Сьогодні у Дніпрі заплановано масовий вибух. Мешканців просять не турбуватися.

Плановий вибух можуть сьогодні почути мешканці Самарського району Дніпра. Пролунає він до 19:00. Про це повідомляє Лівобережна районна адміністрація.

Посадовцю Подільського РТЦК та СП Одеської області, який за гроші вносив фальшиві дані до електронного реєстру призовників "Оберіг", оголошено про підозру. З посиланням на пресслужбу ДБР."Незаконною діяльністю посадовець почав займатися наприкінці 2024 року. Він змінював дані в реєстрі щодо розшуку та військового обліку тієї чи іншої особи. Це дозволяло "клієнтам" навіть виїздити за кордон.Слідству вже відомо про 12 чоловіків, які скористалися протиправною схемою, частина з них встигла залишити Україну. За свою "допомогу" посадовець брав з однієї людини 3 тис. доларів США", – йдеться в повідомленні.Наразі посадовцю повідомлено про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційно-комунікаційних систем, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ч. 1 ст. 362 КК України).Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.Слідство триває, встановлюється повне коло причетних до оборудки посадовців та осіб, які скористалися схемою.

Крижопільський районний суд Вінницької області 29 квітня розпочав розгляд справи про поділ майна подружжя Марини і Петра Порошенків. З посиланням на пресслужбу Крижопільського районного суду.«Сьогодні розпочалося перше, підготовче засідання у цивільній справі за позовом Марини Порошенко до Петра Порошенка про поділ майна подружжя. Особисто позивачка і відповідач участі у судовому засіданні не беруть», – поінформували у пресслужбі.У суді зазначили, що справу розглядає суддя Лариса Швець.Як повідомлялось, Марина Порошенко, дружина експрезидента Петра Порошенка, 27 березня звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя вартістю понад 17 млрд грн. Адвокат Порошенка Ігор Головань у коментарі ЗМІ сказав, що позов не означає розлучення Порошенків.Президент Володимир Зеленський указом від 12 лютого цього року запровадив санкції проти Порошенка. Серед них – блокування активів: тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.Порошенко оскаржив ці санкції у Верховному суді.

Сьогодні, 29 квітня, у день народження Ірини Фаріон, у Шевченківському районному суді Львова мало відбутися засідання у справі підозрюваного у вбивстві професорки В'ячеслава Зінченка. Через поганий стан Зінченка засідання перенесли на 1 травня.В'ячеслава Зінченка привезли до суду у супроводі Нацгвардії. Підозрюваний у вбивстві Фаріон був у бронежилеті та шоломі. На засідання прийшла також донька Ірини Фаріон — Софія Особа.Захисник В'ячеслава Зінченка Юрій Немировський закликав суддю перенести засідання через погане самопочуття підзахисного. Зінченко розповів, що у нього застуда. Проте довідку від лікаря не надали. Суд оголосив перерву до 1 травня. Засідання має відбутись о 12:30.Під час минулого засідання, яке відбулось 9 квітня, Зінченку продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 8 червня.

За матеріалами справи, зрадниця намагалася виявити "нові" локації підрозділів ЗСУ, куди вони перемістилися зі своїх стандартних пунктів базування після початку повномасштабної війни. З посиланням на пресцентр СБУ.СБУ затримала її, коли фігурантка знаходилася на нараді зі своїм керівництвом та колегами.Під час розвідвилазок агентка фіксувала маршрути руху, кількість та найменування військової техніки Сил оборони, що прямує до передової.Зібрану інформацію вона "скидала" в шпигунський чат-бот, який адмініструє зрадник – Сергій Лебедєв (псевдонім "Лохматий"), що переховується у Донецьку."Отримані розвіддані ворожий "адмін" переправляв своїм кураторам одразу з двох російських спецслужб – ФСБ та воєнної розвідки країни-агресора", – йдеться у повідомленні.Агентурні відомості окупанти планували використати для підготовки нових серій ракетно-дронових атак РФ по території регіону.Співробітники СБУ спрацювали на випередження і затримали фігурантку.Під час обшуків у неї вилучено комп’ютерну техніку та мобільні телефони, які зловмисниця використовувала у підривній діяльності на користь окупантів.На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Колишнього боксера з Дніпропетровщини, чемпіона світу 2011 року, взяли під варту за підозрою у крадіжках.

Відомого спортсмена Євгенія Хитрова підозрюють у крадіжках із фермерських господарств. Після чергового злочинного епізоду, його зі спільником затримали на вʼїзді у Кривий Ріг.

Державна прикордонна служба показала боєприпаси, які були закуплені в Польщі на 23 млрд грн із 100%-ю передоплатою. Фото опубліковані на сторінці ДПСУ у фейсбуці. Прикордонники наголосили, що отримали боєприпаси, і їх уже передали українським захисникам."Надаємо коротку відповідь на закиди про «розпил бабла», «корупційну схему» та «прокладки». У відповідь на зауваження окремих критиків щодо закупівлі на 23 млрд грн – «Побачимо чи поставлять», «Похваліться, не ховайте» – в межах можливого повідомляємо: роботу продовжуємо і не ховаємо, бо, засоби, які закуповує Держприкордонслужба, в першу чергу, не просто бачать українські воїни, а й вже використовують на лінії фронту. А найголовніше – на собі їх добре відчувають російські загарбники. Дивіться! Побачили?" – йдеться в дописі. Що передувалоУ грудні минулого року журналіст видання "Наші гроші" Юрій Ніколов заявив про “найбільшу “одноразову” аферу цього року, яку він бачив”. Він розповів, що 23 мільярди гривень "одним махом хочуть вивести на закордонну фірму – «прокладку» зі 100-відсотковою оплатою наперед "за зброю, яку ніхто не бачив". Пізніше нардеп Ярослав Железняк опублікував відповідь на запит до Міноборони. Згідно з отриманою ним інформацією, назва польської компанії – PHULechmar Sp.z.o.o. Минуле керівництво “Агентства оборонних закупівель” (АОЗ) у грудні 2023-го вже укладало з нею контракт на закупівлю снарядів на 70,6 млн євро (це 3 млрд гривень). Снаряди вона не поставила. Однак в АОЗ за цей час змінили керівництво і жодних грошей “полякам” не заплатили. У ДПСУ відреагували на закиди в медіа, однак не пояснили необхідність 100% передоплати. Там зазначили, що Державна прикордонна служба – складова Сил оборони, має сертифікат розпорядника коштів другого рівня на закупівлю озброєння та військової техніки, має досвід закупівель та довіру серед постачальників озброєння. У ДПСУ заперечили, що “все робиться в обхід Міністерства оборони і дуже дорого”, а також, що фірма-посередник не має експортної ліцензії.“Фірма посередник, яка надала пропозиції, сертифікована в НАТО. Має багаторічний досвід роботи на ринку. 3 роки співпрацює з ДПСУ. Виступає надійним постачальником. Немає жодних невиконаних контрактів з ДПСУ чи затримки в доставці товарів. Не має заборгованостей по виконанню будь-яких постачань перед Силами оборони України”, – запевняли в ДПСУ.