У 2024 році росіяни активно намагалися просуватися на українських територіях. Всього за рік їм вдалося захопити 4 168 квадратних кілометрів, і це здебільшого — поля та невеликі села. Звучить як успіх? Але за цю "здобич" вони втратили понад 420 тисяч солдатів. Тобто на кожен квадратний кілометр припадає 102 життя. Замість планів — провалиАналітики Інституту вивчення війни нагадують, що російське командування ставило за мету захоплення всієї Донецької та Луганської областей до кінця 2024 року. Проте реальність виявилася іншою: повільний темп наступу змусив їх переглянути свої мрії. Зрештою, основним напрямком атаки вони обрали Покровськ, але й там особливих успіхів не досягли. Села за ціною містросіяни у 2024 році захопили лише чотири середніх населених пункти: Авдіївку, Селидове, Вугледар і Курахове. На кожне містечко вони витрачали місяці, а оперативного значення ці території не мають. Наприклад, Авдіївку взяли аж за чотири місяці, але це жодним чином не допомогло їм наблизитися до важливих українських оборонних вузлів. Просування? Радше імітаціяДо кінця 2024 року російське просування помітно сповільнилося. У грудні вони змогли "відкусити" лише 593 квадратних кілометри, тобто в середньому 18,1 км² на день. А от у листопаді темп був удвічі вищий — майже 28 км² щодня. Втрати не зупиняють, але й вигоди немаєЗараз у Донецькій області залишаються неокупованими 8 559 квадратних кілометрів, і саме там знаходяться ключові українські оборонні позиції. ISW підрахували, що з нинішніми темпами росіянам знадобиться більше двох років, щоб захопити ці території. Але це лише теоретично, бо вести бої у великих містах значно важче, ніж на полях і в селах. Український захист: не пропустимо даліУкраїнські сили стримують російський наступ на ключових напрямках — Часів Яр, Торецьк. Хоч ворог і намагається тиснути в районі Покровська та Курахового, але прогрес майже непомітний. Західна підтримка залишається критично важливою для стабілізації фронту, і аналітики наголошують: саме завдяки цій допомозі ми можемо тримати лінію оборони і в 2025 році. Висновок: багато шуму, мало користіросія продовжує свої марні спроби, вкладаючи неймовірні ресурси в незначні території. Але, здається, вони так і не зрозуміли головного: українська земля — це не лише квадрати на карті, а люди, які готові стояти до останнього.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині 15-річному хлопцю повідомили про підозру у пограбуванні молодшого школяра. Подія трапилася у центральній частині Кам’янського. Підліток вихопив мобільний телефон з рук 9-річного хлопчика і втік. Про це повідомили в ГУ Національної поліції Дніпропетровської області. За інформацією поліції, хлопчик гуляв у дворі біля свого будинку, коли до нього підійшов незнайомий підліток. Зав’язалася розмова, і в якийсь момент9-річний хлопчик дістав телефон, щоб підсвітити в темряві. У цей момент зловмисник швидко вихопив гаджет і зник з місця події. Мати дитини, дізнавшись про злочин, одразу звернулася до поліції. Вона розповіла, що невідомий відібрав телефон у її сина прямо біля будинку. Оперативники Кам’янського районного управління поліції швидко розшукали підлітка, а також викрадений мобільний телефон: хлопець встиг сховати його. Правоохоронці за погодженням з Кам’янською окружною прокуратурою повідомили юнакові про підозру. Його дії кваліфікували за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за грабіж.

