У Дніпропетровській області правоохоронці викрили двох братів, які зберігали майже кілограм канабісу. Вартість вилученого наркотику за цінами “чорного ринку” становить близько 300 тисяч гривень. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.
Правоохоронці задокументували злочин та провели обшук за місцем проживання 36-річних чоловіків. Заборонену речовину зловмисники зберігали у будинку та господарському приміщенні.
Вилучені наркотики направили на експертне дослідження, яке має підтвердити їхній склад і походження.
6 березня слідчі повідомили обом чоловікам про підозру за ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів без мети збуту.
Наразі триває слідство, яке має встановити всі обставини справи, зокрема, походження наркотиків та можливі зв’язки підозрюваних із наркоторговцями.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція міста Синельникове затримала місцеву мешканку, яку підозрюєть у жорстокому вбивстві власної матері. Про це повідомили в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області.
За даними слідства, конфлікт між жінками закінчився трагедією — розлютившись, донька понад 20 разів ударила матір ножем у спину. Постраждалу із тяжкими пораненнями доправили до лікарні, однак лікарям не вдалося врятувати її життя. Від отриманих травм жінка померла.
Трагічний інцидент стався 6 березня близько 9-ї години ранку в селі Васильківка.
Зловмисницю затримали відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їй повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

Джерело: 5692.com.ua

Чи помічали ви, як ваша кішка раптом дивно кривить морду, коли нюхає щось незнайоме? Начебто хтось їй підсунув лимон! Але це зовсім не гримаса відрази, як у людей, а щось значно цікавіше.
Що ж відбувається насправдіКішки, як і багато інших тварин, мають особливий сенсорний механізм для аналізу хімічних сигналів у повітрі. Вони не просто нюхають, а ще й розпізнають феромони – спеціальні молекули, за допомогою яких вони спілкуються між собою.
У цьому їм допомагає вомероназальний орган, або, як його ще називають, орган Якобсона. Він розташований у піднебінні і працює окремо від звичайного нюху. Тобто запахи та феромони кішка “зчитує” різними системами.
Реакція Флемена – не гримаса, а аналізКоли кішка натрапляє на феромони, вона автоматично відкриває рот і трохи закочує губи. Це називається реакція Флемена – і саме вона створює цей кумедний вираз морди. Так тварина спрямовує молекули до свого вомероназального органу, де вони розчиняються і передають сигнал у мозок.
На відміну від звичайних запахів, феромони дають набагато більше інформації. Наприклад, повідомляють, хто проходив повз, чи це була кішка-суперник, або ж чи не настав час для романтики.
Як кішки використовують феромониФеромони для котів – це як повідомлення в соцмережах. Вони мітять територію, дають знати про свою присутність, а також зміцнюють зв’язки між кошенятами та мамою. Спеціальні залози, що виділяють ці “хімічні повідомлення”, розташовані на підборідді, щоках, біля основи хвоста та навіть між лапами.
Ось чому кішки так люблять тертися об вас або меблі – вони просто залишають свої мітки! А коли обнюхують чужі – аналізують, хто тут був і що відбувалося.
Як це працює на рівні мозкуПісля того як феромони потрапили у вомероназальний орган, вони запускають сигнали, що йдуть прямо до ділянок мозку, які керують соціальною, харчовою та навіть сексуальною поведінкою. Тобто ці молекули реально впливають на поведінку кішки!
Цікаво, що реакція на феромони залежить від віку, гормонального рівня та навіть життєвого досвіду тварини.
Не тільки котяча суперздібністьОрган Якобсона є не лише у кішок, а й у багатьох інших тварин – від змій до коней. Але от у котів він значно розвиненіший. Кажуть, що їхня здатність розпізнавати молекули втричі потужніша, ніж у собак!
Тож наступного разу, коли ваш пухнастик зробить “дивну” гримасу після обнюхування чогось, знайте – він просто читає приховані послання світу.

