Війська рф 1 листопада завдали ракетного удару по українських військових у тилу на Дніпропетровщині під час шикування для нагородження, внаслідок чого загинув 43-річний боєць Володимир Святненко та є поранені.
1 листопада російські війська завдали ракетно-дронового удару по населеному пункту в Самарівському районі Дніпропетровської області. Удар припав на центр селища, де українські військові вишикувалися на плацу для нагородження.
Внаслідок атаки загинули як військові, так і цивільні. Серед жертв — 43-річний боєць Володимир Святненко з позивним «Знахар», брат журналіста ТСН Дмитра Святненка.
Журналіст повідомив, що брат разом з іншими бійцями був зібраний на відкритій місцевості «в наказовому порядку». Саме в цей момент ворог завдав удару балістичною ракетою.
«Зібрали найкращих. Найкращих пілотів і піхотинців бригади. У наказовому порядку. На відкритій місцевості. Прилетіла балістика. Історія недбальства (чи не недбальства) повторилася», — написав Святненко.
Командування 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ підтвердило загибель військових і повідомило, що певні посадові особи відсторонено від посад, а правоохоронні органи проводять слідчі дії для з’ясування всіх обставин трагедії.
«Командування 30-го корпусу морської піхоти висловлює щирі співчуття родинам загиблих. У військовій частині проводяться слідчі дії. Також певні посадові особи відсторонені від займаних посад», — йдеться в офіційній заяві корпусу.
Реакція влади: «Рішення, що несуть загрозу життю, — абсурдні»
На інцидент відреагував член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що будь-які шикування військових у період воєнного стану — неприпустимі.
«Треба враховувати швидкість балістичних ракет, які до будь-якої точки України долітають за лічені хвилини. Тому будь-які шикування особового складу по об’єктах, де розташовані наші військові, є неприпустимими», — заявив Веніславський.
За його словами, такі дії суперечать наказам головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, виданим після попередніх ударів по полігонах.
«На превеликий жаль, завжди є людський чинник. Можливо, командир зі злочинною самовпевненістю думає, що трагедії саме з його підрозділом не трапляться. Тому дозволяє собі ухвалювати такі рішення», — додав народний депутат.
Веніславський наголосив на необхідності жорсткої відповідальності та покарання винних, щоб подібні випадки не повторювалися.
«Тоді це буде стримуючим чинником для інших, щоб не допускати таких порушень», — підсумував він.
Розслідування ДБР: чи дотрималися вимог безпеки
Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військових.
За попередніми даними, 1 листопада близько 17:00 ворог завдав ракетного удару по місцю базування українських військових.
«На місце події одразу прибула слідчо-оперативна група ДБР. Проводяться необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин трагедії», — зазначено у повідомленні Бюро.
Слідство перевіряє:
- чи було дотримано вимоги безпеки під час повітряної тривоги;
- чи належним чином організовано укриття;
- хто ухвалював рішення щодо шикування особового складу.
Розслідування ведеться за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — «Недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану».
Процесуальне керівництво здійснює Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.
Системна проблема: «Армія не вчиться на власних помилках»
Військовий журналіст, колишній спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі для телеканалу «Київ 24» заявив, що трагедії під час шикувань — наслідок відсутності системи постопераційного аналізу в армії.
«За стандартами армій НАТО після кожної операції або інциденту проводиться детальний аналіз, щоб уникнути повторення помилок. Україна декларує прагнення до НАТО, але де-факто ігнорує цю ключову процедуру», — наголосив Селезньов.
Він також підкреслив, що «кругова порука» у військових структурах заважає притягненню винних до відповідальності:
«Чи був хоч один вирок чи хоча б дисциплінарні заходи щодо тих командирів, чиї рішення призводили до втрат? Не бачив подібних випадків».
Селезньов зазначив, що внаслідок подібних рішень Україна втрачає досвідчених фахівців, зокрема пілотів БпЛА та морпіхів, — людей, підготовка яких займає місяці й роки.
Що пропонує експерт: чотири кроки для запобігання новим трагедіям
Селезньов наголосив, що держава має не просто «зробити висновки», а інституційно змінити підхід до військових розслідувань і управління безпекою особового складу.
Він запропонував конкретні кроки:
- Впровадити обов’язкові постопераційні розбори за стандартами НАТО.
- Створити незалежні комісії для розслідування критичних інцидентів.
- Притягати до дисциплінарної або кримінальної відповідальності посадовців, винних у недбальстві.
- Забезпечити прозорість таких розслідувань, аби уникнути «кришування» та кругової поруки.
«Культура розбору операцій — це не формальність, це питання виживання армії в сучасній війні», — підсумував експерт.
Людський вимір трагедії
43-річний Володимир Святненко («Знахар») був не лише досвідченим військовим, а й оператором дронів, який рятував побратимів на фронті.
Він повернувся до України, маючи можливість залишитися за кордоном.
За день до своєї загибелі він знявся у відео пресслужби бригади, де розповідав про службу та бойову роботу.
Його смерть — символ болючої повторюваності помилок, якої українське військове командування більше не може дозволити.
Висновок: ціною недбалості стають життя найкращих
Удар по шикуванню на Дніпропетровщині — чергове свідчення того, що навіть у тилу не існує «безпечних місць», коли йдеться про балістичні ракети рф.
Та попри це, головна причина трагедії — порушення елементарних правил безпеки, які визначені наказами головнокомандувача.
Поки не буде невідворотної відповідальності за подібні рішення, навіть найкращі воїни — як «Знахар» — залишатимуться жертвами не лише ворога, а й системної недбалості.
Джерело: 056.ua
