Цьогорічні "Ігри нескорених" стали для української команди справжнім тріумфом: 30 здобутих медалей і почесне третє місце в загальному заліку! Наші ветерани та військові вкотре довели, що попри всі труднощі та виклики, вони сильні духом, непереможні та готові боротися до останнього. Герої, яких варто знатиСеред українських спортсменів яскраво відзначився Ігор Олійник, військовослужбовець ЗСУ, який виборов аж шість медалей (три золоті та три срібні). Такий показник робить його одним із найуспішніших учасників змагань загалом! Ще одним тріумфатором став Руслан Сергійчук, який здобув три золоті медалі — одну в біатлоні та дві у плаванні. Як виглядає загальний медальний залікДо речі, хто був попереду в цьогорічному медальному заліку? Австралія – 36 медалей, США – 55. Але знаєте що? Для нас головне не кількість нагород, а те, що наші ветерани, військові – справжні незламні бійці, які надихають цілий світ! Цього року ігри проходили у Канаді, де українська громада активно підтримувала наших. Кажуть, що прапори України майоріли так, ніби це не просто спортивний турнір, а щось значно більше. Українці беруть участь з 2017 року, і кожного разу показують себе на найвищому рівні. От, наприклад, у 2018 році ми вибороли 20 медалей, а цього разу – аж 30! Такими темпами скоро дістанемось і першого місця. І це ще не кінець. Українці продовжують доводити, що вони не просто учасники, а справжні чемпіони. І наступного разу ми точно покажемо ще крутіший результат.

Джерело: 5692.com.ua

Україна зараз відчуває серйозний дефіцит кваліфікованих медичних працівників. І справа не тільки у відтоку спеціалістів за кордон чи мобілізації. Все більше молоді просто не хоче пов’язувати своє майбутнє з медициною. Чому так сталося? Навчання довге, складне, нервів треба море, а зарплати… ну, скажімо так, не ті, заради яких варто проводити кращі роки життя за підручниками. "Готувати лікаря — це не швидка справа"HR-експертка Наталія Слинько пояснює, що проблема з медичними кадрами була завжди, але зараз вона стає критичною. Щороку менше людей обирає медицину, а ті, хто таки доходить до диплома, або їдуть за кордон, або просто змінюють сферу. Вчитися важко, працювати — ще важче, а оплата праці, м’яко кажучи, не вражає. Та ще й ризик мобілізації. У підсумку, абітурієнти йдуть у більш прості й прибуткові сфери. Ми маємо справу з катастрофічною ситуацією, бо підготувати нового спеціаліста — це не швидка справа, це роки, — каже Слинько. Як викручуються роботодавціКомпанії готові брати людей із нижчою кваліфікацією, потроху навчати їх і піднімати зарплату вже в процесі. Інколи навіть повертають на роботу пенсіонерів – якщо вони, звісно, ще мають сили та бажання працювати. Але це, зрозуміло, не вирішує проблему глобально. Найгірше те, що бракує саме середнього та молодшого персоналу – медсестер, санітарів. Вони заробляють небагато, а роботи вистачає з головою. І от уявіть: людина їздить на роботу з передмістя, витрачає гроші на дорогу, часу не вистачає ні на що, а в результаті отримує копійки. Зарплати для медсестер — це критичний момент. Якщо лікарі ще можуть лишатися через престиж чи розвиток, то молодший персонал працює просто за гроші. А їх у Києві та великих містах не вистачає, тому люди буквально складають копійку до копійки, — пояснює гендиректорка "Клініки Медіком" Маргарита Мальована. А як із зарплатамиТа так собі. Середня зарплата у фармацевтичній сфері зараз близько 20 тисяч гривень (це ще куди не йшло). А ось медсестри отримують у середньому 15 тисяч. У великих містах цього явно недостатньо, тож не дивно, що частина медпрацівників просто змінює професію або виїжджає за кордон. Що далі? Поки що ситуацію латають, як можуть, але без кардинальних змін — кращих умов, нормальних зарплат і привабливих перспектив — медиків буде ставати все менше. І якщо чесно, стає страшно: а хто нас лікуватиме через кілька років?

Джерело: 5692.com.ua

Якщо вірити даним The Telegraph, Сполучені Штати готують угоду, яка виглядає як щось більше, ніж просто економічна допомога. Насправді ж це схоже на своєрідні "репарації", які Україна мала б виплачувати США у величезних масштабах. 500 мільярдів доларів за доступ до ресурсівЗа інформацією видання, план, який просуває адміністрація Дональда Трампа, передбачає, що Україна повинна буде виплатити США 500 мільярдів доларів. І мова не тільки про контроль над українськими копалинами – у списку ще й морські порти, інфраструктура, а також нафтові та газові родовища. Кому прибутки, а кому дірка від бубликаЯкщо вірити документу (який, до речі, вже лежить на столі у Зеленського), Україна віддасть США 50% доходів від видобутку ресурсів. Більше того, американці отримають таке собі "заставне право", що означає — платити доведеться насамперед їм. Виходить, поки ми тут відбудовуємо країну після війни, хтось планує знімати вершки. У The Telegraph навіть кажуть, що ці умови ще гірші, ніж ті, які нав’язали Німеччині та Японії після 1945-го. Тобто, навіть країни, які програли війну, відбулися легше, ніж ми зараз. Навіть у США не всі у захватіДо речі, далеко не всі у Вашингтоні підтримують цей план. У Білому домі знайшлися люди, які назвали таку угоду "короткозорою". Ну ще б пак — якщо просто забрати всі ресурси, що залишиться тим, хто їх видобуває? Але поки що ситуація зависла у повітрі. Влада України мовчить, Білий дім вагається, а Трамп, мабуть, уже рахує майбутні прибутки. Що ж, подивимося, як воно буде, але поки що це виглядає як чергова пастка, у яку нас намагаються загнати.

Джерело: 5692.com.ua