Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України «з питань розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних з корупцією правопорушення у правоохоронних органах, судах та органах судової влади» під проводом Сергія Власенка та Максима Бужанкського подала до парламенту звіт за результатами своєї роботи, в якому критикує роботу Національного агентства із запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимагає низки змін у процедуру оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів. Натомість роботу Державного бюро розслідувань, яке нещодавно засвітилось у низці скандалів, оцінено як відмінну та наголошується на «недопустимості тиску на цей орган».Звіт ТСК включили в порядок денний для голосування у парламені на 17 грудня. В ньому комісія:Хвалить роботу Державного бюро розслідувань, яке «приділяє увагу внутрішній доброчесності та запобіганню корупції у власних рядах»;Критикує ВККС та заявляє про «можливі факти корупційних правопорушень при проведенні добору суддів в апеляційні суди, наявності ознак зловживання впливом, конфлікту інтересів, інших можливих проявів корупції, а також загроз незалежності та об’єктивності у процесах оцінювання суддів»,Критикують оцінювання Громадською радою доброчесності корупційних ризиків у діяльності Державного бюро розслідувань резонансних корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, а також боротьби з корупцією всередині ДБР;Критикує «конфлікт інтересів» членів Громадської ради доброчесності,які оцінюють кандидатів на посади суддів;Комісія пропонує законодавчі зміни, які дозволять владі контролювати набір членів Громадської ради доброчесності;Пропонує внести зміни до законодавства про можливість примусового приводу суддів та членів ВККС на засідання комісії (згідно з чинним законодавством, такі заходи заборонені, оскільки несуть загрози незалежності суддів);Включена вимога обмежити дискрецію Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів в оцінці доброчесності суддів;Вищий антикорупційний суд пропонують обмежити в праві розглядів спорів про підслідність у справах ДБР, аби унеможливити їх передачу до НАБУ;Вимагає розслідувати «корупційні практики у діяльності НАБУ, БЕБ, НАЗК – прямі випадки корупційних дій та порушень прозорості конкурсів на керівні посади»;Також в звіті йдеться про «штучне створення злочинів» антикорупційними органами.Про тиск з боку ТСК вже заявляв Вищий антикорупційний суд – комісія закидувала голову Вищого антикорупційного суду Віру Михайленко запитами, що виходять за межі її повноважень і не належать до компетенції ТСК. Після публікації новини про тиск на ВАКС на сайті ВРУ з’явилася заява Власенка, у якій він звинуватив Вищий антикорсуд в упередженому ставленні до роботи ТСК. На це в антикорсуді заявили, що публікувати недостовірну та маніпулятивну інформацію на офіційних ресурсах Верховної Ради як законодавчого органу неприпустимо.Також про тиск заявляли у Громадській раді доброчесності. Зокрема, ТСК у своєму висновку заявила, нібито ГРД діє поза межами правового поля, і це, мовляв, створює системні корупційні ризики. У відповідь ГРД заявила, що діє легально з 2016 року, а її робота регламентується законодавством.А нещодавно на ТСК на чолі з Власенком поскаржилася Вища кваліфікаційна комісія суддів, якій він предявив «про злочин, здійснений посадовими особами ВККС під час організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів».В разі, якщо звіт ТСК Власенка-Бужанського буде затверджений депутатами ВРУ, вона продовжить свою роботу принаймні ще на пів року.Водночас її діяльність уже розкритикувала навіть Єврокомісія, яка у звіті про прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі заявила про важливість «аби ТСК не перевищувала обмеження, що випливають з розподілу влади та парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви».