Джерело: 5692.com.ua

У грудні 2024 року Київський міжнародний інститут соціології вирішив ще раз запитати людей про їхній "запас міцності" у війні. Опитування проводили телефоном. Якщо простіше, це виглядало так: випадково генерували мобільні номери, телефонували людям і запитували їхню думку. Зібрали відповіді майже тисячі громадян (985, якщо бути точним), які зараз живуть на території, контрольованій Україною. Тож, як довго українці готові терпіти війнуВиявляється, більшість все ще налаштована стояти до кінця. Наприклад, на початку року 71-73% казали: "Скільки треба, стільки й триматимемося". Але до жовтня цей показник впав до 63%, а у грудні — до 57%. Що це означає? Люди почали відчувати втому, це правда. Але, з іншого боку, частка тих, хто готовий "протриматися ще кілька місяців або пів року", майже не змінилася — це близько 18-21%. Зросла інша цифра: з 12% до 18% побільшало тих, хто сказав: "Я не знаю, скільки ще зможу". І це доволі показово: війна приносить не лише втому, а й невизначеність. Що впливає на ці настроїЦікаво, що економічне становище теж має значення, хоча й не вирішальне. Серед заможніших людей 70% готові стояти до кінця. У тих, хто має середній дохід, таких 58%, а серед менш забезпечених — 51%. Проте навіть у найуразливіших верств населення більше половини кажуть, що готові триматися. Регіональні особливостіНа початку року Південь і Схід виглядали менш оптимістично. Наприклад, у жовтні на Сході тільки 38% сказали, що готові триматися "скільки треба". Але до грудня ситуація трохи вирівнялася: тепер 51% на Сході і 57% на Півдні відповідають так само. На Заході та в Центрі, навпаки, стався спад. Раніше там підтримка була найвищою — понад 70%. Тепер ці регіони ближчі до загальнонаціональних показників: 57% на Заході і 59% у Центрі. Цифри говорять самі за себе: українці, попри втому, все ще тримаються. Хтось впевнений у своїх силах, хтось вагається, але головне, що дух боротьби не зник. Війна змушує кожного з нас шукати нові джерела сил і віри, навіть коли здається, що вже немає з чого черпати.

Джерело: 5692.com.ua

Покровськ на Донеччині, де лінія фронту вже зовсім поруч (2,5 км), а руйнування важко навіть описати словами, має намір витратити у 2025 році десятки мільйонів гривень на, здавалось би, несподівані речі. Тут і благоустрій територій, і водоканалізація, і навіть теплопостачання — усе це виглядає дуже сумнівно на фоні реального стану справ. Здавалося б, навіщо...Після того, як у лютому 2024 року росіяни захопили Авдіївку, ситуація на Донеччині значно погіршилася. Покровськ, який називають "західними воротами Донбасу", опинився під ще більшим тиском. Постійні обстріли, дрони, що невтомно кружляють у небі, і майже безперервна канонада перетворили колись затишне місто на справжню зону виживання. До кінця грудня місто вже більше нагадувало привида, ніж осередок життя. Попри це, у бюджеті громади на 2025 рік заклали: 29,3 млн грн на виробництво та постачання теплової енергії;73,1 млн грн на водоканалізацію;34 млн грн на благоустрій.Тільки уявіть: інфраструктура вщент зруйнована, доступу до мереж практично немає, але кошти на ці статті виділяють. Чи це просто формальність, чи все-таки є якась логіка? Що відбувається заразПокровська міська військова адміністрація повідомила: на кінець 2024 року 70% житлових будинків, 80% соціальних установ та 95% промислових об’єктів було зруйновано або пошкоджено. Електро-, газо- та теплопостачання у місті немає. Води теж. Люди здебільшого евакуювалися, але дехто все ще залишається. Наприклад, 27 грудня дві літні жінки отримали поранення, а наступного дня із села Гришине (10 км від фронту) евакуювали матір із двома дітьми. А як щодо благоустроюЩе навесні співробітники місцевого комунального підприємства активно працювали: білити бордюри, косили траву, садили квіти. Але вже до літа лінія фронту підступила настільки близько, що про такі роботи довелося забути. Тим не менш, у бюджеті 2025 року на благоустрій виділили понад 34 млн грн. Виникає запитання: чи справді хтось буде фарбувати бордюри у місті, яке може взагалі перестати існувати? Інші цікаві статті витратДо спірних витрат можна віднести: 6,6 млн грн на соціально-економічний розвиток території (без уточнення, що саме передбачається);14,6 млн грн на підтримку місцевих ЗМІ;98,6 млн грн на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.Зарплати посадовців також "потягнуть" чимало: 41,9 млн грн на співробітників Покровської МВА і ще 19,2 млн грн — на працівників міської ради.

