Історичний похід за грибами: мешканці Дніпра натрапили на фрагменти кераміки XVIII сторіччя

В лісах України зараз можна натрапити на небезпечні боєприпаси, а також і на історичні знахідки. Зокрема мешканці Дніпра під час походу по гриби знайшли фрагменти кераміки та залізних предметів другої половини XVIII сторіччя. Про це повідомляє редакція 056 з посиланням на Facebook-сторінку Історії Старожитньої Кам’янки. За першою оцінкою фахівців це ймовірно залишки життєдіяльності козацького зимового табору XVIII – початку XIX сторіччя. Знайдені предмети були передані до Музею історії Дніпра. «Якось зібралися по гриби, а знайшли фрагменти кераміки та залізних предметів 2-ї половини 18 ст. Очевидно, залишки козацького зимівника чи хутора», – йдеться у повідомленні. Довідка: Козацький зимовий табір, або зимівник – це маленький хуторець, у якому жив один чи кілька козаків. Займалися вони переважно господарством, тобто ловили рибу, полювали, займалися землеробством, якимись ремеслами. Це була та основа, на якій трималася економіка Запорізької Січі. Таких зимівників було дуже багато, тільки на території міста була не одна сотня в різний час. І на Хортиці їх було близько 17, а може, навіть більше.  Запорізький історик, кандидат історичних наук, директор фахового коледжу бізнесу та харчових технологій Олександр Олійник розповідає, що поняття «козацький зимівник» відоме ще з 15-го сторіччя.  Про зимівники перша згадка є ще в документах Стефана Баторія, який загадує про те, що запорожці мали свої зимівники аж до Дону з давніх-давен. Тобто він пише про зимівники як про щось цілком зрозуміле, стале, давно всім відоме. Це може дійсно говорити про те, що зимівники з’явилися разом із першими ватагами козаків. Тому це найдавніша інституція, основа господарської діяльності. Звичайно, з часом зимівники трансформувалися, як трансформувалося запорізьке товариство, трансформувалися, як і самі Січі, адміністративні центри. Згодом такі зимівники перетворилися на своєрідні фермерські господарства. На відміну від сусідніх земель Російської Імперії, на козацьких землях панували капіталістичні відносини у 18-му сторіччі. У зимівниках працювали або самі козаки, або наймані ними люди. Взагалі зимівники врешті-решт перетворилися на те, що ми зараз називаємо «фермерське господарство». Це багатопрофільні господарства. В кінці існування Запорозьких Вольностей – говоримо про Підпільницьку або Нову Січ – у 18-му сторіччі зимівників було більше ніж 9 тисяч. Принаймні, я стільки нарахував у своїй монографії, яка вийшла у 2008 році. У запорожців – виключно капіталістичні відносини чистого ґатунку. Ніякого кріпацтва, ніякого приниження немає. Ти працюєш за наймом, за договором: ти повинний виконувати таку і таку роботу, і за це тобі повинні платити. А російська Імперія – це кріпацтво. Там капіталістичні відносини почалися набагато пізніше, а на Запорозьких Вольностях – тільки за наймом. Більш того, ніхто навіть у середовищі запорожців не міг дорікнути комусь про те, що той бідний, жебракує, негарно вдягнений – тебе висміють і поставлять на місце.  Джерело: 056.ua