Судовий ляпас пасажиру з Дніпра: хотів мільйон за моральну шкоду

Зал очікування не для всіх? Чоловік вимагав від «Укрзалізниці» мільйон — суд сказав «ні».

У Дніпрі пасажир намагався безкоштовно потрапити до залу очікування підвищеного комфорту, а коли йому відмовили — подав до суду і зажадав 1 мільйон гривень компенсації моральної шкоди. Утім, Печерський районний суд Києва став на бік «Укрзалізниці» та відхилив позов.

Що сталося?

4 грудня 2024 року чоловік, який мав електронний квиток на потяг №233 Павлоград — Київ (із посадкою на станції Самар), прийшов до залу підвищеного комфорту №1 вокзалу Дніпра. Він намагався скористатися послугами залу безоплатно, показавши QR-квиток, однак чергова відмовила: його проїзний документ не відповідав умовам доступу до залу, адже не передбачав відправлення зі станції Дніпро.

Згідно з правилами, безкоштовно скористатися залом підвищеного комфорту можуть лише пасажири, які мають квитки на потяги, що вирушають саме зі станції Дніпро, і не пізніше ніж за 6 годин до відправлення. Ці правила затверджені ще 26 лютого 2024 року та вивішені при вході.

Альтернатива була — але не сподобалась

Чоловіку запропонували зал очікування №3 («Пункт незламності»), де були:

  • автономне опалення;
  • Wi-Fi;
  • зарядні пристрої;
  • шафи для зарядки гаджетів.

Та, як видно з відеозапису, чоловік зайшов у зал №3, подивився 30 секунд — і вийшов.

Поводився агресивно та скаржився на «бездомних»

За свідченнями чергової та відеозаписами, чоловік:

  • ображав працівницю, крутив пальцем біля скроні, називав її «хворою»;
  • звинуватив зал №3 у присутності безхатьків, хоча камери цього не зафіксували;
  • вимагав надати йому доступ до залу №1 безкоштовно.

Після цього пасажир звернувся до суду з вимогою виплатити йому 1 мільйон гривень за нібито моральні страждання та «ігнорування скарг».

Що вирішив суд?

Суд відмовив у задоволенні позову. Причини:

  • чоловік не довів порушення своїх прав;
  • не було підтвердження, що дії «Укрзалізниці» були неправомірними;
  • відсутній причинно-наслідковий зв’язок між діями перевізника та моральною шкодою;
  • працівники діяли згідно з правилами, а сам позивач користувався послугами залу, не маючи на це права.

«Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу… дійшов висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає», — йдеться в рішенні Печерського райсуду.

Чому це важливо?

Цей випадок нагадує: навіть якщо пасажир відчуває себе ображеним, компенсація моральної шкоди потребує реальних доказів. А зал підвищеного комфорту — не бонус за настрій, а послуга за правилами.

Джерело: 056.ua