Ще до Великодня — а в нас це вже майже за традицією — у магазинах починають з’являтись паски. Вітрини майже ломляться: з цукатами, з родзинками, глазуровані, аж блищать. І от тут багато хто, стоячи між полицями з хлібом, мимоволі зупиняється: а чи можна, власне, її вже їсти? Чи треба дочекатися самого свята?
Тема ця на перший погляд не надто складна, але виявляється — не все так однозначно.
Звідки взялася паска — не просто хліб, а символ
Багато хто думає, що паска — це щось типу солодкого кекса, просто святкового. Але її історія, як виявляється, сягає ще дохристиянських часів. Ще тоді люди мали традицію випікати особливий хліб для обрядів. І вже з приходом християнства ця традиція змінилася, набула нового значення.
Цікаво, що у перших християн був інший обрядовий хліб — прісний, його називали артосом. Його не їли просто так, це був символ — наче знак, що Христос з нами.
З часом рецепт змінився: у хід пішло здобне тісто, дріжджі, масло, молоко — все найкраще, що було в хаті. І тут символіка тільки посилилася: дріжджове тісто піднімається — як душа, що оживає. Паска стала символом оновлення, нового життя.
Що означає великодній хліб — і чому він саме такий
Паска — це не просто про смак. Вона вся з символів, буквально з кожного боку:
- Форма — кругла або як висока бочка. А це, до речі, не просто так — такої форми куполи церков.
- Інгредієнти — багаті, щедрі. Не тому що “щоб смачніше було”, а як прояв вдячності Богу за все, що маємо.
- І саме тісто — воно росте. А це вже про оновлення, про надію, про воскресіння.
До речі, хліб у християнстві — тема важлива. Пам’ятаєте Таємну вечерю? Там Христос розламав хліб і сказав, що це його тіло. Тобто паска — це не просто солодка випічка, а ще й духовний символ.
А як щодо того, щоб з’їсти паску ще до Великодня
Ось тут починається найцікавіше. У народі побутує така думка: їсти паску до того, як її освятили — не можна, гріх. Але чи справді так жорстко?
Протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, ректора Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, каже, що все не настільки суворо, як здається.
За його словами, якщо хтось вирішив поласувати пасочкою за кілька днів до Великодня — це не трагедія. Це просто випічка. Навіть виробники не підписують її як “освячену” чи “сакральну”.
Іноді в магазинах трапляються навіть італійські паски — оті панетоне, що насправді більш різдвяні. А ще є "коломба" — у формі голубки, саме її в Італії печуть на Великдень. Люди часто плутають усе це, але суть залишається: це просто солодкий хліб. І їсти його до свята — не гріх.
Для віруючих — трохи інший підхід
Але, як зауважив отець Георгій, якщо мова йде про віруючу людину, яка готується до свята з постом і молитвою, то вона, звісно, чекатиме. Купить паску або спече самотужки — і вже після освячення скуштує її як частину великоднього столу.
А хтось інший — з'їсть її просто як булочку до кави. Без гріха і докорів сумління. І це нормально. Бо все залежить не від дати, а від того, з яким наміром і ставленням це робиться.
Паска — це дійсно щось більше, ніж просто хліб. Але й ставлення до неї може бути різним. Для когось це святиня, для когось — смачний десерт. Або і те, і те водночас.
Головне — розуміти, чому ми робимо те, що робимо.
Джерело: 5692.com.ua
