Буває ж таке: нагримаєш на кота, а він потім ніби й "вибачається". Здається, що ці пухнасті створіння взагалі не розуміють, що таке провина. Вони ж живуть за своїми правилами, і якщо щось зробили — значить, так і мало бути, хіба ні? Частіше за все, це ми, люди, намагаємося задобрити наших вусатих улюбленців, пропонуючи їм ласку або, що вже приховувати, щось смачненьке. Але, коли ми починаємо відкрито висловлювати своє незадоволення, коти таки можуть показати, що вони хочуть "загладити" ситуацію.
"Вибачення" від кота: чи це взагалі можливо
Почуття провини, в тому розумінні, як його сприймаємо ми, люди, котам абсолютно не притаманне. Вони не будуть сидіти і переживати через те, що розбили вазу чи подряпали диван. Для них "зробила — значить, правильно" — це головний принцип. Ну, вкусила господаря? Значить, він, певно, не зрозумів, що кішці це не сподобалося. Згризла важливі папери? А звідки ж їй знати, що це не черговий фантик, який можна пошматувати?
Але, що цікаво, коли людина починає відкрито висловлювати своє обурення, коти показують дивовижну здатність "вирішувати конфлікти". Це не про те, що вони відчувають провину. Ні, просто вони дуже добре відчувають наші емоції — злість, невдоволення, образу. А їм комфортно лише тоді, коли вдома панує позитивна атмосфера. Ось вони й намагаються її відновити.
Як кіт "загладжує" свою "провину"
- Обережне наближення. Пухнастик починає поволі підходити до вас, уважно вдивляючись в обличчя. Мовляв, "ну що там у тебе, господарю, вже минуло?"
- Ласка і муркотіння. Якщо бачать, що "буря" вщухла, починають тертися об ноги, муркотіти, обкручуватися хвостом. Деякі навіть можуть потертися мордочкою об обличчя або лизнути. Це такий собі "поцілунок примирення".
- Зміна поведінки. Якщо ваш кіт зазвичай гіперактивний, то після "покарання" він може на деякий час стати тихим і спокійним, просто спостерігаючи за вами. Це такий собі період "охолодження".
- Поза покори. Іноді кіт може трохи присісти на передні лапи, потім лягти і схилити голову набік, показуючи шию. Це неначе говорить: "Я тобі довіряю, я не маю злих намірів".
Важливе уточнення: коти і провина
На наших улюбленців дійсно важко довго сердитися. Їхні "пустощі", як правило, не є чимось навмисним. Найчастіше це просто від нудьги, або ж вони випадково щось зачепили, чи їм просто бракувало уваги. Враховуючи, як коти вміють розуміти наші емоції і пристосовуватися, можна сміливо сказати: спілкуватися і "миритися" вони таки можуть.
Можливо, їхні "вибачення" — це просто спосіб перечекати наш гнів, сидячи десь осторонь і пильно дивлячись на вираз обличчя. Як тільки "небезпека" минула, можна підійти, потертися, залізти на руки або просто спокійно піти далі у своїх справах, переконавшись, що господар "заспокоївся" і "перестав струшувати повітря". Так що, так, коти все ж таки вміють "вибачатися" перед нами. А якщо вони цього не роблять, то, з їхньої точки зору, вони просто не винні.
Джерело: 5692.com.ua
