Так, це не чутки – Україна отримала майже 70 винищувачів F-16 від західних партнерів. Це серйозне підсилення наших Повітряних сил. Тим часом українські пілоти вже проходять навчання у Великій Британії. Їх там не просто вчать літати, а й готують до реальних бойових місій. Про це пише французьке видання Le Monde. Як готують українських пілотів у БританіїТренування проходять у межах програми Interstorm, яку започаткували Британія та Нідерланди ще у 2023 році. Ця ініціатива стала частиною ширшої підтримки України, яку країни НАТО погодили на саміті у Вільнюсі. До навчання долучилися інструктори з Бельгії, Данії, Румунії, США, Франції та Португалії. Цікаво, що у самих британців немає F-16, тому вони взяли на себе базову підготовку: навігацію, керування бойовими літаками, а також інтенсивні курси англійської. Журналісти Le Monde разом з колегами з інших європейських медіа поспілкувалися з українськими пілотами. Імена не розголошують – питання безпеки. Хто ці хлопціЦе молоді військові, які ще до великої війни навчалися у військово-повітряній академії. У них уже є досвід польотів на радянських літаках, зокрема на чеському L-39. Але тепер вони освоюють нові стандарти НАТО. Протягом шести місяців у Британії вони проходять інтенсивну теоретичну підготовку: вивчають пілотаж, тактику, управління повітряним рухом. Додатково – 60 годин польотів на навчальному літаку Grob Tutor. Прискорене навчання для пілотів F-16На повноцінну підготовку пілота винищувача зазвичай іде два з половиною – три роки. Українці ж проходять курс за 18 місяців. Чому так швидко? Та тому, що немає часу. Літаки потрібні вже зараз. Головна мета – якомога швидше відправити підготовлених пілотів у бій, адже Україна вже отримала майже 70 F-16, – зазначає Le Monde. "Ми маємо захистити свою землю"Самі пілоти кажуть, що вони мотивовані як ніколи. Коли дивишся відео того, що росіяни роблять з нашими людьми, це просто зводить з глузду. Ми не можемо стояти осторонь. Ми мусимо захистити свою землю, нашу культуру, нашу націю, – зізнається один з українських льотчиків. Його колега, якого у статті називають Іваном, додає: F-16 дозволять нам краще знищувати ворожі літаки, у них кращий радар, вони можуть перехоплювати ракети далекого радіусу дії. Але цього буде замало для перемоги. Нам потрібні й інші засоби захисту. Наші пілоти зараз проходять найважливіше випробування у своєму житті. Вони вчаться не просто літати – вони вчаться захищати небо, свої міста, своїх рідних. І зовсім скоро вони повернуться додому, вже за штурвалами F-16. Чи стане це вирішальним фактором у війні? Можливо, ні. Але це точно ще один крок до нашої спільної перемоги. Бо кожен літак у небі – це врятовані життя на землі. І кожен з цих хлопців знає, за що він бореться.

Джерело: 5692.com.ua

10 лютого в бою поблизу населеного пункту Сухий Яр на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Куриш Павло Леонідович. Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника. Павло Куриш народився 13 травня 1986 року в Дніпродзержинську. У 2005 році закінчив Дніпродзержинський індустріальний технікум. У червні 2024 року став на захист України та її народу. У нього залишилася сестра. Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою! Панахида відбудеться 19 лютого о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Мер Кам'янського передав від ГО "Бджола" допомогу для захисників із 92-ї окремої штурмової бригади ім. кошового отамана Івана Сірка, які тримають оборону на Харківському напрямку. На запит наших земляків, для забезпечення зв’язку та координування дій на передовій, передали сучасні радіостанції. Окрім цього, передали медикаменти, маскувальні сітки та смаколики. Дякую всім, хто долучається до підтримки наших Героїв! Працюємо та разом наближаємо мир та перемогу України! - написав міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі: ви лягаєте спати, а у квартирі все ще світиться роутер, на кухні безшумно "дихає" мікрохвильовка, у розетці залишився зарядний пристрій для телефона. Знайома картина? Ми настільки звикли до наших гаджетів, що навіть не помічаємо їхньої присутності у житті 24/7. Але чи варто залишати їх увімкненими на ніч? Давайте розбиратись. ТелевізорБагато хто любить засинати під фільм чи улюблений серіал. Але ж навіть коли екран вимкнений, телевізор продовжує "сидіти" на мережі. Хоч енергії споживає небагато, але навіщо витрачати її даремно? А ще — хіба не круто повністю відключитися від екранів перед сном? Очі скажуть вам дякую. Роутер"А раптом вночі знадобиться Інтернет?" — думаєте ви, перш ніж йти спати. Насправді, у вас більше шансів проспати будильник, ніж вночі відкрити браузер. Роутер безперервно випромінює сигнал, і хоча дослідження щодо його впливу на здоров'я поки що не однозначні, якщо можна хоча б трохи зменшити цей вплив і водночас трохи заощадити — чому б ні? НоутбукЯк часто ви залишаєте його на зарядці просто "про всяк випадок"? Акумулятор від цього тільки страждає. Постійне підключення до мережі — не найкращий варіант, якщо хочете, щоб ваш ноут служив довше. Просто вимикайте його, коли не користуєтесь, і заряджайте за потреби. Це ж не складно, правда? МікрохвильовкаБагато хто навіть не замислюється, що вона теж "їсть" електроенергію, навіть коли стоїть без діла. Чому б просто не витягнути її з розетки після використання? Хіба що ви настільки часто щось підігріваєте, що без неї ніяк. Зарядка для телефонаОсь тут цікаво. Залишати телефон на ніч на зарядці — це вже така собі класика жанру. Але батарея від цього тільки зношується швидше. Тому, якщо не хочете через рік-півтора помічати, що телефон тримає заряд у два рази менше, краще відключати зарядний пристрій одразу після 100%. От і все. Маленькі звички, які можуть зробити ваше життя комфортнішим і навіть трохи кориснішим для здоров’я (і гаманця!). Спробуйте вимикати гаджети перед сном хоча б тиждень — а раптом це стане вашою новою хорошою звичкою.

