Коти — істоти з характером. Часто їх уявляють відлюдниками, які самі по собі: ні тобі компанії, ні тобі друзів. Але наука, як завжди, має свій погляд. Нові дослідження ставлять під сумнів наше уявлення про муркотливих індивідуалістів. І, чесно кажучи, результати трохи дивують — у хорошому сенсі.
Ми звикли думати, що кіт — це такий собі гордий одинак, який на дух не переносить компанію. Але, як виявилось, це більше міф, ніж правда. Вчені з австралійського університету Ла Троб вирішили перевірити, чи дійсно коти такі вже недоступні в соціальному плані. І з'ясувалось — вони ще й які компанійські! Особливо коли йдеться про дружбу з іншими котами або навіть… з собаками.
Як коти показують, що дружать: мова жестів та ігор
Уявіть: два коти теруться один об одного, ніби два давніх приятелі зустрілись після довгої розлуки. Вони можуть разом ганятись кімнатою, легенько покусувати одне одного за вушко, або вилизувати шерсть — щось на кшталт котячого обійму. Оце і є дружба, котяча версія. А от коли починається гарчання, лапи йдуть у хід і кіт тікає як навіжений — це вже не до дружби. Це конфлікт, і серйозний.
До речі, цікаво: вуличні або дикі коти частіше дружать з тими, кого знають з дитинства — наприклад, з родичами чи сусідами. А ще дружба в них краще складається між самками, або якщо вони живуть поруч і звикли один до одного. А от у домашніх мурчиків усе залежить більше від того, як їх знайомлять і чи було це перше враження позитивним.
І, так-так, самці — ті ще дипломати. Вони часто мирніше співіснують між собою, ніж кішки.
А що з собаками
Оце взагалі цікаво. Виявляється, коти й собаки цілком можуть бути друзями. Не просто терпіти одне одного, а реально товаришувати. Вони можуть гратись, спати поруч, навіть шукати компанії одне одного. Але тут є нюанс: якщо в кота колись уже був нормальний контакт із собакою, то він і в майбутньому буде більш відкритим до дружби з новими песиками. Як то кажуть, перший досвід — найважливіший.
Знайомство — справа тонка
На перше знайомство краще не кидати кота й собаку одразу в одну кімнату. Так нічого доброго не вийде. Вчені радять усе робити спокійно й поступово, під наглядом. Ідеально — якщо кіт живе в домі першим, а потім до нього приводять цуцика. Бо саме коти, як не дивно, задають правила в цьому дуеті. Вони визначають, що можна, а що ні, і саме вони контролюють, наскільки близькими будуть стосунки.
Домашній чи вуличний — різниця є
Якщо кіт усе життя жив удома й ні разу не зіштовхувався з агресивними псами на вулиці — то й до нового хвостатого сусіда ставитиметься спокійніше. А от коти з досвідом прогулянок, які бачили не одне собаче гарчання, можуть бути значно обережніші або навіть недовірливі.
Що зробити, щоб тварини потоваришували
- Знайомити поступово й без стресу
- Не змушувати, все має йти природно
- У кожного тваринного має бути свій посуд, свій куточок і свої іграшки
Це може здаватись дрібницею, але повірте — для тварин це як межа особистого простору. Не дотримали — готуйтесь до ревнощів і сварок. А нам що — конфлікти в хаті не потрібні.
Дружба між тваринами — не просто гра чи звичка, це складна система довіри й взаєморозуміння. Кожен кіт чи собака — особистість зі своїм характером і досвідом. І саме від нас залежить, чи зможуть вони навчитися жити в гармонії. Бо справжня дружба — це завжди про повагу. Навіть у світі хвостатих.
Джерело: 5692.com.ua
