Великі собаки завжди привертають увагу. Комусь вони здаються грізними охоронцями, а хтось бачить у них добродушних велетнів, які не проти залізти на коліна, не зважаючи на свої габарити. Але перш ніж заводити такого гіганта, варто розуміти: це не лише радість, а й велика відповідальність.
Англійський мастиф – живий танк, який обожнює родинуОт хто справді знає толк у солідності! Англійський мастиф — це не просто велика собака, це справжня машина. Вага? Може дотягнути до 100 кг! Зріст? Легко сягає 90 см у холці. Це як мати в домі маленького (а точніше – величезного) лева, який замість ричати буде вдячно хропіти біля ваших ніг.
Колись цих велетнів використовували в боях і навіть полювали з ними на диких тварин. Уявляєте? Але зараз мастиф — це найспокійніший, найлагідніший пес, який ніколи не кине господаря в біді. Він може бути трохи стриманим із незнайомцями, але для “своїх” це просто величезне, пухке серце на чотирьох лапах.
Ірландський вовкодав – шляхетний велетеньОсь хто точно виглядає так, ніби щойно повернувся з середньовічного замку! Ірландський вовкодав може сягати у висоту до 83 см і при цьому має неймовірно граціозну статуру. Дивишся на нього — і здається, що це не собака, а персонаж якогось лицарського епосу.
До речі, цей пес справді має благородне минуле. Його використовували для полювання на вовків, а ще — як охоронця дворянських маєтків. Сьогодні ж вовкодав — це лагідний, спокійний добряк, який обожнює проводити час із сім’єю. Щоправда, коли він молодий, то буває трохи незграбним і вічно знаходить спосіб зачепити лапою щось важливе — вазу, чашку, ваш улюблений телефон. Ну що ж, таке життя з гігантами.
Сенбернар – той, хто рятує і дарує теплоЦі легендарні собаки родом зі Швейцарії — справжні герої! Вони працювали рятувальниками в Альпах, знаходили людей під снігом і допомагали тим, хто губився в горах. Здається, що навіть сама природа створила їх для порятунку: міцне тіло, густий хутряний “пуховик”, а головне — добре серце.
Сенбернари — дуже ласкаві й терплячі. Вони чудово ладнають із дітьми, обожнюють увагу й будуть найкращими охоронцями, хоча лякати когось навмисне їм не притаманно. Ну хіба що випадково — коли такий гігант раптом вирішить привітатися і штурхне вас головою.
Ньюфаундленд – водолаз серед собакЯкщо ви хочете собаку, яка буде любити воду більше за вас — ось він. Ньюфаундленди (або просто “ньюфі”) мають вроджений талант до плавання. У них навіть лапи перетинчасті! Тому якщо ви колись опинитеся у воді не з власної волі — цей пес обов’язково вас врятує.
Ще одна особливість — їхня шерсть, яка не пропускає воду. Завдяки цим якостям ньюфаундленди століттями допомагали рибалкам і навіть працювали в рятувальних службах. Але не хвилюйтеся, якщо у вас вдома немає моря чи озера — ці собаки чудово почуваються і в сім’ях, головне, щоб поруч були улюблені люди.
Бордоський дог – французький силач із м’яким серцемДивишся на цього м’язистого красеня — і здається, що він справжній боєць. Історично так і було: бордоські доги колись служили сторожами, мисливцями і навіть бійцівськими псами. Але не дайте себе обманути! Під цією суворою зовнішністю ховається дуже ніжна душа.
Бордоський дог — це собака, яка буде слідувати за своїм господарем, як тінь. Він любить бути поруч, не терпить самотності й завжди готовий до пригод (ну, або хоча б до спокійної прогулянки з вами). Однак цей пес — не для всіх. Йому потрібен досвідчений господар, який зможе дати йому достатньо уваги та фізичних навантажень.
Життя з велетнем – це пригодаОт і все. Завести велику собаку — це не просто рішення, а справжня пригода, яка змінить ваше життя. Це більше їжі, більше місця на дивані (або його повна відсутність для вас), більше шерсті в будинку. Але разом із цим — більше любові, більше вірності і більше щасливих моментів.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському провели важливу стратегічну сесію з питань реінтеграції наших ветеранів у цивільне життя. Про це повідомив мер міста Андрій Білоусов.
Зустріч відбулася на базі Центру соціальної підтримки Захисників і Захисниць та їх родин. У роботі сесії прийняли участь представники структурних підрозділів міської ради, Міністерства соціальної політики та Міністерства у справах ветеранів, фахівці із мобілізації громад Програми ООН із відновлення та розбудови миру, експерти, ветерани та родини загиблих Героїв.
Під час обговорень визначили пріоритети: забезпечення якісних соціальних, психологічних та реабілітаційних послуг, формування багаторівневої системи реінтеграції ветеранів, подальший розвиток Ветеранського центру та впровадження кращих міжнародних практик.
У Кам’янському вже працює Центр соціальної підтримки ветеранів війни та їх родин, де надають консультації щодо соціального захисту, пільг, працевлаштування та інших дотичних питань. У місті також відкрили сучасний медичний реабілітаційний центр, працює комунальний заклад “Незламні”. Функціонує Багатофункціональний Центр соціальної підтримки Захисників і Захисниць, де ветерани та їх родини отримують психологічну та юридичну допомогу, спортивну реабілітацію, дозвілля та профілактичні заходи. В цьому році такий центр відкриють і на правому березі, що дозволить охопити ще більше наших ветеранів та діючих військових.
Ми розуміємо свою відповідальність перед Захисниками та Захисницями, які віддали сили та здоров’я за нашу державу, і робимо усе від нас залежне для їхньої підтримки. Дякую всім, хто долучився до цієї важливої роботи. Зокрема і нашим міжнародним партнерам – Програмі ООН із відновлення та розбудови миру. Разом створюємо дієву та ефективну систему підтримки наших Захисників! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Перевезення дітей у громадському транспорті в Україні регулюється низкою законодавчих актів, які встановлюють правила та пільги для забезпечення безпеки та комфорту маленьких пасажирів.
Нормативна база:
Конституція України: гарантує права громадян на безпеку та захист.Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 121: визначає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зокрема щодо перевезення дітей.Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 “Про Правила дорожнього руху”: містить положення щодо перевезення пасажирів, включаючи дітей.Основні правила перевезення дітей:
Безпека на першому місці: діти повинні перебувати під наглядом дорослих, особливо під час посадки та висадки.Пільговий проїзд: згідно з законодавством, один дорослий пасажир має право безкоштовно перевозити одну дитину віком до 6 років без надання їй окремого місця для сидіння.Дитячі візочки: дозволено перевозити дитячі візочки безкоштовно, але вони повинні бути складені та розміщені так, щоб не заважати іншим пасажирам.Місця для пасажирів із дітьми: у громадському транспорті передбачені спеціальні місця для пасажирів з дітьми, які рекомендується займати для забезпечення безпеки.Перевезення організованих груп дітей: перевезення організованих груп дітей повинно здійснюватися водіями з досвідом керування автобусом не менше п'яти років.Відповідальність за порушення правил перевезення дітейПорушення правил перевезення дітей тягне за собою адміністративну відповідальність. За перше порушення передбачено штраф у розмірі 510 гривень, а за повторне протягом року – 850 гривень.
Корисні поради для батьків:
Навчайте дитину правилам поведінки: поясніть, як безпечно заходити та виходити з транспорту, триматися за поручні під час руху.Переконайтеся в надійній фіксації дитини: якщо дитина у візочку, вона повинна бути пристебнута, а візок – загальмований.Уникайте годин пік: за можливості, плануйте поїздки поза часом найбільшого завантаження транспорту.Майте при собі необхідні документи: для підтвердження права на пільговий проїзд дитини.Дотримання цих правил та рекомендацій забезпечить безпечні та комфортні поїздки для вас і ваших дітей у громадському транспорті України.

