко антикризової стратегії під час світової кризи 2008-2010 рр., здатності чути простих людей та скеровувати соціальну політику на вирівнювання можливостей.

Принаймні, нинішня влада зводить всю соціальну політику до відомої фрази міністра Реви, що українці багато їдять. Що ж, сподівання що це словесне безглуздя через декілька місяців завершиться, стає все більш очевидним. За результатами опитування, кожен п’ятий виборець вірить, що наступним президентом стане саме Тимошенко. У перемогу Петра Порошенка вірять лише 14% тих, хто піде на вибори.

По-третє, Юлія Тимошенко досить сильно змінила свою команду. Можна навіть сказати, що вона повернулась у парламент у 2014 р. з молодою “Батьківщиною”, яку уособлюють нові політики, юристи та економісти, що показали в парламенті високу якість законодавчої роботи. При чому, фракція робить ставку на питання, що безпосередньо хвилюють простих громадян. Саме “Батьківщина” була ініціатором постанови про мораторій на підвищення цін на газ, який підтримали деякі інші фракції, акцій протесту та кампанії звернень до Порошенка за скасування високих тарифів у регіонах.

Переконаність у тому, що старі політики не можуть в нових якісних умовах керувати країною наразі є одним з найбільш маніпулятивних навіювань. І з наближенням виборів більшість починає розуміти, що зараз перед Україною стоять завдання перезапуску країни та комплексного вирішення проблем корупції, миру та бідності. Не дивно, що за результатами моделювання другого туру президентських виборів Юлія Тимошенко виграє в усіх можливих конкурентів. Щоб вирішити весь пласт цих проблем, одних лише “нових обличь” замало. Потрібна економічна компетенція, віддаленість від олігархів, вміння створювати команду, досягати вигідних для держави рішень.

Звісно, так просто правлячий картель на чолі з Порошенко не віддасть владу. Проти Тимошенко вже починає працювати брудна пропагандистська машина. Під час її зустрічей з людьми в містах влада організовує провокативні пікети, телеканалам забороняють згадувати її ініціативи, в інтернеті розміщуються замовні статті, а на деяких політиків третього ешелону приміряють роль інформаційних кілерів проти Тимошенко.

Олег Постернак,

Аналітичний центр «ІНПОЛІТ»

 

 

https://www.obozrevatel.com/politics/prezidentskij-shlyah-yulii-timoshenko.htm

 

«Батьківщина» вимагає від Голови Верховної Ради негайно винести на розгляд парламенту постанову про скасування рішення Президента України Петра Порошенка підвищити ціну на газ для населення.

Про це сьогодні з парламентської трибуни заявив перший заступник  голови фракції “Батьківщина” в парламенті Сергій Соболєв.

Народний депутат від “Батьківщини” зазначив, що зараз ситуація з опаленням у багатьох містах критична і що цю проблему «пробують перекласти з хворої голови на здорову» і обвинувачують мерів міст у тому, що, виявляється, непостачання газу та підвищення тарифів – це їхня проблема.

Фракція “Батьківщина” наполягає на тому, щоб питання, які накопичилися через необґрунтоване підвищення ціни на газ і подальше зростання тарифів, першочергово ставилися на розгляд у сесійній залі.

Як повідомив Сергій Соболєв, відповідну постанову парламенту (№ 9265) вже підписали лідери шести фракцій і груп, але її і досі не винесено навіть на розгляд профільного комітету