77% українців знають про розслідування "Міндічгейту". 59% вважають, що президент Володимир Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії Міндіча. Про це свідчать дані опитування КМІС.Водночас досить багато чули про це і розуміють – 35%. Решта – 42% – щось чули, але не мають цілісного уявлення, відзначили соціологи.При цьому майже кожен четвертий респондент (22%) відповів, що вони нічого не чули про це розслідування.Також респондентам, які знають про розслідування, ставили додаткові питання.Так, 71% тих, хто обізнаний про операцію "Мідас", стверджують, що розслідування є обґрунтованим і згадані корупційні дії, швидше за все, дійсно мали місце.Водночас 15% вважають розслідування сумнівним і спрямованим на чинити тиск на вище керівництво держави. Ще 15% не змогли визначитися з відповіддю.Також серед тих, хто знає про розслідування, 59% вважають, що президент Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча.Не вважають президента особисто відповідальним – 30%. Ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою.Опитування проводилося з 26 листопада по 13 грудня 2025 року. Всього було опитано 1000 респондентів.Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.МіндічгейтРаніше повідомлялося, що НАБУ проводить обшуки у Міндіча, який виїхав з України за кілька годин до обшуків.Як повідомлялося, у вівторок, 4 листопада, в одному з філій відокремлених підрозділів НАЕК "Енергоатом" пройшли обшуки у справі про корупцію.Також НАБУ проводить обшуки у колишнього міністра енергетики Галущенка та в "Енергоатомі".НАБУ та САП заявили про проведення масштабної операції з викриття корупції в енергетичній сфері.Чинна міністр енергетики Світлана Гринчук фігурує на записах НАБУ в рамках розслідування корупції в енергетиці.Згодом Національне антикорупційне бюро викрило офіс у центрі Києва, що належав родині колишнього нардепа та нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача. Там вели "чорну бухгалтерію", облік грошей та організовували відмивання.11 листопада НАБУ оприлюднило записи, на яких фігурують міністр Галущенко та Міндіч.Чернишову повідомлено про підозру в незаконному збагаченні в рамках операції "Мідас".Одного з підозрюваних – Дмитра Басова – відправили під варту із заставою у 40 млн грн.Колишнього радника Галущенка Міронюка відправили під варту із заставою у 126 млн грн.Кабінет Міністрів вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана після розслідування НАБУ про корупцію в енергетиці.Раніше під варту на 60 діб відправили Ігоря Міронюка та виконавчого директора з безпеки "Енергоатома" Дмитра Басова, який фігурував на плівках НАБУ під прізвиськом Тенор.Також на 60 діб у СІЗО відправили іншу фігурантку – Лесю Устименко.Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у справі про корупцію в енергетиці Ігоря Фурсенка (на записах НАБУ – Рьошик).13 листопада ВАКС арештував Людмилу Зоріну, застава – 12 млн грн.Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана.

77% українців знають про розслідування "Міндічгейту". 59% вважають, що президент Володимир Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії Міндіча. Про це свідчать дані опитування КМІС.Водночас досить багато чули про це і розуміють – 35%. Решта – 42% – щось чули, але не мають цілісного уявлення, відзначили соціологи.При цьому майже кожен четвертий респондент (22%) відповів, що вони нічого не чули про це розслідування.Також респондентам, які знають про розслідування, ставили додаткові питання.Так, 71% тих, хто обізнаний про операцію "Мідас", стверджують, що розслідування є обґрунтованим і згадані корупційні дії, швидше за все, дійсно мали місце.Водночас 15% вважають розслідування сумнівним і спрямованим на чинити тиск на вище керівництво держави. Ще 15% не змогли визначитися з відповіддю.Також серед тих, хто знає про розслідування, 59% вважають, що президент Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча.Не вважають президента особисто відповідальним – 30%. Ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою.Опитування проводилося з 26 листопада по 13 грудня 2025 року. Всього було опитано 1000 респондентів.Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.МіндічгейтРаніше повідомлялося, що НАБУ проводить обшуки у Міндіча, який виїхав з України за кілька годин до обшуків.Як повідомлялося, у вівторок, 4 листопада, в одному з філій відокремлених підрозділів НАЕК "Енергоатом" пройшли обшуки у справі про корупцію.Також НАБУ проводить обшуки у колишнього міністра енергетики Галущенка та в "Енергоатомі".НАБУ та САП заявили про проведення масштабної операції з викриття корупції в енергетичній сфері.Чинна міністр енергетики Світлана Гринчук фігурує на записах НАБУ в рамках розслідування корупції в енергетиці.Згодом Національне антикорупційне бюро викрило офіс у центрі Києва, що належав родині колишнього нардепа та нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача. Там вели "чорну бухгалтерію", облік грошей та організовували відмивання.11 листопада НАБУ оприлюднило записи, на яких фігурують міністр Галущенко та Міндіч.Чернишову повідомлено про підозру в незаконному збагаченні в рамках операції "Мідас".Одного з підозрюваних – Дмитра Басова – відправили під варту із заставою у 40 млн грн.Колишнього радника Галущенка Міронюка відправили під варту із заставою у 126 млн грн.Кабінет Міністрів вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана після розслідування НАБУ про корупцію в енергетиці.Раніше під варту на 60 діб відправили Ігоря Міронюка та виконавчого директора з безпеки "Енергоатома" Дмитра Басова, який фігурував на плівках НАБУ під прізвиськом Тенор.Також на 60 діб у СІЗО відправили іншу фігурантку – Лесю Устименко.Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у справі про корупцію в енергетиці Ігоря Фурсенка (на записах НАБУ – Рьошик).13 листопада ВАКС арештував Людмилу Зоріну, застава – 12 млн грн.Зеленський запровадив санкції проти Міндіча та Цукермана.

Детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов, який брав участь у розслідуванні справи "Мідас" щодо розкрадання в "Енергоатомі", коментуючи потенційну підозру ексглаві ОП Андрію Єрмаку, заявив, що в розслідуванні є серйозні речові докази. "Що стосується кейсу Єрмака – це окрема історія. У "Мідасі" є серйозні речові докази, і я сподіваюся, що детективи НАБУ доведуть справу до кінця в межах закону", – сказав детектив. Магамедрасулов розповів, що у справі "Мідас" початково робота НАБУ стосувалася Міністерства оборони та діяльності Тімура Міндіча "Карлсона". Це було основним мотивом початку розслідування. За словами детектива, він ніколи не вважав, що Міндіч є ключовою фігурою в реалізації корупційних проєктів: "Це просто неможливо з точки зору масштабу й механіки виконання". Водночас Магамедрасулов, посилаючись на слідство, не зміг сказати, кого вважає ключовою фігурою: "На цьому етапі я не можу цього сказати. Слідство триває, остаточних процесуальних рішень ще не ухвалено". На питання, чи будуть лунати прізвища представників вищого керівництва держави в матеріалах справи, він відповів: "Я сподіваюся, що так. Але є стара й дуже точна фраза: головне не те, що ми знаємо, а те, що ми можемо довести. Не все знання може стати доказом у суді. У матеріалах будуть лише ті факти, які ми здатні довести належним чином". Нагадаємо, вранці 28 листопада "Українська правда" повідомила, що в урядовому кварталі детективи НАБУ та прокурори САП провели обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Журналістам видання вдалося зафільмувати, як на територію зайшли близько десяти співробітників антикорупційних органів. Єрмак підтвердив, що обшуки відбуваються за місцем його проживання, і заявив про готовність сприяти слідству. За даними УП, підозру йому станом на ранок не оголошували. Згодом Зеленський повідомив, що звільнив Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента, і тепер на інституцію чекає перезавантаження. Президент сказав, що у суботу проведе консультації з тими, хто може очолити ОП. Сам Єрмак повідомив, що йде на фронт після того, як подав у відставку на тлі корупційного скандалу та слідчих дій НАБУ у його помешканні.

Детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов, якого СБУ та ОГП підозрюють у продажі техконоплі в РФ, і який брав участь у розслідуванні справи "Мідас" про розкрадання в "Енергоатомі", розповів, що перший місяць після вторгнення РФ у лютому 2022 року охороняв Офіс президента."У 2022 році (на початку повномасштабного вторгнення – Ред.) я охороняв Офіс президента – 24 лютого або 25-го, ми приєдналися до цієї команди. Ті, хто залишився в Києві, об'єдналися в групу і приїхали до урядового кварталу. Там ми зустріли Дениса Монастирського, нам дали позицію в Офісі президента, центральна це будівля. Ось ми в ній були на певних поверхах. Дали нам бойові позиції, і ми очікували там", – сказав він в інтерв'ю.За його словами, працівники НАБУ були в ОП більше місяця, але згодом знялися: "Тому що ми дивимося, що (російські – Ред.) парашутисти планувалися, але перша ніч, друга ніч – ніхто не прилітає. Тому ми вирішили звідти знятися і зайняли позиції по районах Києва".Він також розповів, що був у Мощуні та в Бучі в перші дні після звільнення населених пунктів: "Виконували завдання певні в рамках співпраці з СБУ Києва та Київської області".З липня 2022 року Магамедрасулов з командою з НАБУ перемістився на Запорізький напрямок, де приєднався до підрозділу департаменту і контррозвідки СБУ. "Ми були відряджені до департаменту контррозвідки і створили спільну тактично-оперативну групу в Запорізькій області. Працювали з ними десь півроку, і працювали досить ефективно. Саме там ми зробили, мені здається, найбільшу роботу", – сказав він.Однак згодом детектив повернувся до роботи в НАБУ."Ми сліпо вірили, що на час війни корупції бути не може. На жаль, у листопаді ми отримали інформацію, нам сказали: все, хлопці, корупція ще сильніша стає, тому треба повертатися. Ми знялися, повернулися в Київ і почали працювати вже по кейсах, які у нас були", – сказав Магамедрасулов.Нагадаємо, 21 липня СБУ проводила низку обшуків і затримань, що стосуються роботи НАБУ та САП. Тоді затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова.У СБУ та ОГП тоді заявили, що він "виступав у ролі посередника продажу в республіку Дагестан (РФ) партій технічної коноплі". Підозру отримав також його батько Сентябр. СБУ публікувала матеріали, які нібито підтверджують, що детектив НАБУ разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з РФ.Магамедрасулов брав участь у викритті схеми розкрадання в "Енергоатомі", повідомив керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов, який займався цим розслідуванням.3 грудня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з СІЗО, в якому той перебував п'ять місяців.

На кордоні з Польщею тимчасове сповільнення руху на в'їзд та виїзд з України через технічні роботи. Про це заявила Держприкордонслужба, посилаючись на іноформацію польської сторони."У зв'язку з проведенням сервісних робіт у базі даних митної служби Республіки Польща, можливе уповільнення оформлення транспортних засобів як на в'їзд, так і на виїзд з території України в усіх пунктах пропуску, що межують із Львівщиною та Волинню", – йдеться в повідомленні.Зазначається, що завершення технічних робіт заплановано орієнтовно до 15:00 за київським часом.Нагадаємо, перед святами пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зростає. Найбільше навантаження фіксують у "Шегинях" та "Краківці".

Суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 52-річному мешканцю Львова, якого підозрюють у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія. Про це йдеться у повідомленні Офісу Генерального прокурора.Зазначається, що підозрюваний і надалі утримуватиметься під вартою без альтернативи внесення застави.Чоловікові інкримінують вчинення низки особливо тяжких злочинів, зокрема за статтями про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю та незаконне поводження зі зброєю, а також глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію проти України.За матеріалами слідства, 30 серпня цього року підозрюваний здійснив вісім пострілів у потерпілого. Отримані поранення були смертельними – народний депутат загинув на місці події.Вбивство ПарубіяНагадаємо, 30 серпня в центрі Львова, на вулиці Єфремова, був застрелений Андрій Парубій – колишній голова Верховної Ради України, активний учасник Революції Гідності та один із лідерів українського парламенту. Він помер на місці від отриманих поранень.Підозрюваним у вбивстві став 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков. Його затримали 1 вересня на території Хмельницької області.За даними Служби безпеки України, Сцельніков був завербований російськими спецслужбами понад рік тому. У його телефоні виявлено листування з російськими кураторами, де він передавав інформацію про розташування стратегічних об’єктів.Також 16 грудня СБУ разом з поліцією розповіли про нові докази зв'язку підозрюваного у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія з РФ та пістолет, з якого був вбитий нардеп.

Сьогодні, 18 грудня, Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №14093 щодо дерадянізації назви розмінної монети України.Законопроєктом пропонується змінити назву розмінної монети з «копійка» на питомо українську — «шаг».Зазначається, що це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. «Копійка» — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість «шаг» — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки. Зміна не потребуватиме додаткових витрат: монети «копійка» і «шаг» певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1.