Джерело: 5692.com.ua

Давайте чесно — саме в дитинстві закладається все найважливіше. Діти ще маленькі, але вони швидко вчаться говорити, мислити, спілкуватися. І мова тут відіграє ключову роль. Тарас Кремінь, мовний омбудсмен, нещодавно наголосив: дотримання мовного законодавства в дитсадках — це основа не лише для навчання, а й для формування особистості. Що це означає на практиціМовою освіти в дитсадках є українська, і це записано в законі. Чому це важливо? Бо коли діти з раннього віку чують державну мову, вони не просто її вивчають — вони починають сприймати її як щось природне, своє. Це допомагає в подальшому навчанні, відкриває однакові можливості для всіх і навіть формує повагу до культури. Зміни, які помітять усіЗ 2025 року стартують нові правила для дитсадків. Наприклад, у вихователів з’явиться більше часу для дітей, бо паперової роботи стане менше. До того ж, планується підвищення зарплат — важливо, чи не так? Батьки теж відчують зміни. Тепер буде більше можливостей обирати: мобільні садки, сімейні, мінігрупи. А ще — різні формати груп: інклюзивні, різновікові, спеціальні. Це зробить дошкільну освіту доступнішою, незалежно від того, де ви живете. А що з фінансуваннямФінансуватимуть садки і далі з різних джерел: бюджети, благодійність, гранти. Ідея в тому, щоб створити для дітей комфортні умови. Крок до ЄвропиУсі ці зміни — це не лише про зручність чи зарплати. Це про європейські стандарти, про те, щоб наші діти росли в умовах, схожих на ті, що мають їхні однолітки в інших країнах. А як щодо мовиОмбудсмен Кремінь нещодавно зауважив, що українізація дещо сповільнилася. Але саме дитсадки можуть стати тим місцем, де діти з ранніх років звикають до української мови, починають її любити й цінувати. Дотримання мовного закону — це не про бюрократію. Це про наше майбутнє, яке починається з маленьких, але таких важливих кроків. А один із них — українська мова в дитсадках.