Служба безпеки затримала російського агента в Силах оборони, який коригував атаки росіян по складах з боєприпасами і дронами Збройних сил України. З посиланням на пресцентр СБУ.Зрадником виявився завербований ворогом начальник медичного підрозділу бойової бригади, який коригував повітряні атаки одразу по трьох регіонах – Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Його завербували через групи в соцмережах, де він агітував українців скласти зброю. Основними "цілями" ворога були арсенали зберігання боєприпасів та безпілотних систем українських військ. Також ФСБ сподівалась отримати від агента координати медичних складів та автопарків спецтранспорту Сил оборони, який постачає медпрепарати на передову."Щоб виконати ці завдання, чоловік під виглядом робочих поїздок курсував по військових частинах та логістичних базах на півночі України. Перебуваючи на об’єктах, фігурант позначав на гугл-картах їхнє розташування для подальшого «звіту» ФСБ", – зазначили в СБУ.В обмін на співпрацю окупанти пропонували агенту гроші та обіцяли здійснити його "евакуацію" до родичів в Росію.СБУ затримала ворожого агента на робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон та ноутбук, з яких він координував свої дії з куратором. Слідчі СБУ повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Особи, які переховуються від українського правосуддя в інших країнах, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах. Це ж стосується і бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які фігурують у справі "Мідас". Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів Олександр Абакумов.Відповідаючи на питання, чи можлива екстрадиція Міндіча та Цукермана або судовий процес в Ізраїлі, Абакумов зазначив, що зараз опрацьовуються всі доступні юридичні механізми, у тому числі й питання екстрадиції."Є певна загальна негативна тенденція: особи, які переховуються від українського правосуддя, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах – мовляв, тут небезпечно, а там безпечніше", – пояснив він.Водночас, за словами керівника підрозділу детективів, Україна вже має позитивний досвід співпраці з іншими державами в питаннях екстрадиції осіб, підозрюваних у корупційних злочинах.Абакумов наголосив, що наразі НАБУ працює в цьому напрямку і буде використовувати кожен правовий інструмент – чи то екстрадиція, чи інші форми міжнародно-правової взаємодії."Ключове для нас – щоб ці люди не уникнули відповідальності, де б вони не перебували фізично. Але основною складністю може бути той факт, що ці дві людини громадяни Ізраїлю, які переховуються в Ізраїлі", – зазначив він.Скандал в "Енергоатомі"Нагадаємо, бізнесмен Тімур Міндіч є одним із фігурантів гучного корупційного скандалу в "Енергоатомі". НАБУ та САП 10 листопада опублікували так звані "плівки Міндіча", які свідчать про те, що в "Енергоатомі" працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди.До скандалу також виявились причетними вже екс-міністр юстиції Герман Галущенко та екс-міністр енергетики Світлана Гринчук, які подали у відставку. Також Мнідіча підозрюють у тиску на нинішнього секретаря РНБО Рустема Умерова, який займав раніше пост міністра оборони.Повідомлялося, що СБУ запросило у НАБУ матеріали з ознаками держзради у справі "плівок Міндіча".Олександр Цукерман – 61-річний бізнесмен, який виїхав з України близько двох місяців тому. Слідство називає його співорганізатором схем у сфері енергетики разом із Міндічем та співробітником "бек-офісу" з легалізації коштів.Його кодове ім’я "Шугармен". На записах лютого 2025 року він обговорює передачу грошей віце-прем’єру (на той момент Олексію Чернишову).Нещодавно Центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

Національне антикорупційне бюро України почало розслідування справи про розкрадання в "Енергоатомі", до яких був причетний Тимур Міндіч, з інформації про те, що в контрактах державного підприємства знайшли корупційні ризики. Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов."Все почалося з інформації про наявність корупційних ризиків у контрактах "Енергоатому". Надалі ця інформація була доповнена інформацією про конкретні закупівлі при проведенні яких могли бути вчинені дії спрямовані на отримання неправомірної винагороди, а також інформацією про осіб, які таку неправомірну винагороду могли отримувати", – пояснив він.За словами Абакумова, під час аналізу отриманої інформації в НАБУ дійшли до висновку про те, що існує "бек-офіс", який впливає на прийняття рішень в енергетичному секторі."Ми вхопилися за цю нитку і послідовно розмотували клубок – від окремих епізодів до загальної картини. В цілому це класична історія для антикорупційного органу: є сигнал про потенційне вчинення корупційного злочину – далі справа за професійною роботою детективів та аналітиків", – резюмував він.У листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. Керівником схеми, за версією детективів, був бізнесмен Тимур Міндіч – колишній діловий партнер президента України Володимира Зеленського.Міндічу вдалося втекти за кордон, як і керівнику "бек-офісу", Олександру Цукерману. Обидва переховуються в Ізраїлі. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти Міндіча, а також позбавив його та Цукермана українського громадянства. Директор НАБУ Семен Кривонос азначив, що екстрадицію Міндіча з Ізраїлю не виключає.

