Російські активи чи нові кредити: Європа обирає шлях фінансової підтримки України

У 2025 році Україна може залишитися з великою дірою у державному бюджеті — $19 мільярдів, які поки нема звідки взяти. І хоча підтримка Заходу триває, дедалі частіше виникають запитання: хто покриє нестачу і за рахунок чого?

Єврокомісія разом із урядами країн-членів ЄС намагається знайти спосіб, як не допустити фінансового провалу в українському бюджеті наступного року. Варіанти обговорюються різні — від звичних кредитів до більш складних схем із замороженими російськими активами.

Кілька варіантів — жодного ідеального

Серед ідей, які лунають на зустрічах у Брюсселі:

  • авансування частини кредитів із програми G7 (на загальну суму $50 млрд);
  • пряма військова допомога, але як гранти, а не через бюджетні механізми;
  • активніше використання прибутку з російських коштів, які ЄС заморозив ще на початку повномасштабного вторгнення.

Також звучить пропозиція: якщо вже не всі кошти можна перекинути напряму Україні, то хоча б зараховувати допомогу Києву до оборонних витрат самих країн-членів. Це дозволить формально наблизитись до цілі НАТО — витрачати 5% ВВП на оборону — і водночас не втратити підтримку українського війська.

Зимовий дедлайн і американська непевність

Один із європейських дипломатів відверто зазначив: гроші Україні потрібні вже найближчим часом — бажано до зими. Бо США зараз у політичній напрузі, і покладатись лише на них — ризиковано. А ще рік тому, здавалося, що вдасться домовитися про бодай тимчасове припинення вогню. Тепер же — знову цифри, знову планування, знову пошуки шляхів, як втримати економіку на плаву.

2026 — ще один рік із діркою

Навіть якщо частину грошей вдасться залучити вже цього року, у 2026-му знову очікується мінус. Мінімум $8 мільярдів. Бо українська економіка, попри стійкість, не зможе суттєво відновитися без стабілізації на фронті. А поки триває війна — всі прогнози залишаються умовними.

Нинішня фінансова підтримка — це не просто допомога на виживання. Це інвестиція у стабільність Європи. Якщо її не буде вчасно — постраждають не лише українські школи чи пенсії, а й довіра до механізмів міжнародної безпеки. І часу, щоб ухвалити рішення, дедалі менше.

Джерело: 5692.com.ua