У зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар фіксовані дати церковних свят зсунулися на 13 днів раніше. Але старий Новий рік – не церковне свято, тому його дата не змінилася. Водночас свято Маланки і Василя, які відзначали за старим церковним календарем 13 і 14 січня тепер припадають на 31 грудня і 1 січня.
Про це повідомляє редакція сайту 056.
Старий Новий рік 2025 відзначатимуть, як і раніше, в ніч з 13 на 14 січня. Як пояснив протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, це свято – питання юліанського та григоріанського церковного календарів, а також народних традицій.
"Свято Старого Нового року з'явилось на тлі календарної проблеми – переходу на новий стиль (на григоріанський церковний календар) на початку ХХ століття", – уточнив Коваленко в коментарі РБК.
Він нагадав, що саме тоді, у 1918 році, радянська влада схвалила рішення про перехід на григоріанський календар. Тим часом у світі відбувались "паралельні" процеси.
Проблема юліанського календаря, який згодом отримав назву "старий", полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Таке розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призвело до того, що святкування всіх неперехідних свят (тих, які мають сталу дату й щороку святкуються в один і той самий день) церковного року почало поступово зсуватись вперед й досягло 13 днів.
З огляду на це Католицька Церква і низка країн Європи перейшли на "оновлений" – григоріанський календар.
"Православні Церкви теж розуміли, що навіть з астрономічної точки зору старий стиль, або юліанський календар, недосконалий", – наголосив протоієрей ПЦУ і додав, що у 20-х роках ХХ століття більшість Православних Церков світу перейшли на новоюліанський календар.
Коли ж радянська влада затвердила перехід України на григоріанський календар, Церква спершу обговорювала це питання і "спочатку ніби переходила", проте згодом побоювання громадян і небажання мати "спільного з радянською владою" призвели до того, що люди почали жити двома календарями.
"І тут важливо, що на початку ХХ століття Церква саме жила старим стилем, а не просто старий стиль називала новими датами… Але в той період, якщо брати Україну, наприклад, то церковні люди не всі сприймали ці нововведення радянської влади. Щобільше, вони ще ж були пов'язані з гоніннями на Церкву, на релігію, руйнуванням церков і тому подібне", – пояснив Коваленко.
З огляду на таку ситуацію, люди церковні "бажали реально залишатися на юліанському календарі та жити тим календарем".
"Як я розумію, люди, чий цикл свят залишався в такому церковному юліанському календарі… там же і був цей Старий Новий рік", – зауважив Коваленко.
Тобто саме тоді українці почали святкувати Старий Новий рік – за старим календарем. Були й інші традиції. Серед них – відзначати через тиждень після Різдвяного святвечора (Навечір'я Різдва Христового) та Коляди так званий Щедрий вечір, який за церковним календарем припадає на день преподобної Меланії.
Тобто Щедрий вечір або ж свято Маланки відзначали напередодні Нового (або Старого Нового року). Тим часом наступного дня в церковному календарі – свято Василія Великого.
"Традиція святкувати… Василя або Маланку, або щедрувати в цей день… Вона існувала й залишалась у цьому колі обрядових, церковних і народних свят", – зауважив експерт.
Він додав, що поява Старого Нового року "обумовлена тим, що батьки тих, хто жив на початку ХХ століття, та всі люди, за яких відбувався перехід на новий стиль, по факту жили і за церковним календарем (юліанським), і за обрядовим (народним)".
"Наприклад мої дідусь і бабуся святкували Старий Новий рік… Я пам'ятаю, що у них це було таке ж свято… Не менше, ніж на Новий рік. Тобто вже мої батьки, умовно кажучи, святкували Новий рік за новим стилем", – поділився Коваленко.
Він додав, що у його батьків, а також у його сім'ї та дітей "Старого Нового року фактично не було".
"Якась згадка про нього існувала. Іноді були ще якісь вітання, десь у 90-ті роки. Але мої вже діти навіть не знали про існування якогось Старого Нового року… Тому я думаю, що зв'язок із тими поколіннями, які жили в Україні наприкінці ХІХ століття, їхніми дітьми (мої бабусі й дідусі), які жили на початку ХХ століття, породив цей Старий Новий рік", – розповів протоієрей.
Виходячи з того, що наступні покоління українців, починаючи з близько 80-х років, не мали такого "прямого зв'язку" зі Старим Новим роком, це свято поступово зникало. Тобто згодом серед людей відбувся повний перехід на новий стиль.
На думку Коваленка, зараз в Україні можуть траплятись випадки святкування Старого Нового року. Водночас точно цього він не скаже.
"Напевно, можуть бути… В моєму оточенні немає людей, які святкують Старий Новий рік або вітають один одного зі Старим Новим роком. А з переходом на новоюліанський церковний календар, я думаю, що це питання взагалі відпадає", – поділився він.
Експерт пояснив, що раніше, фактично, святкування Старого Нового року було пов'язане також із щедрівками.
"Хоча я весь час казав, що не на Василя треба щедрувати, а на Новий рік. Тому що щедрівки – новорічні… А тепер у нас все нормально співпадає. І церковна традиція – на Василя з Маланкою, і Новий рік на своєму місці", – зауважив протоієрей ПЦУ.
Отже, фактично, сьогодні ніякої функції вже Старий Новий рік не виконує, адже і щедрують українці вже за новим стилем. Але, напевно, відзначають ті, хто залишаються на юліанському календарі. Також святкувати старий Новий рік можуть українці, які просто люблять свята та застілля і шукають для цього якийсь привід.
Джерело: 056.ua
