14 лютого в бою поблизу населеного пункту Черкаська Конопелька (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Ткаченко Роман Євгенійович. Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника. Роман Ткаченко народився 29 березня 1976 року в м. Верхівцево. У листопаді минулого року став на захист України та її народу. У нього залишилися дружина, два сини, мати, сестра та брат. Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою! Панахида відбудеться 27 лютого о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Новина не з приємних – державний борг України вже перевищив 7 трильйонів гривень. Якщо точніше, на 31 січня 2025 року ця сума складала 7,068 трлн грн, або 168,99 млрд доларів. Це на 87 мільярдів гривень більше, ніж було у грудні 2024 року. Чому борг ростеЯкщо коротко – ми продовжуємо позичати гроші, бо власних ресурсів не вистачає. Дефіцит бюджету нікуди не подівся, війна триває, економіка працює в непростих умовах. Тож уряд бере кредити – як на міжнародних ринках, так і всередині країни. Але не все так однозначно. Останніми роками змінилася структура боргу. Влада намагається брати кредити на довший термін і під менші відсотки. Наприклад, ще у 2022 році середня ставка за борговими зобов’язаннями була 7,79%, а зараз – 5,09%. Тобто відсотки зменшуються, а середній строк виплат зріс з 6 років до 12 років. Це звучить краще, ніж щороку шукати гроші на погашення старих боргів. Але факт залишається фактом: позики треба віддавати. Хто дає гроші УкраїніОсновні кредитори: 58% – міжнародні організації та уряди інших країн (МВФ, Світовий банк, ЄС, США);28% – внутрішні облігації (тобто позики від українських банків, компаній та громадян);12% – зовнішні облігації (гроші, які Україна позичає на міжнародних ринках);2% – кредити від комерційних банків та інших фінансових установ.Простіше кажучи, більша частина наших боргів – це пільгові кредити від міжнародних партнерів. Це добре, бо такі позики мають менші відсотки і гнучкіші умови. Але все одно – це борги, які доведеться віддавати. Як борг зростав у 2024 роціДля розуміння масштабів: за 2024 рік наш борг виріс на 26,5% у гривнях та на 14,3% у доларах. А як щодо співвідношення боргу до ВВП? За попередніми розрахунками, у 2024 році ця цифра сягнула 87,9%. Це означає, що майже 88 копійок з кожної заробленої гривні вже "зайняті" під боргові зобов’язання. Що це означає для українцівБорг сам по собі – це не завжди погано. Якщо гроші витрачають розумно – наприклад, на розвиток економіки, оборону чи соціальну підтримку. Але чим більший борг, тим більше доведеться віддавати. І тут головне питання – за рахунок чого? Поки що нам допомагають міжнародні партнери, але довгостроково Україні потрібно більше заробляти, щоб не жити у борг.

Джерело: 5692.com.ua

За даними Європейської Бізнес Асоціації, 74% компаній відчувають нестачу кадрів. Тобто кожен другий роботодавець шукає людей і не може знайти. І це при тому, що рівень безробіття теж залишається високим. Як так сталося і що з цим робити? Давайте розбиратися. Куди зникли працівникиПричин кілька, і всі вони серйозні: Масовий виїзд за кордон. За даними ООН, після початку повномасштабної війни Україну покинули понад 5,9 млн людей. Близько 30% із них поки що не планують повертатися.Мобілізація. Чимало чоловіків віком 25–55 років зараз у лавах ЗСУ, що суттєво скоротило кількість працездатного населення.Руйнування бізнесу. За час війни знищено або пошкоджено понад 5000 підприємств. Десятки тисяч робочих місць просто зникли.Релокація компаній. Багато бізнесів переїхали у відносно безпечні регіони, а знайти там працівників не завжди просто.Кого шукають найактивнішеНа початок 2025 року найбільше дефіцит кваліфікованих робітників. Тобто тих, хто вміє працювати руками. За даними Державної служби зайнятості, найбільше бракує: швачок,електромонтерів,сантехніків,електриків,слюсарів,зварювальників.Але не лише робітничі професії у дефіциті. За даними Work.ua, роботодавці найбільше шукають: айтішників (програмістів, аналітиків даних, спеціалістів з кібербезпеки),медиків (лікарів загальної практики, медсестер, фармацевтів),будівельників (інженерів, архітекторів, прорабів),педагогів (особливо з інклюзивної освіти та STEM-дисциплін),спеціалістів у фінансах, маркетингу та продажах.Що цікаво, за останній рік 87% компаній уже підвищили зарплати, а 88% – відкрили нові вакансії. Але проблему це поки що не вирішило. Як утримати працівників в УкраїніВихід із ситуації є, але він потребує комплексного підходу: Перекваліфікація. Якщо країні бракує інженерів, зварювальників чи лікарів – значить, треба більше навчальних програм, доступних і швидких курсів.Автоматизація. Де бракує робочих рук, там може допомогти техніка.Залучення жінок у нові сфери. Наприклад, багато жінок освоюють будівельні спеціальності, і це реально працює.Інтеграція ВПО. Люди, які переїхали в інші регіони, мають отримати можливість швидко знайти роботу на новому місці.Ринок праці зараз змінюється на очах. І тим, хто зможе адаптуватися швидше, буде простіше знайти своє місце у цій новій реальності.

Джерело: 5692.com.ua