Економічний вимір тривалої війни є не менш напруженим, ніж бойові дії на передовій. Три роки воєнного виснаження залишили глибокий відбиток як на Україні, так і на Росії, але шляхи, якими вони долають ці виклики, виявилися принципово різними. Це боротьба, що визначає не тільки стійкість, а й майбутнє обох націй.
Стійкість української економіки: несподіваний опір
Попри вибухи, повітряні тривоги і втрати, українська економіка не розвалилась, а подекуди навіть ожила. У 2022 році — різке падіння ВВП на майже третину. Але вже через рік — плюс 5,5%. У 2024 — ще +3%. Так, у 2025 темпи уповільнюються, але країна тримається. Банкомати працюють, картки приймають, полиці в магазинах заповнені. Це не те, що зазвичай буває у воєнних зонах.
Фактори стійкості: інституції, підтримка та експорт
Чому не все впало?
Секрет у державних інституціях, які виявились сильнішими, ніж очікувалося. Фінансове відомство, податкова, Нацбанк — всі працювали на межі можливостей. А ще — міжнародна підтримка. Після помилок 2022-го, коли грошей бракувало і ціни злетіли майже на 30%, у 2023 і 2024 ситуацію вирівняли. Інфляція — вже під контролем.
Інша важлива частина — порти і Чорне море. Без доступу до морських шляхів багато що втратило б сенс. Український експорт тримається на зерні, металі та руді — і все це вигідно лише за морської доставки. З осені 2023 судна знову вийшли з портів. Це була перемога не менш важлива, ніж звільнення територій.
Вплив обстрілів та інфляція
Ще один фронт — електроенергія. Обстріли ТЕС і підстанцій у 2024 завдали серйозного удару. Через перебої зі струмом постраждали виробництво, бізнес і побут. Це теж вплинуло на загальну картину: у першій половині 2025 темпи зростання впали до 1,1%, а інфляція знову пішла вгору — майже 16%.
Економіка Росії: витрати, неефективність та санкції
З іншого боку — Росія. У них ситуація схожа за цифрами, але зовсім інша за логікою. ВВП зростає повільніше, інфляція тримається на високому рівні. Центральний банк тримає ставку 21% з осені 2024 — це, м’яко кажучи, агресивна політика. Уряд витрачає шалені суми на армію — майже половину бюджету.
Росія витрачає, але ефективність — інше питання. 170 мільярдів доларів — приблизно такі оборонні витрати закладені у 2025. Але з них чимала частина не доходить до передової. Чиновники, генерали, "наближені" — усе це з’їдає значну частину ресурсу. Санкції також своє роблять: технічна модернізація фактично заблокована.
Інновації в Україні та питання фінансування
А в Україні — інновації. Попри все, в нас з’являються десятки, якщо не сотні, воєнних стартапів. Дрони, техніка, логістика — тут прогрес не гальмує. І це виглядає як перевага, хоч на перший погляд Україна витрачає менше.
Проблема — у масштабі потреб. На війну йдуть мільярди. Україна в 2024 витратила понад 100 мільярдів доларів — це половина всього ВВП. І третина — це власні кошти, решта — допомога. Але щоб переломити ситуацію, потрібне ще більше. Десь удвічі більше. І тут ключ — у російських активах, заморожених на Заході.
200 мільярдів, які можуть змінити все. Європейські банки тримають заморожені російські гроші. Ідея така: використати їх на користь України. Це дозволило б збільшити оборонний бюджет удвічі — до 200 мільярдів доларів. І тоді перевага Росії у кількості втратить сенс — бо буде новий рівень якості.
Три роки війни — це не просто цифри. Це виснаження, балансування на межі і постійна боротьба за стабільність. І хоча економіки обох країн страждають, українська тримається завдяки солідарності, реформам і підтримці. Але час працює на того, хто зробить крок першим або зупиниться останнім, і питання використання заморожених активів може стати вирішальним фактором у цій тривалій фінансовій та військовій боротьбі.
Джерело: 5692.com.ua