Джерело: 5692.com.ua

15 березня 2025 року відійшла у вічність Олена Федорівна Кущ – видатний педіатр, талановитий викладач і наставник, яка залишила по собі незгладимий слід у серцях колег, студентів та знайомих. Сумну звістку повідомили в Кам’янському фаховому медичному коледжі, де вона працювала понад 35 років.
Протягом своєї професійної діяльності Олена Федорівна очолювала циклову комісію клінічних дисциплін, передаючи студентам не лише знання, а й любов до медицини. Вона була не просто викладачем, а справжнім наставником, духовним орієнтиром для молодих фахівців, які лише починали свій шлях у професії.
Її професійна майстерність, безмежна відданість справі та тепло, з яким вона ставилася до кожного студента, зробили її символом людяності й високих стандартів у медичній освіті. Як куратор груп, Олена Федорівна надихала своїх вихованців на саморозвиток і вдосконалення, а її ініціативи сприяли формуванню етичних принципів та професійної відповідальності у майбутніх медиків.
Завдяки її старанням у коледжі відбулося чимало заходів, що допомагали студентам не лише освоювати медичні знання, а й розвивати моральні цінності, необхідні для роботи у сфері охорони здоров’я.
Втрата Олени Федорівни – це велика втрата для всієї медичної спільноти Кам’янського. Світла та вічна пам’ять.