В Одесі чоловік порізав собі вени, щоб уникнути мобілізації. На відео поширеному у соцмережах він стверджував, що нібито виключений з військового обліку і його затримали силоміць, однак у ТЦК інша версія.У дописі Одеського обласного ТЦК та СП вказано, що Нацполіція доставила громадянина до Київського РТЦК Одеси, оскільки той перебував в офіційному розшуку за порушення правил військового обліку.На відео у соцмережах чоловік стверджував, що переніс дві операції на очі, через що нібито був виключений з військово обліку та визнаний як не придатний.Проте у ТЦК пишуть, що всупереч поширеним твердженням, чоловік не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби. Окрім того, в єдиному електронному реєстрі "Оберіг" дані про наявність у громадянина відстрочки відсутні.Згодом чоловік вчинив спробу самокаліцтва, щоб уникнути мобілізації. Через це було викликано швидку, після чого його госпіталізували."Під час проведення стандартних процедур громадянин здійснив спробу самокаліцтва з метою уникнення призову та тиску на посадових осіб. Черговою службою РТЦК та СП було негайно викликано екстрену медичну допомогу та поліцію, проте громадянин поводився вкрай агресивно, погрожував лікарям та військовослужбовцям ножем, чим перешкоджав наданню йому невідкладної допомоги. Згодом його було госпіталізовано", – сказано у дописі.Окремо у ТЦК наголосили, що жодних заходів фізичного примусу чи протиправних дій до громадянина не застосовувалися. Навпаки, військовослужбовці ТЦК та поліцейські "вживали всі можливі заходи для збереження його життя та здоров'я."Подібні дії громадянина мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпуляцій громадською думкою. Закликаємо суспільство критично ставитися до заяв осіб, які намагаються виправдати порушення закону емоційними провокаціями та поширенням неправдивої інформації", – резюмували в Одеському ОТЦК.Інші інциденти з ТЦКНагадаємо, 7 листопада в Дніпрі чоловік, якого доставили до ТЦК для проходження ВВК, завдав собі тілесних ушкоджень у вбиральні після отримання висновку військово-лікарської комісії. Йому надали допомогу і госпіталізували.Також ми писали, що 16 листопада в Деснянському районі Києва сталося зіткнення за участю працівників ТЦК, яке закінчилося стріляниною.За версією ТЦК, невстановлена особа напала на військового під час мобілізаційних заходів, через що військовослужбовець на емоціях завдав ударів по автомобілю нападника.Для того, щоб припинити подальший напад, інший представник ТЦК вистрілив кілька разів у землю з травматичної зброї.

