Буває, що з людиною знайомі не перший рік, а все одно виникає питання: а вона справді друг чи просто знайома? Такі сумніви з’являються не тільки у відносинах із коханими, а й серед друзів, яким, здавалося б, можна довірити все.
Справжня дружба проявляється не лише у складні моменти, а й у повсякденному житті. Американський психолог Девід Ліберман, який спеціалізується на міжособистісних стосунках, виділив кілька важливих критеріїв, які допоможуть розпізнати фальшиву дружбу та відрізнити її від справжньої.
Йому (або їй) дійсно цікаво, що в тебе відбувається
Якщо людині ти байдужий, вона не питатиме, як у тебе справи, не згадає, що ти розповідав минулого тижня, і не поцікавиться, як пройшла важлива для тебе подія.
А от якщо друг пам’ятає, що в тебе було співбесіда або ти хворів, і запитає, як усе минуло, — це вже хороший знак. Це означає, що він не просто слухає тебе "для галочки", а реально цікавиться твоїм життям.
І ще момент: ти завжди перший пишеш чи телефонуєш? Або якщо перестанеш виходити на зв’язок — людина просто зникне? Ну, тут висновки очевидні…
Він не пліткує за твоєю спиною
Перевірити це елементарно. Розкажи комусь із друзів щось особисте (але не суперважливе) і подивися, чи дійде ця інформація до інших. Якщо через пару днів твій секрет стає надбанням всього кола знайомих — все зрозуміло, це не друг.
Ще один тест: зверни увагу, як ця людина говорить про інших. Якщо вона постійно перемиває кісточки спільним знайомим, то будь певен — за твоєю спиною робить те ж саме.
Радіє за тебе щиро, без заздрощів
Це, до речі, один із найважливіших моментів. Справжні друзі не тільки підтримують у важкі моменти, але й радіють твоїм успіхам.
Якщо ти отримав підвищення, купив авто чи виграв у конкурсі, справжній друг скаже: "Круто! Ти заслужив!" А от фальшивий, скоріше за все, щось пробурчить у стилі: "Ну, тобі просто пощастило…" або "Знаєш, а от у Петра такий же телефон, але кращий".
Тут усе просто: той, хто заздрить, не твій друг.
Не лізе туди, куди не треба
Є люди, які, здається, думають, що мають право знати про тебе все. Вони випитують особисті речі, навіть коли ти явно не хочеш про це говорити.
Справжній друг розуміє межі. Якщо ти не хочеш щось обговорювати, він не буде наполягати. Він просто скаже: "Якщо захочеш поговорити — я поруч".
А от якщо людина нав’язливо намагається витягти з тебе все до останнього слова або ображається, коли ти не ділишся подробицями — ну, тут уже питання: це дружба чи звичайна цікавість?
Готовий допомогти, навіть якщо йому не дуже зручно
Дружба — це не про "зручно/незручно". Це про те, що людина не кине тебе в складній ситуації.
Зателефонуй комусь із друзів пізно ввечері та попроси допомоги. Якщо відповідь буде щось на кшталт: "Ой, знаєш, зараз не дуже, давай якось потім…" — ну, що тут скажеш.
Так, бувають ситуації, коли справді неможливо допомогти. Але навіть тоді справжній друг хоча б спробує знайти рішення, а не просто відмахнеться.
Дружба — це двосторонній рух
Тут усе дуже просто. Якщо ти завжди проявляєш ініціативу, підтримуєш, допомагаєш, а у відповідь — лише тиша, то, можливо, це не дружба, а одностороння гра.
Звісно, всі ми можемо бути зайнятими або переживати складні періоди. Але якщо така поведінка — постійна, варто задуматися: можливо, ця "дружба" існує тільки у твоїй голові.
Життя показує: друзі не завжди залишаються з нами назавжди. Деякі приходять у потрібний момент і так само непомітно зникають.
Не варто робити поспішні висновки через один випадок. Але якщо ти помічаєш, що людина постійно ігнорує тебе, не цікавиться твоїми справами, не радiє за тебе і не готова підтримати у складні моменти — то, можливо, це не друг.
Зрештою, дружба — це про взаємність. І якщо ти відчуваєш, що її немає — може, варто змінити своє оточення.
Джерело: 5692.com.ua