Джерело: 5692.com.ua

Ви тільки уявіть: на кінець року залишки на єдиному казначейському рахунку перевищили 100 мільярдів гривень, а на валютних рахунках – понад 163 мільярди гривень. Це новий рекорд! Про такі показники повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль після важливої наради, де обговорювали, як виконали бюджет країни та які результати в економіці. На зустрічі були представники Мінфіну, НБУ, Держказначейства, митниці та податкової. Усі зобов’язання виконаноРік завершуємо впевнено, – сказав Шмигаль. – Держбюджет виконано на всі сто відсотків. Соціальні виплати, ключові витрати – усе профінансовано. Усі платіжки, подані до Держказначейства, проведено. Тобто жодна копійка не загубилася. Якщо говорити про доходи, то до загального фонду бюджету надійшло приблизно 2,2 трильйони гривень від податків і зборів. А разом із спеціальним фондом ця сума сягнула понад 3,1 трильйона гривень. Вражає, чи не так? Цікаво, що 2024 року уряд залучив майже 42 мільярди доларів зовнішнього фінансування. І третина цих коштів – безповоротні гранти! Найщедрішими донорами стали ЄС, США, МВФ, Японія, Світовий банк, Канада і Велика Британія. До речі, лише у грудні в Україну надійшло 9,3 мільярди доларів. Це колосальна підтримка, без якої нам би було дуже складно. росія платить за збиткиА ось це – історичний момент. Уперше росія почала розраховуватися за збитки, завдані Україні. Ми отримали перший транш у розмірі 1 мільярда доларів, який надійшов через програму Світового банку. І це лише початок: гроші мають надходити з заморожених російських активів. У рамках ініціативи G7 загальний обсяг таких виплат може скласти 50 мільярдів доларів. План на наступний рік – домогтися конфіскації всіх активів, які ще залишаються заблокованими. Ми вистояли, – наголосив Шмигаль, – і будемо продовжувати боротьбу. Рік був дуже складний, але, здається, ми впоралися.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, час доби для тренувань може мати неабиякий вплив на ваші результати. Дослідники дійшли цікавих висновків, які допоможуть краще зрозуміти, коли варто взувати кросівки. Ранкові тренування: як зарядити день енергієюНу що, ранкова зарядка звучить як випробування? Для багатьох це справді так: залишити теплу ковдру заради фізичних вправ — справжній виклик. Але тут є й свої плюси. Ранковий спорт буквально "запускає" ваш організм: вивільняються ендорфіни (ті самі "гормони щастя"), покращується настрій і пильність. До речі, це ще й чудовий спосіб прокинутися без зайвих чашок кави. Але якщо ви "сова", то, чесно кажучи, ранкові тренування можуть виглядати як тортури. Проте є й хороша новина: регулярні заняття вранці допоможуть налаштувати циркадні ритми, боротися з безсонням і навіть зменшити втому. Головне — втриматися від спокуси повернутися в ліжко. Денний спорт: найкращий час для результатівТут уже без зайвих зусиль. Після обіду наш організм буквально на піку можливостей: температура тіла вища, м’язи розігріті, а рівень енергії стабільний. Це ідеальний час для інтенсивних занять, особливо якщо у вас є мета — побити свої рекорди. Наприклад, експеримент із велосипедистами показав, що ті, хто тренувався вдень, змогли витримати навантаження на 20% довше, ніж ті, хто катався зранку. Ще цікаво, що сила м’язів і швидкість під час спринту зростають у цей час до 20%. Також було виявлено, що денні тренування можуть сприяти ефективнішому спалюванню калорій. Якщо у вас є можливість займатися вдень, варто скористатися цим. Вечірні тренування: розслабитися чи навпакиА як щодо занять увечері? Тут головне — не захопитися надто пізно. Заняття за годину до сну можуть вплинути на ваше засинання. Але якщо плануєте завершити тренування хоча б за півтори години до ліжка, усе буде гаразд. До речі, вечірній спорт також не поступається денному у своїй ефективності. Що головне у спортіЯк кажуть дослідники, послідовність — це ключ до успіху. Не важливо, коли саме ви займаєтеся: ранком, вдень чи ввечері, головне — регулярність. Наприклад, марафонці тренуються в той самий час доби, коли відбуваються змагання. Це допомагає організму звикнути до навантаження й адаптуватися.

Джерело: 5692.com.ua

Ольга Решетилова, новопризначена уповноважена президента з питань захисту прав військових (так звана військовий омбудсмен), заявила, що її головне завдання — швидко реагувати на скарги військовослужбовців. Чесно кажучи, це звучить трохи бюрократично, але суть в тому, щоб реально допомагати людям у формі. Тобто, якщо хтось звернувся зі скаргою, наприклад, на побиття у частині, то відповідь має бути миттєвою, буквально за кілька днів. Можливо, три чи п’ять днів, — сказала Решетилова в ефірі телемарафону. Як приклад, вона розповіла про нещодавнє звернення. Уявіть, військовий скаржиться на побиття. Що робити? Не чекати тижнями, а одразу підключати Військову службу правопорядку (ВСП), поліцію чи навіть звертатися до командування. Треба реагувати миттєво, адже здоров'ю людині реально загрожує небезпека. Чому саме РешетиловаНу, тут усе логічно. Володимир Зеленський, коли представляв її на посаді, сказав, що вона досвідчена правозахисниця. І це правда. Решетилова давно працює над захистом прав людей, постраждалих від війни. До речі, багато хто знає її завдяки громадській діяльності. Вона завжди активно займалася проблемами військових. Не те щоб хтось інший не міг виконувати цю роль, але вона дійсно розуміє, як це все працює зсередини. Що даліОкрім розгляду скарг, омбудсмен має ще одну важливу задачу — створити основу для функціонування цієї посади. Тобто, має з’явитися законопроєкт, який чітко прописує, що і як робити. І це все буде розроблятися разом із Міністерством оборони та громадськими організаціями. Отже, у Решетилової роботи — "не початий край". Але якщо вона все правильно налаштує, то військові нарешті отримають реальну допомогу. А нам усім дуже хочеться вірити, що це не чергова посада "для галочки".