Фрагменти записів публікували одразу після повідомлення про підозру відповідним фігурантам справи "Мідас". Наразі у НАБУ збирають та аналізують докази щодо інших учасників злочинної організації. Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів Олександр Абакумов.Відповідаючи на запитання, чому плівки поки не публікуються, він пояснив, що з самого початку була вибудувана чітка стратегія оприлюднення інформації."На стартовому етапі "плівки" виконали свою задачу – пояснили суспільству суть схеми та її масштаб", – зазначив Абакумов.За його словами, фрагменти записів публікували одразу після повідомлення про підозру відповідним фігурантам."Ми публікували фрагменти одразу після повідомлення про підозру відповідним героям записів. Наразі ми збираємо та аналізуємо докази щодо інших учасників злочинної організації. Це означає, що зараз для нас важливіше зберегти цілісність доказової бази та не дати фігурантам зайвих підказок щодо того, що саме і як зафіксовано", – розповів він.Коментуючи питання фінансового моніторингу, Абакумов зазначив, що воно вже предметно розглядалося на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради."Там були озвучені всі ключові питання й отримані відповіді від відповідної установи. Це був, по суті, кількагодинний відкритий діалог, і багато речей уже проговорені в цьому форматі", – додав керівник підрозділу детективів НАБУ.Справа "Мідас"Нагадаємо, у листопаді антикорупційні органи заявивли про викриття масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. За даними слідства, посадовці причетні до системного відмивання коштів та незаконного збагачення.Одним з головних у цій схемі став Тимур Міндіч – український бізнесмен, наближений до президента Володимира Зеленського.Також у справі фігурували топпосадовці держави, зокрема вже колишній міністр Герман Галущенко та ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов.Після оприлюднення деталей корупційної мережі уряд оголосив про старт комплексної перевірки найбільших державних підприємств, зокрема "Нафтогазу", "Укроборонпрому", "Укрзалізниці", "Укргідроенерго" та ключових державних банків.

У Києві на Лісовому масиві молодик підпалив відділення Укрпошти, вважаючи, що допомагає Службі безпеки України, його затримали. Про це йдеться у повідомленнях Київської міської прокуратури та столичної поліції. За даними слідства, 25-річний киянин облив двері будівлі пошти легкозаймистою рідиною та підпалив. За скоєне йому загрожує до 10 років ув'язнення. Правоохоронці встановили, що напередодні, товариш затриманого познайомився з дівчиною в Інтернеті та збирався з нею на побачення. Незабаром йому подзвонив нібито співробітник СБУ та повідомив про те, що його нова знайома працює на країну-агресора та за спілкування із нею на нього тепер чекають неприємності. Псевдоправоохоронець повідомив чоловікові про те, що той може уникнути кримінальної відповідальності, якщо підпалить відділення пошти, де ніби працює її спільник. Чоловік погодився та попросив свого 25-річного товариша допомогти йому. По прибуттю на місце останній облив вхідні двері відділення пошти горючою сумішшю та підпалив їх. Фото: Нацполіція Поліція затримала зловмисника. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу. Як уточнили в прокуратурі, суд обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, прокурори не згодні з цим рішенням і оскаржують його.

Служба безпеки України показала пістолет Макарова, з якого, за даними слідства, було вбито експікера Верховної Ради Андрія Парубія. Про це йдеться у повідомленні СБУ та Львівської обласної прокуратури."Ця вогнепальна зброя з глушником знаходились у схованці, яку зловмисник облаштував після вбивства Парубія.За результатами експертиз встановлено, що саме з цього пістолета було зроблено смертельний постріл у народного депутата. Також на зброї виявлено сліди ДНК кілера", – йдеться у повідомленні СБУ.У спецслужбі стверджують, що крім цього, у ході слідчо-оперативних дій отримали відеозапис, на якому кілер облаштовує схрон з пістолетом у лісовій місцевості та "звітує" про це своєму кураторові з РФ.У прокуратурі ж уточнюють, що зброю було виявлено ще у вересні. Наразі щодо пістолета вже проведено всі необхідні експертні дослідження, які доводять причетність підозрюваного до вчинення злочину, сказано в повідомленні.Зазначається, що підозрюваному в убивстві Парубія повідомлено про зміну раніше оголошеної підозри та нову підозру у низці тяжких злочинів проти основ національної безпеки.За даними слідства, 52-річний мешканець Львова діяв на користь спецслужб РФ під час дії воєнного стану.Встановлено, що він передавав представникам спецслужб держави-терориста інформацію про розміщення та переміщення підрозділів ЗСУ, а також надавав розвідувальні матеріали для координації диверсійної діяльності.Окремо слідством задокументовано факти публічного виправдовування та глорифікації збройної агресії РФ проти України.Як відомо, підозрюваний Михайло Сцельніков перебуває в СІЗО.Фото: СБУВбивство Парубія: що відомо30 серпня 2025 року у Львові вбили чинного нардепа та колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія. Як повідомили в Офісі генпрокурора, невідомий чоловік здійснив декілька пострілів у політика, внаслідок яких Парубій загинув на місці. Нападник втік, у місті було введено спеціальну операцію "Сирена".Зеленський у ніч проти 1 вересня повідомив про затримання підозрюваного у вбивстві колишнього голови Верховної Ради. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко уточнив, що підозрюваного затримали на Хмельниччині.Нацполіція показала перші фото затриманого підозрюваного. Очільник Нацполіції Іван Вигівський наголосив, що цей злочин не випадковий, та що в ньому є російський слід.На брифінгу 1 вересня правоохоронці повідомили, що слідство не відкидає жодної з версій у справі про вбивство народного депутата Андрія Парубія, але пріоритетною вважають – російський слід.Журналісти "Радіо Свобода" стверджують, що підозрюваний у вбивстві Парубія під час перших допитів зізнався у скоєному та повідомив про свої контакти з представниками Росії.

