Україна та Росія провели черговий, вже другий, етап обміну тяжкопоранених і тяжкохворих військовополонених. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив Президент України Володимир Зеленський.
Хто вже вдома
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими розповів нам більше. Серед воїнів – військовослужбовці ЗСУ, зокрема з Десантно-штурмових військ, Військово-Морських Сил, Повітряних Сил, Сил територіальної оборони, Сил безпілотних систем. Звичайно, не обійшлося без представників Державної прикордонної служби та Національної гвардії України.
Що особливо зворушує, так це те, що серед звільнених 12 червня є Захисники Маріуполя, які провели в російському полоні понад три роки. Уявіть собі цей біль і це очікування. Усі визволені – чоловіки рядового та сержантського складу. Декого з них, до речі, навіть вважали зниклими безвісти. Повернулися додому українці, які воювали на найгарячіших напрямках: Донецькому, Херсонському, Харківському, Запорізькому та Луганському.
Стамбульські домовленості: що там було?
Весь цей процес обміну – це результат домовленостей, досягнутих під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня. Окрім того, тоді йшлося і про репатріацію 6000 тіл загиблих військових з кожного боку.
До слова, репатріація тіл – це окрема, але не менш болюча тема. 11 червня, наприклад, відбулася репатріація 1212 тіл полеглих українських військовослужбовців. Росія ж натомість отримала 27 тіл. Це складний і делікатний процес, який вимагає постійних перемовин і взаємодії.
Перепони та надії
Звісно, у процесі обмінів не все йде гладко. Пам'ятаєте, 7 червня Росія навіть звинуватила Україну в нібито перенесенні обміну на невизначений термін? У Координаційному штабі тоді одразу ж спростували ці заяви, пояснивши, що хоча команди з обох сторін дійсно працювали над репатріацією тіл та обміном полонених, точних дат та підтверджених списків ще не було. Українське Міністерство оборони, до речі, закликало російську сторону "не створювати штучних перепон і брехливих заяв, щоб не повертати українських полонених та не забирати їхніх полонених в Росію". А 8 червня Президент Зеленський взагалі повідомив, що Росія досі не надала повні списки на обмін у форматі "1000 на 1000".
Незважаючи на всі складнощі, процес рухається. 9 червня, наприклад, відбувся перший етап обміну полоненими, про який домовлялись у Стамбулі. Тоді додому повернули військових віком до 25 років.
Ці обміни – це не просто цифри, це повернення синів, чоловіків, братів до своїх родин. Кожен звільнений воїн – це маленька перемога, яка дає нам надію на повне повернення всіх наших захисників додому. І, погодьтеся, це те, чого прагне кожен українець.
Джерело: 5692.com.ua
