Події, які розгорталися за останні декілька діб на території Російської Федерації мають історичне значення.
Про це заявив військовий експерт та колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру 33-річному водію. За 10 тис. грн він намагався уникнути адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння.
Переведення спеціалістів інженерно-авіаційної служби Повітряних сил ЗСУ, які обслуговують літаки, у піхотні підрозділи не планується.
9 січня в бою поблизу населеного пункту Янтарне на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув сержант Трактірний Сергій Вікторович. Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника. Сергій Трактірний народився 26 вересня 1974 року в Дніпродзержинську. У 1992 році закінчив СПТУ №26. Упродовж 1992-1994 років проходив строкову військову службу. Тривалий час працював на ПрАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ". У червні 2024 року став на захист України та її народу. У нього залишилися дружина, два сини, матір та сестра. Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою! Панахида відбудеться 15 січня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:00 на кладовищі по вул. Романківській.
Джерело: 5692.com.ua
Уряд Німеччини все ще працює над наданням пакета на 3 млрд євро для України. Однак процес не завершено через фіскальні проблеми.
Перед збільшенням чисельності української армії потрібно забезпечити наявні підрозділи достатньою кількістю озброєння та техніки. Наразі понад 100 бригад на фронті потребують укомплектування.
У Дніпрі середня зарплата сягає близько 15-20 тис. грн в місяць. Проте деяким спеціалістам платять і по 200 тис. грн. Такі гроші отримують небагато робітників, але їх шукають різних сферах.
Здоров’я нації починається з наймолодших. Тому, коли мова заходить про шкоду, яка може завдати непоправної шкоди нашим дітям, варто реагувати негайно. Такої думки дотримується Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він закликав парламент ужити радикальних заходів і посилити покарання за продаж алкоголю та тютюнових виробів неповнолітнім. А тепер уявіть: зараз штраф за таке порушення становить максимум 13 600 гривень. "Не така вже й велика сума", — подумає продавець. І правда, для багатьох це навіть не серйозно. Вони готові ризикувати, бо знають, що прибуток усе одно покриє ці збитки. Хочуть штрафувати по-новомуОмбудсмен Дмитро Лубінець каже: Давайте піднімемо ці штрафи, щоб ніхто навіть думки не мав порушувати закон. І запропонував доволі серйозну цифру — від 51 000 до 255 000 гривень. Уявіть собі! Це вже не дрібниця, яку можна сплатити "з кишені". До речі, а ви задумувалися, скільки шкоди завдають такі покупки? Це ж не просто про один проданий пакет цигарок. Це про наслідки, які можуть розтягнутися на все життя: залежність, хвороби, зіпсоване майбутнє. Чому це важливоДавайте чесно: нинішні штрафи — це ніщо. Вони не працюють. Чому? Бо не лякають. Продавці насправді сприймають їх як щось дріб’язкове. Водночас великі штрафи — це вже інша історія. Вони здатні змусити кожного двічі подумати, перш ніж продавати підліткові щось заборонене. І це не лише про гроші. Це про повагу до закону і до наших дітей. Адже якщо держава покаже, що діти її пріоритет, то ніхто не наважиться порушувати закон. Чи зміниться щось насправдіНу ось, наприклад, якщо такі штрафи дійсно запровадять, що буде далі? Можливо, продавці стануть обережнішими, бо ризик великий.Хтось нарешті почне перевіряти документи в молоді.А ми всі, може, трохи замислимося, наскільки важливо захистити наших дітей від цієї "дорослої отрути".Але знаєте, що цікаво? Як би це парадоксально не звучало, це не лише про штрафи. Це ще й про наше ставлення. Ми, як суспільство, теж повинні змінюватися. Дивитися ширше, думати глибше. Думайте саміОтож, чи справді підвищення штрафів вирішить проблему? Можливо, так. А можливо, потрібні ще інші заходи: наприклад, жорсткий контроль чи освітні програми. Але те, що проблема існує і її потрібно вирішувати — факт.
Джерело: 5692.com.ua
14 січня, у день другої річниці трагедії на Набережній Перемоги, 118, мер Дніпра Борис Філатов поділився постом, згадуючи страшний ракетний обстріл, який забрав життя 46 мирних жителів, передає редакція сайту 056.
Станом на середину грудня 2024 року, українців, які змушені були залишити країну через війну, вже понад 6,8 мільйона. Лише вдумайтесь у ці цифри: це ніби зникло населення такого великого міста, як Київ, разом із передмістями. За даними Агентства ООН у справах біженців, понад 6,25 мільйона наших співгромадян осіли в країнах Європи, тоді як ще 560 тисяч виїхали за її межі. А найгірше те, що ці цифри зростають. За цей рік кількість біженців збільшилась на 370 тисяч. Мабуть, багато хто вже звик до новин про те, що люди виїжджають, але кожен із цих тисяч — це жива історія. Хтось кинув будинок, роботу, мрії... Куди їдуть найчастішеВгадайте, яка країна прийняла найбільше наших? Німеччина. Там зараз проживають понад 1,2 мільйона українців. За нею йде Польща — майже 985 тисяч. Це, здається, найбільш очевидний напрямок, адже з цією країною нас пов’язує не лише сусідство, а й величезна підтримка з самого початку війни. Далі йдуть Чехія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Франція... А от Франція, до речі, прийняла лише 64 тисячі наших, і це набагато менше, ніж в інших країнах Європи. Цікаво, чому так? Можливо, через мовний бар’єр чи особливості ринку праці. Хто вони — українські біженціНещодавно ООН провело опитування серед тих, хто переїхав до Європи. Виявилося, що переважна більшість біженців — це жінки (78%). Середній вік — 44 роки, хоча є й чимало старших. Цікава деталь: більше третини опитаних (це 36%) — це жінки віком від 18 до 59 років. Чоловіків у цьому віковому діапазоні лише 17%. Зрозуміло, чому. А ще з’ясувалося, що наймасовіший відтік людей був у першій половині 2022 року. Особливо багато виїхало в перші три місяці війни — аж 31% від загальної кількості. А як з роботоюЗнаєте, що найбільше хвилює людей на новому місці? Робота. До війни 52% опитаних мали стабільну зайнятість в Україні. А от після переїзду працевлаштувалися лише 44%. Це велика різниця. Рівень безробіття серед наших за кордоном виріс утричі — з 5% до 15%. І це при тому, що багато хто намагається знайти хоча б якусь роботу, аби забезпечити себе і своїх дітей. Чи повернуться вониА тепер найболючіше питання: чи повернуться всі ці люди додому? Однозначної відповіді немає. Хтось хоче, але не може. Інші вже звикли до нового життя, діти пішли до шкіл, знайшли друзів... Але є й ті, хто мріє повернутися навіть зараз, попри всі труднощі. Бо ж ніде не буде так добре, як вдома, правда? Важливо, щоб Україна була готова прийняти їх назад. Бо повернути людей — це теж частина нашої перемоги.
Джерело: 5692.com.ua
Купівельна спроможність українців поки що не досягла довоєнного рівня не тільки через нестабільний фінансовий стан або зменшення доходів, а й через психологічні бар’єри потенційних покупців. Водночас ціни на житло в Україні продовжують зростати.
На ринку праці Дніпра зберігається високий попит на кваліфіковані кадри. Це зумовлено активним розвитком бізнесу та постійною потребою в професіоналах різних напрямків. Гарячі вакансії, які з’являються в цей час, можуть стати чудовим шансом для кар’єрного зростання. Вони не лише забезпечують стабільний дохід, але й дають можливість працювати в надійних компаніях з перспективами розвитку.
Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.