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 15 грудня, розглянув клопотання про арешт майна нардепки Анни Скороход, яку підозрюють у підбурюванні до надання хабаря. З посиланням на Суспільне.Засідання провели в закритому режимі на прохання детектива Національного антикорупційного бюро, тоді як сама Скороход наполягала на відкритому розгляді.Суд арештував два телефони та планшет, які у нардепки вилучили під час обшуку. Депутатка заявила, що «їй нема чого приховувати» і вона буде звертатися «в Сенат і Конгрес США, і в Європейський Союз».Раніше за Скороход внесли заставу у 3 мільйони 28 тисяч гривень. Адвокат нардепки Олег Бургела повідомив, що заставу внесли «треті особи» 12 грудня після обіду, не уточнивши, хто саме. Раніше Скороход у суді зазначала, що не має таких коштів. Захисник додав, що внесені гроші «не нардепки». Наразі депутатка перебуває у Києві з електронним браслетом.Справа Анни Скороход — що відомо5 грудня НАБУ та СБУ провели обшуки в помешканні Скороход, заявивши про викриття злочинної групи на чолі з нардепкою. За даними слідства, Анна Скороход та її помічник пропонували представнику бізнесу за 250 тис. доларів організувати накладення санкцій РНБО на компанію-конкурента. До схеми залучили декількох посередників, але гроші представникам РНБО не передали.7 грудня Вищий антикорупційний суд відправив під варту з альтернативою 4,5 млн грн застави спільника нардепки.Скороход заявила, що всі фото НАБУ «сфабриковані». За її словами, НАБУ «поширило інформацію, яка не відповідає дійсності». Після обшуку, як говорить Скороход, бюро опублікувало фото, на яких зображені гроші та чужа квартира.9 грудня суд обрав народній депутатці запобіжний захід у вигляді застави в розмірі понад 3 мільйони гривень.

