Серед заповідних об’єктів України "Асканія-Нова", що на Херсонщині посідає особливе місце, адже історія заповідання його території нараховує близько 110 років. В 1983-му це місце отримало статус біосферного заповідника ЮНЕСКО. Але існуванню цього місця загрожують росіяни, які захопили Асканію на початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє сайт 056. Будучи у вільній Україні, заповідник налічував понад 800 різновидів диких копитних. Він прихистив чи не найбільшу популяцію коней Пржевальського та сайгака, понад 1000 видів членистоногих, 18 видів ссавців. У різні пори року тут пролітає майже 300 видів птахів, понад сотня у заповіднику гніздується. Та головна функція зоопарку – не розважати туристів і вже точно не "знущатися над тваринами". Їх тут охороняють і досліджують, зокрема й для того, щоб краще охороняти. З початку окупації частина співробітників заповідника пішла у відпустку, частина – звільнилася. Після фактичного захоплення заповідника у березні цього року кількадесят людей офіційно призупинили свою роботу в умовах окупації. Сьогодні зі штату в 268 осіб сьогодні на місці працює 140 людей, від яких залежить життя тварин. російські окупанти фактично вкрали заповідник, адже перереєстрували його на себе. І тепер його існування під загрозою. Директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал Віктор Шаповал каже, що багато інформації стосовно заповідника не може оприлюднюватися, але катастрофічної ситуації поки немає. Але виникли такі проблеми: Асканія страждає від пожеж. Окупанти облаштували на території заповідника власний полігон. Частину заповідника замінували та перекопали, щоб створити захисні споруди. Усього військові рф захопили понад 800 тис. га заповідних зон України. Найбільшою проблемою є прольоти авіації росіян. Це величезний стрес для тварин. Окупанти влаштовували полювання на тварин. В інтерв'ю Mind розповів міністра довкілля Руслан Стрілець розповів, що ворог почав влаштовувати полювання та вивіз тварин із цих заповідних об’єктів. Зокрема із заповідника «Асканія-Нова» і нацпарку «Джарилгацький». Загроза вивезення тварин. Зараз немає даних про її здійснення, але в заповіднику є реалізаційні ціни. Одна зебра коштує 130 тисяч гривень, кафрський буйвіл – 100 тисяч, кінь Пржевальського та сайгак – по 30 тисяч, а кулан – 10 тисяч. "Ця колекція, вона неоціненна, та не має отакого прямого матеріального виміру. Її цінність має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів", – розповів Шаповал. Загроза знищення перед відступом. Не можна виключити й ще гіршого варіанту – диких тварин знищать перед відступом, як це росіяни часто роблять з худобою на фермах чи у приватних господарствах. У Міністерстві довкілля зазначають, усі злочини російських окупантів фіксують. Після деокупації загарбники відповідатимуть за кожну скривджену тварину. За словами міністра Стрілецького, Україна намагається прискорити процес визнання там злочинних дій росіян, щоб кожна країна – учасниця Бернської, Рамсарської, Боннської Конвенцій, Міжнародного союзу охорони природи та секретаріату CITES зробила відповідну політичну заяву. "Процес визнання чи засудження дій рф – це політичний процес, і ми зробили перший крок. Я підписав відповідні листи, і ми направили їх у секретаріати цих конвенцій та угод. Оскільки чимало країн є учасниками різного роду природоохоронних конвенцій та угод і багато рішень виносяться консенсусно – протягом певного часу проводяться консультації", – зазначив він. Українці беруть участь майже в усіх таких міжнародних заходах: 23 конвенції та угоди щодо довкілля. "Ми мусимо бити в усі міжнародні дзвони, вимагати контролю, перевірки. росіяни можуть викрасти тварин, як це було раніше", — каже засновник фонду "Рідна країна" Микола Томенко. Загалом на сьогодні росіяни окупували 514 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 800 000 га. Під загрозою знищення 16 Рамсарських (водно-болотних) угідь, загальною площею понад 600 000 га. Окупованими залишаються 82 території Смарагдової мережі. Джерело: 056.ua
Свіжі Новини
-
Оновлення та скасування руху: які зміни в роботі громадського транспорту ДніпраNovember 25, 20240 Comment
-
Міф чи правда: навіщо у хрущовках Дніпра “обрізали” балкони першого поверхуNovember 24, 20240 Comment