Провалля Кривого Рогу. Між техногенною реальністю та містичними легендами.
На Дніпропетровщині, у самому серці Кривого Рогу, на місці колишньої шахти, утворилося провалля глибиною 300 метрів — найглибше в Україні серед техногенних утворень. Ця гігантська западина не лише вражає своїми масштабами, але й оповита численними легендами та містичними історіями, що надають їй особливого шарму.
Техногенне диво
Провалля виникло у 70-х роках XX століття внаслідок обвалу підземних камер відпрацьованої шахти, де видобували залізну руду. Фотограф та дослідник Анатолій Новак зазначає, що шахта досягла глибини 500 метрів, після чого її закрили. З часом підземні порожнини почали просідати, утворюючи величезну западину.
"Ця шахта вже допрацювала до глибини 500 м і її припинили розроблювати. Під час закриття шахти з'являється величезна кількість підземних бурових камер, які час від часу сідають. Це сіла найвища до поверхні камера, де всі корисні копалини забрали і утворилась під землею величезна пустота, яка час від часу, або від підземних поштовхів обвалилася", — розповідає він.
Попри небезпеку, провалля приваблює екстремалів та фотографів, які прагнуть зафіксувати його велич та красу.
Містичні оповідки
Пейзаж провалля нагадує декорації до апокаліптичного фільму. Серед дерев, на краю западини, стоїть хатинка, яку місцеві називають "хатинкою без курячих ніжок", відсилаючись до казки про Бабу Ягу. Видно лише верхню частину будівлі, інша, ймовірно, знаходиться під землею. Ця хатинка додає місцевості особливого містичного флеру.
"Посеред дерев стоїть хатинка, що посміхається. Місцеві називають її 'хатинкою без курячих лапок', відсилаючись на казку про Бабу Ягу. Що цікаво, видно лише верхню половину будівлі. Інші частина дома, ймовірно, знаходиться під землею", — повідомляє місцевий мешканець Євген Дійнега.
Крім того, існує легенда про дівчину на ім'я Рудана, яка разом зі своїм нареченим принесла себе в жертву, стрибнувши з урвища в річку, щоб врятувати своє плем'я від голоду. Їхня кров, за переказами, перетворилася на поклади залізної руди, що й стали головним скарбом Кривого Рогу.
Геологічний контекст
Кандидат географічних наук Володимир Казаков пояснює, що подібні провалля утворюються через видобуток залізної руди. Раніше порожнини шахт засипали або підривали для запобігання просіданню ґрунту. Нині ж нові провалля заповнюють камінням, утворюючи штучні гори.
"Тільки там, де шахти, ми можемо спостерігати подібні утворення, такими аж навіть, як каньйонами. Загальна площа зрушень і обвалень складає 3000 гектар. Провалля ніколи б не утворились, якби внаслідок виймання великого об'єму корисної копалини, не утворювались би підземні порожнини", — зазначає Казаков.
Потенціал для туризму
Дослідниця Тетяна Карпенко у своїй дисертації розглядає можливість використання ландшафтно-техногенних утворень Кривбасу для розвитку туризму. Вона зазначає, що такі об'єкти можуть стати частиною регіональної екомережі та привабити туристів, за умови дотримання заходів безпеки та екологічних стандартів.
Провалля у Кривому Розі — не лише геологічне диво, а й місце, оповите легендами та містичними історіями. Його унікальність привертає увагу дослідників, туристів та шукачів пригод, але водночас вимагає обережності та відповідального ставлення.
Джерело: 056.ua