Державне бюро розслідувань у середу, 17 грудня, відреагувало на звинувачення голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, який заявив, що правоохоронці оприлюднили його інтимні фотографії, що зберігалися на вилученому під час обшуків телефоні.У заяві ДБР говориться, що бюро ретельно перевірить усіх працівників, які мали доступ до приватної інформації, що стосується одного з фігурантів кримінального провадження.«У разі встановлення фактів причетності до інциденту працівників Бюро, буде вжито жорстких заходів реагування та притягнуто винних осіб до передбаченої законом відповідальності», — сказано у повідомленні.Бюро також зазначило, що інформація про «злив» фотографій у Мережу викликала «хвилю хибних звинувачень у бік» ДБР.Правоохоронці не уточнюють прізвище фігуранта, але з огляду на опис деталей, йдеться про Шабуніна.Раніше 17 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін заявив, що ДБР та Офіс генерального прокурора опублікували у Telegram-каналах його інтимні фотографії. Він вважає це відповіддю правоохоронців на матеріал ЦПК про втручання в роботу НАБУ і САП.11 липня ДБР повідомило про обшуки в Шабуніна та оголошення йому підозри в ухиленні від військової служби та шахрайстві. За версією бюро, Шабунін «систематично ухилявся від проходження військової служби» та отримував військову зарплату в 50 тисяч гривень.У ЦПК заявили, що вважають підозри абсурдними, а обшуки у Шабуніна та його сім'ї – незаконними.З березня 2024 року ДБР також веде кримінальне провадження щодо Шабуніна за підозрою в підробці документів та ухиленні від військової служби.

У столиці повідомлено про підозру заступнику головного інженера одного з університетів, якого слідство вважає причетним до заволодіння бюджетними коштами, виділеними на ремонт укриттів у гуртожитках навчального закладу. Про це заявила Київська міська прокуратура.За процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури повідомлено про підозру заступнику головного інженера одного зі столичних університетів за фактом пособництва в заволодінні грошима університету, виділеними на ремонт укриття у гуртожитках навчального закладу.За даними слідства, у травні 2023 року між одним зі столичних університетів та підрядною організацією було укладено 2 договори з поточного ремонту укриттів у гуртожитках.Заступник головного інженера достовірно знаючи, що обсяг та вартість будівельних робіт матеріалів, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, завищені, а частина робіт взагалі не виконані, підписав вказані акти.Зокрема, в укритті одного з гуртожитків не виконали шпаклювання та фарбування стін, не встановлено унітаз та сантехніку, не провели ще низку робіт. Попри це, на рахунки підрядної організації перерахували гроші за ці роботи, чим університету завдано збитків на понад 1,2 млн гривень.Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.Також надалі буде надано правову оцінку діям інших службових осіб університету та керівникам підрядної організації.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України «з питань розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних з корупцією правопорушення у правоохоронних органах, судах та органах судової влади» під проводом Сергія Власенка та Максима Бужанкського подала до парламенту звіт за результатами своєї роботи, в якому критикує роботу Національного агентства із запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимагає низки змін у процедуру оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів. Натомість роботу Державного бюро розслідувань, яке нещодавно засвітилось у низці скандалів, оцінено як відмінну та наголошується на «недопустимості тиску на цей орган».Звіт ТСК включили в порядок денний для голосування у парламені на 17 грудня. В ньому комісія:Хвалить роботу Державного бюро розслідувань, яке «приділяє увагу внутрішній доброчесності та запобіганню корупції у власних рядах»;Критикує ВККС та заявляє про «можливі факти корупційних правопорушень при проведенні добору суддів в апеляційні суди, наявності ознак зловживання впливом, конфлікту інтересів, інших можливих проявів корупції, а також загроз незалежності та об’єктивності у процесах оцінювання суддів»,Критикують оцінювання Громадською радою доброчесності корупційних ризиків у діяльності Державного бюро розслідувань резонансних корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, а також боротьби з корупцією всередині ДБР;Критикує «конфлікт інтересів» членів Громадської ради доброчесності,які оцінюють кандидатів на посади суддів;Комісія пропонує законодавчі зміни, які дозволять владі контролювати набір членів Громадської ради доброчесності;Пропонує внести зміни до законодавства про можливість примусового приводу суддів та членів ВККС на засідання комісії (згідно з чинним законодавством, такі заходи заборонені, оскільки несуть загрози незалежності суддів);Включена вимога обмежити дискрецію Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів в оцінці доброчесності суддів;Вищий антикорупційний суд пропонують обмежити в праві розглядів спорів про підслідність у справах ДБР, аби унеможливити їх передачу до НАБУ;Вимагає розслідувати «корупційні практики у діяльності НАБУ, БЕБ, НАЗК – прямі випадки корупційних дій та порушень прозорості конкурсів на керівні посади»;Також в звіті йдеться про «штучне створення злочинів» антикорупційними органами.Про тиск з боку ТСК вже заявляв Вищий антикорупційний суд – комісія закидувала голову Вищого антикорупційного суду Віру Михайленко запитами, що виходять за межі її повноважень і не належать до компетенції ТСК. Після публікації новини про тиск на ВАКС на сайті ВРУ з’явилася заява Власенка, у якій він звинуватив Вищий антикорсуд в упередженому ставленні до роботи ТСК. На це в антикорсуді заявили, що публікувати недостовірну та маніпулятивну інформацію на офіційних ресурсах Верховної Ради як законодавчого органу неприпустимо.Також про тиск заявляли у Громадській раді доброчесності. Зокрема, ТСК у своєму висновку заявила, нібито ГРД діє поза межами правового поля, і це, мовляв, створює системні корупційні ризики. У відповідь ГРД заявила, що діє легально з 2016 року, а її робота регламентується законодавством.А нещодавно на ТСК на чолі з Власенком поскаржилася Вища кваліфікаційна комісія суддів, якій він предявив «про злочин, здійснений посадовими особами ВККС під час організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів».В разі, якщо звіт ТСК Власенка-Бужанського буде затверджений депутатами ВРУ, вона продовжить свою роботу принаймні ще на пів року.Водночас її діяльність уже розкритикувала навіть Єврокомісія, яка у звіті про прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі заявила про важливість «аби ТСК не перевищувала обмеження, що випливають з розподілу влади та парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви».