Джерело: 5692.com.ua

Буває таке: прокидаєшся зранку, а настрій — ну зовсім ніякий. Ніби нічого поганого не сталося, а всередині якась гнітюча порожнеча або, навпаки, дивна тривога. Мозок працює як у тумані, все дратує, концентрація — нуль. Думаєш: “Може, просто не виспався?”. Але ні, спиш ти наче нормально, а стан не минає.
Є одна цікава штука: психічне здоров’я напряму залежить від того, що ми їмо. Дослідження доводять, що нестача певних вітамінів та мікроелементів може впливати на наш емоційний стан. Тобто, інколи проблема не в обставинах чи стресі, а банально у харчуванні.
Вітаміни та мінерали, які підтримують психікуНаприклад, магній. Він справжній “заспокійливий для нервів”. Його дефіцит може зробити людину дратівливою, нервовою, а в деяких випадках навіть спровокувати панічні атаки.
Фолієва кислота (вітамін B9). Вона підтримує мозок у робочому стані та допомагає виробляти серотонін, тобто той самий “гормон щастя”. Дефіцит? Ласкаво просимо до апатії та поганого настрою.
Або ось омега-3 жирні кислоти. Вони буквально живлять мозок і допомагають йому працювати стабільно. Дослідження навіть показали, що у людей з депресією рівень омега-3 в організмі зазвичай нижчий за норму.
І таких прикладів купа:
Вітамін D – якщо його мало, взимку настрій падає швидше, ніж температура за вікном.Цинк – потрібен для стабільної роботи нервової системи, допомагає впоратися зі стресом.Мелатонін – якщо спиш погано, може бути, що його рівень “підкосився”, а без нормального сну ні про яке психічне здоров’я мови бути не може.Чому це важливоДо речі, багато хто ігнорує ще одну важливу штуку – залізо. Його нестача може викликати втому, загальмованість і навіть стан, схожий на депресію. Просто мозку бракує кисню, і він починає “пригальмовувати”.
Що з цим робити? Ну, по-перше, звернути увагу на свій раціон. Їсти більше риби, зелених овочів, горіхів, ягід – усе те, що допомагає мозку працювати краще. По-друге, якщо є підозра на дефіцит певних елементів – можна здати аналізи й подивитися, чого саме бракує. І головне – не ігнорувати сигнали свого організму. Бо інколи те, що здається “звичайним настроєм”, насправді сигнал, що мозок просить підзарядки.

Джерело: 5692.com.ua

Ми часто самі собі ставимо діагнози. Болить поперек – значить, ревматизм. Закололо в шиї – о, це ж остеохондроз! Забув, куди поклав телефон – “Ну, все, склероз почався”. Але чи справді воно так? Давайте розбиратися, бо деякі речі можуть бути куди серйознішими, ніж здається на перший погляд.
“Ревматизм” у спині? Ні, такого не буваєБагато хто називає ревматизмом будь-які болі в попереку чи суглобах. Але насправді цей термін має зовсім інше значення. Це захворювання, пов’язане з серцево-судинною системою та запаленням суглобів, а не просто “щось потягнуло” чи “продуло”. Якщо вам справді боляче – не треба просто пити знеболювальне і сподіватися, що “само мине”. Це може бути сигналом серйозних проблем, які без лікаря не вирішити.
Остеохондроз: це не просто “посидів криво”О, це взагалі улюблений “діагноз”! Тільки-но десь прихопить спину – відразу всі навколо ставлять вердикт: остеохондроз. Але насправді це дегенеративні зміни в хребті, які можуть призвести до справжніх проблем, якщо їх ігнорувати. Якщо лікар без серйозного обстеження просто сказав “у вас остеохондроз” і виписав мазь – задумайтеся. Це як сказати “машина зламалася” і просто помити її, сподіваючись, що все запрацює.
Склероз – це не про забудькуватістьЩе один міф – “ой, знову забув вимкнути праску, напевно, склероз”. Насправді такого діагнозу, як “склероз”, не існує. Це не про пам’ять, а про заміщення нормальних тканин організму сполучною (жорсткішою). Є атеросклероз – коли забиваються судини, є кардіосклероз – коли страждає серце. Але просто “склероз”, як ми його собі уявляємо, – це вигадка.
І ще кілька хибних діагнозів на додачуДо речі, якщо вже заговорили про плутанину з хворобами, згадаємо ще кілька “народних” діагнозів:
Мігрень – це не просто “болить голова”. Це складний неврологічний розлад, і таблетки “від тиску” тут не допоможуть.Депресія – це не “ой, мені сумно”. Це серйозний стан, який може вибити з життя на місяці, а то й роки.Авітаміноз – повна відсутність вітамінів трапляється рідко, а ось їхній дефіцит – це вже інша історія.Що з усього цього важливо зрозуміти? Не варто ставити собі діагнози навмання. Якщо щось болить чи турбує – краще піти до лікаря, а не довіряти порадам знайомих чи інтернету. Бо здоров’я – штука така, що жартів не любить.