Джерело: 5692.com.ua

Звички — це невидимі нитки, які визначають наші дії. Ми часто навіть не замислюємося над тим, як автоматично повторюємо одну й ту ж поведінку щодня. Але чи знали ви, що кожна звичка — це наче сценарій, який можна переписати? Давайте розберемося, як позбутися шкідливих звичок і замінити їх корисними. Що таке звички і чому вони настільки важливіЧесно кажучи, слово "звичка" у багатьох одразу викликає асоціації зі шкідливими речами — наприклад, курінням або частим споживанням солодощів. Але ж звичок у нашому житті значно більше! Уявіть собі: ранкова кава, щоденна перевірка соцмереж, навіть звичка залишати ключі на одному місці — усе це вони. Звички діляться на дві великі групи: Корисні (наприклад, фізична активність, правильне харчування).Шкідливі (спізнювання, зволікання, хаос у справах).І ось що цікаво: змінити будь-яку звичку можна, хоч це й не так просто, як здається. Але якщо мати чіткий план і сильне бажання, усе реально! Як сказати "ні" шкідливим звичкамПозбутися звички, яка роками стає частиною вашого дня, — це виклик. Проте є кілька дієвих кроків, які допоможуть зробити це більш реальним: Сформулюйте чітку мету. Подумайте, чому саме ви хочете змінитися. Наприклад: "Я хочу кинути палити, бо це заважає моєму здоров’ю і витягує купу грошей". Чим чіткіша причина, тим легше буде триматися курсу.Пам’ятайте про силу волі. Уявіть, що кожен ваш день без старої звички — це як невелика перемога. Сила волі — наче м’яз, і її потрібно тренувати.Не бійтеся поразок. Не вийшло з першого разу? Нічого страшного. Наприклад, якщо ви вирішили кинути палити, не потрібно робити це різко. Скорочуйте кількість сигарет поступово — це дає час організму звикнути.Знайдіть підтримку. Друзі, сім’я чи навіть онлайн-спільноти можуть стати вашою мотивацією. Хтось із них, можливо, проходить через те саме, і разом впоратися легше.Як набути корисних звичок і не зірватисяМожливо, ви не раз обіцяли собі почати нове життя "з понеділка". Але чомусь понеділки приходять, а зміни — ні. У чому секрет? Почніть з малого. Спробуйте впровадити одну просту звичку. Наприклад, замість кави вранці випивайте склянку води. Або щоранку витрачайте 5 хвилин на зарядку.Дотримуйтесь "правила 21 дня". Кажуть, що звичка формується за три тижні. Перші дні можуть бути важкими, але через кілька тижнів усе стане набагато простіше.Радійте навіть маленьким успіхам. Досягли чогось? Похваліть себе! Наприклад, купіть собі щось приємне або організуйте маленьке свято.Будьте терплячими до себе. Якщо щось не вийшло одразу, це не привід здаватися. Зміни потребують часу, а дрібні кроки — це теж прогрес.Підсумок: все починається з рішенняВідмова від старих звичок і формування нових — це як ремонт у квартирі: спочатку багато безладу, але з часом ви отримуєте ідеальний результат. Почніть із чіткої мети, додайте трохи терпіння й наполегливості — і тоді, нові звички стануть вашими вірними супутниками.

Джерело: 5692.com.ua

Національний банк запевняє: у 2025 році "космічних" злетів курсу долара не буде. Голова НБУ Андрій Пишний впевнено зазначив, що валютний ринок залишається під контролем.

Останнім часом обидві сторони все частіше натякають на готовність шукати компроміси заради завершення війни. Чи означає це, що ми на порозі мирної угоди?

Українське законодавство чітко регламентує, як повинні діяти військовозобов’язані. Згідно з постановою Кабміну №1487, кожен, хто підпадає під обов’язковий облік, має бути зареєстрованим, пройти медкомісію, брати участь у навчаннях і бути готовим вирушати на службу за потреби. А якщо ви вирішили "проігнорувати" повістку чи, скажімо, втратили або навмисно пошкодили військово-обліковий документ — це вже порушення, і за це можна отримати штраф.