Виявляється, час доби для тренувань може мати неабиякий вплив на ваші результати. Дослідники дійшли цікавих висновків, які допоможуть краще зрозуміти, коли варто взувати кросівки.
Ранкові тренування: як зарядити день енергієюНу що, ранкова зарядка звучить як випробування? Для багатьох це справді так: залишити теплу ковдру заради фізичних вправ — справжній виклик. Але тут є й свої плюси. Ранковий спорт буквально “запускає” ваш організм: вивільняються ендорфіни (ті самі “гормони щастя”), покращується настрій і пильність. До речі, це ще й чудовий спосіб прокинутися без зайвих чашок кави.
Але якщо ви “сова”, то, чесно кажучи, ранкові тренування можуть виглядати як тортури. Проте є й хороша новина: регулярні заняття вранці допоможуть налаштувати циркадні ритми, боротися з безсонням і навіть зменшити втому. Головне — втриматися від спокуси повернутися в ліжко.
Денний спорт: найкращий час для результатівТут уже без зайвих зусиль. Після обіду наш організм буквально на піку можливостей: температура тіла вища, м’язи розігріті, а рівень енергії стабільний. Це ідеальний час для інтенсивних занять, особливо якщо у вас є мета — побити свої рекорди.
Наприклад, експеримент із велосипедистами показав, що ті, хто тренувався вдень, змогли витримати навантаження на 20% довше, ніж ті, хто катався зранку. Ще цікаво, що сила м’язів і швидкість під час спринту зростають у цей час до 20%. Також було виявлено, що денні тренування можуть сприяти ефективнішому спалюванню калорій. Якщо у вас є можливість займатися вдень, варто скористатися цим.
Вечірні тренування: розслабитися чи навпакиА як щодо занять увечері? Тут головне — не захопитися надто пізно. Заняття за годину до сну можуть вплинути на ваше засинання. Але якщо плануєте завершити тренування хоча б за півтори години до ліжка, усе буде гаразд. До речі, вечірній спорт також не поступається денному у своїй ефективності.
Що головне у спортіЯк кажуть дослідники, послідовність — це ключ до успіху. Не важливо, коли саме ви займаєтеся: ранком, вдень чи ввечері, головне — регулярність. Наприклад, марафонці тренуються в той самий час доби, коли відбуваються змагання. Це допомагає організму звикнути до навантаження й адаптуватися.

Джерело: 5692.com.ua

Ольга Решетилова, новопризначена уповноважена президента з питань захисту прав військових (так звана військовий омбудсмен), заявила, що її головне завдання — швидко реагувати на скарги військовослужбовців.
Чесно кажучи, це звучить трохи бюрократично, але суть в тому, щоб реально допомагати людям у формі. Тобто, якщо хтось звернувся зі скаргою, наприклад, на побиття у частині, то відповідь має бути миттєвою, буквально за кілька днів.
Можливо, три чи п’ять днів, — сказала Решетилова в ефірі телемарафону.
Як приклад, вона розповіла про нещодавнє звернення. Уявіть, військовий скаржиться на побиття. Що робити? Не чекати тижнями, а одразу підключати Військову службу правопорядку (ВСП), поліцію чи навіть звертатися до командування. Треба реагувати миттєво, адже здоров'ю людині реально загрожує небезпека.
Чому саме РешетиловаНу, тут усе логічно. Володимир Зеленський, коли представляв її на посаді, сказав, що вона досвідчена правозахисниця. І це правда. Решетилова давно працює над захистом прав людей, постраждалих від війни.
До речі, багато хто знає її завдяки громадській діяльності. Вона завжди активно займалася проблемами військових. Не те щоб хтось інший не міг виконувати цю роль, але вона дійсно розуміє, як це все працює зсередини.
Що даліОкрім розгляду скарг, омбудсмен має ще одну важливу задачу — створити основу для функціонування цієї посади. Тобто, має з’явитися законопроєкт, який чітко прописує, що і як робити. І це все буде розроблятися разом із Міністерством оборони та громадськими організаціями.
Отже, у Решетилової роботи — “не початий край”. Але якщо вона все правильно налаштує, то військові нарешті отримають реальну допомогу. А нам усім дуже хочеться вірити, що це не чергова посада “для галочки”.

Джерело: 5692.com.ua