Джерело: 5692.com.ua

Легке, але регулярне покашлювання, яке триває місяцями, може бути сигналом від організму: щось не так. Це ще не хвороба, але й не просто випадковий симптом.
Чому це відбуваєтьсяПочнемо з головного: сам по собі кашель – не хвороба. Це скоріше така собі сигналізація від організму: “Гей, тут щось не так, розберися!” Лікарі кажуть, що це не обов’язково означає якусь серйозну проблему, але ігнорувати надовго теж не варто.
Чому ми взагалі кашляємоНаші легені не люблять, коли в них потрапляє всяка дрібнота – пил, мікроскопічні частинки бруду, алергени. У нормі слизові оболонки самі очищаються, але якщо їм важко, організм вмикає запасний варіант – кашель. Це такий рефлекс, щоб позбутися всього зайвого.
Але тут нюанс: якщо покашлювання не припиняється, значить, є якась причина, через яку організм постійно “прочищається”.
Що може його провокуватиНу, варіантів тут багато. Ось найпоширеніші:
Сухе повітря. Особливо взимку, коли батареї роблять з квартири пустелю. Вночі дихаєш цим сухим жаром, а зранку – горло дере, кашель мучить.Куріння. Навіть якщо ви курите вже давно, легкі все одно намагаються хоч трохи очиститися. Іноді достатньо зробити перерву на місяць-два, щоб помітити різницю.Алергія. Якщо кашель з’являється саме вдома – може, у вас реакція на пил, шерсть, парфуми або навіть мийні засоби.Рефлюкс. Так, кислотний рефлюкс може викликати покашлювання. Шлунковий сік піднімається вгору і подразнює горло, особливо вночі.Що з цим робитиПерше – не панікувати. Якщо немає температури, задишки, болю в грудях – найімовірніше, причина не надто серйозна. Варто спробувати:
Зволожити повітря – іноді цього достатньо, щоб кашель пройшов сам.Припинити курити (хоча б на час). Або хоча б зменшити кількість сигарет.Перевірити реакцію на пил і алергени. Проведіть експеримент – приберіть усе зайве з кімнати, де спите, і подивіться, чи стане краще.Але! Якщо кашель не проходить місяцями, стає сильнішим або супроводжується іншими дивними симптомами – це вже привід звернутися до лікаря. Бо хоча у більшості випадків усе банально, іноді це може бути сигналом серйознішої проблеми.
Загалом, слухайте своє тіло. Воно знає, коли йому щось не подобається.

