День Дніпра: як головна річка країни формує життя Дніпропетровщини.
Щороку в першу суботу липня в Україні відзначають Міжнародний День Дніпра — річки, що здавна є джерелом життя, економіки та культури для всієї країни. У 2025-му це свято припадає на 5 липня. Для Дніпропетровської області ця дата має особливе значення — адже саме тут річка проходить одну з найдовших ділянок свого шляху територією України.
Про важливість Дніпра для нашої держави, екологічні виклики та шляхи їх подолання нагадують у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського.
Дніпро в межах області: одна з найдовших ділянок
Дніпро — третя за довжиною річка Європи після Волги та Дунаю, і його значення для України не можна переоцінити. Протяжність річки в межах нашої країни — понад 980 кілометрів, а в межах Дніпропетровської області — приблизно 130 км. Це одна з найдовших ділянок, яку долає річка в межах одного регіону. Для порівняння, у Київській області Дніпро протікає близько 115 км, у Черкаській — трохи менше 100 км, а в Херсонській — близько 90 км.
Таке географічне положення зумовлює важливу роль нашої області у формуванні якості води у середній течії річки. Особливо важливим є той факт, що на цьому відрізку до Дніпра впадають кілька значущих приток, а сама річка тече через густонаселені промислові центри, зокрема Дніпро, Кам’янське та частково Кривий Ріг. Це означає, що стан річки в нашому регіоні має безпосередній вплив не лише на довкілля, а й на економіку та здоров’я мільйонів людей, які мешкають нижче за течією.
Крім цього, на території Дніпропетровщини розташовані численні об’єкти водогосподарської інфраструктури, зокрема насосні станції, водозабори, системи зрошення та водосховища. Вони забезпечують водопостачання не лише промислових підприємств, а й сільського господарства та побутових потреб населення. Однак така щільність використання водного ресурсу тягне за собою значні виклики. Забруднення, виснаження джерел, обміління — це проблеми, з якими фахівці області стикаються щодня.
Варто також згадати про гідротехнічні споруди, що змінюють природний рельєф річки та впливають на її екосистему. До прикладу, Дніпровське водосховище, яке частково розташоване в межах області, суттєво змінило гідрологічний режим та стало причиною затоплення низинних територій. З одного боку, це забезпечило стабільне водопостачання та можливості для судноплавства, з іншого — викликало низку екологічних проблем, зокрема втрату природних біотопів, зменшення популяцій риб і водоплавних птахів.
Місцеві громади вже не перший рік об’єднуються навколо ідеї збереження Дніпра. У Дніпрі, Кам’янському, Верхньодніпровську та інших містах організовуються акції з прибирання берегів, спостереження за станом води, кампанії з екопросвіти. Особливо активні у цьому напрямку шкільні екоосередки та громадські екологічні організації, які проводять майстер-класи, конкурси та виставки, присвячені річці Дніпро та її охороні.
Таким чином, Дніпропетровщина — не просто ще один регіон, через який протікає річка. Це — ключова область, яка формує водний, екологічний і соціальний баланс Дніпра. І саме тому відповідальність за її збереження тут особливо висока. Адже те, яким буде Дніпро в майбутньому, значною мірою залежить від того, як ми дбатимемо про нього сьогодні.
Історія Дніпра: тисячоліття водного життя
Історія річки Дніпро — це не лише історія водного шляху, а справжній літопис становлення української землі, її народів, міст і цивілізацій. Перші згадки про Дніпро датуються ще античними часами. У давньогрецьких і римських джерелах річка згадується під назвою Борисфен, що перекладається як «той, що несе світло». Це свідчить про те, що навіть у найдавніші епохи ця ріка відігравала важливу роль у житті мешканців Північного Причорномор’я.
У період Київської Русі Дніпро стає артерією держави. Саме по ньому проходив один із найважливіших торгових маршрутів того часу — «із варяг у греки». Торгові судна перевозили збіжжя, хутро, мед, віск і зброю з Балтійського моря до Чорного, зв’язуючи українські землі з Європою та Візантією. Міста, що виникали на берегах Дніпра — Київ, Переяслав, Черкаси, Канів, а згодом і Дніпро (раніше — Катеринослав) — перетворювались на політичні та торгові центри.
У козацьку добу Дніпро стає бастіоном Запорізької Січі. Саме тут, на островах і порогах річки, запорожці будували свої укріплення, організовували військові табори та проводили військові операції. Річка була не лише оборонним рубежем, а й джерелом риби, води, торгівлі. З Дніпром пов’язані численні легенди та перекази про подвиги козаків, бойові походи й морські рейди до берегів Османської імперії.
У XIX столітті річка поступово перетворюється на транспортну магістраль промислової імперії. З розвитком пароплавства, будівництвом пристаней і портів Дніпро з’єднує центральну Україну з півднем, стає головною водною дорогою для експорту зерна, вугілля, металу. Катеринослав, який виник на березі Дніпра, отримав статус одного з головних індустріальних центрів імперії саме завдяки своєму вигідному розташуванню біля річки.
У XX столітті — епоху індустріалізації — на Дніпрі з’являються гідроелектростанції. Зокрема, поблизу сучасної Запоріжжя у 1932 році побудували знамениту Дніпрогес — одну з найбільших ГЕС Європи того часу. Водночас будівництво гідроспоруд супроводжувалося затопленням цінних природних територій, виселенням сіл, руйнуванням екосистем. У той же час, Дніпро стає не лише символом розвитку, а й ареною екологічних втрат.