Джерело: 5692.com.ua

Світ зараз рухається з такою швидкістю, що іноді здається — інформація пролітає повз нас, не встигаючи закріпитися в голові. Ви коли-небудь заходили в кімнату й забували, навіщо прийшли? Або ж не могли згадати ім’я людини, з якою знайомі вже не перший день? Не хвилюйтесь, ви не самі! Але гарна новина в тому, що пам’ять можна тренувати, як м’язи. Ось десять дієвих способів зробити її гострішою, ніж лезо ножа.
Гра з асоціаціямиНаш мозок краще запам’ятовує інформацію, якщо прив’язати її до чогось знайомого. Саме тому мнемотехніки працюють чудово. Наприклад, якщо вам потрібно запам’ятати список покупок, уявіть, що молоко — це білий водоспад, а хліб — м’яка подушка. Чим яскравіші образи, тим легше згадати!
Повторювати, але з розумомЧули вираз “повторення — мати навчання”? Але важливо не просто повторювати, а робити це правильно. Не варто зубрити все за один вечір — краще повторювати інформацію через певні проміжки часу: через годину, через день, через тиждень. Це допоможе мозку втримати її надовше.
Малюйте в голові картинкиНаш мозок — це природний кінозал. Чим яскравіше ви уявляєте інформацію, тим легше вона запам’ятовується. Наприклад, якщо ви вчите нову мову, уявіть слово у формі предмета або ситуації, з якою воно пов’язане.
Використовуйте гаджети як союзниківСмартфони можуть бути не лише джерелом відволікання, а й чудовими помічниками. Використовуйте додатки для створення ментальних карт, встановлюйте нагадування, записуйте думки. Головне — не зловживати, щоб не перетворитися на людину, яка без телефону не може згадати навіть власний номер.
Спорт для мозкуЯкщо рухатися — значить жити, то для мозку це теж працює. Фізична активність покращує кровообіг, а отже, мозок отримує більше кисню. Додайте до життя прогулянки, пробіжки або хоча б зарядку вранці — і побачите, як голова працює краще.
Щоденні виклики для розумуРозгадуйте кросворди, грайте в шахи, вчіть нову мову або опановуйте музичний інструмент. Будь-яка розумова активність — це як тренажерний зал для мозку.
Запам’ятовуйте за допомогою місцяКолись чули про метод “палацу пам’яті”? Його використовували ще давньогрецькі оратори. Уявіть знайоме місце, наприклад, власну квартиру, і “розкладіть” у ній інформацію, яку потрібно запам’ятати. Коли треба буде щось згадати, просто “прогуляйтеся” цим уявним маршрутом.
Ведіть щоденникЗаписані думки запам’ятовуються краще. Навіть якщо це просто короткі нотатки або перелік справ — це вже працює. До того ж, писання допомагає структурувати думки та уникати інформаційного хаосу.
Стрес — ворог пам’ятіСтрес не просто заважає думати, він буквально “вимикає” наш мозок. Щоб уникнути цього, знайдіть час на релаксацію: дихальні вправи, йогу чи навіть просту прогулянку на свіжому повітрі.
Спілкуйтеся більшеТак, спілкування — це теж тренування для мозку! Розмови, дискусії, обговорення цікавих тем — усе це змушує пам’ять працювати активніше. Тож не соромтесь заводити нові знайомства та підтримувати зв’язки зі старими друзями.
Пам’ять — це не щось, що дається раз і назавжди. Її можна і треба тренувати, і головне — робити це цікаво. Оберіть хоча б кілька методів із цього списку, і вже за кілька тижнів помітите, що забувати стали значно менше. Отже, все в наших руках (і головах)!