Відставку міністра освіти і науки України Оксена Лісового ініціюють через начебто створені ним корупційні схеми під час реорганізації Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, помилки у фінансовій звітності МОН за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку та необґрунтовані витрати коштів під час друку підручників для 8 класу. Відповідна пояснювальна записка до зареєстрованої ще 9 грудня депутатами Антоном Яценком, Дмитром Микишою та Ларисою Білозір постанови була опублікована на сайті Верховної Ради України лише сьогодні, 15 грудня.В обґрунтуванні вказується, що ініціатори відставки Оксена Лісового проаналізували його діяльність як міністра освіти і науки та «встановили такі обставини, які свідчать про можливу наявність корупційної складової та недоцільність його подальшого перебування на посаді» та наводять три приклади.Перший – реорганізація Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини шляхом приєднання його до Уманського національного університету. Депутати вважають, що таким чином МОН планує «корупційну схему заволодіння майном та земельними ділянками державної власності».Депутати стверджують, що у лютому 2025 року замміністра освіти Михайло Винницький, голова Комітету ВРУ з питань освіти Сергій Бабак, місцевий бізнесмен Андрій Дикун та директора Приватного закладу «Український аграрний ліцей», фактичним власником якого є Андрій Дикун, Олени Ярошинської зустрічались у бістро в Умані та «обговорювали процес реорганізації Уманського державного педагогічного університету, зокрема встановлення контролю над процесами об’єднання та подальшої роботи новоствореного ВНЗ, неформального впливу місцевого бізнесмена Андрія Дикуна на діяльність ВНЗ, та призначення на посаду ректора Уманського національного університету «своєї людини» – Олени Ярошинської».Другий приклад, який наводять депутати, – порушення у фінансовій звітності Міністерства освіти і науки України за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку, виявлені Рахунковою палатою за підсумками 2023 року.Третій – «систематичні випадки висвітлення у засобах масової інформації необґрунтованих витрат бюджетних коштів … під час угоди на друк підручників для 8 класу без відкритих торгів".У червні «Наші гроші» писали про контракт установи МОН на друк підручників, у якому найдорожчим виявився малотиражний підручник інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» у двох частинах від «Ранку». Кожну частину мали надрукувати накладом 481 штуку по 3 900 грн за екземпляр на 240 сторінок. У ціні на поліграфічні витрати була вказана вартість 2 081 грн. Згодом видавництво «Ранок» завило, що у контракті була технічна помилка – замість 208,13 грн, помилково в плановій калькуляції поставили 2081,3 грн. Угоду обіцяли змінити.Нагадаємо, звільнити Оксена Лісового із посади міністра освіти і науки уже планували ще влітку під час реорганізації Кабміну. Тоді джерела повідомляли, що відомство пропонували передати під керівництво першого заступника міністра та голови фракції «Слуга народу» у Київміськраді Андрія Вітренка.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко каже, що Державна служба з надзвичайних ситуацій разом із Повітряними силами та ОВА запустили порайонне оповіщення повітряних тривог по всій країні, окрім Донецької та Луганської областей. З посиланням на Свириденко у соцмережах "Диференціація сигналу за окремими районами допоможе скоротити тривалість тривог у тих громадах, де в конкретний момент немає реальної загрози. Про це давно просили бізнес і місцеві громади, щоб підприємства могли працювати без простоїв. На першому етапі система пройшла тестування у 13 регіонах. Тепер вона розширена на всі області", – заявила прем'єрка. За її словами, новий підхід уже суттєво скоротив тривалість тривог. Особливо це відчутно у прифронтових і центральних регіонах. Найбільший ефект влада фіксує в Дніпропетровській області, там деякі громади отримали понад 100 додаткових діб без тривог. У Сумській області час тривог скоротився на 50 днів, Харківській — більш ніж на місяць у деяких громадах, каже Свириденко. За словами Свириденко, передача сигналу від Повітряних сил до ДСНС тепер триває "не кілька хвилин, а 8–15 секунд", що підвищує оперативність реагування.

Чоловік на мотоциклі намагався прорватися через пункт пропуску на кордоні з Румунією. Однак йому це не вдалося, порушника затримали. Про це повідомили у Держприкордонслужбі.Як повідомляється, вчора ввечері до пункту пропуску "Порубне" на мотоциклі прибув громадянин України, який намагався незаконно виїхати до Румунії.Усвідомлюючи відсутність законних підстав для перетину кордону, він не збирався проходити прикордонно-митний контроль і на великій швидкості спробував прорватися через пункт пропуску.Прикордонники миттєво зреагували, подали команду "Бар’єр" та затримали порушника. Стосовно нього складено адмінпротоколи й разом із мотоциклом передано представникам Національної поліції.Як діє ДПСУ після затримання порушників на кордоніНагадаємо, раніше у ДПСУ розповідали, що після затримання українців призовного віку під час спроби незаконного перетину кордону для виїзду з країни, працівники Державної прикордонної служби України інформують про це представників ТЦК та СП для того, щоб вони перевірили, чи не ухиляється людина від мобілізації або чи оновлені в неї військово-облікові даніОкрім того, після затримання для порушників передбачена адміністративна відповідальність.