Сьогодні історія річки — це вже історія викликів і боротьби за збереження. Після зруйнування Каховської ГЕС у 2023 році екосистема нижньої течії зазнала катастрофічних змін. Водночас активізувалася увага суспільства до теми річок, екології, сталого розвитку. Історія Дніпра продовжується — але тепер вона залежить від рішень, які ухвалюються щодня.
Дніпро — це не просто географічна реальність. Це — культурний, історичний і духовний код української нації. Від Славутича до Херсона, від Січі до сучасного міста Дніпро — ця річка завжди була з українцями. І саме вона нагадує нам, що історія триває, коли її цінують і бережуть.
Цікаві факти про Дніпро
- Дніпро — третя за довжиною річка Європи після Волги та Дунаю.
- Річка має близько 32 тисяч малих приток.
- На території Дніпропетровщини є понад 150 малих річок, більшість із яких — притоки Дніпра.
- Під час розливу Дніпро може збільшити свою ширину в кілька разів — особливо біля Каховського водосховища (до його руйнування у 2023 році).
Дніпро — місто, назване на честь річки
Дніпро — це одне з небагатьох українських міст, назва якого безпосередньо вшановує природну стихію, що сформувала його ідентичність. Місто стоїть на обох берегах річки, яка протікає його серцем, і саме вона визначила його вигляд, розвиток та економіку. Проте цей зв’язок не завжди був очевидним у назві.
Засноване у 1776 році, місто спершу мало назву Катеринослав — на честь імператриці Катерини II. Це була частина великого імперського проєкту створення нової адміністративної столиці на півдні. Вибір місця був стратегічним: розташування на Дніпрі забезпечувало транспортні й торговельні переваги. Вже тоді річка ставала головною умовою для функціонування нового міста.
У 1926 році місто перейменували на Дніпропетровськ — поєднавши назву річки та прізвище більшовицького діяча Петровського. Попри політичне підґрунтя, у назві закріпився важливий символ — річка Дніпро. Вона ставала не лише джерелом води, а й рушієм індустріалізації, символом сили та зв’язку між містом і державою.
У 2016 році, в межах декомунізації, місто нарешті отримало природну і лаконічну назву — Дніпро. Це стало актом повернення до коренів, засвідченням глибокого зв’язку з річкою, яка була і залишається джерелом життя для регіону. Назва «Дніпро» — це не просто географія, це історія, екологія, енергетика, натхнення.
Річка поділяє місто на два береги, об'єднані низкою мостів, серед яких є й метроміст — унікальний інженерний об’єкт, яким проходить міська підземка. Уздовж берегів простягнулася одна з найдовших набережних у Європі, яка стала улюбленим місцем відпочинку та громадських заходів.
Дніпро — не просто транспортна артерія. Це — джерело культурного змісту: у місті проводять фестивалі на воді, художники й письменники черпають натхнення з річкових краєвидів, а кожен житель відчуває зв’язок із цією стихією у своєму повсякденному житті.
Саме річка зробила Дніпро містом великої промисловості, ракетобудування та науки. І водночас — містом, де природа залишається живим серцем. Назва «Дніпро» — це символ приналежності до річкової цивілізації, яка існувала на цих берегах задовго до нашого часу і яку ми зобов’язані зберегти.
Унікальні притоки Дніпра на Дніпропетровщині
До головної річки України на території області впадають два важливі водні потоки — Інгулець і Саксагань. Їх значення складно переоцінити.
Інгулець:
- бере початок у Кіровоградській області;
- проходить через Кривий Ріг;
- активно використовується промисловістю;
- має проблеми з якістю води через техногенне навантаження.
Саксагань:
- менша, але чистіша притока;
- проходить також через Кривий Ріг;
- важлива для місцевої екосистеми;
- потребує захисту від побутового забруднення.
Загрози для Дніпра: що кажуть фахівці
Серед головних екологічних викликів для Дніпра:
- Обміління через зниження кількості опадів і зміну клімату.
- Забруднення важкими металами та промисловими стоками у Кривому Розі та Кам’янському.
- Цвітіння води через надмірне використання фосфатів у побутовій хімії.
Чому важливо зберігати чистоту річки
За словами еколога ГО «Зелений простір» у місті Дніпро Світлани Мельник:
«Ми не можемо врятувати Дніпро, не дбаючи про його притоки. Те, що потрапляє в Саксагань чи Інгулець, зрештою потрапить до головної річки. І це — вода, яку ми п’ємо, використовуємо для поливу чи технічних потреб».
Що може зробити кожен
Для збереження Дніпра не обов’язково бути активістом або екологом. Достатньо почати з простих кроків:
Як допомогти Дніпру просто зараз:
- не викидати сміття у воду чи прибережні зони;
- замінити побутову хімію на безфосфатну;
- брати участь у прибиранні берегів;
- повідомляти про факти незаконного скидання відходів;
- сортувати відходи, особливо пластик.
Міжнародний День Дніпра — це не лише привід згадати про річку, а й нагода замислитися про відповідальність кожного з нас. Адже Дніпро — це не просто ріка. Це — історія, вода, що тече з наших кранів, повітря, яким ми дихаємо, врожай на полях і ще одне серце України, яке ми зобов’язані зберегти для майбутніх поколінь.
Джерело: 056.ua