Джерело: 5692.com.ua

Звучить дивно, правда? Але не поспішайте скептично хмикати! Насправді цей спосіб справді працює, хоч і може здаватися трохи нестандартним. Усе через те, що силікатний клей у поєднанні з содою створює потужну суміш, яка буквально “роз’їдає” нагар, допомагаючи повернути посуду чистоту без зайвих зусиль.
Покрокова інструкціяЩоб врятувати улюблену каструлю або сковорідку від чорного жахіття на дні, виконайте кілька простих дій:
Наповніть ємність водою до половини.Додайте столову ложку соди та чайну ложку силікатного клею (але не ПВА — він тут безсилий!).Поставте посуд на маленький вогонь і доведіть до кипіння.Вже за кілька хвилин ви побачите, як нагар почне відшаровуватися від дна та стінок.
Чому це працюєСекрет у хімічній реакції між содою та силікатним клеєм. Вони разом створюють середовище, яке розм’якшує стійкі забруднення, роблячи їх менш міцними. Саме тому бруд починає буквально відходити сам собою, майже без вашої участі.
Чи підходить цей метод для будь-якого посудуТак! Він безпечний для каструль і сковорідок з нержавійки, емалі та алюмінію. Але ось із тефлоновим покриттям потрібно бути обережнішими: хоч сама суміш його не пошкодить, інтенсивне тертя після очищення може скоротити термін служби.
Як уникнути пригорання в майбутньомуЩоб надалі не боротися з чорним нагаром, варто дотримуватись кількох простих правил. Наприклад, завжди нагрівайте сковорідку поступово, а не ставте її одразу на сильний вогонь. Також використовуйте достатньо олії або рідини під час готування — це створює захисний шар між їжею та поверхнею посуду.
А що, якщо нагар не відходитьЯкщо після першого кип’ятіння нагар все ще тримається, повторіть процес ще раз або залиште розчин у каструлі на кілька годин. Інколи стійкі забруднення потребують трохи більше часу, щоб повністю розм’якнути.
Не поспішайте викидати пригорілий посуд! Навіть якщо здається, що ситуація безнадійна, є способи повернути йому чистоту. А головне — тепер у вашому арсеналі є ще один дієвий лайфхак, який заощадить купу часу та нервів.

Джерело: 5692.com.ua

Каре — це класика. Жіночна, стильна, універсальна. Одна з тих зачісок, які ніколи не виходять з моди. Але чи підійде вона саме вам? Давайте розбиратися разом!
Плюси кареПідходить майже всімЦя стрижка працює з будь-яким типом волосся: пряме, хвилясте, густе чи тонке — не має значення. Каре можна адаптувати до будь-якої текстури. Колір теж неважливий: і блондинки, і брюнетки, і руді виглядають з такою зачіскою чудово.
Вигідно коригує обличчяЯкщо вас турбують пухкі щічки або хочеться зробити обличчя більш витонченим, каре допоможе. Правильно підібрана довжина візуально витягує риси, робить їх виразнішими, а шию — довшою. В деяких випадках ця стрижка працює навіть краще за макіяж!
Мінімум часу на укладкуСерйозно, якщо перукар зробив все правильно, вам знадобиться не більше 10 хвилин, щоб привести зачіску до ладу. Просто висушити феном і трохи підправити — і ви вже виглядаєте доглянуто.
Варіантів укладки — безлічХочете романтичний образ? Підкрутіть кінчики брашингом. Потрібно щось стримане і елегантне? Витягніть пасма плойкою. Голлівудські хвилі, пляжні локони, гладке волосся — з каре можна експериментувати як завгодно.
Ідеально для будь-якого вікуЦя стрижка підходить усім. На молодих дівчатах вона виглядає грайливо, на жінках після 40 додає стилю та елегантності. Каре — це той випадок, коли вік не має значення.
Мінуси кареНе всім формам обличчя підходитьДівчата з квадратним або грушоподібним обличчям можуть зіткнутися з тим, що каре ще більше підкреслює важке підборіддя. Тут важливо знайти правильну довжину та форму — не кожен майстер впорається. Тому, якщо є сумніви, краще двічі подумати, перш ніж зважитися на стрижку.
Без фена нікудиКаре не любить “природну” сушку. Якщо просто залишити волосся висихати саме по собі, є шанс отримати хаос на голові. Фен і укладка — це обов’язковий щоденний ритуал.
Може додавати вікуЯкщо вам не 16, будьте готові, що каре може зробити обличчя дорослішим. Це не завжди мінус, але якщо хочеться виглядати молодшою та свіжішою, можливо, варто пошукати іншу зачіску.
Каре — це класно, але не універсально. Якщо хочете щось стильне, зручне і жіночне, варто спробувати. Але пам’ятайте: хороший результат залежить не тільки від стрижки, а й від майстра, який її робить. Тож обирайте професіонала і будьте готові до змін.

