Буває, що наш чотирилапий друг, який ще вчора зривався з місця при слові "гуляти", раптом починає впиратися, ховатися або просто байдужно лежати, ігноруючи всі наші заклики. Чесно кажучи, така поведінка може серйозно насторожити. І дарма ігнорувати не варто: у цьому завжди є причина.

У житті уникнути суперечок практично неможливо — вони виникають і в родині, і на роботі, і просто на вулиці. Вміння вести полеміку гідно, без образ і зайвих емоцій — справжнє мистецтво, яке варто опанувати кожному. Якщо ви хочете навчитись аргументовано відстоювати свою думку і водночас залишати хороше враження, ця стаття саме для вас.

Іноді життя нагадує тонкий лід: зробиш крок необачно — і опинишся у холодній воді. Саме таким і буде 27 квітня: день, коли потрібно тримати себе в руках і не дозволяти негативу розпускати коріння в душі. Здається, дрібниця — але від настрою сьогодні залежить дуже багато.

Після тридцяти в багатьох починається внутрішній діалог — ніби треба вже "виглядати солідніше", ховати яскраві речі в шафу й вбиратись у щось "серйозне". Але якщо чесно, стиль — це не про паспорт. Це про те, як ти себе відчуваєш і як показуєш цей настрій назовні. Бо індивідуальність — вона ж не має терміну придатності, правда ж?

Буває ж так: лягли спати, наче й нічого особливого не сталося, а серед ночі — той самий сон, у якому з'являється бабуся, дідусь чи інший покійний родич. І от ти вже лежиш, очі в стелю, а в голові — мільйон запитань. Що це означає? Чому саме зараз? І головне — що з цим робити?

Пральна машина — річ проста, увімкнув, засипав порошок, натиснув кнопку — і все. Але от уявіть: роками ви користуєтесь нею, а один із відсіків на панелі — той самий третій — лишається для вас загадкою. Начебто і бачили, і навіть відкривали, але… навіщо він, чорт забирай, взагалі існує?

Є речі, які ми робимо щодня, майже на автопілоті. Іноді — не замислюючись, а іноді — з легким соромом, бо розуміємо: шкодимо собі. Це й є шкідливі звички. Не завжди це щось очевидне, як цигарки чи переїдання. Інколи — це дрібні дії, що наче "дряпають" наш мозок і життя по чуть-чуть. Але, на щастя, як кажуть нейробіологи, мозок — не бетон. Його можна "переналаштувати", було б бажання. І от як це зробити…

У ніч з 25 на 26 квітня у Камʼянському оголосили повітряну тривогу через атаку шахедів на область.

Близько 2:45 на лівому березі міста пролунав вибух.

Є щось глибоко українське в тім, як ми пам’ятаємо своїх померлих. Не з розпачем, не з бідканням, а з тихим шепотом молитви, із жменею землі на хресті, з паскою в торбинці та фарбованими яйцями в кишені. Проводи – це не просто день, коли йдеш на цвинтар. Це діалог. Між тими, хто ще тут, і тими, хто вже там.

Сьогоднішній день — це як благословення від самої природи. Ніби весь всесвіт шепоче: "Займись землею". Хочеться зняти взуття й відчути босими ногами ще прохолодну весну, поритися в ґрунті, посадити щось нове. І тут не про алегорії — саме в прямому сенсі: копай, саджай, будуй, лагодь, пересаджуй квіти. Все це сьогодні — на часі, в точку.

Разом із Фондом розвитку Кам’янського та громадською організацією "Бджола" мер Кам'янського передав чергову партію матеріально-технічної допомоги для підрозділів територіальної оборони Кам’янського району.