Джерело: 5692.com.ua

Квасоля — це справжня суперїжа! Корисна, ситна, а ще й доступна. І не тільки для тих, хто дотримується посту чи не їсть м’яса. Білку в ній стільки, що м’ясо й не завжди зрівняється. А ще вітаміни — ціла купа! Від групи B до A, C, D, E. Та й мікроелементів вистачає: залізо, магній, калій… Окрім всього, квасоля допомагає організму позбутися зайвої води, підтримує шкіру та волосся в хорошому стані й навіть метаболізм нормалізує.
Але найголовніше — вона ще й смачна! З неї можна зробити купу крутих страв, і одна з них — неймовірно ніжний паштет. Готується просто, а їсти хочеться ложками. Ну що, пробуємо?
Що знадобиться300 г сухої квасолі2 цибулини3-4 зубчики часнику2-3 ст. л. олії1 ч. л. солі1,5 ч. л. соєвого соусу50 мл вершків (якщо не піст)1 ст. л. цукруСпеції за смаком (ідеально: дрібка мускатного горіха, коріандр, чорний перець)Як готуватиСпочатку квасолю гарненько промиваємо і замочуємо на ніч у воді. Це не просто так — так вона швидше звариться і буде ніжнішою.Наступного дня знову промиваємо, заливаємо чистою водою і ставимо варити. Часу піде десь 1,5 години, поки вона стане м’якою. Воду потім зливаємо і даємо трохи охолонути.Тепер беремо цибулю: ріжемо її як більше подобається — кубиком чи півкільцями. Обсмажуємо на олії, поки не стане прозорою. Додаємо подрібнений часник і ще трохи тримаємо на вогні.Коли цибуля почне золотитися, сиплемо ложку цукру і карамелізуємо її. Це займе хвилин 10 на слабкому вогні. Але воно того варте!Далі все просто: у миску відправляємо квасолю, цибулю, додаємо сіль, перець, спеції, соєвий соус і вершки (якщо вони у вас є). В піст вершки можна не додавати.Беремо блендер і перетворюємо все це на ніжну, однорідну масу.Ну от і все! Паштет готовий. Його можна намазувати на хліб, їсти з грінками або просто ложкою — бо він реально смачний. Смачного.

Джерело: 5692.com.ua

Коли ми обираємо одяг, то зазвичай дивимося не лише на крій чи фасон, а й на колір. З розміром усе зрозуміло – взяв те, що підходить, і пішов. А ось із кольорами буває складніше: начебто подобається, але якось не “сидить”, або навпаки – ніби й пасує, але не викликає особливого захоплення.
Що ж, стилісти давно пояснили цю дилему: кожна людина має свій природний колорит, і важливо правильно підбирати відтінки, які його підкреслюють.
Чотири кольоротипи: який вашЛюдей умовно ділять на чотири кольоротипи – за аналогією з порами року: весна, літо, осінь, зима.
Як визначити свій? Дивимося на колір очей, шкіри й волосся.
Весна – це теплі, ніжні, свіжі відтінки.Літо – холодні, трохи приглушені кольори.Осінь – пастельні тони, плавні переходи без різких контрастів.Зима – насичені, яскраві, холодні кольори.Вибір правильного відтінку може повністю змінити враження від зовнішності.
Як кольоротип змінив життя людейСтилістка Керол Брейлі впевнена: світ втомився від темних і нудних кольорів.
Вона проводить консультації вже понад десять років і бачила безліч випадків, коли зміна палітри в гардеробі буквально змінювала життя.
Люди часто плачуть після консультацій, – розповідає вона. – Вони вперше бачать себе у кольорах, які роблять їх виразними, підкреслюють красу, а не приховують її.
Ось, наприклад, історія дієтолога Табіти Лофтс. Вона довго думала, що має “теплий” тип шкіри, бо легко засмагає. Але стиліст визначив, що її кольоротип – холодний, а отже, їй більше пасують срібло й насичені холодні відтінки.
Я замінила у гардеробі теплі кольори на кобальтово-синій, – зізнається Табіта. – І вперше побачила, як круто можу виглядати!
Колір та емоції: чому це важливоКольори мають сильний психологічний вплив. Стилістка з Коста-Рики Міка Ламсден вважає, що правильний відтінок може буквально заряджати енергією.
У моді головне – не дизайн, а колір, – каже вона.
Вона навіть відкрила агентство стилю, щоб допомагати людям знаходити свої ідеальні кольори. І що цікаво – серед її клієнтів усе більше чоловіків!
Раніше на 10 клієнтів припадав один чоловік, а зараз – уже один на п’ять, – додає Міка.
Як самостійно знайти “свій” колірЄ простий лайфхак:
Станьте перед дзеркалом у природному світлі.Прикладайте до обличчя шматочки тканини різних кольорів.Зверніть увагу: від якого відтінку обличчя виглядає свіжішим і здоровішим? А який робить його блідим і втомленим?Якщо вам більше личать жовті та золотаві тони – ви “теплий” тип (весна або осінь). Якщо ж срібло, синій та фіолетовий – ваш тип холодний (зима або літо).
Чому це важливоСтилістка Еллі Річардс пояснює: знання свого кольоротипу допомагає не гнатися за модними трендами, а вибирати те, що справді вам пасує.
А ще колір впливає на настрій. Наприклад, у фільмах це добре видно: героїня “Ейфорії” Кессі носить ніжно-блакитні речі, підкреслюючи свою тендітність, а Медді обирає темно-бордові, демонструючи силу характеру.
Мода стала сміливішою! – каже Еллі. – У 2025 році чорний колір уже не в тренді. Замість нього – яскраві червоні, насичені жовті, пилково-рожеві відтінки.
Але головне – не боятися експериментувати! Одяг – це не просто тканина, а спосіб самовираження. І нехай ваш стиль говорить за вас.

