Європейські політики знову обговорюють можливість повернення до закупівель російського газу, цього разу виправдовуючи це необхідністю підтримки мирного процесу в Україні. Аргументація звучить так: дешевший газ допоможе стабілізувати європейську економіку, а також може стати інструментом для тиску на москву задля переговорів. Газ, війна і грошіУсе почалося з того, що ціни на газ у Європі підскочили до максимуму за два роки – аж 58 євро за мегават-годину. Додайте до цього ще й заяву Трампа про те, що війну треба закінчувати, і ось вам результат: європейські чиновники вже потирають руки і думають, як би це повернути російський газ на ринок. Ідея проста: дешевий газ – це порятунок для європейської промисловості. А ще – можливість трохи натиснути на рф, мовляв, "давайте переговори, бо у вас буде шанс повернутись на газовий ринок". Банки, такі як Goldman Sachs, вже навіть порахували: якщо війна закінчиться, економіка Європи зросте на 0,5%, і головний двигун цього зростання – якраз здешевлення газу. "Це все заради України"От тільки не всі цю схему бачать так само. Угорщина та Словаччина давно просувають ідею повернення російського газу. Потенційний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж не сказав рішуче "ні", а лишень додав: "Зараз це неможливо". Себто не відмовився зовсім. Офіційна позиція Єврокомісії – "ні, ми нічого не пов’язуємо". Мовляв, закупівлі газу з рф і мирні переговори з Україною – це дві окремі речі. Але тут є нюанс: Брюссель досі декларує мету повністю позбутися російських енергоносіїв до 2027 року. Як це співвідноситься з можливістю повернення до старої схеми – питання відкрите. Щодо рф – тут усе теж не так просто. Вони вже втрачають гроші. Газові доходи в бюджеті рф скоротилися з 13% до 8%, а "Газпром" у 2023 році вперше з 1999-го зазнав збитків. Виходить, що без європейських покупців їм несолодко. Як доставлятимуть газА ось це найцікавіше. Європа могла б знизити ціни на газ, якщо відновить поставки через Україну. Але Україна чітко заявляє: жодних угод з росією не буде. Що робити? Один з варіантів – обхідні шляхи. Наприклад, у Словаччині придумали хитру схему: їхня національна газова компанія відкриє дочірнє підприємство в Україні, оформить ліцензію і теоретично зможе транспортувати російський газ. З юридичної точки зору – ніби й не прямий імпорт. Інший варіант – повернення до сумнозвісного "Північного потоку-1". Або, якщо зовсім відчайдушно, запуск "Північного потоку-2". Але тут теж є нюанси: три з чотирьох ниток пошкоджені після диверсії, та й Німеччина навряд чи просто так погодиться на цей сценарій. Що скаже ТрампА Трамп може сказати що завгодно. З одного боку, йому вигідно продавати Європі американський скраплений газ. З іншого – він хоче здобути Нобелівську премію миру, а якщо для цього треба буде "допустити трохи російського газу" – хто знає, може, він і піде на це. Європа і газ: короткоРаніше ЄС на 40% залежав від російського газу. У 2021 році Німеччина купувала 65% газу саме у рф. Станом на третій квартал 2023-го ця частка впала до 12%. Тобто Європа майже відмовилася від російських поставок, але… не повністю. Деякі країни, як-от Угорщина та Словаччина, все ще залежать від російського палива. Австрія підписала контракт до 2040 року, хоча й заявила, що "знайшла альтернативи". Після вибухів на "Північних потоках" та закриття українського транзиту єдиний реальний маршрут постачання газу з рф до Європи – це "Турецький потік". Але якщо у Брюсселі вирішать, що "трохи російського газу заради миру" – це прийнятна ціна, то варіанти знайдуться. Тож питання залишається відкритим: це справді стратегічний хід чи черговий політичний маневр?

Джерело: 5692.com.ua