Схоже, цього року про дешеві мандарини можна забути. Ситуація на ринку зовсім не радує — і для споживачів, і для виробників. Як розповідають аналітики EastFruit, до кінця 2024-го на європейському ринку свіжих мандаринів справи складні. Ціни злетіли до небес, а покупців, здається, поменшало.
У чому причинаВиявляється, причина в Туреччині, яка є ключовим постачальником цього цитрусового добра. Цього року там врожай різко скоротився. Експерт з плодоовочевого ринку Федір Рибалко пояснює, що Туреччина — це справжній гігант: вона найбільше у світі постачає мандарини за кількістю і займає третє місце за прибутками від цього бізнесу. Тож не дивно, що будь-які проблеми в Туреччині одразу впливають на ціни в країнах Східної Європи, зокрема в Україні.
Щоб краще уявити ситуацію, ось кілька цифр. У грудні 2023 року Україна імпортувала з Туреччини 43 тисячі тонн мандаринів, а рік потому — уже лише 33 тисячі. Зниження доволі відчутне. Хоча частину цього дефіциту компенсує імпорт з Греції, все одно повністю покрити потреби ринку не виходить.
Мандарини стають менш доступнимиІнша проблема — попит. Здавалось би, на Новий рік мандарини мали б розлітатися, як гарячі пиріжки, але цього разу щось не складається. Навіть у Туреччині, де на початку сезону продавали мандарини за цінами нижчими від собівартості, відчувають спад інтересу. Причина? Падіння купівельної спроможності в росії та Україні, де мандарини традиційно користуються попитом.
Цікаво, що самі турецькі експортери не дуже поспішають укладати нові угоди. Чекають. І знаєте чому? Вони вірять, що ціни підуть ще вище, а отже, можна буде непогано заробити.
Тож, як не крути, але цього сезону дешевого цитрусового свята не буде. Ну що ж, доведеться запастися терпінням або шукати альтернативи. А поки мандарини знову перетворюються на маленьку розкіш.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі, за п'ять років роботи Верховної Ради 9-го скликання Володимир Зеленський 46 разів скористався правом вето. Так, не кожен закон, який приймають депутати, доходить до стадії “запрацювало”. Але ось цікава річ: у 70% випадків президентські пропозиції враховували, а решта документів, як кажуть, “зависли у повітрі”. Такі дані оприлюднив рух ЧЕСНО, який уважно стежить за роботою парламенту.
Що ж таке ветоЯкщо пояснювати простими словами, це коли президент каже: “Знаєте, тут щось не так, треба переробити”. Він має два тижні (точніше, 15 днів), щоб оцінити закон після того, як його передали на підпис. Якщо в документі, на думку президента, є недоліки, він повертає його назад до Верховної Ради зі своїми зауваженнями. І тут уже справа за депутатами: вони можуть врахувати правки або наполягти на своєму.
Приклади, які викликали обговоренняБули випадки, які розбурхали суспільство. Ось, наприклад, один із таких законів пропонував звільняти працівників за приховування контактів із людьми з окупованих територій. Жорстко, правда? Зеленський так і вирішив — занадто радикально, і не підтримав цей документ.
Інша історія стосувалася декларування статків. У воєнний час депутати запропонували закрити реєстр. Здавалося б, логічно, але президент сказав, що це суперечить принципу прозорості. А це, до речі, одна з важливих умов нашого руху до Євросоюзу.
Де найчастіше застосовують ветоСтатистика показує, що найбільше законів блокували у сферах правової політики та розвитку різних галузей. А от, наприклад, закони про оборону або державне будівництво президент майже не чіпав.
Як обійти ветоЦе завдання не з легких. Щоб подолати вето, потрібно зібрати аж 300 голосів депутатів. Це справжній виклик! За п'ять років такого вдалося досягти лише раз — коли Рада ухвалювала закон про тимчасові слідчі та спеціальні комісії. До речі, саме цей закон визначив процедуру імпічменту президента.
Отже, вето — це не просто “ні”, а своєрідний сигнал: “Давайте подумаємо ще раз”. І хоча така процедура може здаватися складною, вона дозволяє уникнути серйозних помилок у законодавстві.

Джерело: 5692.com.ua