Джерело: 5692.com.ua

Європейські політики знову обговорюють можливість повернення до закупівель російського газу, цього разу виправдовуючи це необхідністю підтримки мирного процесу в Україні. Аргументація звучить так: дешевший газ допоможе стабілізувати європейську економіку, а також може стати інструментом для тиску на москву задля переговорів. Газ, війна і грошіУсе почалося з того, що ціни на газ у Європі підскочили до максимуму за два роки – аж 58 євро за мегават-годину. Додайте до цього ще й заяву Трампа про те, що війну треба закінчувати, і ось вам результат: європейські чиновники вже потирають руки і думають, як би це повернути російський газ на ринок. Ідея проста: дешевий газ – це порятунок для європейської промисловості. А ще – можливість трохи натиснути на рф, мовляв, "давайте переговори, бо у вас буде шанс повернутись на газовий ринок". Банки, такі як Goldman Sachs, вже навіть порахували: якщо війна закінчиться, економіка Європи зросте на 0,5%, і головний двигун цього зростання – якраз здешевлення газу. "Це все заради України"От тільки не всі цю схему бачать так само. Угорщина та Словаччина давно просувають ідею повернення російського газу. Потенційний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж не сказав рішуче "ні", а лишень додав: "Зараз це неможливо". Себто не відмовився зовсім. Офіційна позиція Єврокомісії – "ні, ми нічого не пов’язуємо". Мовляв, закупівлі газу з рф і мирні переговори з Україною – це дві окремі речі. Але тут є нюанс: Брюссель досі декларує мету повністю позбутися російських енергоносіїв до 2027 року. Як це співвідноситься з можливістю повернення до старої схеми – питання відкрите. Щодо рф – тут усе теж не так просто. Вони вже втрачають гроші. Газові доходи в бюджеті рф скоротилися з 13% до 8%, а "Газпром" у 2023 році вперше з 1999-го зазнав збитків. Виходить, що без європейських покупців їм несолодко. Як доставлятимуть газА ось це найцікавіше. Європа могла б знизити ціни на газ, якщо відновить поставки через Україну. Але Україна чітко заявляє: жодних угод з росією не буде. Що робити? Один з варіантів – обхідні шляхи. Наприклад, у Словаччині придумали хитру схему: їхня національна газова компанія відкриє дочірнє підприємство в Україні, оформить ліцензію і теоретично зможе транспортувати російський газ. З юридичної точки зору – ніби й не прямий імпорт. Інший варіант – повернення до сумнозвісного "Північного потоку-1". Або, якщо зовсім відчайдушно, запуск "Північного потоку-2". Але тут теж є нюанси: три з чотирьох ниток пошкоджені після диверсії, та й Німеччина навряд чи просто так погодиться на цей сценарій. Що скаже ТрампА Трамп може сказати що завгодно. З одного боку, йому вигідно продавати Європі американський скраплений газ. З іншого – він хоче здобути Нобелівську премію миру, а якщо для цього треба буде "допустити трохи російського газу" – хто знає, може, він і піде на це. Європа і газ: короткоРаніше ЄС на 40% залежав від російського газу. У 2021 році Німеччина купувала 65% газу саме у рф. Станом на третій квартал 2023-го ця частка впала до 12%. Тобто Європа майже відмовилася від російських поставок, але… не повністю. Деякі країни, як-от Угорщина та Словаччина, все ще залежать від російського палива. Австрія підписала контракт до 2040 року, хоча й заявила, що "знайшла альтернативи". Після вибухів на "Північних потоках" та закриття українського транзиту єдиний реальний маршрут постачання газу з рф до Європи – це "Турецький потік". Але якщо у Брюсселі вирішать, що "трохи російського газу заради миру" – це прийнятна ціна, то варіанти знайдуться. Тож питання залишається відкритим: це справді стратегічний хід чи черговий політичний маневр?

Джерело: 5692.com.ua