Випускники тепер більше не отримуватимуть золотих і срібних медалей за відмінне навчання. Міністерство освіти взяло й скасувало цю систему, а документ уже офіційно набув чинності після реєстрації в Мін’юсті. Якщо коротко – тепер у свідоцтвах просто писатимуть "з відзнакою", без оцих медалей. Тобто, відмінники нікуди не зникли, але блискучих нагород на пам’ять більше не буде. А звідки це взагалі взялосяЯкби не ця новина, хто б задумався, звідки взялися ті золоті й срібні медалі? А історія тягнеться ще з 19 століття, коли відмінників почали відзначати спеціальними знаками. У Радянському Союзі ця традиція особливо прижилася – з 1945 року медалі видавали офіційно, і вони реально давали переваги при вступі в університет. Тобто, не просто блискучий сувенір, а реальна користь. В Україні це все теж залишилося, хоча вже без бонусів при вступі. Ну а тепер і зовсім вирішили закрити це питання. А як у світіЯкщо подивитися ширше, то в більшості країн такої системи немає. Наприклад, у США чи Європі більше люблять давати почесні звання: "cum laude", "magna cum laude" — у кого як. Тобто, не медальку в руки, а офіційне визнання в дипломі. А ось у росії та Казахстані, до речі, золоті та срібні медалі досі вручають, традиція там поки що жива. Чи це щось змінюєПо суті, ні. Якщо випускник навчався на відмінно, його досягнення все одно будуть зафіксовані в документах. Запис "Свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою" нікуди не зникне – він залишиться, як і раніше. Чи вплине це на мотивацію учнів? Складно сказати. Можливо, для когось ці медалі були символічною метою, а для інших – просто формальністю. Але головне, що оцінки та знання залишаються, а ось спосіб їх відзначення – трохи змінився.

Джерело: 5692.com.ua

Україна трохи просіла в оновленому рейтингу сприйняття корупції від Transparency International. Якщо минулого року ми були на 104 місці, то тепер опустилися на 105-те. Начебто зміни незначні, але якщо подивитися глибше — це сигнал, що антикорупційні реформи або пробуксовують, або йдуть формально, без реальних змін. Як виглядає ситуація в цифрахМи втратили один бал: 35 проти 36 минулого року. У цьому ж діапазоні опинилася Сербія, з таким самим показником. Трішки попереду — Домініканська Республіка, а позаду — Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд і Туреччина. Тобто компанія, м’яко кажучи, не найкраща, особливо якщо враховувати наш євроінтеграційний курс. Для розуміння загальної картини: середній бал по ЄС — 62. І навіть там є падіння на 2 пункти. Це означає, що проблеми з корупцією не унікальні для України, але це не привід заспокоюватися. А як справи у наших сусідівЯкщо брати країни-кандидати на вступ до ЄС, то їхні результати такі: Грузія — 53 бали, 53 місце.Чорногорія — 46 балів, 65 місце.Молдова — 43 бали (+1), 76 місце.Албанія — 42 бали (+5), 80 місце.Північна Македонія — 40 балів (-2), 88 місце.Сербія — 35 балів (-1), 105 місце (як і ми).Туреччина — 34 бали, 107 місце.Боснія і Герцеговина — 33 бали (-2), 114 місце.Отже, ми не найгірші, але й не найкращі. А враховуючи, що антикорупційна боротьба є одним із ключових критеріїв для вступу в ЄС, такі показники точно не додають Україні балів у переговорах. Що кажуть експертиTransparency International прямо зазначає, що ситуація свідчить про певний застій. Наче реформи є, але вони або виконуються лише формально, або ж просто затягуються. Грубо кажучи, ми не стоїмо на місці, але і вперед рухаємось надто повільно. Нардеп Гетманцев висловився досить жорстко: "Просто збільшити кількість прокурорів чи суддів — це не панацея. Оновити антикорупційну програму, але просто перенести дедлайни завдань — теж не вихід". За його словами, коли мега-корупціонерів гучно затримують під камери, але потім швидко випускають під смішні застави або взагалі тихо закривають справи — це не той результат, на який розраховують міжнародні експерти. Що це означає для УкраїниЄ два варіанти, як дивитися на ситуацію. Хтось може сприймати це як черговий доказ "зради" й привід для критики. Але для тих, хто реально хоче змін — це сигнал, що потрібно діяти рішучіше. Антикорупційна боротьба має стати не просто галочкою для звітів, а реальною частиною державної політики. Інакше ми не лише залишимося в цьому рейтингу на тому ж рівні, а й ризикуємо ще більше погіршити свої позиції.