Джерело: 5692.com.ua

Кімнатні рослини – це не лише гарно, але й корисно. Вони очищують повітря, додають затишку, роблять інтер’єр живішим. Проте серед цих зелених улюбленців є такі, які можуть стати справжньою загрозою для дітей і домашніх тварин. І навіть для вас. Неочікувано, правда?
Ось п’ять рослин, які можуть жити просто у вас на підвіконні й водночас бути небезпечними. Деякі з них – популярні настільки, що зустрічаються в кожній другій квартирі.
Дифенбахія – гарна, але підступнаЦя велика строката красуня виглядає ідеальною для дому – не потребує особливого догляду і швидко росте. Але є нюанс: її сік містить голчасті кристали оксалату кальцію. Якщо випадково торкнутися відкритої ділянки шкіри – отримаєш подразнення чи навіть невеликий опік. А якщо хтось (особливо дитина чи тварина) вирішить пожувати листочок, наслідки можуть бути гіршими:— печіння в роті та горлі;— набряк слизової оболонки;— тимчасова втрата голосу.
Уявіть, що ви просто обрізаєте рослину, а потім випадково доторкнулися рукою до обличчя – і все, починається свербіж. Тому краще мити руки після контакту з дифенбахією і не залишати її в зоні доступу для цікавих малюків.
Олеандр – небезпечний навіть у водіРослина з ніжними рожевими чи білими квітами, яка ніби створена для затишку… Та насправді вона – один із найтоксичніших мешканців вашого дому. Усі її частини містять серцеві глікозиди, які можуть призвести до серйозних наслідків:— нудота, блювання, біль у животі;— проблеми з серцем (аритмія, прискорене серцебиття);— у важких випадках – навіть зупинка серця.
Найстрашніше, що навіть вода, в якій стояв зрізаний олеандр, теж може бути отруйною! Тож краще тримати його подалі від дітей, а якщо вдома є коти чи собаки – подумати двічі, перш ніж заводити цю рослину.
Фікус – алергія у горщикуФікуси – це майже класика серед кімнатних рослин. Вони невибагливі, гарні, очищують повітря… Але можуть стати справжньою проблемою для алергіків. Справа в тому, що їхній молочний сік містить латекс – дуже сильний алерген. Якщо доторкнутися до соку, можуть з’явитися:— висипання та подразнення шкіри;— свербіж та почервоніння;— у чутливих людей – навіть проблеми з диханням.
А ще фікус небезпечний для домашніх тварин – коти особливо люблять гризти його листя, після чого можуть початися проблеми зі шлунком.
Спатіфілум – не таке уже й “жіноче щастя”Його часто дарують жінкам, бо вважається, що він приносить щастя в дім. Але от для здоров’я він нічого хорошого не приносить. У листі спатіфілума є оксалати кальцію (ті самі, що в дифенбахії), які можуть викликати подразнення слизової, печіння в роті й навіть набряк язика.
Особливо небезпечний для тварин – коти можуть зацікавитися листочками, а потім годинами мучитися від болю.
Каладіум – красивий, але отруйнийЦя рослина виглядає розкішно – її листя немов розфарбоване рожевим, червоним чи білим кольором. Але за цією красою ховається отрута. Каладіум, як і його «колеги» в цьому списку, містить токсичні речовини, які можуть викликати сильне печіння, набряк і проблеми з ковтанням.
Якщо ваша собака чи кіт вирішать спробувати його на смак – бігом до ветеринара.
Що робити, щоб убезпечити себе та улюбленцівЯкщо ви не готові відмовитися від улюблених рослин, то ось кілька простих правил, які допоможуть уникнути неприємностей:
Ставте горщики вище, щоб діти та тварини не могли дістатися.Завжди мийте руки після догляду за рослинами, особливо після обрізки.Використовуйте рукавички під час пересадки.Не допускайте, щоб сік потрапив на слизові оболонки.Якщо помітили ознаки отруєння – не чекайте, звертайтеся до лікаря або ветеринара.Квіти можуть бути не лише прикрасою, а й прихованою загрозою. Тож варто знати, що росте у вас вдома, і бути трохи обережнішими. Краса – це чудово, але здоров’я все ж важливіше.

Джерело: 5692.com.ua