Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук назвав законопроєкт народної депутатки Анни Скороход щодо перерозподілу міст Донеччини і Луганщини між Харківською та Дніпропетровською областями політичним хайпом, а не реальною реформою.
У Верховній Раді зареєстровано постанову народної депутатки Анни Скороход, яка пропонує перерозподіл підконтрольних територій Донецької та Луганської областей між Харківською та Дніпропетровською областями. Ініціатива викликала критику серед місцевої влади, зокрема голови Дніпропетровської обласної ради Миколи Лукашука, який сумнівається у доцільності та потенційних наслідках цього законопроєкту.
Що передбачає законопроєкт
Документ №13666, поданий 20 серпня, пропонує:
- До Харківської області: Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Часів Яр, Лиман і Сіверськ.
- До Дніпропетровської області: Покровськ, Добропілля та Мирноград.
В пояснювальній записці зазначено, що через бойові дії адміністративні зв’язки між громадами розірвані, що ускладнило фінансування освіти, медицини та соціальної допомоги. Формально це подається як внутрішнє адміністративне переналагодження, а не зміна державних кордонів.
Реакція влади
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук висловив серйозні застереження:
«Особисто я не вірю в цю законодавчу ініціативу. Такі кроки можна трактувати як поступку російській пропаганді про «неспроможність» цих областей і створюють небезпечний прецедент для майбутніх територіальних маніпуляцій».
Він підкреслив важливість історичної ідентичності Донеччини та Луганщини:
«Перекроювати ці області під умовні схеми означає знецінювати їхню історичну ідентичність».
Лукашук також поставив під сумнів користь ініціативи для мешканців:
«Ця постанова не дає ані безпеки, ані кращих послуг, ані соціальних гарантій. Навпаки — показує відрив ініціативи від життя громадян, які щодня змушені тікати від обстрілів».
Єдине, з чим він погодився, — потенційна економія на утриманні двох обласних військових адміністрацій, проте це можна реалізовувати іншими механізмами.
Додатковий аналіз
- Політичний контекст. Ініціатива з’являється під час війни та активних геополітичних переговорів. Будь-які зміни у статусі територій у цей час можуть бути сприйняті як слабкість і використовуватись російською пропагандою.
- Адміністративна практика. Подібні реформи вже відбувалися у 2020 році, коли 490 старих районів об’єднали у 136 нових. Тоді зміни не торкалися державних кордонів і мали на меті оптимізацію управління.
- Соціальні ризики. Для переселенців і мешканців підконтрольних територій зміни адміністративного підпорядкування не гарантують швидкого доступу до послуг чи підвищення безпеки.
- Можливі наслідки. Якщо ініціатива буде сприйнята як «поступка» або політичний піар, це може створити небезпечний прецедент для майбутніх маніпуляцій із територіями та вплинути на довіру громадян до державних інституцій.
У підсумку, ініціатива щодо перерозподілу міст Донеччини та Луганщини викликає більше запитань, ніж дає рішень. Формально це адміністративна реформа, проте її реальні наслідки можуть торкнутися історичної ідентичності регіонів, створити прецедент для політичних маніпуляцій та залишити без відповіді головні проблеми мешканців, які щодня живуть у умовах війни.
Джерело: 056.ua