Джерело: 5692.com.ua

Всі ми хочемо, щоб наш улюблений песик був чемним і слухняним. Але що робити, якщо малий шкодник гризе меблі, тягне тапки чи риється в смітнику? Кричати? Ляпнути газеткою? Чи взагалі не реагувати? Відомий кінолог Вілл Атертон поділився порадами щодо виховання цуценят. І головний меседж тут ось який: замість покарань краще працює заохочення. "Покарання" може бути не таким, як ви думаєтеЗнаєте, що цікаво? Багато людей думають, що покарання — це щось жорстке: накричати, вдарити газетою, чи, не дай Боже, штурхнути. Але насправді ефективне "покарання" може бути м’яким і навіть позитивним. Атертон пояснює, що цуценя просто не розуміє, що воно зробило не так, якщо йому не пояснити. Тут важливий підхід: не сварити "за що попало", а чітко показати, що саме не можна робити. Як правильно "сварити" цуценяОтже, якщо ваш хвостатий бешкетник знову щось утнув, ось що можна зробити: Голос, а не крик. Не треба лякати собаку гучними вигуками — це тільки заплутає її. Краще використовувати спокійний, але рішучий тон. Сказати впевнено: "Не можна!" — і цього часто достатньо.Будьте конкретними. Замість загальних "погана собака" варто чітко вказувати на проблему: "Не гризи меблі!" або "Не тягни їжу зі столу!" Так собака швидше зрозуміє, у чому справа.Відволікайте. Якщо цуценя робить щось небажане, не просто сваріть його, а перенаправте увагу. Наприклад, якщо воно гризе шнурок, запропонуйте йому улюблену іграшку.Без фізичних покарань! Це головне правило. Ляпаси, штурхання, тицяння носом у калюжу — все це не навчить собаку, а лише зробить її боязкою або агресивною.Взаєморозуміння – ключ до щасливого хвостикаСобаки — не роботи, їм теж потрібно час, щоб навчитися. Кінолог наголошує: правильне спілкування з улюбленцем зміцнює ваш зв’язок і робить виховання простішим. Якщо чотирилапий відчуває, що його розуміють, він буде слухнянішим і впевненішим. А це означає одне: і вам, і вашому хвостику жити разом буде набагато легше.

Джерело: 5692.com.ua

Ну що, маємо черговий кліматичний рекорд. Січень 2025 року став найтеплішим за всю історію спостережень. Уявіть собі: середня температура приземного повітря сягнула 13,23°C! Це на 0,79°C більше за середній показник 1991-2020 років. А якщо відмотати ще далі – до доіндустріального періоду – то різниця взагалі шалена: +1,75°C. І що цікаво, ця тенденція не одинична. Останні 19 місяців поспіль температура стабільно перевищує доіндустріальні норми на 1,5°C і більше (окрім одного). А якщо взяти цілий рік – від лютого 2024-го до січня 2025-го – то виходить, що середня температура за цей період була на 0,73°C вищою за норму останніх трьох десятиліть. Море теж не відстаєА ще й океани прогрілися. Температура поверхні моря у січні стала другою найвищою за всю історію спостережень. Лише минулий рік був трохи гарячішим. І це, між іншим, не просто якісь випадкові коливання – це тренд. Саманта Берджесс (фахівчиня з клімату) каже, що ці рекорди йдуть один за одним, попри всі природні явища, які мали б хоча б трохи "пригальмувати" нагрівання. Той же Ла-Нінья, що зазвичай охолоджує океан, цього разу не допоміг. Тож щось тут явно не так. Зима, яка не прийшлаЯкщо говорити про Європу, то там усе теж непросто. Середня температура січня була на 1,8°C вищою за норму, і цей місяць став другим найтеплішим за історію спостережень у регіоні. Першість досі утримує січень 2020 року, але ненадовго, мабуть. Особливо спекотно було на сході та півдні Європи – в Україні, на Балканах, у західній частині росії. Люди, напевно, вже й забули, що таке справжня зимова холоднеча. Хоча ні, дехто не забув. Наприклад, мешканці Ісландії, Великої Британії, Ірландії та північної Скандинавії. Там, навпаки, було холодніше за норму. Коротше, зима вирішила погратися: одним – весна посеред січня, іншим – люті морози. Кліматичний хаос по всьому світуЦікаво, що подібні температурні контрасти були не тільки в Європі. Наприклад, у Північній Америці – Канаді, на Алясці – температура теж була вищою за середню. Як і в Сибіру, Південній Америці, Африці, Австралії та навіть в Антарктиді. А от деяким регіонам пощастило менше – вони мали холодніший, ніж зазвичай, січень. Це стосується Чукотки, Камчатки, Південно-Східної Азії та навіть деяких штатів США. Щось тут явно не те, погодьтесь. Замість снігу – повені та посухиЯкщо ви думали, що аномальне тепло – це просто про комфортні прогулянки взимку, то ні. Разом із температурними рекордами прийшли і катастрофічні зміни погоди. Візьмемо Західну Європу – там лило, як із відра. Дощі спричинили сильні повені в Скандинавії, країнах Балтії та навіть Італії. Подібні картини можна було побачити й у Канаді, на Алясці, в східній Австралії та південній Бразилії. А от у північній частині Великої Британії, Іспанії та Причорномор’ї – навпаки, дощів майже не було. Сухо, як у пустелі. Так само й на південному заході США, у Мексиці, в Північній Африці, Центральній Азії та Китаї. Тобто що маємо? Десь катастрофічні паводки, а десь – тотальна нестача води. І це вже не випадковість, а закономірність, яка повторюється з року в рік. Що даліЗнаєте, ще кілька років тому багато хто думав, що зміни клімату – це щось далеке, що стосується лише айсбергів на полюсах. Але от ми живемо в 2025-му, і вже бачимо їх на власні очі. Січень, який нагадує березень. Повені, які приходять, коли має бути сніг. Посухи, які виснажують навіть ті регіони, де раніше вода була в надлишку. Питання лише в тому – як ми з цим будемо жити далі?

Джерело: 5692.com.ua