Служба безпеки затримала російського агента в Силах оборони, який коригував атаки росіян по складах з боєприпасами і дронами Збройних сил України. З посиланням на пресцентр СБУ.Зрадником виявився завербований ворогом начальник медичного підрозділу бойової бригади, який коригував повітряні атаки одразу по трьох регіонах – Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Його завербували через групи в соцмережах, де він агітував українців скласти зброю. Основними "цілями" ворога були арсенали зберігання боєприпасів та безпілотних систем українських військ. Також ФСБ сподівалась отримати від агента координати медичних складів та автопарків спецтранспорту Сил оборони, який постачає медпрепарати на передову."Щоб виконати ці завдання, чоловік під виглядом робочих поїздок курсував по військових частинах та логістичних базах на півночі України. Перебуваючи на об’єктах, фігурант позначав на гугл-картах їхнє розташування для подальшого «звіту» ФСБ", – зазначили в СБУ.В обмін на співпрацю окупанти пропонували агенту гроші та обіцяли здійснити його "евакуацію" до родичів в Росію.СБУ затримала ворожого агента на робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон та ноутбук, з яких він координував свої дії з куратором. Слідчі СБУ повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Особи, які переховуються від українського правосуддя в інших країнах, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах. Це ж стосується і бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які фігурують у справі "Мідас". Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів Олександр Абакумов.Відповідаючи на питання, чи можлива екстрадиція Міндіча та Цукермана або судовий процес в Ізраїлі, Абакумов зазначив, що зараз опрацьовуються всі доступні юридичні механізми, у тому числі й питання екстрадиції."Є певна загальна негативна тенденція: особи, які переховуються від українського правосуддя, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах – мовляв, тут небезпечно, а там безпечніше", – пояснив він.Водночас, за словами керівника підрозділу детективів, Україна вже має позитивний досвід співпраці з іншими державами в питаннях екстрадиції осіб, підозрюваних у корупційних злочинах.Абакумов наголосив, що наразі НАБУ працює в цьому напрямку і буде використовувати кожен правовий інструмент – чи то екстрадиція, чи інші форми міжнародно-правової взаємодії."Ключове для нас – щоб ці люди не уникнули відповідальності, де б вони не перебували фізично. Але основною складністю може бути той факт, що ці дві людини громадяни Ізраїлю, які переховуються в Ізраїлі", – зазначив він.Скандал в "Енергоатомі"Нагадаємо, бізнесмен Тімур Міндіч є одним із фігурантів гучного корупційного скандалу в "Енергоатомі". НАБУ та САП 10 листопада опублікували так звані "плівки Міндіча", які свідчать про те, що в "Енергоатомі" працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди.До скандалу також виявились причетними вже екс-міністр юстиції Герман Галущенко та екс-міністр енергетики Світлана Гринчук, які подали у відставку. Також Мнідіча підозрюють у тиску на нинішнього секретаря РНБО Рустема Умерова, який займав раніше пост міністра оборони.Повідомлялося, що СБУ запросило у НАБУ матеріали з ознаками держзради у справі "плівок Міндіча".Олександр Цукерман – 61-річний бізнесмен, який виїхав з України близько двох місяців тому. Слідство називає його співорганізатором схем у сфері енергетики разом із Міндічем та співробітником "бек-офісу" з легалізації коштів.Його кодове ім’я "Шугармен". На записах лютого 2025 року він обговорює передачу грошей віце-прем’єру (на той момент Олексію Чернишову).Нещодавно Центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.