Нещодавно отримали термінове замовлення від зенітного ракетного дивізіону. Бійці звернулися за допомогою у придбанні будівельних матеріалів. Також разом з ГО «Фонд розвитку Камʼянського» та настоятелем Козацької церкви Пресвятої Покрови Ігуменом Феодосієм передали маскувальні сітки, нашоломники, окопні свічки та смаколики. Тримаємо звʼязок з силами ППО та будемо і надалі підтримувати Захисників та Захисниць.

Джерело: 5692.com.ua

Росія, яка зруйнувала українські міста, тепер заявляє, що готова віддати $300 мільярдів на відбудову України. Звучить як казка? Ну, майже. Бо є один цинічний поворот — частина цих грошей має піти на території, які вони самі ж окупували. Про це пише Reuters, посилаючись на свої джерела. Гроші є, але з каверзоюПісля того, як Росія вдерлася в Україну у 2022-му, Захід заморозив її активи — величезну суму, десь $300-350 мільярдів. Це облігації, які лежать у банках Європи, США та Британії. І от тепер Москва ніби згодна пустити ці гроші на відновлення України. Але не просто так, а з умовою: щоб відбудовували не лише наші міста, а й ті шматки землі, які вони в нас відібрали. Чесно кажучи, звучить як спроба провернути все на свою користь. Типу, ми вам дамо грошей, але ви ще й наші окуповані "трофеї" відремонтуєте. Цікаво, що про це заговорили на переговорах із США в Саудівській Аравії. Мовляв, це могло б стати частиною мирної угоди. Скільки коштує відбудоваДо речі, Світовий банк ще рік тому порахував: щоб повернути Україну до нормального життя, треба аж $486 мільярдів. Це ж не просто дірки в дорогах залатати — це цілі міста з нуля піднімати. А заморожених російських грошей вистачить хіба на дві третини. Тож навіть якщо їх віддадуть, цього все одно замало. Велика сімка свого часу чітко сказала: ці гроші залишаться під замком, поки Росія не почне платити за весь той хаос, що наробила. А в Кремлі, звісно, верещать, що це грабіж. Що відомо про переговориЗа словами джерел Reuters, ідея пустити ці мільярди на відбудову вже якийсь час гуляє в розмовах між Росією та Штатами. Мовляв, це могло б стати одним із пунктів угоди, щоб зупинити війну. Але деталі — як завжди, за сімома печатками. Хто там із ким домовлявся і на яких умовах — поки загадка.

Джерело: 5692.com.ua

От скажіть, хто не хоче похрумати свіжими огірочками якомога раніше? Досвідчені городники вже наприкінці лютого чухають руки – пора сіяти розсаду. Бо якщо все зробити з розумом, урожай не змусить себе чекати. Звісно, можна одразу в ґрунт кинути насіння, але розсада – це як козир у рукаві, щоб обігнати час. Огірки ж – теплолюбні паничі, холод їм як ніж у спину. То як їх правильно посадити? Коли братися за справуОгіркам подавай легкий, пухкий ґрунт – щоб дихав, а не давив корінці. Забудьте про торф’янисті суміші, від них толку мало. У магазинах є готові ґрунти, але можна змішати самому: беремо трохи садової землі, додати перегною й трошки торфу. Якщо робите так само, не забудьте продезінфікувати – просмажте в духовці або пролийте марганцівкою, щоб ніяка зараза не причепилася. А тепер до головного – коли сіяти? За місячним календарем 2025 року для тепличних огірків ідеальні дні: 11, 14, 18 і 19 березня. Для тих, що підуть у відкритий ґрунт, – чекайте квітня. От і все, беріть на замітку. Як це робити правильноОгірки – примхливі, пересадку не люблять, ніби ображаються. Тому краще одразу сійте в окремі стаканчики – по одній пророслій насінині й дві запасні, які ще не проклюнулися. Заглиблюйте на 3 см, не більше. Потім ставите стаканчики на піддон, поливаєте, накриваєте плівкою – і тримайте тепло, десь +23°C. Двічі на тиждень бризкайте водою з пульверизатора, щоб не пересохли. За тиждень уже побачите перші паростки – і душа радіє! Але знаєте що? Якщо не поспішаєте, то можна сіяти й пізніше – у квітні, травні чи навіть у червні. Головне – місце для грядки вибрати сонячне, без протягів. І киньте у землю трохи компосту чи перегною – огірки це обожнюють. Де краще садитиДо речі, городниці кажуть: огірки добре ростуть там, де раніше була капуста, цибуля чи картопля. А от після гарбузів чи кабачків – не варто, вони там вередуватимуть. Мабуть, родичів не люблять на грядці бачити.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, що завжди дивує? Більшість хапається за магазинні соуси, коли треба щось до тюфтельок подати, а про домашню підливу навіть не думають. І дарма, бо вона – це ж як повернення в дитинство, коли в шкільній їдальні пахло так, що слинка текла. А головне – її можна забабахати за 10 хвилин, і ніякого довгого стояння біля плити. Інгредієнти: 4 ложки борошна (столові, звісно);40 г вершкового масла;4 ложки олії (соняшникової, без запаху);2-3 ложки томатної пасти (щоб колір був, як у борщу);3-4 склянки бульйону (курячий, овочевий – що є під рукою);спеції – сіль, перець, може, трохи сушеного кропу, як любите.Спочатку берете сковорідку, ставите на вогонь – без усього, просто грієте. Кидаєте борошно й підсмажуєте, поки воно не стане кольору кави з молоком. Не спаліть, а то гірчитиме! Поки борошно шкварчить, розтопіть масло. Далі – всипаєте масло до борошна, ллєте олію й мішаєте, ніби борщ заправляєте. Грудочок не бійтеся, але краще їх розбити ложкою одразу. Потім кидаєте томатну пасту – і знову мішаєте, щоб усе дружило між собою. Вливаєте бульйон, солите, перчите, кидаєте спеції – тут уже на ваш смак. Готуємо хвилин 8.Стоїте, помішуєте, дивитеся, як підлива густіє. Тільки не відходьте далеко – вона хитра, може прилипнути до сковорідки. Як дійде до потрібної густоти – усе, вимикайте й заливайте свої тюфтельки. Чесно кажучи, магазинний соус після такого й брати не захочете. А часу – ну справді, хвилин 10, поки діти тарілки дістають. Та й інгредієнти прості, у кожному домі знайдуться. Так що готуйте – і хай ваші тюфтельки будуть найсмачнішими.

Джерело: 5692.com.ua