Джерело: 5692.com.ua

Кажуть, що коти — це ті ще егоїсти, яким начхати на людей. Але хто таке придумав? Ну справді, якщо ваш пухнастик муркоче поруч, треться об ноги або несподівано вкладається на груди саме тоді, коли на душі кепсько — невже це просто збіг? Давайте розбиратися.
Чи можуть коти відчувати наш настрійОт собаки — зовсім інша справа. Вони роками жили поруч із людьми, навчилися реагувати на команди, зчитувати міміку, підлаштовуватися під емоції господаря. А коти? Коти були собі самі на умі, ходили, де хотіли, і жили, як заманеться. Але час минав, і ці пухнасті володарі дому теж почали краще розуміти людей.
Є така дослідниця, Рейген МакҐовен, і вона стверджує, що коти тепер реагують на нас уважніше, ніж раніше. Особливо це стало помітно після пандемії, коли ми всі зависали вдома днями, а то й тижнями, а коти не могли нас ігнорувати навіть за великого бажання.
Як саме вони це роблятьВи, коли бачите друга в поганому настрої, як розумієте, що щось не так? Дивитесь на обличчя, слухаєте голос, помічаєте, як він себе поводить, правда? А от коти орієнтуються трохи інакше.
Запах. Коти — ті ще детективи. Вони відчувають запах господаря і навіть можуть вловлювати зміни. Але чи маємо ми якийсь специфічний “аромат смутку”? Наука поки що не впевнена.Зір. Кажуть, що коти не дуже добре впізнають обличчя людей. От собака подивиться на вас і одразу зрозуміє: “Ага, це мій господар”. А кіт? Кіт скоріше орієнтується на загальний силует, рухи і… очі. Саме на них вони звертають найбільше уваги. Куди дивиться людина, туди ж буде спрямований і котячий погляд.Голос. А це взагалі окрема тема. Якщо ви коли-небудь розмовляли з котом (а хто не розмовляв?), то знаєте, що він чудово розрізняє інтонацію. Якщо ви лагідно скажете: “Ну що, малий, як справи?”, кіт може навіть відповісти вам тихеньким “мяв”. А якщо голос буде різкий і сердитий — розвернеться і піде, демонструючи повне невдоволення вашою поведінкою.Як коти поводяться, коли вам поганоЦе цікаво, бо тут все залежить від характеру конкретного кота. Один може лягти поруч і пильно дивитися на вас, ніби намагається зрозуміти, що відбувається. Інший — почне тертися об ноги, штовхати голову вам у руку, муркотіти. А бувають і такі, що просто сядуть неподалік і стежитимуть за вами, наче кажуть: “Ну, якщо що, я тут”.
До речі, дослідники кажуть, що коти можуть навіть частіше шукати контакт із господарем, якщо він у депресії. Може, вони не зовсім розуміють, що таке смуток по-людськи, але точно відчувають зміну вашого стану і реагують, як вміють.
І знаєте що? Можливо, ми всі звикли думати, що коти — це холодні і відсторонені створіння. Але в критичний момент вони можуть бути набагато уважнішими, ніж здається. Просто у них свої методи.

Джерело: 5692.com.ua